Рішення

від 19.10.2017 по справі 906/579/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" жовтня 2017 р. Справа № 906/579/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №447 від 11.10.2017;

від відповідача: не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Баранівського районного центру зайнятості

до Новоград-Волинського об'єднанного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області

про стягнення 4829,88 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 4829,88 грн. шкоди.

Позовна заява ґрунтується на тому, що допомога по безробіттю у період після призначення пенсії, тобто після 20.11.2013 була виплачена ОСОБА_2 всупереч вимогам ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість" через неправомірні дії ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Баранівському районі, що встановлено постановою Вищогоадміністративногоо суду України від 20.01.2015. Вказаними неправомірними діями Баранівського РЦЗ - робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття завдано матеріальну шкоду (збитки) у розмірі отриманої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю в сумі 4829,88 грн.

09.10.2017 до суду надійшов відзив за вих. №1883/08 від 05.10.2017 на позовну заяву, в якому Новоград-Волинське об'єднання управління Пенсійного фонду України в Житомирській області позов не визнає посилаючись на те, що заявлена до стягнення сума сплачена позивачем добровільно в якості допомоги по безробіттю. Також відповідач звертає увагу на те, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями УПФУ та шкодою, завданою Баранівському РЦЗ, що є обов'язковою умовою відшкодування шкоди згідно ст. 1166 ЦК України.

Разом з тим, Новоград-Волинським об'єднанням управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подано витяг з постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988, згідно якої ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Баранівському районі реорганізовано шляхом приєднання до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, в судовому засіданні замінено відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області правонаступником - Новоград-Волинським об'єднанним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області (11708, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Єрьоменка, 16, ід. код 37808338).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив. У відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без участі його представника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, з 20.11.2013 по 10.09.2014 в Баранівському районному центрі зайнятості перебував на обліку і отримувала допомогу по безробіттю ОСОБА_2 (ІПН номер НОМЕР_1).

За час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в сумі 4829,88 грн.

12.04.2013 ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви про призначення пенсії як медичному працівнику згідно п. є ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення . Дані факти були встановлені постановою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015, якою визнано протиправною відмову ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області при вирішенні питання призначення пенсії за вислугу років зарахувати ОСОБА_2 до стажу за період роботи з 14.04.1997 по 14.10.2002 (в здравпункті) на ВАТ Першотравенський завод електротехнічного фарфору.

Позивач посилається на те, що через неправомірні дії УПФУ в Баранівському районі Житомирської області допомога по безробіттю в розмірі 4829,88 грн. після призначення пенсії з 01.02.2013 була виплачена ОСОБА_2 безпідставно, всупереч ст. 43 ЗУ"Про зайнятість населення".

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України Про зайнятість населення статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

За умовами п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Згідно п.п. 7 п. 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 (із змінами) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Згідно із п. 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого 13.02.2009р. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України №7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Як встановлено судом, постановою Вищого адміністративного суду України у адміністративній справі №К/800/44891/13 від 20.01.2015, якою визнано протиправною відмову ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області при вирішенні питання призначення пенсії за вислугу років зарахувати ОСОБА_2 до стажу за період роботи з 14.04.1997 по 14.10.2002 (в здравпункті) на ВАТ Першотравенський завод електротехнічного фарфору , починаючи з 01.02.2013.

Однак, за період з 05.12.2013 по 11.09.2014 перебуваючи на обліку в Баранівському районному центрі зайнятості ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в розмірі 4829,88 грн.

Таким чином, є безпідставним отримання ОСОБА_2 одночасно допомоги по безробіттю за період з 05.12.2013 по 11.04.2014. та пенсії призначеної з 01.02.2013, так як у відповідності до п.п. 7 п. 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 (із змінами) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення пенсії.

Отже, ОСОБА_2 не мала права на отримання допомоги по безробіттю за період з 05.12.2013 по 11.04.2014 на загальну суму 4829,88 грн., з підстав чого є безпідставними витрати центру зайнятості на її виплату.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За положеннями ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування шкоди вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення шкоди як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності такої шкоди та обґрунтованості її розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність шкоди в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та шкодою. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Положенням ст. 107 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що Пенсійний фонд його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичуваним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Звідси, оскільки виплати ОСОБА_2 в розмірі 4829,88 грн. були здійснені Баранівським районним центром зайнятості у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області, які полягали у відмові призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років працівників освіти, позивачу завдано матеріальної шкоди у вигляді безпідставної виплати допомоги по безробіттю в розмірі 4829,88 грн., яка підлягає стягненню з винної сторони - правонаступника ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області - з Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 7117,87 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судовий збір не підлягає стягненню з особи, яка згідно Закону України "Про судовий збір" звільнена від його сплати, що має місце в даному випадку.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (11708, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Єрьоменка, 16, ід. код 37808338)

- на користь Баранівського районного центру зайнятості (12700, Житомирська область, м. Баранівка, вул. Леваневського, 47, ід. код 20414229) 4829,88 грн. шкоди.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.10.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з повід.)