Постанова

від 10.10.2017 по справі 922/3979/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Справа № 922/3979/16 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - судді:Поляк О.І. (доповідач), Данилова М.В., Корсак В.А. розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Чугуївська" та Головного управління Держгеокадастру у Харківської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі№922/3979/16 Господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" до 1.Головного управління Держгеокадастру у Харківської області; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Чугуївська"; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Кочетоцька селищна рада Чугуївського району Харківської області; 2. Акціонерна компанія "Харківобленерго"; 3. Комунальне підприємство Харківської обласної ради "Облземпроект"; провизнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору,

у судовому засіданні взяли участь представники

від позивача: Бойко О.І.;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: Тихоненко О.А., Міхєєв О.М.;

від третьої особи 1: Сітайло О.С.;

від третьої особи 2: не з'явились;

від третьої особи 3: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Чугуївська" про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.09.2015 №74 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та продажу права оренди на земельну ділянку (лот №6088) сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Кочеткоцької селищної ради Чугуївського р-ну Харківської області, загальної площею 18,9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674; визнання недійсним договору оренди землі б/н, укладеного 12.11.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ТОВ Агрофірмою "Чугуївська".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 у справі № 922/3979/16 (суддя Аріт К.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 (головуючий суддя - Пелипенко Н.М., судді - Барбашова С.В., Істоміна О.А.) рішення Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.09.2015 №74 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та продажу права оренди на земельну ділянку (лот № 6088) сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського р-ну Харківської області, загальної площею 18,9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 12.11.2015, зареєстрований Чугуївським міськрайонним управлінням юстиції Харківської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 12989933 від 24.11.2015; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27910235 від 22.01.2016), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ТОВ Агрофірмою "Чугуївська", на земельну ділянку, яка розташована за межами населеного пункту на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського р-ну Харківської області, загальної площею 18,9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 14 років, з правом пролонгації.

Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" 4134,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 4547,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

До Вищого господарського суду України надійшло дві касаційні скарги - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Чугуївська" (відповідач 2) та Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (відповідач 1), об'єднані вимогами про скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 23.01.2017.

В обґрунтування своєї правової позиції, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Чугуївська" посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм статей 21, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 20, 66, 79 1 , 122, 134 Земельного кодексу України, статей 1, 17, 18 Кодексу України про надра, статей 17, 18 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Головне управління Держгеокадастру у Харківської області у поданій касаційній скарзі наголошує на тому, що приймаючи оскаржуваний позивачем наказ від 03.09.2015 №74 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" управління керувалось вимогами статей 15 1 , 80, 93, 116, 122, 134-139 Земельного кодексу України, що, за умови відсутності підтвердження наявності прав інших осіб на спірну земельну ділянку, свідчить про дотримання управлінням вимог закону та необґрунтованість висновків апеляційного суду стосовно наявності підстав для скасування згаданого наказу. Оскаржувана постанова не відповідає приписам статей 18, 23 Кодексу України про надра та статей 125, 126 Земельного кодексу України.

До Вищого господарського суду України надійшли відзиви позивача на касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Чугуївська" та Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, у яких позивач просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Розглянувши матеріали касаційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 1-ХР № 003976 від 29.03.1999, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 88 площею 2,5000 га.

Державним комітетом України по геології і використанню надр позивачу було видано ліцензію (спеціальних дозвіл) на користування надрами від 08.06.1999 № 1898 для видобування суглинків, придатних для виробництва цегли на площі 2,5000 га. Строк дії дозволу № 1898 - 20 років (до 08.06.2019).

24.04.2012 ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" (позивач) отримало в Державній службі геології та надр України спеціальний дозвіл на користування надрами № 5535 (далі - дозвіл № 5535). Строк дії дозволу № 5535 - 20 років (до 24.04.2032).

