Ухвала

від 18.10.2017 по справі 820/2170/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 р.Справа № 820/2170/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін : позивача - Тараніної О.В., відповідача - Квартенка О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017р. по справі № 820/2170/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (далі по тексту - ТОВ Клімтехінвест ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 09.12.2016р. №00001501402, №0001491402.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 року по справі № 820/2170/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень- рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 09.12.2016р. №00001501402, №0001491402.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 37762987) сплачену суму судового збору в розмірі 7547 (сім тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 82 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39859805).

Головне управління ДФС у Харківській області, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 року по справі № 820/2170/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками ТОВ ПСВ-Енергопроммонтаж , ТОВ Нью Фінанс-2016 та ТОВ Селезія з огляду на відсутність у останніх необхідних умов для здійснення господарської діяльності (основних фондів, трудових ресурсів тощо), непідтвердження факту придбання вказаними підприємствами товарів, у подальшому реалізованих позивачеві, неналежне оформлення товарно-транспортних накладних про перевезення ТМЦ від вказаних постачальників до позивача. Вказує, що позивачем не надано пояснень та документів стосовно необхідності використання орендованої техніки у господарській діяльності, економічної доцільності та мети замовлення послуг з оренди прибиральної техніки та обладнання, а також пояснень щодо вибору контрагентів ТОВ Нью Фінанс 2016 , ТОВ Селезія , які територіально віддалені від позивача (знаходяться у м. Київ). У зв'язку з викладеним, вважає обґрунтованим висновок акту перевірки про завищення ТОВ Клімтехінвест податкового кредиту за січень, квітень та липень 2016 року на 355115,00 грн.

Представник апелянта та відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 року по справі № 820/2170/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши судцю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМТЕХІНВЕСТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині господарських відносин із ТОВ "ПСВ-ЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 38141595) за січень 2016 року, з ТОВ "НЬЮ ФІНАНС-2016" (код ЄДРПОУ 40165814) за квітень 2016 року та з ТОВ "СЕЛЕЗІЯ" (код ЄДРПОУ 40369791) за липень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.11.2016 р. №4649/20-30-14-02-37762987, яким зафіксовано порушення ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 355115 грн. 00 коп. та порушення п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань за липень 2016 року на загальну суму 58970 грн. 00 коп.

05 грудня 2016 року, не погодившись із висновками акту перевірки щодо виявлених порушень, ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" подало заперечення на вказаний акт перевірки, однак, Центральною ОДПІ м. Харкова ТУ ДФС у Харківській області вказані заперечення залишено без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі вищенаведених висновків акту перевірки 09.12.2016р. Центральною ОДПІ м. Харкова ТУ ДФС у Харківській області було прийнято податкові повідомлення-рішення №0001491402, яким ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" було збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 444217,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 296145,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148072,50 грн. та № 00001501402, яким позивачеві було зменшено суму податкового зобов'язання на 58970,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту з ПДВ на 58970,00 грн.

28 грудня 2016 року дані податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до Головного управління ДФС у Харківській області. Рішенням ГУ ДФС у Харківській області №1519/10/20-40-10-01-14 від 23.02.2017 р. "Про результати розгляду скарги", що було отримано позивачем 28 лютого 2017 року, скаргу директора ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" залишено без задоволення, а податкові повідомлення- рішення - без змін.

08 березня 2017 року було подано скаргу на дані податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України. Рішенням ДФС України № 9122/6/99-99-11-01- 02-25 від 27.04.2017 р. податкові повідомлення-рішення №0001491402 та №0001501402 від 09.12.2016 р. були залишені без змін, а скарга ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" - без задоволення.

