Ухвала

від 18.10.2017 по справі 1570/1695/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 1570/1695/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вікол до Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Вікол звернулось з адміністративним позовом до Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області № 0002182301 від 24.02.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняте ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області податкове повідомлення-рішення № 0002182301 від 24.02.2012 року є незаконним, оскільки висновки та фактичні обставини, нібито в встановлені під час перевірки, які наведені в акті перевірки не відповідають дійсності. Основним висновком в акті перевірки, який знайшов відображення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, є висновок про недійсність даних, наведених у декларації з ПДВ за листопад 2010 року, січень, лютий та березень 2011 року про обсяги виконаних робіт по правочинах, укладених з низькою постачальників та покупців.

Однак, оскільки судових рішень про визнання договорів, укладених між ТОВ Вікол та ТОВ Алмаст Сервіс Профі , ТОВ Реконструкція та ТОВ УММК не існує, усі операції з вказаними підприємствами та із замовниками робіт ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Укркава було відображено у бухгалтерському обліку ТОВ Вікол . Разом з тим, реальність укладених з цими контрагентами угод повністю підтверджується первинними документами.

Позивач зазначав, що висновки відповідача щодо порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість та ст.ст. 188, 198 ч. 3 Податкового кодексу України не відповідають дійсності.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області № 0002182301 від 24.02.2012 року, яким ТОВ Вікол визначено грошове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 28398,25 грн. за порушення п.п. 7.2.3., п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , ст. 188, ч. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача у своїх письмових запереченнях на позов зазначив, що висновки податкового органу зроблені на підставі наданих документів та встановлених у ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року позовні вимоги ТОВ Вікол задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 0002182301 від 24.02.2012 року.

На вказану постанову Лиманською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення від 02.06.2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Вікол відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Комінтернівському районі від 12.01.2012 року № 13, та відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79, на підставі п.п. 78.1.1 ч. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, спеціалістами податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Вікол код за ЄДРПОУ 31656976 за період листопада 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року та березень 2011 року, в зв'язку з встановленням розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі. Перевірка проводилась з 20.01.2012 року по 26.01.2012 рік.

Актом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Вікол за період листопад 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року та березень 2011 року, в зв'язку з встановленням розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі встановлено порушення ст.ст. 203, 215, 228, 875, 877, 882 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з ПДВ за листопад 2010 року, січень, лютий та березень 2011 року про обсяги виконаних робіт (а отже і про задекларований податковий кредит та зобов'язання) є недійсними по правочинах укладених з постачальниками: ПП Алмаст Сервіс Профі в загальній сумі ПДВ 41 860 грн., в тому числі по періодам: в листопаді 2010 року на суму ПДВ 3 692 грн., в січні 2011 року на суму ПДВ 7 333 грн., лютому 2011 року на суму ПДВ 30 835 грн., ТОВ УММК у лютому 2011 року на суму ПДВ 6 667 грн., ТОВ Реконструкція в березні 2011 року на суму ПДВ 1 000 грн. та наступними покупцями: ПАТ Райффайзен Банк Аваль на загальну суму ПДВ 11 671 грн., в тому числі по періодам: в листопаді 2010 року на суму ПДВ 1 451 грн., в лютому 2011 року на суму ПДВ 2 311 грн., в березні 2011 року на суму ПДВ 1 143 грн., ТОВ Укркава в лютому на суму ПДВ 6 667 грн.; пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого занижено ПДВ в листопаді 2010 року на суму 2 241 грн.; ст. 188, ч.198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 25 596 грн. в тому числі по періодах: січень 2011 року на суму 6 139 грн.; лютий 2011 року на суму 19 457 грн.

На підставі вказаного акту перевірки №69/23/31656973 від 02 лютого 2012 року ДПІ у Комінтернівському районі було винесено податкове повідомлення-рішення №0002182301 від 24 лютого 2012 року, з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 27 837 грн., за штрафними санкціями - 561, 25 грн.