Згідно з дозволом № 5535 позивачу надано право видобування суглинків Чугуївського родовища площею 11,6 га, яке розташоване 0,3 км від північної околиці м. Чугуїв, Чугуївський р-н, Харківська обл., з покладами суглинків 862,3 тис.м.

У подальшому рішенням Харківської обласної ради № 1070-VI від 02.10.2014 позивачу було надано гірничий відвід № 18 від 08.10.2014 строком до 27.12.2031 на Чугуївське родовище площею 11,6 га.

Згідно з рішенням ХХ сесії Кочетоцької селищної ради V скликання Чугуївського р-ну Харківської області від 14.07.2008 та рішенням ХХVІІІ сесії Чугуївської районної ради Харківської області V скликання від 11.09.2008, позивачу було погоджено матеріали на отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр з метою розробки Чугуївського родовища суглинку площею 9,1 га.

У 2015 році з метою подальшої розробки кар'єру суглинків позивач намагався укласти договір оренди земельної ділянки орієнтовною площею 9,1 га, яка розташована на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, кадастровий номер кварталу:6325455600:01:000.

Проте на теперішній час договір оренди не укладено.

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 03.09.2015 було видано наказ № 74 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону", яким, серед іншого, було вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та продажу права оренди на земельну ділянку (лот № 6088) сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського р-ну Харківської області, загальної площею 18,9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674.

12.11.2015 Головним управлінням управлінням Держгеокадастру у Харківській області було організовано та проведено за участю виконавця - КП Харківської обласної ради "Облземлепроект" в особі ліцитатора ОСОБА_8 земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку.

Вказані торги оформлені протоколом № 3 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку, відповідно до якого об'єктом торгів є Лот 6088 - земельна ділянка, розташована за адресою: Харківська області, Чугуївський район, Кочетоцька селищна рада (за межами населеного пункту), площею 18.9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державної власності сільськогосподарського призначення.

Переможцем торгів визнано учасника № 3 - Агрофірму "Чугуївська" товариство з обмеженою відповідальністю в особі керівника товариства Тихоненка Олега Анатолійовича, який діє на підставі Статуту, із ціною лота 20843,07 грн.

На підставі результатів вказаних торгів, 12.11.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (орендодавцем) та ТОВ "Агрофірма "Чугуївська" (орендарем) було укладено договір оренди землі № б/н (далі - договір № б/н від 12.11.2015), на земельну ділянку, яка розташована за межами населеного пункту на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, загальною площею 18,9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 14 (чотирнадцять років), з правом пролонгації.

Договір № б/н від 12.11.2015 був зареєстрований Чугуївським міськрайонним управлінням юстиції Харківської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 12987933 від 24.11.2015; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27910235 від 22.01.2016).

31.03.2016 позивач звернувся до Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області з запитом на інформацію (вих. № 31/01 від 31.03.2016 ).

У цьому запиті позивач просив у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати інформацію з документами відносно проведення 12.11.2015 відповідачем-1 земельних торгів (аукціону) щодо наступної земельної ділянки: лот № 6088, адреса: Харківська область, Чугуївський район, Кочетоцька селищна рада, площа 18.9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674, цільове призначення землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) .

У відповідь на запит вих. № 31/01 від 31.03.2016 Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківській області надало лист № 28-20.07-0.4-984/2-16 від 05.04.2016, в якому зазначило, що земельну ділянку, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674, віднесено до земель державної власності сільськогосподарського призначення, і на цей час передано в оренду на конкурентних засадах, про що укладено договір оренди землі строком на 14 років, право оренди зареєстроване Чугуївським міськрайонним управлінням юстиції.

31.03.2016 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з запитом на інформацію (вих. № 31/03 від 31.03.2016), у якому просив у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" надати інформацію з документами відносно проведення 12.11.2015 відповідачем-1 земельних торгів (аукціону), щодо наступної земельної ділянки: лот № 6088, адреса: Харківська область, Чугуївський район, Кочетоцька селищна рада, площа 18.9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674, цільове призначення землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

У відповідь на запит вих. № 31/03 від 31.03.2016 відповідач-1 надав лист № 31-20-10-10680/19-16 від 06.04.2016, в якому зазначив, що дійсно 16.11.2015 відбулись земельні торги (аукціон № 3663 лот 6088), на яких було продано право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного с/г виробництва площею 18,9693 га кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області. Ознайомитись з матеріалами щодо підготовки лоту та результатами проведення земельних торгів можливо на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

22.08.2016 позивач звернувся до відповідача-1 з клопотанням (вих. № 146), в якому просив з метою розробки кар'єру суглинків надати дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки орієнтовною площею 6,1 га в межах ліцензійної площі (дозвіл № 5535) Чугуївського родовища суглинків на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області із земель державної власності сільськогосподарського призначення зі зміною цільового призначення земельної ділянки на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення .

Вважаючи, що земельна ділянка кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 перетинається з земельною ділянкою Чугуївського родовища видобування суглинків, на яку позивачу було видано дозвіл № 5535, то 22.08.2016, позивач звернувся з листом (вих. № 145) до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області з вимогою встановити, чи знаходиться Чугуївське родовище суглинків площею 11,6 га, яке розташоване 0,3 км від північної околиці м. Чугуїв, Чугуївський р-н, Харківська обл., на території земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного с/г виробництва площею 18,9693 га кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 (Кочетоцька селищна рада Чугуївського району Харківської області), право оренди на яку було продано Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області на земельних торгах (аукціоні) 12.11.2015.

У жовтні 2016 року позивач самостійно звернувся до Харківської регіональної філії "Центр ДЗК" з вимогою встановити наявність або відсутність перетинів між земельною ділянкою (кадастровий номер 6325455600:01:000:0674) загальною площею 18,9693 га і земельною ділянкою Чугуївського родовища видобування суглинків загальною площею 11,6 га, яка розташована 0,3 км від північної околиці м. Чугуїв, Чугуївський р-н, Харківська обл., на яку позивачу було видано дозвіл № 5535.

За результатами проведеної роботи Харківська регіональна філія "Центр ДЗК" надала позивачу схему меж дії спеціального дозволу на користування надрами № 5535 від 24.04.2012.

Спір у справі, що переглядається виник у зв'язку з тим, що, як стверджує позивач, він позбавлений можливості оформити земельну ділянку у користування, площею 6,1 га, яка підпадає під дію спеціального дозволу на користування надрами № 5535 та гірничого відводу № 18 від 08.10.2014 на Чугуївське родовище площею 11,6 га, у зв'язку із укладенням між відповідачами договору оренди землі б/н від 12.11.2015 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.09.2015 №74 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та продажу права оренди на земельну ділянку загальної площею 18,9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 (лот № 6088). Відповідно до схеми меж дії спеціального дозволу на користування надрами № 5535 від 24.04.2012, наданої позивачу Харківською регіональною філією "Центр ДЗК", існує перетин дії спеціального дозволу на користування надрами № 5535 від 24.04.2012 із земельною ділянкою (кадастровий номер 6325455600:01:000:0674) на площу 4,9110 га.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачі вказують на дотримання ними порядку надання земельних ділянок в оренду, встановленого Земельним кодексом України, і оскільки земельна ділянка загальної площею 18,9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 на момент видачі наказу від 03.09.2015, проведення торгів та укладення оспорюваного позивачем договору була вільна від будь-яких земельних прав на неї як позивача у справі, так і інших осіб, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглядаючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків.

Так, місцевий господарський суд, встановивши, що Головне управління Держгеокадастру у Харківської області від імені держави розпорядилося вказаною земельною ділянкою у відповідності до встановленої законодавством процедури, урегульованої статтями 134-139 Земельного кодексу України, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а також відсутність у позивача оформленого права користування земельною ділянкою, як це передбачено статтями 125, 126 Земельного кодексу України, відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Натомість, апеляційний господарський суд, виходив з того, що позивач є легітимним та виключним користувачем надрами та на підставі виданого йому спеціального дозволу на користування надрами № 5535, що дає йому обґрунтовані Законом підстави для захисту не лише існуючого права позивача щодо здійснення виключного використання надр, а й "законних очікувань" та "правомірних сподівань" на укладення договору оренди для розширення площі видобування корисних копалин, у межах наданого дозволу №5535.

Апеляційний суд обґрунтовує свої висновки рішеннями Європейськього суду з прав людини у справах "Мелахер та інші проти Австрії" від 19.12.1998, "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Прессос Компанія Нав'єра С.А." та інші проти Бельгії" від 28.10.1995, "Пайн Велі Девелопмеї Лтд." та інші проти Ірландії" від 23.10.1991. При цьому, саме неналежне виконання відповідачем 1 своїх посадових обов'язків в частині з'ясування обставин перетину земельної ділянки площею 18,9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 із земельною ділянкою площею 11,6 га свідчить про порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківської області законодавства та є підставою для скасування наказу від 03.09.2015 №74 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та продажу права оренди на земельну ділянку загальної площею 18,9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 (лот № 6088) у порядку статті 21 Цивільного кодексу України, та для визнання договору оренди, укладеного на виконання згаданого наказу - недійсним з підстав, визначених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів не може погодитись із висновками суду апеляційної інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як мотивовано зауважено апеляційним судом, у практиці ЄСПЛ концепт законних очікувань характерно застосовується у зв'язку з певним правом, що гарантується Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ, Конвенція). Найширша практика стосується захисту законних очікувань щодо ефективного здійснення права власності (статті 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ), що не в останню чергу пов'язано з автономним значенням концепцій "власність" (property) та "майно" (possessions) у праві Конвенції.

Уперше у цьому контексті, як зазначає сам Європейський суд, концепт законних очікувань було застосовано в справі Pine Valley Developments Ltd. and others v. Ireland, в якій компанія-заявник, що купила земельну ділянку, отримавши дозвіл на будівництво, була визнана Європейським судом такою, що мала законні очікування розвивати спірну територію, а відповідний дозвіл, який не міг бути відкликаний адміністративний органом, що його видав, був визнаний "складовою частиною власності заявника" в розумінні статті 1 Протоколу № 1, а отже, охоронюваним за правом Конвенції об'єктом. У подальшому концепт захисту законних очікувань у контексті статті 1 Протоколу № 1 зазнав детальнішої розробки в межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", яке ЄСПЛ розповсюдив як на "існуюче майно", так і на активи (фонди), включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності". У цьому контексті ЄСПЛ також установив, що законні очікування не можуть виникати у випадках, коли існує спір щодо правильної інтерпретації і застосування національного права, а також, що для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатись "активом", вона повинна мати обґрунтовану законну підставу (sufficient basis in national law) або бути підтвердженою національною судовою практикою. У випадку, якщо ці умови дотримані, концепт "законних очікувань" може бути застосованим до вирішення справи.

В свою чергу, умовою наявності законного очікування в розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави (sufficient legal basis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Іншими словами, законне очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.

Обґрунтовуючи наявність у позивача права на захист "законних очікувань" щодо оформлення права користування земельною ділянкою, необхідною для розробки родовищ видобування корисних копалин, у межах наданого дозволу №5535, апеляційний суд вказує на те, що позивач вчинив юридично значущі дії щодо укладення договору оренди землі орієнтовною площею 9,1 га, яка розташована на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, кадастровий номер кварталу 6325455600:01:000, у зв'язку з чим він має законні сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури укладення вказаного договору. Здійснення таких дій, за висновком апеляційного суду обумовлено прийняттям рішення ХХ сесії Кочетоцької селищної ради V скликання Чугуївського р-ну Харківської області від 14.07.2008 та рішення ХХVІІІ сесії Чугуївської районної ради Харківської області V скликання від 11.09.2008, про погодження матеріалів на отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр з метою розробки Чугуївського родовища суглинку площею 9,1 га.

Відповідно до частини 3 статті 15 Кодексу України про надра надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб , крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Водночас, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 10 Кодексу України про надра до відання сільських, селищних, міських та районних Рад народних депутатів на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами зокрема належить погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

Статтею 18 Кодексу України про надра унормовано, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України . Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві Ради народних депутатів при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Як унормовано статтею 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим .

Категорії земель, за приписами статті 19 Земельного кодексу України визначаються з урахуванням основного цільового призначення земель. Частина перша згаданої статті визначає перелік таких категорій земель, до яких зокрема відносяться землі сільськогосподарського призначення (пункт "а") та землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (пункт "ж").

Приписами статті 23 Земельного кодексу України встановлено, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання .

Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Як встановлено судами та підтверджується наявною у матеріалах справи технічною документацією на землю, розробленою у 2014-2015 роках спірна земельна ділянка загальною площею 18.9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 була віднесена до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) , яку у подальшому було віднесено до земель державної власності сільськогосподарського призначення.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, незважаючи на те, що відповідні координати розміщення надр були погоджені Кочетоцькою селищною радою та Чугуївською районною радою Харківської області ще у 2008 році, відповідний дозвіл на спеціальне використання надр, позивачем отримано лише у 2012 році, а гірничий відвід - у 2014.

Із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку площею 9,1 га позивач звернувся у 2015 році. При цьому, у відповідній заяві ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" просить змінити цільове призначення земельної ділянки на землі промисловості.

Земельним кодексом України, у редакції 2012 року (момент отримання дозволу на користування надрами), унормовано надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування за відповідною заявою особи у декілька етапів: розробка та затвердження проекту відводу земельної ділянки, надання земельної ділянки у користування, укладення договору оренди та реєстрація права оренди.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується віднесення оскаржуваної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, враховуючи встановлену Земельним кодексом України пріоритетність використання таких земель саме у сільськогосподарських цілях, а не у промислових, а також, оскільки статтями 15, 18 Кодексу України про надра, як і частиною 4 статті 24 та статтею 25 цього кодексу, на норми яких посилається суд апеляційної інстанції, не містять імперативної норми про обов'язкове надання земельної ділянки у оренду користувачу надр, колегія суддів не може погодитись із висновками суду апеляційної інстанції стосовно наявності у позивача права на захист "законних очікувань", оскільки право позивача отримати земельну ділянку не є безумовним. У силу вимог статті 18 Кодексу України про надра, статтей 122, 124 Земельного кодексу України він має пройти відповідну процедуру та, як і інші зацікавлені особи, отримати рішення власника землі (рішення відповідного органу державної влади.

Ураховуючи викладене, судом апеляційної інстанції безпідставно зауважено про те, що відповідачем 1 незаконно змінено цільове призначення земель промисловості, яка використовується позивачем для користування надрами і перетинається із орендованою другим відповідачем земельною ділянкою. Так, матеріали справи не містять доказів віднесення спірної земельної ділянки до земель промисловості. За приписами частини 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Відповідне рішення у матеріалах справи відсутнє. Не містять матеріали справи і доказів порушення віднесення спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення.

Крім цього, як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Кочетокської селищної ради від 14.07.2008 документація на отримання спеціального дозволу була погоджена на ділянку надр площею 9.1 га в межах наданих позивачем координат шести кутових точок. Однак, в спеціальному дозволі на користування надрами № 5535 від 24.04.2012 замість шести погоджених точок вказано вісім точок, дві з яких не були погоджені Кочетокською селищною радою, і вказана загальна площа земельної ділянки під надрами в розмірі 11.6 га замість погоджених 9.1 га .

