Рішення

від 05.10.2017 по справі 911/2646/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2017 р. Справа № 911/2646/17

За позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом Алейхема, буд. 38а, в інтересах держави в особі:

Київської обласної державної адміністрації, 01196, м.Київ, площа Лесі Українки, буд. 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп", 09030, Київська обл., Сквирський район, село Великополовецьке, вулиця Жовтнева, будинок 174

про визнання недійсними актів на право постійного землекористування

суддя Н.Г. Шевчук

за участю представників сторін:

від прокуратури: Івашин О.Є. (посв. №031867 від 02.02.2015);

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Миколюк М.Д. (дов. б/н від 14.02.2017).

Суть спору: Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся у господарський суд з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Сквираплемрибгосп , в якому просить визнати недійсними державні акти на право постійного користування земельними ділянками, видані відкритому акціонерному товариству Сквирасільрибгосп (ЄДРПОУ 25295152):

- серії ЯЯ 394779 на земельну ділянку площею 11,1902га з кадастровим номером 3224086201:05:017:0004, яка знаходиться на території Рогізнянської сільської ради;

- серії ЯЯ 394777 на земельну ділянку площею 4,8878га з кадастровим номером 3224086201:05:014:0006, яка знаходиться на території Рогізнянської сільської ради;

- серії ЯЯ 394778 на земельну ділянку площею 12,8366га з кадастровим номером 3224086201:05:017:0002, яка знаходиться на території Рогізнянської сільської ради;

- серії ЯЯ 394780 на земельну ділянку площею 9,5913га з кадастровим номером 3224086201:05:018:0023, яка знаходиться на території Рогізнянської сільської ради;

- серії ЯЯ 394792 на земельну ділянку площею 23,1781га з кадастровим номером 3224080301:03:001:0001, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради;

- серії ЯЯ 394793 на земельну ділянку площею 27,4327га з кадастровим номером 3224080301:03:002:0001, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради;

- серії ЯЯ 394781 на земельну ділянку площею 19,4402га з кадастровим номером 3224080201:05:016:0034, яка знаходиться на території Рогізнянської сільської ради;

- серії ЯЯ 394789 на земельну ділянку площею 208,4322га з кадастровим номером 3224081201:05:012:0001, яка знаходиться на території Великополовецької сільської ради;

- серії ЯЯ 394791 на земельну ділянку площею 27,8729га з кадастровим номером 3224080301:02:018:0001, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що отримання відповідачем у постійне користування вказаних земельних ділянок порушує інтереси держави як власника земельних ділянок, оскільки зазначені державні акти були видані на підставі рішення господарського суду Київської області від 24.03.2010 у справі №22/045-10, яке було скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2011.

Відповідач заявив про застосування строків позовної давності та просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, відповідача суд

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Київської області від 24.03.2010 у справі №22/045-10 (т. 1 арк.с. 92-103) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Земельна біржа України до Сквирської районної державної адміністрації Київської області та відкритого акціонерного товариства Сквирасільрибгосп про зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства Сквирасільрибгосп до товариства з обмеженою відповідальністю Земельна біржа України та Сквирської районної державної адміністрації Київської області про визнання права власності у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволений повністю. За відкритим акціонерним товариством Сквирасільрибгосп визнано право користування на земельні ділянки:

1) земельну ділянку загальною площею 66,95 га в межах Рогізнянської сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II КВ № 000988, яка складається з : земельної ділянки площею 19,44 га, кадастровий номер 3224086200:05:016:0034 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 9,00 га, кадастровий номер 3224086201:01:019:0008 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 11,19 га, кадастровий номер 3224086200:05:017:004 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 4,89 га, кадастровий номер 3224086200:05:014:006 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 9,59 га, кадастровий номер 3224086200:05:018:0023 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради; земельної ділянки площею 12,84 га, кадастровий номер 3224086200:04:017:0002 для риборозведення в межах Рогізнянської сільської ради;

2) земельну ділянку загальною площею 33,78 га в межах Краснолісівської сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II КВ № 000983, яка складається з: земельної ділянки площею 1,48 га, кадастровий номер 3224082801:01:013:0001 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради; земельної ділянки площею 18,03 га, кадастровий номер 3224082801:01:056:0001 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради, земельної ділянки площею 3,38 га, кадастровий номер 3224082801:01:006:0005 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради, земельної ділянки площею 10,10 га, кадастровий номер 3224082801:01:041:0011 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради, земельної ділянки площею 0,79 га, кадастровий номер 3224082801:01:021:0001 для риборозведення в межах Краснолісівської сільської ради;

3) земельну ділянку загальною площею 79,08 га в межах Антонівської сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II КВ № 000981, яка складається з: земельної ділянки площею 0,61га, кадастровий номер 3224080301:01:042:001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради, земельної ділянки площею 27,90 га, кадастровий номер 3224080301:01:018:0001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради, земельної ділянки площею 27,41 га, кадастровий номер 3224080300:03:002:0001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради, земельної ділянки площею 23,16 га, кадастровий номер 3224080300:03:001:0001 для риборозведення в межах Антонівської сільської ради;