Судом встановлено, що ТОВ Вікол виступало генеральним підрядником з виконання робіт на замовлення ПАТ Райфайзен Банк Аваль та ТОВ Укркава , відповідно до договору підряду №10/6-2/378 від 22 листопада 2010 року, договору підряду №10/6-2/18 від 22 лютого 2011 року, договору-підряду №10/6-2/19 від 22 лютого 2011 року, договору підряду №10/6-2/18 від 22 лютого 2011 року, договору №06-2008 від 25 лютого 2008 року додаткових угод до договору №06-2008 від 25 лютого 2008 року, №3 від 10 лютого 2010 року та №4 від 04 липня 2010 року, договору підряду №10/6-2/30 від 25 березня 2011 року в період з листопада 2010 року по березень 2011 року.

ТОВ Вікол залучало в якості підрядників до виконання робіт по зазначеним договорам ПП Алмаст Сервіс Профі , ТОВ УММК та ТОВ Реконструкція .

ДПІ у Комінтернівському районі було отримано акти від ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 18 березня 2011 року № 476/23/34307512 Про неможливість проведення документальної перевірки ПП Алмаст Сервіс Профі з питань правомірності нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень і листопад 2010 року, січень 2011 року та від 20 квітня 2011 року №829/23/34307512 Про неможливість проведення документальної перевірки ПП Алмаст Сервіс Профі з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року , а також від ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15 квітня 2011 року №1317/23-513/34321060 Про неможливість проведення перевірки ТОВ УММК з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року .

Відповідно до інформації з ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, в ході проведення перевірки TOB Реконструкція було встановлено, що у TOB Реконструкція відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням.

Згідно із інформацією, що надійшла до ДПІ у Комінтернівському районі від ДПІ у Біляївському районі листами вх. №4448/7/23-5 від 18 березня 2011 року, у ПП Алмаст Сервіс Профі відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням.

Згідно інформації, що надійшла до ДПІ у Комінтернівському районі від ДПІ у Приморському районі м. Одеси листом вх. №22688/7/23-513 від 18 квітня 2011 року, у TOB УММК відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи від 09 вересня 2011 року, старший прокурор відділу прокуратури Одеської області молодший радник юстиції ОСОБА_5, розглянувши матеріали УПМ ДПА в Одеській області (КОЗП №4 від 19 січня 2011 року) щодо протиправної діяльності групи осіб, причетних до організації та функціонування ряду фіктивних підприємств, встановили, що упродовж 2006-2011 років ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку безготівкових грошових коштів, організував створення (придбання) низки підприємств з ознаками фіктивності, а саме: TOB ВСТК , TOB Реконструкція , TOB Перша Міська Будівельна Компанія , TOB УММК , ПП Алмаст Сервіс Профі та інші, які увійшли до складу конвертаційного центру . При цьому, на посаду директорів (засновників) підприємств ОСОБА_6 залучив незаможних осіб, які за грошову винагороду давали свою згоду на реєстрацію (перереєстрацію) фіктивних підприємств, не маючи наміру здійснювати їх фінансово-господарську діяльність.

Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 28 вересня 2011 року, який рахувався директором ПП Алмаст Сервіс Профі та TOB Реконструкція , встановлено, що підприємства ПП Алмаст Сервіс Профі та TOB Реконструкція було зареєстровано без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, на прохання чи за погодженням восени 2010 року з ОСОБА_6, до діяльності даних підприємств ОСОБА_7 не причетний, договірні та первинні документи щодо придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не виписував і фінансово-господарських операцій з придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не здійснював.

Відповідач приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що договори, укладені позивачем з ТОВ Алмаст Сервіс Профі , ТОВ Реконструкція та ТОВ УММК є нікчемними, відповідно є недійсними похідні документи від даних договорів, у зв'язку з чим, позивачем порушено приписи податкового законодавства.

Колегія суддів вважає такі вказані висновки відповідача передчасними та помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства , затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5).

Проте, всупереч вищенаведеним нормам, акт перевірки позивача не містить суттєвих обставин його фінансового-господарської діяльності, яка стосується взаємовідносин з ТОВ Алмаст Сервіс Профі , ТОВ Реконструкція та ТОВ УММК , а також не містить об'єктивного та повного викладення виявлених порушень пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість ; ст. 188, ч.198.3 ст. 198 ПК України, які, на думку податкового органу, вчинив позивач.