Скориставшись правом, наданим п.56.1 ст.56 ПК України, ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" звернулось до суду з цим позовом про скасування вищевказаних податкових повідомлень- рішень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за результатами господарських операцій з контрагентами ТОВ ПСВ-Енергопроммонтаж , ТОВ Нью Фінанс-2016 та ТОВ Селезія , пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено пунктом 201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні (в електронному або паперовому вигляді), первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. N 996-XIV податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для висновку про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України слугувало твердження відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за рахунок господарських операцій із ТОВ ПСВ-Енергопроммонтаж , ТОВ Нью Фінанс- 2016 та ТОВ Селезія , що відбулися в січні, квітні та липні 2016 року відповідно, які відповідач вважає такими, що позбавлені реального характеру.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11 січня 2016 року між ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (Покупець) та ТОВ "ПСВ- ЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №1/11/01, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця ТМЦ, які зазначені у Специфікаціях до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити ці ТМЦ на умовах даного договору.

В січні 2016 року на виконання умов договору сторонами була підписана Специфікація №1 до Договору №1/11/01, що містила конкретний перелік, асортимент та вартість ТМЦ.

На підставі даної специфікації ТОВ "ПСВ-ЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" здійснив поставку ТМЦ на загальну суму 184602,86 грн., в тому числі ПДВ - 36920,57 грн., що підтверджується видатковою накладною №1101-8 від 11.01.2016р., податковою накладною №8 від 11.01.2016р., копії яких надано до матеріалів справи.

Транспортування здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_3 на адресу : пл. Привокзальна, ст. Харків-Пасажирський, згідно договіру-заявки на надання транспортних послуг №1/11/01 від 11.01.2016р., акту виконаних робіт від 11.01.2016р., товарно- транспортної накладної № 110116 від 11.01.2016р.

Придбані ТМЦ були використані ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" під час надання послуг по спеціалізованому очищенню прилеглої території Управління ДП "Південна залізниця" та привокзального майдану за Договором №П/Л-151555/НЮ від 30.07.2015 р. з ДП "Південна залізниця".

Також матеріалами справи підтверджено, що у квітні 2016 року між ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (Орендар) та ТОВ "НЬЮ ФІНАНС-2016" (Орендодавець) було укладено кілька договорів оренди техніки та обладнання, відповідно до умов яких Орендодавець зобов'язується надати Орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату:

- договір №13/01/04 від 01.04.2016р., на виконання умов якого за результатами надання техніки та обладнання в оренду у квітні 2016 року сторонами було складено акт прийому-передачі наданих послуг №оу-89 від 30.04.2016р. та податкову накладну №89 від 30.04.2016р;

- договір №14/01/04 від 01.04.2016 р., на виконання умов якого за результатами надання техніки та обладнання в оренду у квітні 2016 року сторонами було складено акт прийому-передачі наданих послуг № оу-8,8 від 30.04.2016 р. та податкову накладну №88 від 30.04.2016р.;

- договір № 15/01/04 від 01.04.2016 р., на виконання умов якого за результатами надання техніки та обладнання в оренду у квітні 2016 року сторонами було складено акт прийому-передачі наданих послуг № оу-86 від 30.04.2016р. та податкову накладну №86 від 30.04.2016р.

Протягом квітня 2016 року ФОП ОСОБА_3 здійснювалось транспортування позивачу орендованої техніки за актами прийому-передачі техніки №1/оу-89 від 01.04.2016р., №2/оу-89 від 04.04.2016р., №3/оу-89 від 05.04.2016р., №4/оу-89 від 10.04.2016р., №5/оу-89 від 16.04.2016р., №6/оу-89 від 17.04.206р., №7/оу-89 від 24.04.2016р., №8/оу-89 від 30.04.2016р.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що орендована техніка використовувалась для виконання взятих на себе обов'язків щодо очищення та прибирання об'єктів зеленого господарства за Договором №14 від 27.03.2014 р. з СКП "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради та для надання послуг щодо благоустрою території та догляду за об'єктами зеленого господарства за Договором №15 від р. з СКП "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2016 року між ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" (Покупець) та ТОВ "СЕЛЕЗІЯ" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №45/01/07, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця ТМЦ, які зазначені у Специфікаціях до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати ці ТМЦ на умовах даного договору.

