ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2017 року Справа № 910/1358/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий, суддяЯценко О.В., суддіДанилова М.В., Ходаківська І.П., розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі№ 910/1358/16 Господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" до Київської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ААН" "СейЯ-Кірш-аудит" про визнання недійсним окремих частин угоди,
в засіданні взяли участь представники:
- позивача:Мазепа Н.М. - відповідача:Власенко І.І.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - КМР) про визнання пункту 4 угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 19.04.2012 недійсним з моменту укладання (далі - Угода).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 (суддя: Головіна К.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 (судді: Отрюх Б.В., Майданевич А.Г., Скрипка І.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 залишено без зміни.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що перебіг строку позовної давності розпочався з наступного дня після укладення вищевказаної угоди та, відповідно, сплив 20.04.2015 р., проте ТОВ "Євротрансбуд" звернулось до суду з даним позовом лише 29.01.2016, тобто поза межами строку позовної давності.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, позов задовольнити.
Скаржник вважає, що суд дійшов неправильного висновку про момент, з якого слід відраховувати позовну давність у спірних правовідносинах, оскільки такий момент визначається не тоді, коли вчинено правочин, а в день, коли особа довідалася чи могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; перебіг позовної давності щодо спірних вимог слід відраховувати з 11.06.2015 - дати отримання аудиторського звіту.
Крім того, скаржник вважає, що до вимог про визнання угоди недійсною строки позовної давності не застосовуються. Відповідні висновки, за твердженням скаржника, наведено в постанові Верховного Суду України від 03.03.2009 № 6/89д/08.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Данилова М.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2017.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
15.05.2008 між КМР та ТОВ "Євротрансбуд" був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис 15.05.2008 за № 91-6-00778 у книзі записів державної реєстрації договорів.
На виконання умов договору КМР передала, а ТОВ "Євротрансбуд" прийняло в користування орендовану земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 15.05.2008.
У подальшому рішенням КМР VIII сесії VI скликання "Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" договорів оренди земельних ділянок на просп. Перемоги, 5-а у Шевченківському районі м. Києва від 26.01.2006 № 91-6-00528 та від 15.05.2008 № 91-6-00778" № 811/7047 від 01.12.2011 вказаному товариству поновлено договір оренди земельної ділянки від 15.05.2008 № 91-6-00778 на 5 років.
19.04.2012 між КМР та ТОВ "Євротрансбуд" була укладена угода про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрована Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис від 26.04.2012 за № 91-6-00957 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Згідно із пунктом 4 угоди сторони дійшли згоди підпункт 4.2 договору оренди викласти в редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 11,25 (одинадцяти цілих двадцяти п'яти сотих) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством".
Скаржник вимагає визнати пункт 4 угоди недійсним з підстав його невідповідності вимогам рішення КМР "Про бюджет міста Києва на 2012 рік" від 29.12.2011 № 1100/7336 - встановлює більший розмір орендної плати за користування земельної ділянки, ніж це передбачено чинним законодавством України.
Пунктом 28.1 додатку 12 "Розміри орендної плати за земельні ділянки (у відсотках від нормативної грошової оцінки)" до рішення Київської міської ради від 29.12.2011 р. № 1100/7336 (в редакції, чинній на момент укладання угоди) ставка орендної плати для операцій з нерухомим майном встановлена у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Таким чином, застосування ставки орендної плати в розмірі 11,25% від нормативного грошової оцінки, у даному випадку є порушенням норм чинного законодавства України та прав орендаря, тому оспорюваний пункт 4 угоди не відповідає вимогам законодавства України.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем у справі було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.
Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до пункту 2.8 Постанови Пленуму ВГСУ № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України, з урахуванням водночас наведеного в підпунктах 2 і 3 пункту 5 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 № 4176-VI).
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 ЦК України).
Згідно із статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В своїх доводах, ТОВ "Євротрансбуд" зазначає, що про порушення свого права товариству стало відомо лише 11.06.2015 - з часу отримання аудиторського висновку.
Так, ТОВ "Євротрансбуд", як сторона, угоди про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 19.04.2012 р., не міг бути необізнаним з її змістом.
Згідно із пунктом 40 рішення КМР "Про бюджет міста Києва на 2012 рік" від 29.12.2011 № 1100/7336 вказане рішення, на підставі статті 28 Бюджетного кодексу України, підлягало оприлюдненню у газеті "Хрещатик" у десятиденний термін з дня прийняття.
Таким чином, перебіг строку позовної давності розпочався з наступного дня після укладення вищевказаної угоди та, відповідно, сплив 20.04.2015 р., проте ТОВ "Євротрансбуд" звернулось до суду з даним позовом лише 29.01.2016, тобто поза межами строку позовної давності.
Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком, що строк, у межах якого ТОВ "Євротрансбуд" могло звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права сплив, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає на підставі частини 4 статті 267 ЦК України.
Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скарги, що момент початку перебігу позовної давності слід пов'язувати з обставинами аудиту відхиляються, оскільки закон пов'язує момент початку перебігу позовної давності із об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про реальну можливість для особи дізнатися про порушення свого права або про особу порушника, тому, будучи стороною оспорюваної угоди, скаржник об'єктивно мав реальну можливість дізнатися про порушення свого права з моменту її укладення.
Намагання скаржника встановити інші обставини для визначення початку перебігу позовної давності виходить за межі касаційної перевірки судового рішення та не грунтуються на правильному розумінні наведених норм права з вищевикладених мотивів.
Доводи про неврахування правового висновку Верховного Суду України не приймаються до уваги, оскільки обов'язковим для суду є висновок щодо застосування норм права, тоді як наведена скаржником постанова Верховного Суду України не стосується застосування норм статей 257, 261, 267 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 910/1358/16 Господарського суду міста Києва залишити без зміни.
Головуючий, суддяО.В. Яценко СуддіМ.В. Данилова І.П. Ходаківська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2017 |
Оприлюднено | 20.10.2017 |
Номер документу | 69618167 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Яценко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні