Постанова

від 18.10.2017 по справі 825/1548/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1548/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - Карети О.О.,

представника відповідача - Труби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо-Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання дій незаконними та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промо-Трейд (далі -ТОВ Промо-Трейд ) 03.10.2017 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУДФС у Чернігівській області) та просить:

- визнати незаконними дії відповідача по нарахуванню пені за узгодженим грошовим зобов'язанням в розмірі 28892,87 грн.;

- скасувати винесену відповідачем вимогу форми Ю від 18.08.2017 № 657-17 про термінову сплату податкового боргу в розмірі 28892,87 грн., як протиправну.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що товариством в десятиденний строк було сплачено всю суму визначених в податкових повідомленнях-рішеннях від 26.07.2017 № 0002531400, № 0002521400, № 0002541400 та № 0002521400 грошових зобов'язань, а тому у відповідача відсутні підстави для нарахування пені в розмірі 28892,87 грн. та винесення відповідної вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що нарахування пені позивачу здійснено за правилами пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України. Так, нарахування пені здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов'язання або винесення податкової вимоги, а з дня настання граничного строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Вважає, що правомірність нарахування пені саме за вказаним підпунктом слідує з дефініції податкового зобов'язання, встановленої пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яке визначено як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, зокрема, як податок, що в даному випадку є податком на додану вартість.

Враховуючи наведене зазначив, що відповідач, приймаючи вимогу, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволений, враховуючи таке.

Судом встановлено, що ТОВ Промо-Трейд зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.04.2012 внесено відповідний запис (а.с. 17-19).

Керуючись статтями 20, 59, 60 Податкового кодексу України ГУДФС у Чернігівській області винесено товариству податкову вимогу фори Ф від 18.08.2017 № 657-17, якою позивача повідомлено, що станом на 17.08.2017 сума податкового боргу ТОВ Промо-Трейд з податку на прибуток приватних підприємств за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 28 892,87 грн. (а.с. 10).

Вважаючи дії відповідача по винесенню вищевказаної вимоги незаконними, а саму вимогу протиправною ТОВ Промо-Трейд звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У свою чергу, податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що податкове зобов'язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні); грошове ж зобов'язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому статтею 50 Податкового кодексу України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, Податковий кодекс України розмежовує поняття податкового зобов'язання і грошового зобов'язання.

Згідно із п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Частиною 1 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1. 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, по завершенню вказаного 10-денного строку, якщо у податкового органу не буде відомостей (документально підтверджених) щодо сплати або оскарження визначеного грошового зобов'язання, контролюючий орган зобов'язаний розпочати заходи, спрямовані на забезпечення сплати платником податків цього зобов'язання, зокрема, сформувати податкову вимогу.

В свою чергу, на підставі п. 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення/збільшення з суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на подану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З урахуванням вказаної вище різниці між грошовим та податковим зобов'язанням, у тому числі, у встановлених статтею 57 Податкового кодексу України строках їх сплати, момент початку нарахування пені для таких зобов'язань визначається по-різному.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні за результатами податкової перевірки ТОВ Промо-Трейд та на підставі акту від 13.07.2017 № 377/14/38179482, ГУДФС у Чернігівської області було винесено позивачу податкові повідомлення-рішення (а.с. 11, 13):

від 26.07.2017 № 0002521400, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 37366,00 грн.;

від 26.07.2017 № 0002531400, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 51 898,00 грн.

Відповідно до змісту вказаних податкових повідомлень-рішень, зазначені в них суми підлягали сплаті протягом 10 календарних днів з моменту отримання, тобто до 05.08.2017.

Як встановлено судом, ТОВ Промо-Трейд узгоджені суми грошового зобов'язання по вищевказаним податковим повідомленням-рішенням сплачено своєчасно (в десятиденний строк з дня отримання) та повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.08.2017 № 91 на суму 37 366,00 грн., № 93 на суму 41 518,00 грн. та № 96 на суму 10 380,00 грн. (призначення платежу: *;131;;11021000 сплата грошових зобов'язань (штрафних санкцій) по акту перевірки від 13.07.2017 № 377/14/38179482;;;;) (а.с. 12 ,14, 15).

Відповідно до даних облікової карти платника податків, зазначені кошти 03.08.2017 були зараховані на відповідні рахунки в УК у м. Чернігові (а.с. 31, 32).

В свою чергу, 18.08.2017 ГУДФС у Чернігівській області винесено позивачу вимогу № 657-17 про сплату грошового зобов'язання, а саме пені, в сумі 28 892,87 грн.

Згідно із пп. 59.1 п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, у відповідності до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпунктів 129.1.1, 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на момент прийняття податкових - повідомлень рішень та прийняття податкової вимоги) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). При нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) .

Згідно із пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України (в поточній редакції) нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Податковим кодексом України прямо передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідач, як на підставу для нарахування пені, посилається на податкові повідомлення-рішення від 26.07.2017 № 0002521400 та № 0002531400 (а.с. 29, 30), які винесено за порушення податкового законодавства, виявлені за результатами податкової перевірки, зафіксованої в акті від 13.07.2017 № 377/14/38179482.

Судом встановлено та підтверджується наданими в судовому засіданні поясненнями представника відповідача, що донарахування пені в розмірі 28892,87 грн. ГУДФС у Чернігівській області здійснено підставі пп. 129.1.2 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України, в редакції чинній до 01.01.2017, який передбачав, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Однак, ст. 129 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017 не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань на суму такого заниження та за весь період заниження, у зв'язку з чим пп. 129.1.2. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції на час прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги) не міг бути застосований податковим органом для розрахунку пені, оскільки встановлює момент з якого може бути нарахована пеня на податкове зобов'язання, визначене контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, а тому такі дії відповідача не відповідають вимогам податкового законодавства та свідчать про протиправність оскаржуваної податкової вимоги від 18.08.2017 № 657-17, так як податковий борг у позивача виник в результаті безпідставного нарахування пені.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що донарахування пені в розмірі 28892,87 грн відповідачем здійснено підставі п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України в редакції діючій до 01.01.2017, враховуючи те, що виявлені при перевірці порушення податкового законодавства були допущені ТОВ Промо-Трейд до 01.01.2017, а тому нарахування пені здійснено на суму такого заниження та за весь період заниження.

Однак, такі доводи податкового органу суд вважає необґрунтованими, оскільки фінансова відповідальність до платника податків у вигляді пені має бути застосована у розмірі та з дотриманням порядку нарахування пені, чинного на дату сплати зобов'язання (припинення порушення). Крім того, суд звертає увагу, що в акті перевірки від 13.07.2017 № 377/14/38179482 та в податкових повідомленнях-рішеннях від 26.07.2017 № 0002521400 та № 0002531400 вказана сума пені в розмірі 28892,87 грн. відображена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд вважає, що заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи - порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для нарахування пені позивачеві за правилами пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, в редакції, чинній до 01.01.2017, а отже наявні підстави для скасування податкової вимоги ГУДФС у Чернігівській області від 18.08.2017 № 657-17 форми Ю про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в розмірі 28892,87 грн та визнання дій відповідача по нарахуванню пені ТОВ Промо-Трейд , протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо-Трейд" - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Промо-Трейд" пені за узгодженим грошовим зобов'язанням в розмірі 28 892,87 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області форми ''Ю'' № 657-17 від 18.08.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо-Трейд" (код ЄДРПОУ 38179482) судові витрати в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна