Рішення

від 13.10.2017 по справі 916/1869/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2017 р.Справа № 916/1869/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 01.07.2017р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1869/17:

За позовом: Приватного підприємства "АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ";

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Долинське";

про стягнення 867187,36 грн., -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ" (далі - Позивач) звернулось до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Долинське" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення заборгованості за Договором поставки №3/2014 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору.

Під час розгляду справи 06 жовтня 2017 року до суду надійшла заява Приватного підприємства "АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ" про зменшення розміру позовних вимог.

З посиланням на приписи ст.ст. 526, 549, 550, 625, 629, 638 ЦК України, ст.ст. 173-175 ГК України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача:

- 330884,10 грн. основного боргу;

- 29779,57 грн. 3 % річних;

- 311593,56 грн. інфляційних.

Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи під розписку у судовому засіданні 27.09.2017р.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27 вересня 2017 р. за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 17 жовтня 2017р.

В засіданні суду 11 жовтня 2017 р. за правилами ст. 85 ГПК України, у присутності представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між сторонами у справі 25.02.2014р. укладено Договір поставки №3/2014 (далі - Договір), за п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник (Позивач) зобов'язується передати Покупцеві (Відповідачу) у власність, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити товар.

Згідно п. 1.6. Договору,загальна ціна товару за цим Договором складає 330 884, 10 грн (триста тридцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн десять копійок ).

На виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю товар на загальну суму 330 884,10 (триста тридцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 10 копійок), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000004 від 25.02.2014р.

Проте позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином умов даного Договору в частині оплати вартості поставленого Товару.

З огляду на порушення відповідачем грошового зобов'язання за вказаним Договором, останньому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, нараховано 3 % річних у сумі 29779,57 грн.та інфляційних у розмірі 311593,56 грн.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення умов договору, положень Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства при виконанні зобов'язань за договором однією стороною спричиняє несприятливі, небажані наслідки для другої сторони і порушує права останньої.

Під неналежним виконанням визнається часткове невиконання якого-небудь обов'язку зобов'язання або таке виконання, яке не відповідає тим чи іншим умовам зобов'язання. Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 251, 253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, приведені вище обставини повністю підтверджуються наявними у справі матеріалами, які не викликають у суду сумніву.

Позовна давність, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 261 цього ж кодексу перебіг строку позовної давності, зокрема, починається із закінченням строку виконання - за зобов'язаннями з визначеним строком виконання. Тобто якщо у договорі зазначено термін виконання зобов'язань (оплата за поставлені матеріальні цінності або виконані роботи, послуги), то строк позовної давності починає обчислюватися з дня, наступного за останнім днем його невиконання.

За п. 2.2.1 Покупець зобов'язується оплатити товар до 01 серпня 2014року.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 01.08.2017р., про що свідчить відповідна відмітка у кур'єрській накладній, тому, на думку суду, ним не пропущений строк позовної давності.

Зворотнього відповідачем не доведено.

Розрахунок сум стягнення суд приймає до уваги та вважає правильним.

За таких обставин, аналізуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача такими, що відповідають наявним у справі доказами, є обґрунтованими, законними і тому підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог..

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Долинське" (68810, Одеська область, Ренійський район, с. Долинське, вул. Центральна, 131, код ЄДРПОУ 03767972) на користь Приватного підприємства "АГРОТЕХПРОДСЕРВІС-ІЗМАЇЛ" (65058, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 4, оф. 5, код ЄДРПОУ 33773707) основний борг у розмірі 330884 (триста тридцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 10 коп., 3% річних у сумі 29779 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 57 коп., інфляційні у сумі 311593 (триста одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 56 коп. та судовий збір у сумі 10083 (десять тисяч вісімдесят три) грн. 86 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук