Постанова

від 05.12.2017 по справі 906/579/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

05 грудня 2017 року Справа № 906/579/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Гудак А.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 р.

у справі № 906/579/17

за позовом ОСОБА_2 районного центру зайнятості

до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про стягнення 4829,88 грн.

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 р. у справі № 906/579/17 задоволено позов ОСОБА_2 районного центру зайнятості до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення 4829,88 грн.

Відповідач ОСОБА_3 об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 р. у справі № 906/579/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі не було відомо, що ОСОБА_5 у період з 20.11.2013 р. по 10.09.2014 р. перебувала на обліку в ОСОБА_2 районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю, даний факт став відомим лише при отриманні претензії ОСОБА_2 районного центру зайнятості від 28.02.2017 р.

Скаржник зазначає, що відшкодування шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою/, і відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. При цьому, відсутні докази наявності будь-яких правових зв`язків ОСОБА_2 районного центру зайнятості та ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Вважає, що у справі не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та шкодою, завданою ОСОБА_2 районному центру зайнятості, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди, відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України.

Також вважає, що заявлена до стягнення сума 4829,88 грн. ОСОБА_2 районним центром зайнятості сплачена добровільно, а саме виплачена як допомога по безробіттю, у зв'язку з наданням ОСОБА_6 статусу безробітної, що свідчить про відсутність матеріальної шкоди завданої Пенсійним фондом України ОСОБА_2 районному центру зайнятості та відсутність підстав для стягнення з Пенсійним фондом України шкоди у вигляді коштів, перерахованих ОСОБА_6

Зазначає також, що суд першої інстанції безпідставно послався на порушення норм ст.107 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , оскільки ОСОБА_2 районний центр зайнятості не відноситься до суб`єктів системи пенсійного забезпечення в Україні (ст.3 Закону україни Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ).

Скаржник просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 р. у даній справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_2 районний центр зайнятості подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що саме через неправомірні дії ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області допомога по безробіттю в розмірі 4829,88 грн. після призначення пенсії з 01.02.2013 р. виплачувалась ОСОБА_6 безпідставно, всупереч ст.43 Закону України Про зайнятість населення". Відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 р. у справі № К/800/44891/13 визнано, що при вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_6 пенсії за вислугу років була протиправною відмова ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області зарахувати до стажу період роботи з 14.04.1997 р. по 14.10.2002 р. на ВАТ Першотравенський завод електротехнічного фарфору .

Зазначає, що згідно умов п.п. 7 п. 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю отримання ОСОБА_6 одночасно допомоги по безробіттю за період з 05.12.2013 р. по 11.04.2014 р. та пенсії, призначеної з 01.02.2013 р., є безпідставним.

Вважає, що оскільки виплати ОСОБА_6 в розмірі 4829,88 грн. були здійснені ОСОБА_2 районним центром зайнятості у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області, які полягали у відмові призначити ОСОБА_6 пенсію за вислугу років працівників освіти, позивачу завдано матеріальної шкоди у вигляді безпідставної виплати допомоги по безробіттю в розмірі 4829,88 грн., яка підлягає стягненню з винної сторони - правонаступника ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області - з ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України.

Просить рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 р. у справі № 906/579/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Сторони не забезпечила участь представників у судовому засіданні та не повідомили суд про причини неявки.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 80 - 81, 87/, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню . При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги чи позицією іншої сторони і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено таке.

Відповідно до витяг з постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 р. № 988, ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі реорганізовано шляхом приєднання до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України /а.с. 29/.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, що станом на 21.04.2017 р. ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі припинило свою діяльність за рішенням засновників, про що 13.04.2017 р. внесено запис /а.с. 30-31/.

Судом встановлено, що громадянка ОСОБА_6 31.01.2013 р. звільнилась з роботи на підставі ст.36 п.1 КЗпП України - за згодою сторін.

05.12.2013 р. громадянка ОСОБА_6 звернулася до ОСОБА_2 районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю /а.с. 10/. З 05.12.2013 р. по 11.09.2014 р. гр..ОСОБА_6 як безробітна перебувала на обліку в ОСОБА_2 районному центрі зайнятості та одержала 4829,88 грн. допомоги по безробіттю /а.с. 16/.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого 13.02.2009 р. наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 р. за № 232/16248, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення як під час реєстрації, так і протягом всього періоду її/особи перебування на обліку як безробітної.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.10.2016 р. позивач звернувся до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі з запитом щодо призначення пенсіі ОСОБА_6 у зв'язку з проведенням Державним центром зайнятості звірки по верифікацііі відповідно до листа Міністерства фінансів України від 04.08.2016 р. та на виконання листа Житомирського обласного центру зайнятості /а.с.13/.

Суду не надано відомостей щодо виконання позивачем ОСОБА_2 районним центром зайнятості розслідувань відповідно до п.п.2-4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним протягом періоду перебування гр..ОСОБА_6 на обліку в ОСОБА_2 районному центрі зайнятості з 05.12.2013 р. по 11.09.2014 р. - до зазначеного вище звернення на виконання листів Міністерства фінансів України та Житомирського обласного центру зайнятості.

ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі листом № 5504102 від 25.10.2016 р. повідомило позивачеві ОСОБА_2 районному центру зайнятості про призначення ОСОБА_6 пенсії за вислугу років з 01.02.2013 р. за рішенням суду, і першу виплату пенсії ОСОБА_6 отримала у квітні 2015 року.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.07.2015 р. у справі № К/800/44891/13 встановлено, що громадянкою ОСОБА_6 оскаржено рішення Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області від 08.03.2013 р. про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6 від 01.02.2013 р. про призначення їй пенсії за вислугу років. Відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 р. у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії скасовано постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 03.06.2013 р., ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 р. та прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправною відмову ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області при вирішенні питання щодо призначення пенсії за вислугу років зарахувати ОСОБА_6 до стажу період роботи з 14.04.1997 р. по 14.10.2002 р. на ВАТ Першотравенський завод електротехнічного фарфору .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2015 р. у справі № 273/705/13-а роз`яснено, що відповідно до змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 р. ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області повинно призначити ОСОБА_6 пенсію за вислугу років з 01.02.2013 р. /а.с. 15/.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведенні вище обставини встановлені Вищим адміністративним судом України у справі № 273/705/13-а та відповідно до норм до ст.35 ГПК України мають преюдиціальне значення у даній справі, оскільки у даній справі відповідачем є особа, щодо якої встановлені зазначені факти.

28.02.2017 р. ОСОБА_2 районний центр зайнятості звернувся до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області з претензією № 94 про відшкодування витрат ОСОБА_2 районного центру зайнятості та перерахувати 4829,88 грн. /а.с.17/.

ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області відмовило ОСОБА_2 районному центру зайнятості у задоволенні претензіі листом № 1310/08 від 14.03.2017 р., зазначивши, що діючим законодавством України не передбачено стягнення Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів з органу державної влади - Пенсійного фонду України /а.с.18/.

У зв'язку з відмовою ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області відшкодувати збитки, ОСОБА_2 районний центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про відшкодування збитків - коштів, виплачених громадянці ОСОБА_6, як допомога по безробіттю з грудня 2013 року по вересень 2014 року включно. Обґрунтовуючи свою вимогу, позивач посилається на норми ст.ст.1166, 1173 ЦК України і зазначає, що допомога по безробіттю виплачена позивачем у період після призначення пенсії всупереч вимогам ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість" через неправомірні дії ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Барановському районі, і неправомірність дій відповідача ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Барановському районі встановлена Вищим адміністративним судом України у справі № 273/705/13-а.

Відшкодування позадоговірної шкоди є деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначені у статті 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як:

- неправомірність поведінки особи;

- вина завдавача шкоди;

- наявність шкоди;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вказаних умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого:

- відшкодування шкоди в натурі (передача речі того ж роду і такої ж якості);

- відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Для покладення на відповідача обов'язку відшкодування шкоди необхідна наявність певних підстав, як то неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, вина, яка може полягати в умислі чи необережності, наявність шкоди для позивача внаслідок дій відповідача і безпосереднього причинного зв'язку між шкодою та правопорушенням, який в даному випадку відсутній.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність правових зв'язків між позивачем та відповідачем. Матеріалами справи підтверджено, що заявлена до стягнення сума виплачена позивачем добровільно як допомога по безробіттю у зв'язку із наданням гр..ОСОБА_6 статусу безробітного, тобто - шкода не завдана безпосередньо відповідачем позивачеві.

Відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 09.07.2015 р. у справі № К/800/44891/13 судом встановлено, що внаслідок неправомірної відмову ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Житомирської області при вирішенні питання щодо призначення пенсії за вислугу років зарахувати ОСОБА_6 до стажу період роботи з 14.04.1997 р. по 14.10.2002 р. на ВАТ Першотравенський завод електротехнічного фарфору втрат зазнала саме ОСОБА_6

Разом з тим, відповідно до п.п. 7 п. 5.5. Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до п. 6, 7 цього Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Отже, перебуваючи на обліку в ОСОБА_2 районному центрі зайнятості ОСОБА_6 за період з 05.12.2013 р. по 11.09.2014 р. отримала допомогу по безробіттю в розмірі 4829,88 грн., і після призначення пенсії з 01.02.2013 р. мала одержати пенсійні виплати за такий же період, що вбачається з довідки ОСОБА_4 Пенсійного фонду України від 25.10.2016 р. /а.с.14/.

За наведених обставин та керуючись п. 6, 7 цього Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності позивач мав розглянути питання про зняття ОСОБА_6 з обліку як безробітної в установленому законодавством порядку та повернення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Матеріали справи не містять відомостей та доказів направлення позивачем ОСОБА_6 такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Тобто - позивач відповідно до норм ст..ст.33-34 ГПК України не підтвердив, що ним були вжиті передбачені п.6, 7 Порядку заходи до відшкодування/повернення суми безпідставно виплаченого і отриманого ОСОБА_6 матеріального забезпечення.

За відсутності таких доказів позивачем не доведено 1) факт шкоди, оскільки позивач не довів, що виплачена сума допомоги по безробіттю не повернута (чи є неможливою до повернення) в установленому порядку безпосередньо ОСОБА_6, яка, як стверджує позивач, після призначення пенсії з 01.02.2013 р. допомогу по безробіттю одержала безпідставно;

2) не доведено, що така можлива шкода завдана позивачеві безпосередньо відповідачем.

Отже, позивачем в порядку ст..ст.33-34 ГПК України не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою, завданою позивачеві, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди, відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову про стягнення шкоди.

Висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, що обумовлює скасування рішення Господарського суду Житомирської області у даній справі відповідно до п.3,4 ч.1 ст.104 ГПК України.

Відповідно до п. 18 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зокрема, звільняються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України. Отже, сторони у справі звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях, тому не вирішується питання про відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволити. Рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 р. у справі № 906/579/17 скасувати.

Прийняти нове рішення. Відмовити у задоволенні позову.

Матеріали справи № 906/579/17 повернути Господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.