4) земельну ділянку загальною площею 222,59 га в межах Великополовецької сільської ради Сквирського району Київської області згідно Державного акту на право постійного користування серії II КВ № 000980, яка складається з: земельної ділянки площею 12,15 га, кадастровий номер 3224081201:01:014:001 для риборозведення в межах Великополовецької сільської ради, земельної ділянки площею 208,43 га, кадастровий номер 3224081200:05:012:0001 для риборозведення в межах Великополовецької сільської ради, земельної ділянки площею 2,01 га, кадастровий номер 3224081201:01:015:0007 для риборозведення в межах Великополовецької сільської ради. Управлінням Держкомзему у Сквирському районі відкритому акціонерному товариству Сквирасільрибгосп 04.06.2010 були видані державні акти на право постійного користування земельною ділянкою (т. 1 арк.с. 24-41), в яких підставою їх видання вказане рішення господарського суду Київської області від 24.03.2010 у справі №22/045-10, а саме:

- серії ЯЯ 394779 на земельну ділянку площею 11,1902га з кадастровим номером 3224086201:05:017:0004, яка знаходиться на території Рогізнянської сільської ради;

- серії ЯЯ 394777 на земельну ділянку площею 4,8878га з кадастровим номером 3224086201:05:014:0006, яка знаходиться на території Рогізнянської сільської ради;

- серії ЯЯ 394778 на земельну ділянку площею 12,8366га з кадастровим номером 3224086201:05:017:0002, яка знаходиться на території Рогізнянської сільської ради;

- серії ЯЯ 394780 на земельну ділянку площею 9,5913га з кадастровим номером 3224086201:05:018:0023, яка знаходиться на території Рогізнянської сільської ради;

- серії ЯЯ 394792 на земельну ділянку площею 23,1781га з кадастровим номером 3224080301:03:001:0001, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради;

- серії ЯЯ 394793 на земельну ділянку площею 27,4327га з кадастровим номером 3224080301:03:002:0001, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради;

- серії ЯЯ 394781 на земельну ділянку площею 19,4402га з кадастровим номером 3224080201:05:016:0034, яка знаходиться на території Рогізнянської сільської ради;

- серії ЯЯ 394789 на земельну ділянку площею 208,4322га з кадастровим номером 3224081201:05:012:0001, яка знаходиться на території Великополовецької сільської ради;

- серії ЯЯ 394791 на земельну ділянку площею 27,8729га з кадастровим номером 3224080301:02:018:0001, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради.

скасоване, у позові відкритому акціонерному товариству Сквирасільрибгосп відмовлено з тієї підстави, що реорганізація Сільськогосподарського рибоводного господарства шляхом перетворення у ВАТ Сквирасільрибгосп є юридичним фактом для припинення його права користування земельною ділянкою (т.1 арк.с. 75-91).

Частиною п'ятою статті 85 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Таким чином, рішення господарського суду Київської області від 24.03.2010 у справі №22/045-10 не набрало законної сили, а тому не може вважатись підставою виникнення цивільних прав та обов'язків щодо користування ВАТ Сквирасільрибгосп вказаними земельними ділянками.

Відповідно до положень статті 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на час видачі спірних державних актів) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право постійного користування земельною ділянкою відповідно до частини третьої статті 126 Земельного кодексу України посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є правовстановлюючим документом, тобто, правочином.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин першої - третьої, п'ятої та шостої статті 203 цього Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Управлінням Держкомзему у Сквирському районі відкритому акціонерному товариству Сквирасільрибгосп 04.06.2010 були видані державні акти на право постійного користування земельною ділянкою, в яких підставою їх видання вказане рішення господарського суду Київської області від 24.03.2010 у справі №22/045-10, яке є таким, що не набрало законної сили.

Таким чином, вказані державні акти є такими, що видані безпідставно, а тому вони суперечать закону.

Відповідач заявив про застосування строку позовної давності, який, на його думку, сплив 11.10.2010, коли прокурор ознайомився з матеріалами справи №22/045-10.

Законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно положень частин третьої - п'ятої статті 267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом частин другої, четвертої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, статей 256, 257, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу строку позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду з позовом про захист інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави, але не наділяє прокурора повноваженнями порушувати питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої він звертається до суду. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі № 5011-32/13806-2012, від 25.03.2015 у справі №11/163/2011/5003 та від 22.03.2017 у справі № 5004/2115/11.

Суд встановив, що земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами є земельними ділянками водного фонду (для рибогосподарських потреб), розташовані на території Сквирського району Київської області в межах Рогізнянської сільської ради, Антонівської сільської ради і Великополовецької сільської ради, але за межами населених пунктів, що підтверджується листом від 02.06.2017 Відділу у Сквирському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, якою визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст, що не входять до складу певного району, та за межами населених пунктів для всіх потреб, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їхній території для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

Земельні ділянки, що вилучаються, викуповуються або примусово відчужуються для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надаються у користування для таких потреб органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які прийняли рішення про їх вилучення, викуп або примусове відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином, розпорядження земельними ділянками, вказаними у спірних державних актах, відноситься до повноважень Сквирської районної державної адміністрації, а не Київської обласної державної адміністрації, яку прокурор визначив органом держави, в інтересах якого заявлений позов.

Щодо порушення інтересів держави, то суд встановив наступне.

Відповідно до статті 33 Закону України Про місцеві державні адміністрації обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Держава як в особі Сквирської районної державної адміністрації, так і в особі Київської обласної державної адміністрації повинна була довідатись про видачу спірних державних актів на право постійного користування земельними ділянками, якими ВАТ Сквирасільрибгосп відкрито володіло і користувалось для своєї господарської діяльності, не пізніше 14.12.2010, коли була винесена постанова Київського апеляційного господарського суду про скасування рішення господарського суду Київської області від 24.03.2010 у справі №22/045-10, - в особі Сквирської районної державної адміністрації, яка є стороною у цій справі і представник якої брав участь у судовому засіданні.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову про визнання недійсними вказаних державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на прокурора.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене 10.10.2017.