В липні 2016 року на виконання умов договору сторонами була підписані Специфікації №1 та №2 до Договору №45/01/07, що містили конкретний перелік, асортимент та вартість ТМЦ.

На підставі даних специфікацій ТОВ "СЕЛЕЗІЯ" здійснило поставку ТМЦ на загальну суму 325059,60 грн., в тому числі ПДВ - 54176,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №53-050716 від 05.07.2016р., №104-180716 від 18.07.2016р., податкових накладних №53 від 05.07.2016р., №106 від 18.07.2016р.

Транспортування товару здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_3 на адресу пл. Привокзальна, ст. Харків-Пасажирський згідно договору-заявки на надання транспортних послуг №1/05/07 від 05.07.2016р., акту виконаних робіт від 05.07.2016р., товарно-транспортної накладної №10507 від 05.07.2016р., договору-заявки на надання транспортних послуг №1/18/07 від 18.07.2016р., акту виконаних робіт від 18.06.2016р., товарно-транспортної накладної №21807 від 18.07.2016р., товарно-транспортної накладної №31807 від 18.07.2016р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, 11 липня 2016 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "СЕЛЕЗІЯ" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №42/01/07, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця ТМЦ, які зазначені у Специфікаціях до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати ці ТМЦ на умовах даного договору.

В липні 2016 року на виконання умов договору сторонами була підписана Специфікація №1 до Договору №42/01/07, що містила конкретний перелік, асортимент та вартість ТМЦ.

На підставі даної специфікації ТОВ "СЕЛЕЗІЯ" здійснив поставку ТМЦ на загальну суму 20442,21 грн., в тому числі ПДВ - 4088,44 грн. згідно з видатковою накладною №47- 010716 від 01.07.2016р., податковою накладною №47 від 01.07.2016р., копії яких надані до матеріалів справи.

Транспортування придбаних ТМЦ здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_3 на адресу пл. Привокзальна, ст. Харків-Пасажирський згідно договору-заявки на надання транспортних послуг №1/01/07 від 01.07.2016р., акту виконаних робіт від 01.07.2016р., товарно-транспортної накладної №1010716 від 01.07.2016р.

Придбані ТМЦ були в подальшому частково реалізовані Товариством на адресу Виробничого підрозділу Вокзал-станція Вінниця Регіональної філії "Південно-західна" ПАТ "Укрзалізниця" та Виробничого підрозділу вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський Регіональної філії "Південно-західна" ПАТ "Укрзалізниця" згідно видаткових накладних, листів начальника вокзалу станції Вінниця. Також придбані у ТОВ Селезія ТМЦ використано позивачем у власній господарській діяльності під час надання послуг щодо очищення та прибирання об'єктів зеленого господарства на підставі Договору №14 від р. з СКП "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради.

01 травня 2016 року між позивачем (Орендар) та ТОВ "СЕЛЕЗІЯ" (Орендодавець) було укладено договір про надання послуг №10/01/05 від 01.05.2016р., відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язується надати Орендарю в оренду (тимчасове користування) техніку та обладнання за плату.

На виконання взятих на себе зобов'язань ТОВ "СЕЛЕЗІЯ" в липні 2016 року надавало позивачу в оренду техніку, за результатами чого сторони підписали акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №оу-246 від 31.07.2016р. та ТОВ "СЕЛЕЗІЯ" виписало та зареєструвало у встановленому законом порядку податкову накладну №246 від 31.07.2016р., копія якої наявна в матеріалах справи.

У липні 2016 року ТОВ "СЕЛЕЗІЯ" додатково надало, а ФОП ОСОБА_3 здійснив транспортування на адресу м. Харків, вул. Сумська, 35 спеціалізованої техніки на підставі актів прийому-передачі техніки №1/оу-246 від 17.07.2016р., №2/оу-246 від 25.07.2016р. та №3/оу-246 від 28.07.2016р. згідно договору-заявки на надання транспортних послуг №1/17/07 від 17.07.2016р., акту виконаних робіт від 17.07.2016р., товарно-транспортної накладної №1170716 від 17.07.2016р., договору-заявки на надання транспортних послуг №1/25/07 від 25.07.2016р., акту виконаних робіт від 25.07.2016р., товарно-транспортної накладної №1250716 від 25.07.2016р., договору-заявки на надання транспортних послуг №1/28/07 від 28.07.2016р., акту виконаних робіт від 28.07.2016р., товарно-транспортної накладної №1280716 від 28.07.2016р.

Орендована техніка використовувалась позивачем для надання послуг щодо благоустрою території та догляду за об'єктами зеленого господарства за Договором №14 від 27.03.2014р. та Договором №15 від 27.03.2014 р., укладеними з СКП "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, розрахунки між позивачем та контрагентами ТОВ ПСВ-Енергопроммонтаж , ТОВ Нью Фінанс-2016 та ТОВ Селезія здійснено у безготівковій формі, заборгованість відсутня.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів, складених в ході господарських операцій між ТОВ Клімтехінвест ТОВ ПСВ- Енергопроммонтаж , ТОВ Нью Фінанс-2016 та ТОВ Селезія вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, придбання та оренда ТМЦ та обладнання пов'язані з господарською діяльністю позивача. Потреба в укладенні договорів купівлі-продажу та оренди із вказаними контрагентами зумовлена необхідністю, зокрема, виконання ТОВ Клімтехінвест своїх договірних зобов'язань перед Управлінням ДП "Південна залізниця" та СКП "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради.

Отже, ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ" обґрунтовано було віднесено сплачені за результатом господарських взаємовідносин суми ПДВ до власного податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем документів та пояснень щодо необхідності використання орендованої техніки у господарській діяльності, економічної доцільності та мети замовлення послуг з оренди прибиральної техніки та обладнання, спростовуються актом перевірки, в якому викладено інформацію, що надана позивачем з приводу мети господарських операцій із ТОВ ПСВ-Енергопроммонтаж , ТОВ Нью Фінанс-2016 та ТОВ Селезія по кожному договору. Так, ТОВ Клімтехінвест до перевірки та до матеріалів справи було надано господарські договори із ДП Південна залізниця та СКП ХАРКІВЗЕЛЕНБУД Харківської міської ради, за якими позивач виконував взяті на себе зобов'язання з використанням даної орендованої техніки. Разом з тим, відповідач по справі необґрунтовано не взяв цю інформацію до уваги при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Твердження відповідача про те, що позивачем не надавалось пояснень стосовно критеріїв вибору контрагентів для оренди прибиральної техніки, на думку колегії суддів не є підставою для позбавлення позивача на податковий кредит, сформований за результатами господарських відносин з ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 та ТОВ СЕЛЕЗІЯ , так як надання оцінки наявності у ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ потреби у залученні додаткової техніки для виконання взятих на себе зобов'язань, а також рішенням керівництва ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ щодо способів ведення власної підприємницької діяльності, виходить за межі повноважень контролюючого органу з огляду на закріплений у ст.6 Господарського кодексу України принцип свободи підприємницької діяльності.

Крім того послуги, на наданні яких спеціалізується позивач є за своїм змістом специфічними, та при виконанні потребують використання спеціалізованої техніки та обладнання. Як вказував позивач такі техніку та обладнання мають лише кілька юридичних осіб в Україні, серед яких ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 та ТОВ СЕЛЕЗІЯ . Відповідачем не наведено зворотнього.

Щодо зауважень відповідача стосовно незаповнення деяких граф товарно- транспортних накладних, колегія суддів зазначає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як вбачається із преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 "Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджені цим наказом, розроблені у виконання цілого ряду державних документів, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби зі злочинністю.

Дотримання Правил № 363, зокрема, вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт у процесі виконання перевезень вантажів.

Правила № 363, розроблені Міністерством транспорту України, стосуються, перш за все, порядку здійснення перевезень і не встановлюють правила ведення бухгалтерського й податкового обліку підприємств, які є відправниками вантажу й вантажоодержувачами.

Зі змісту Правил № 363 вбачається, що товарно-транспортні накладні є документами, що регламентують взаємини перевізника й замовника як учасників транспортного процесу, і слугують, перш за все, для обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та інших транспортних ресурсів.

В той же час, як зазначалось вище, в даному випадку позивачем сформовано не з вартості транспортних послуг, підставою для обліку яких є товарно-транспортна накладна, а з вартості придбаного і перевезеного товару, а тому відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для позбавлення права позивача на віднесення ПДВ з вартості придбаного товару до складу податкового кредиту.

Крім того, як випливає зі змісту п.11.4 Правил № 363, товарно-транспортна накладна на перевезення вантажів автомобільним транспортом складається замовником (вантажовідправником), а отже, відповідальність за правильність її складення несе саме він, а не отримувач товару, в даному випадку позивач.

Між тим, згідно з абз. 2 п.11.1 Правил № 363 товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Враховуючи викладене, незаповнення окремих граф ТТН (кількість місць, маса брутто, відповідальна особа вантажовідправника, супровідні документи на вантаж) не спростовує реального характеру господарської операції з придбання відповідного товару та не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Посилання відповідача на зазначення в товарно-транспортних накладних в якості адреси пунктів навантаження та розвантаження однієї і тієї самої адреси : м.Харків, вул.Морозова, 13, як на підставу для висновку про неможливість достовірно встановити, що за адреса і в якій спосіб потрапляла на цю адресу орендована техніка з підприємств, які територіально перебувають в м.Києві, не свідчать про безтоварність операцій та не ставлять під сумнів факт отримання позивачем орендованої техніки та правомірність формування ним податкового кредиту за відповідними господарськими операціями.

Враховуючи, що позивач у спірних відносинах виступав покупцем (з адреси: м. Харків, вул. Морозова, 13 здійснювалась поставка техніки на ім'я ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ , а не навпаки), а ТОВ Нью Фінанс-2016 та ТОВ Селезія мали - постачальниками та вантажовідправниками, якими безпосередньо і складалися товарно-транспортні накладні, ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ не повинно було здійснювати контроль щодо встановлення способу доставки техніки на вказану адресу.

Саме на відповідача і покладається обов'язок встановити вказані обставини при проведенні перевірки.

З приводу доводів про ненадання позивачем обґрунтування відвантаження ТМЦ за адресою : м. Харків, вул. Сумська, 35, колегіє суддів встановлено, що відповідно до Переліку об'єктів зовнішнього благоустрою, який є додатком №1 до договорів №14 та №15 від 27.03.2014 р., укладених між позивачем та СКП ХАРКІВЗЕЛЕНБУД Харківської міської ради, ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ виконувало послуги щодо очищування (прибирання об'єктів зеленого господарства) та благоустрою території (догляд за об'єктами зеленого господарства), зокрема, у Сквері Перемоги та Саду ім. Т.Г. Шевченка у м. Харкові. Для зберігання орендованої спеціалізованої техніки, яка використовувалась для прибирання даних об'єктів, між ТОВ КЛІМТЕХНІВЕСТ та СКП ХАРКІВЗЕЛЕНБУД ХМР було укладено договір №5-12/15 від 31.12.2015 р., на підставі якого позивачем за вказаною вище адресою було здійснено розміщення майна, що використовується у господарській діяльності позивача при виконанні робіт для зазначеного контрагента.

Стосовно зауважень відповідача щодо адреси розвантаження : м. Харків, вул. Чугуївська, 80 , то відповідно до п.3.1 договору купівлі-продажу №1/11/01 від 11.01.2016 р., укладеного між ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ та ТОВ ПСВ-Енергопроммонтаж , поставка товару здійснюється за рахунок та силами Покупця зі складу Продавця - ТОВ ПСВ- Енергопроммонтаж за адресою: м. Харків, вул. Чугуївська, 80.

Щодо доводів відповідача про транспортування та отримання техніки від ТОВ Селезія , ТОВ Нью Фінанс-2016 у вихідні дні, що, на думку відповідача, суперечить законодавству України про працю та виключає реальність здійснення даних господарських операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 52 Кодексу законів про працю України тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

Згідно зі ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників денна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в зв'язку з тим, що ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ здійснює прибирання місць громадського користування і забезпечує їх безперервне обслуговування, працівники товариства працюють на підставі виробничого графіку роботи, при якому вихідні дні чергуються з робочими днями через певну кількість днів.

З огляду на викладене, приймання та повернення орендованої техніки в субботу чи неділю жодним чином не може слугувати доказом нереальності здійснених господарських операцій.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів ТОВ "КЛІМТЕХІНВЕСТ", згідно з якою встановлено відсутність у вказаних контрагентів основних фондів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій з позивачем по справі, неможливість встановити наявність власних або орендованих складських приміщень, відсутність інформації про транспортування товарів, у зв'язку з чим відповідачем зазначено про відсутність об'єктів оподаткування ПДВ у вказаних підприємств та неможливість реального здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання.

Так, вказані твердження ґрунтуються виключно на ненаданні контролюючим органам посадовими особами контрагентів податкової звітності. Однак, невиконання контрагентами позивача свого обов'язку щодо подання до контролюючого органу податкової звітності, не свідчить про недійсність господарських операцій між ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ та ТОВ ПСВ-Енергопроммонтаж , ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 та ТОВ СЕЛЕЗІЯ .

Відповідно дост.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач ТОВ Клімтехінвест , не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, тим більше по ланцюгу постачання, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного питання, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14 жовтня 2014 року у справі № 21-318а14, яка в силу ч.2 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Згідно ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ГК України підприємництво, поміж іншим, здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Враховуючи викладене, посилання відповідача відсутність в нього інформації щодо наявності у контрагентів позивача основних засобів та фондів, трудових ресурсів, власних та орендованих складських приміщень тощо, невідповідність придбаного та реалізованого товару згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, не є підтвердженням нереальності господарських операцій між ТОВ КЛІМТЕХІНВЕСТ та ТОВ ПСВ- Енергопроммонтаж , ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 , ТОВ Селезія , оскільки позивач не несе відповідальності за самостійну господарську діяльність своїх контрагентів - незалежних юридичних осіб та під час перевірки надав усі необхідні докази дійсності та реальності здійснених господарських операцій.

З приводу тверджень відповідача стосовно невідповідності виду господарської діяльності ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 характеру господарських операцій з позивачем по справі, колегія суддів зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 , окрім основного виду діяльності 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів , з-поміж іншого, здійснює наступні види господарської діяльності: 81.21 Загальне прибирання будинків та 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля . Отже, твердження відповідача, що вказаний контрагент позивача здійснює виключно реалізацію деталей для автотранспортних засобів, не відповідає дійсності.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із контрагентами-постачальниками товарів та послуг ТОВ ПСВ- Енергопроммонтаж , ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 , ТОВ Селезія та правомірність подальшого формування податкових зобов'язань.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач по справі, приймаючи податкові повідомлення - рішення від 09.12.2016 р. №0001491402 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 444217,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 296145,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148072,50 грн., та № 00001501402 про зменшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на 58970,00 грн. та зменшення суми податкового кредиту на 58970,00 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, наявні підстави для скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017р. по справі № 820/2170/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С. Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23.10.2017 р.