При цьому, вчинення позивачем цих порушень обґрунтовано виключно посиланням на акти перевірок ТОВ Алмаст Сервіс Профі , ТОВ Реконструкція та ТОВ УММК , складеними, відповідно, ДПІ у Біляївському районі Одеської області, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в яких зроблені висновки про нікчемність правочинів, укладених саме цими підприємствами.

Тобто, відповідачем було надано оцінку висновкам інших ДПІ стосовно протиправності угод, укладених ТОВ Алмаст Сервіс Профі , ТОВ Реконструкція та ТОВ УММК . При цьому не були досліджені господарські відносини позивача з цими контрагентами, у тому числі й шляхом проведення обстеження об'єктів будівництва, на яких зазначені підприємства повинні були виконати визначені угодами роботи.

Згідно матеріалів справи ТОВ Вікол (як Замовник ) укладало договори підряду з ПП Алмаст Сервіс Профі , ТОВ УММК і ТОВ Реконструкція (договір підряду №10/6-2/378 від 22 листопада 2010 року, договір підряду №10/6-2/18 від 22 лютого 2011 року, договір підряду №10/6-2/19 від 22 лютого 2011 року, договір підряду №10/6-2/18 від 22 лютого 2011 року, договір №06-2008 від 25 лютого 2008 року додаткових угод до договору №06-2008 від 25 лютого 2008 року, №3 від 10 лютого 2010 року та №4 від 04 липня 2010 року, договір підряду №10/6-2/30 від 25 березня 2011 року в період з листопада 2010 року по березень 2011 року) щодо виконання будівельних робіт.

Факт виконання зазначених договорів підтверджується відповідними актами приймання-виконаних робіт, кошторисами, податковими накладними, платіжними дорученнями, дефектними актами.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, тобто в законі, а не в акті перевірки податкової інспекції, визначаються підстави для визнання будь-якого правочину нікчемним. В іншому випадку правочин недійсним повинен визнаватися у судовому порядку.

Колегією суддів встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори у повній мірі відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, ст. 180 Господарського кодексу України щодо його змісту, а положення договорів не суперечать інтересам держави та суспільства, не порушують будь-чиїх прав.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судом правочини недійсними не визнавались, а в акті перевірки відсутні будь-які належні докази укладення вказаних договорів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, та невиконання умов договорів. У будь-якому випадку недійсність правочину повинна бути встановлена судом.

Однак, незважаючи на наявність первинних документів та їх дослідження під час проведення перевірки, податківцями зроблений висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства. Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи, відповідачем не було надано належних доказів того, що договори були укладені без мети їх здійснення.

Представлені суду первинні документи по взаємовідносинам позивача з контрагентами, у тому числі договори підряду, акти приймання виконаних робіт, кошториси, податкові накладні, платіжні доручення, дефектні акти, мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що ці первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відсутні.

Разом з цим, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, відповідні податкові накладні у позивача були наявні на час проведення перевірки.

Законодавство не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснюють контролюючі органи.

Крім того, законодавством не передбачено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації. Однак, в даному випадку право позивача на отримання податкового кредиту поставлено відповідачем у залежність від дотримання контрагентами вимог податкового законодавства.

Також суд враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, відповідно до якої чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Аналогічного висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08 та від 01.06.2010 року у справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року.

Колегія суддів також враховує позицію Верховного Суду України, яка була викладена у постанові від 29.03.2016 року по справі № 808/7907/13-а, відповідно до якої первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена постановою суду, а отже, вони не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Проте, апелянтом не представлено суду доказів на підтвердження того, що діяльність контрагентів позивача визнана рішенням суду фіктивною.

Жодних належних доказів на спростування товарності операцій між позивачем та його контрагентами, а також обґрунтованості прийнятого спірного рішення, відповідачем не надано.

Враховуючи всі викладені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення №0002182301 від 24.02.2012 року, діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ Вікол задоволенню на підстав положень ч.2 ст.162 КАС України.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 24.10.2017 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян