Ухвала

від 08.05.2017 по справі 308/3932/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/3932/17

У Х В А Л А

08.05.2017 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , з участю слідчого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно тимчасово вилучене в ході огляду місця події 10.04.2017 в приміщенні службового кабінету директора Іршавської АШ ТСО України ОСОБА_3 , який розташований на другому поверсі адміністративній будівлі Іршавської АШ ТСО України, за адресою: м. Іршава, вул. Федорова,31,-

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області радник юстиції ОСОБА_2 звернувся до суду з даним клопотанням, яке обґрунтовує наступним.

У провадженні слідчого відділу прокуратури Закарпатської області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке 27.01.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017070000000034.

Органом досудового слідства встановлено, що службові особи митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання від невстановлених осіб неправомірної вигоди для самих себе та для інших фізичних осіб, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби за попередньою змовою, в групі із фізичними особами, розробили корупційну схему ввезення із Угорщини на територію України через міжнародний пасажирський та вантажний для автомобільного транспорту пункт пропуску «Лужанка», який розташований за адресою: вул. Дружби Народів, 109, в с. Астей, Берегівського району, Закарпатської області, товару комерційного призначення без належного митного оформлення та сплати відповідних митних платежів власниками даного товару.

До вказаної корупційної схеми залучені власники товару, наймані водії мікроавтобусів та особи, так звані «піджаки», які за один перетин державного кордону отримують грошові кошти в сумі 50 грн., на яких ввозиться певна кількість товару в тому об`ємі, який не підлягає декларуванню і митному оформленню, та службові особи митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС, які будучи обізнаними в тому, що товар підлягає декларуванню та митному оформленню, оскільки не належить тим особам, за допомогою яких він ввозиться, не вживають заходів щодо митного оформлення товару та нарахування митних платежів.

Ролі кожного із учасників злочинної схеми чітко розроблені та полягають в наступному.

Так, власники товару на Угорській стороні організовують завантаження мікроавтобусів товаром, який з метою обліку упаковують в окремі пакунки на яких проставляють ідентифікаційні позначки у вигляді цифр та зазначають вагу пакунка.

Після цього, водії мікроавтобусів їдучи з товаром на пункт пропуску «Лужанка» на нейтральній стороні державного кордону між Угорщиною та Україною підбирають в мікроавтобус осіб - «піджаків», які заздалегідь прибувають у вказане обумовлене місце з тим щоб водій мав змогу перевезти на них товар без декларування та митного оформлення. При цьому, формально товар розприділяється між водієм та «піджаками» в тій кількості та об`єму в межах норми до 50 кг. на одну особу щоб службові особи митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС мали підставу не вимагати від водія задекларувати товар, і як наслідок не проводити його митне оформлення та нараховувати відповідні митні платежі.

У подальшому, виїхавши із пункту пропуску в с.Астей Берегівського району, водії в обумовленому місці висаджують з мікроавтобуса осіб, на яких ввозився товар, розраховуються із ними, і далі прямують до місця розвантаження товару.

В ході документування вказаної корупційної схеми встановлено, що 27.01.2017 приблизно о 03.00 год. ОСОБА_4 , керуючи мікроавтобусом марки «Fiat Ducato», на номерних знаках Словацької Республіки « НОМЕР_1 », в якому містились сім опечатаних мішків із різним товаром (підошви для взуття тощо) загальною вагою 355 кг., заїхавши на нейтральну полосу державного кордону між Угорщиною та Україною підібрав 8 мешканців с. Астей Берегівського району, які заздалегідь прибули у вказане місце щоб за їхньої допомоги ввезти вказаний товар в Україну в межах встановленої митним законодавством норми, тобто із розрахунку по 39.44 кг. товару на одну особу. При цьому, вказані особи «піджаки» у випадку пред`явлення претензій з боку представників митниці щодо переміщення товару без декларування повинні були заявити, що товар належить їм.

Після того, як ОСОБА_4 заїхав у зону митного контролю пункту пропуску «Лужанка» службові особи митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе від фактичних власників товару, які наразі слідством не встановлені, за попередньою змовою в групі із останніми, будучи обізнаними про те, що перевозимий ОСОБА_4 товар не належить вищевказаним особам «піджакам», яких перевозить ОСОБА_4 , так як вони лише за півгодини перед тим перетнули держаний кордон України в напрямку Угорщини, умисно не зобов`язали ОСОБА_4 задекларувати товар, і як наслідок не провели його митне оформлення та не нарахували відповідні митні платежі.

У подальшому, об 27.01.2017 о 03.25 год. в ході огляду вказаного транспортного засобу марки «Fiat Ducato», на н.з. Словацької Республіки « НОМЕР_1 », біля АЗС «ANP» по вул. Дружби Народів в с. Астей, Берегівського району, Закарпатської області, було вилучено: вказаний мікроавтобус марки «Fiat Ducato», номерні знаки до нього Словацької Республіки «BL531BL», два технічні паспорти на вказаний автомобіль серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , які оформлені на особу ОСОБА_5 , сім опечатаних мішків, в яких містяться різні товари (підошви для взуття тощо), зокрема: мішок №1 із маркуванням цифр «3979», вагою 50 кг., мішок №2 із маркуванням цифр «181», вагою 35 кг., мішок №3 із маркуванням цифр «1666», вагою 60 кг., мішок №4 із маркуванням цифр «3050», вагою 25 кг., мішок №5 із маркуванням цифр «4806, вагою 63 кг., мішок №6 із маркуванням цифр «1551», вагою 63 кг., мішок №7 без маркування цифрами, однак помічений жовтою полосою, вагою 59 кг., та накладні від 26.01.2017, зокрема SD4195906, SD4195952, SD4195905, SD4195908, SD4195907, SD4195912, SD4195911, SD4207627, SD 4195909.

Після вилучення вказаний автомобіль був поміщений на штраф-майданчик Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області, в м. Берегово, вул. Сечені,13, Закарпатської області.

22.04.2017 на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду проведено обшук по місцю фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 .

В ході обшуку виявлено та вилучено чотири папірці із чорновими записами із реєстраційними номерами автомобілів та цифрами суми грошових коштів у вигляді «61371РЕ 17 220 гр., НОМЕР_4 9 бл. 3 тис 1500 1500, НОМЕР_5 », системний блок до комп`ютера марки ASUS VENTOA6 CHASSIS, жорсткий диск до комп`ютера (внутрішня пам`ять) марки Western Digital модель WD3200JS, серійний номер: НОМЕР_6 .

Клопотання слідчого мотивоване тим, що системний блок до комп`ютера марки ASUS VENTOA6 CHASSIS, жорсткий диск до комп`ютера (внутрішня пам`ять) марки Western Digital модель WD3200JS, серійний номер: НОМЕР_6 , можуть містити інформацію яка свідчить про протиправну діяльність ОСОБА_6 , а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, вони можуть містити сліди кримінального правопорушення.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна в судове засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив.

Заслухавши думку слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника приходжу до наступного висновку.

У провадженні слідчого відділу прокуратури Закарпатської області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке 27.01.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017070000000034.

В рамках даного кримінального провадження 22.04.2017 на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду проведено обшук по місцю фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 .

В ході обшуку виявлено та вилучено чотири папірці із чорновими записами із реєстраційними номерами автомобілів та цифрами суми грошових коштів у вигляді «61371РЕ 17 220 гр., НОМЕР_4 9 бл. 3 тис 1500 1500, НОМЕР_5 », системний блок до комп`ютера марки ASUS VENTOA6 CHASSIS, жорсткий диск до комп`ютера (внутрішня пам`ять) марки Western Digital модель WD3200JS, серійний номер: НОМЕР_6 .

Сторона кримінального провадження ставить питання про накладення арешту на вказане майно з тих підстав, що такі мають значення речових доказів та можуть містити сліди кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру

щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Положеннями ст. 98 КПК України законодавцем визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частинами другою та третьою ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та може накладатись на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначених у статті 98 КПК України.

На підставі зазначеного, з врахуванням того, що слідчим наведені правові підстави для арешту вказаного в клопотанні майна в частині накладення арешту на чотири папірці із чорновими записами із реєстраційними номерами автомобілів та цифрами суми грошових коштів, яке відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення в цій частині .

Що стосується накладення арешту на системний блок до комп`ютера марки ASUS VENTOA6 CHASSIS, жорсткий диск до комп`ютера (внутрішня пам`ять) марки Western Digital модель WD3200JS, серійний номер: WCAPD2192774, то слідчий суддя приходить до переконання, що відносно такого відсутні обґрунтовані підстави вважати, що воно є доказом злочину, тому відмовляє у цій частині клопотання.

Керуючись ст.ст., 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно виявлене та вилучене в ході обшуку по місцю проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: документи - чотири папірця із чорновими записами автомобілів та сум грошових коштів.

В решті клопотання - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п`яти днів з дня її проголошення (особою, яка на була присутньою на оголошенні протягом п`яти днів з дня отримання її копії)

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонногосуду ОСОБА_1