Ухвала

від 19.10.2017 по справі 384/445/17

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 384/445/17

Провадження № 1-кп/386/112/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання матеріали кримінального провадження №12017120230000482 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

в с т а н о в и в:

До Голованівського районного суду Кіровоградської області 02 серпня 2017 року з апеляційного суду Кіровоградської області, після визначення підсудності у порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017120230000482 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник заявив клопотання проповернення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 прокурору, оскільки обвинувальний акт не містить посилання на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими і які відносять до предмету доказування у кримінальному провадженні, зі змісту обвинувального акту не вбачається в чому саме полягали мотиви особистої зацікавленості ОСОБА_4 , не конкретизовано в інтересах яких саме осіб ОСОБА_4 нібито вчинила службове підроблення, не зазначено місце внесення до витягів завідомо неправдивих відомостей та роздрукування їх за допомогою комп`ютерної техніки, у зв`язку з чим обвинувачення порушує права обвинуваченої на захист та справедливий судовий розгляд. Вказує, що в обвинувальному акті зазначається про те, що ОСОБА_4 скоїла злочини, що порушує принцип презумпції невинуватості, оскільки таке формулювання не є формулюванням обвинувачення. Крім того, захисник в клопотанні зазначає, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, оскільки у розділі 1 "Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії" Реєстру матеріалів досудового розслідування замість переліку проведених процесуальних дій під час досудового розслідування наведено описи томів кримінального провадження, що являють собою перелік документів, більшість з яких не є процесуальними діями та реєстр не містить відомостей про час проведення більшості процесуальних дій. У зв`язку з наведеним, захисник просить повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачена в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання захисника щодо повернення обвинувального акту прокурору.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Голованівському районному суду Кіровоградської області, підстав для його закриття чи повернення обвинувального акта прокурору немає. Просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду в установленому законом порядку.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченої, захисника, дослідивши обвинувальний акт, додані до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку обвинуваченої, суд дійшов до висновку, що клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягаєз наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України впідготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Обвинувальний акт, як одна із форм завершення досудового розслідування, повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.

Обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження (ч. 2 ст. 291 КПК України).

Згідно з зазначеною нормою закону обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації; формулювання обвинувачення.

Таким чином, обвинувальний акт це - обґрунтоване відповідно до норм права і сукупністю досліджених доказів твердження органу досудового слідства і прокурора про вчинення певною особою конкретного кримінально - караного діяння, яке створює умови для реалізації повноважень учасниками процесу з метою подальшого вирішення кримінальної справи по суті в судовому порядку і можливого покарання обвинуваченого, винність якого хоча й обґрунтована, проте залишається версією обвинувачення в силу презумпції невинуватості і свободи оцінки доказів, а тому обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 не порушує принцип презумпції невинуватості.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) в своєму рішенні у справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Аналогічна позиція зазначена в рішенні від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскін проти Австрії» .

В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення пп.«а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

За обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12017120230000482 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: у внесенні 22.02.2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, недостовірних відомостей до розділу "відомості про оренду, суборенду" витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3524380800:02:000:0058, затвердивши витяг власним цифровим підписом; у внесенні 26.02.2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, недостовірних відомостей до розділу "відомості про оренду, суборенду" витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3524380800:02:000:0255, затвердивши витяг власним цифровим підписом; у внесенні 04.03.2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, недостовірних відомостей до розділу "відомості про оренду, суборенду" витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3524380800:02:000:0041, затвердивши витяг власним цифровим підписом; у внесенні 09.03.2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, недостовірних відомостей до розділу "відомості про оренду, суборенду" витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3524380200:02:000:2417, затвердивши витяг власним цифровим підписом; у внесенні 23.03.2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, недостовірних відомостей до розділу "відомості про оренду, суборенду" витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3524380800:02:000:0622, затвердивши витяг власним цифровим підписом; у внесенні 30.03.2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, недостовірних відомостей до розділу "відомості про оренду, суборенду" витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3524380200:02:000:0291, затвердивши витяг власним цифровим підписом; у внесенні 30.03.2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, недостовірних відомостей до розділу "відомості про оренду, суборенду" витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3524380200:02:000:0210, затвердивши витяг власним цифровим підписом; у внесенні 30.03.2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, недостовірних відомостей до розділу "відомості про оренду, суборенду" витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3524380200:02:000:0275, затвердивши витяг власним цифровим підписом; у внесенні 01.04.2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, недостовірних відомостей до розділу "відомості про оренду, суборенду" витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3524380200:02:000:0041, затвердивши витяг власним цифровим підписом; у внесенні 08.04.2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, недостовірних відомостей до розділу "відомості про оренду, суборенду" витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3524380200:02:000:0253, затвердивши витяг власним цифровим підписом. Зазначається, що відомості до витягів з Державного земельного кадастру про зазначені земельні ділянки ОСОБА_4 вносила за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру, а витяги з Державного земельного кадастру про зазначені земельні ділянки роздруковувала за допомогою комп`ютерного знакодрукуючого пристрою, кожен прошила, наклала на кожен апостиль, засвідчила кожен своїм підписом та власною печаткою. Сторона обвинувачення зазначає в обвинувальному акті, що такі дії ОСОБА_4 були вчиненні у приміщенні службового кабінету відділу Держгеокадастру у Вільшанському районі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, який розташований по вул. Центральній, 40 в смт. Вільшанка Кіровоградської області; вчиненні умисно, з мотивів особистої зацікавленості та з метою виключення відомостей з розділу "відомості про оренду, суборенду" витягів з Державного земельного кадастру про вищезазначені земельні ділянки, а також в інтересах третіх осіб.

Обвинувальний акт підписаний та затверджений начальником Вільшанського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області.

Отже, прокурор виклав ті фактичні обставини, які вважає встановлені; як сторона обвинувачення зазначив правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченій і кваліфікує такі дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 366 КК України, зазначив місце вчинення кримінальних правопорушень, дні вчинення правопорушень, спосіб та мету їх вчинення, а тому, твердження захисника про відсутність в обвинувальному акті відомостей, визначених п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, та про необхідність повернення обвинувального акту з цих підстав не знайшли свого підтвердження. До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку ОСОБА_4 про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Твердження захисника про повернення обвинувального акту з причин невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України, є безпідставними, оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, не передбачає повернення прокурору обвинувального акту, в разі невідповідності вимогам цього Кодексу реєстру матеріалів досудового розслідування.

Враховуючи викладене, суд дійшовдо висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 ,обвинуваченої у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави дляйого повернення прокурору не встановлені.

Керуючись ст.ст. 110, 291, 314, 315, 369-372, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12017120230000482 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 392 КПК України, не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1