При цьому, позивач не надає доказів накладення земельної ділянки площею 18,9693 га, кадастровий номер 6325455600:01:000:0674 на ймовірну земельну ділянку площею 9,1 га, розміщену у межах погоджених рішенням Кочетоцької селищної ради від 14.07.2008 шести точок координат.

Встановлене місцевим судом свідчить про наявність певних порушень порядку надання спеціального дозволу на користування надрами № 5535 від 24.04.2012, зокрема, в частині включення частини земельної ділянки, яка не була погоджена радою. Відтак, не можна однозначно стверджувати, що право позивача на захист "законних очікувань" ґрунтується на законних підставах. Відтак, доводи позивача, як і висновки суду апеляційної інстанції стосовно порушення оскаржуваним наказом №74 та договором оренди від 12.11.2015 права позивача вираженого у законному очікуванні останнього в отриманні цієї частини земельної ділянки в оренду є безпідставними.

Колегія суддів також не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що перший відповідач відповідно до своїх функціональних обов'язків державного контрольно-наглядового органу у сфері земельних відносин та будучи наділеним широким колом повноважень щодо здійснення своїх функцій, мав можливість та був зобов'язаний з'ясувати при винесенні оскаржуваного наказу та укладені спірного договору обставину перетину земельної ділянки (із кадастровим номером 6325455600:01:000:0674 із земельною ділянкою, на якій позивач здійснює виключне використання надр на підставі спеціального дозволу № 5535 від 24.04.2012 .

Так, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивач не оформив у встановленому законом порядку право користування земельною ділянкою, на якій він має намір здійснювати виключне використання надр. Натомість, як встановлено частиною 1 статті 79 1 Земельного кодексу України Державний земельний кадастр містить відомості лише щодо сформованих земельних ділянок, а земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Водночас, Державний земельний кадастр не оперує відомостями стосовно наявності обтяжень несформованих земельних ділянок спеціальними дозволами на використання надр.

Відповідно до частин 5, 6 статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншої документації із землеустрою.

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту. Обов'язковість внесення відомостей стосовно розміщення родовищ корисних копалин матеріалами згаданим законом не встановлюється.

З урахуванням викладеного, висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Натомість, розглядаючи дану справу, суд апеляційної інстанції, виходячи з встановлених місцевим господарським судом дійсних обставин справи, припустився неправильного застосування норм матеріального права, зокрема статей 21, 203, 215 Цивільного кодексу України, що мало своїм наслідком неправильне вирішення ним спору по суті. Судом необґрунтовано застосовано практику Європейського суду з прав людини в частині наявності у позивача права на захист "законних очікувань", оскільки судом не встановлено обмеження можливості (ефективного) здійснення позивачем права на використання надр у межах погоджених радою 9,1 га.

Апеляційним судом також не встановлено перевищення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківський області повноважень у частині розпорядження землями державної та комунальної власності, а також порядку надання земельних ділянок в оренду, визначеного статтями статей 15 1 , 80, 93, 116, 122, 134-139 Земельного кодексу України, як і не встановлено невідповідності договору оренди від 12.11.2015 вимогам закону. Відтак те, що позивач у розумні строки не вчинив дій, спрямованих на отримання земельної ділянки, координати якої були погоджені рішенням Кочетоцької селищної ради V скликання Чугуївського р-ну Харківської області від 14.07.2008 та рішенням ХХVІІІ сесії Чугуївської районної ради Харківської області V скликання від 11.09.2008, у користування, не може слугувати достатньою правовою підставою для позбавлення особи набутого нею у встановленому законом порядку права оренди землі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Чугуївська" та Головного управління Держгеокадастру у Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 922/3979/16 підлягають задоволенню, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 - скасуванню, з залишенням в силі рішення Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 у даній справі, з новим розподілом судових витрат.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Чугуївська" та Головного управління Держгеокадастру у Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 922/3979/16 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі № 922/3979/16 скасувати. Рішення Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Чугуївська" 4960,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківської області 4960,80 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді М.В. Данилова

В.А. Корсак