Постанова

від 19.10.2017 по справі 910/1016/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2017 р. Справа№ 910/1016/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Яковенко А.О. - представник, дов. б/н від 24.10.2016 ;

від відповідача: Якубець В.А. - представник, дов. № 225-КМР-3445 від 05.10.2017;

від третьої особи: Станицький О.Б. - представник, дов. № 16/17 від 16.02.2017;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті -БС" та Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017

у справі № 910/1016/17 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС"

про визнання недійсним рішення Київської міської ради

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" з позовом до Київської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" про визнання недійсним рішення Київської міської ради.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 до розгляду та порушено апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.06.2017 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

У зв`язку з відпусткою судді-учасника колегії суддів Гончарова С.А., відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.06.2017 визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Скрипка І.М., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2017 прийнято матеріали справи № 910/1016/17 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті -БС" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 до свого провадження.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі № 910/1016/17; відкладено розгляд справи № 910/1016/17 на 05.09.2017, а у судовому засіданні 05.09.2017 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги у справі № 910/1016/17 до 03.10.2017.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Київська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 відновлено Київській міській раді строк подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 до розгляду та порушено апеляційне провадження; об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" та Київської міської ради в одне провадження для спільного розгляду у справі № 910/1016/17.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судових засіданнях 03.10.2017 та 12.10.2017 оголошено перерви до 12.10.2017 та 19.10.2017, відповідно.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2017 заперечив проти доводів апеляційних скарг, просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 залишити без змін, вимоги апеляційних скарг без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.10.2017 підтримав доводи апеляційних скарг, просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні 19.10.2017 підтримав доводи апеляційних скарг, просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, письмових пояснень, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 має бути скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно із п. 6 ст. 2, Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та постанови Кабінету Міністри України від 25.06.2014 № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця , Державне територіально-галузеве об'єднання Південно-Західна залізниця) реорганізовано шляхом злиття у публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Відповідно до п. 1 Наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30.11.2015 № 512-Ц/од 30.11.2015 є датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) та підприємств і установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, одним з яких є ДТГО Південно-Західна залізниця .

З 01.12.2015 розпочав господарську діяльність позивач, який відповідно до п. 2 Статуту ПАТ Українська залізниця , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, є правонаступником усіх прав та обов'язків ДТГО Південно-Західна залізниця .

Відповідно до п. 2.1. Положення про регіональну філію Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , затвердженого рішенням правління ПАТ Укрзалізниця (далі - Положення про філію) філія є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи.

Пунктом 2.8. Положення про філію передбачено право філії виступати, від імен товариства позивачем та відповідачем у судах усіх інстанціях.

У зв'язку із тим, що, на думку позивача, відповідачем, без відома законного власника, від вищевказаної земельної ділянки було відділено 0,289га, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Зазначеній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 8000000000:72:016:0013 та присвоєно адресу м. Київ, вул. Уманська, 47б за ознакою знаходження на ній самочинного будівництва третьої особи.

Рішенням Київської міської ради № 104/1108 від 29.09.2016 земельну ділянку 8000000000:72:0-16:0013 передано в оренду на 15 років третій особі.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, враховуючи викладене та наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з п. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частина 1 ст. 155 Земельного кодексу України передбачає, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У даному випадку підставою для звернення до суду є порушення права користування земельною ділянкою. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а відповідно до частину 2 пункту 10 цієї статті способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 67 Земельного кодексу України встановлено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям, зокрема, залізничного транспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно із п. 4 розділу 2 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності у державній власності залишаються, зокрема, розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п. 7 розділу 2 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Пунктом 1 розділу 2 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Згідно з ч.1, 8 ст.122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, а Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, зокрема, визначених ст.149 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Нормами ст. 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Так, відповідно до даної статті Земельного кодексу України вказано, що для отримання земельної ділянки у користування, особа повинна подати до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та погоджується в порядку встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Однак, позивачем не надано доказів звернення із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Київської міської ради, також не розробляв проект землеустрою, доказів сформування земельної ділянки та присвоєння кадастрового номеру.

У зв'язку із викладеним, рішення Київською міською радою про передачу земельної ділянки у постійне користування або у власність позивача, не приймалось.

У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт прийняття відповідачем рішення про передання в оренду у власність позивача земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-Б та видачі акту на право постійного користування на зазначену земельну ділянку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.04.2016 власником нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Уманська, буд. 47-А, загальною площею 252 кв.м є держава в особі Міністерства інфраструктури України (а.с. 31).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.05.2014 власником нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-Б, загальною площею 1925,7 кв.м є третя особа - ТОВ "Трініті-БС" (а.с. 94).

Як вже зазначалось, рішенням Київської міської ради № 104/1108 від 29.09.2016 земельна ділянка площею 0,2890га для експлуатації та обслуговування будівлі спортивно-оздоровчого призначення за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-Б передана в оренду на 15 років третій особі - ТОВ "Трініті-БС".

Також, слід зазначити, що питання про передання земельної ділянки в оренду третій особі - ТОВ "Трініті-БС" вирішувалось за участю позивача, оскільки до прийняття рішення відповідачем про передання в оренду земельної ділянки третій особі, на постійній комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування відбувався розгляд питання про порушення прав позивача. Такому розгляду передувала вимога позивача, яка була надіслана Голові постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Зазначені засідання відбувались 29.06.2016, 13.07.2016 та 19.07.2017, на яких були присутніми представники позивача, що не заперечується позивачем.

Так, за результатами засідань, було прийнято рішення, що жодних прав позивача, передача в оренду третій особі - ТОВ "Трініті-БС" земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-Б, не порушує.

Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження факту належності або користування земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-Б, того, що позивач є належним користувачем спірної земельної ділянки в розумінні вимог Земельного кодексу України.

Також апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, право землекористування позивача документально не підтверджено, є лише згадка в реєстрі земельних ділянок про плавальний басейн ПЗЗ за адресою: вул. Уманська, 47-А, хоч позивач в позовній заяві посилається на земельну ділянку з кадастровим номером 72:016:002 та вказує, що надана третій особі земельна ділянка (72:016:0013) з'явилась внаслідок її поділу. У пояснювальній записці до землевідводу зазначено, що ця земельна ділянка була відведена Управлінню капітального будівництва виконкому під житлове будівництво, а в 2002р. право користування припинено.

Договір оренди земельної ділянки з третьою особою - ТОВ "Трініті-БС" укладений на підставі чинного рішення.

Позов, предметом якого є визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким вирішено питання про передачу в оренду земельних ділянок, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для орендарів земельних ділянок, оскільки у такий спосіб виникло право володіння земельною ділянкою, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі № 3-514гс16.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 ГПК України і дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про відмову в позові повністю, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" та Київської міської ради підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при відмові в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" та Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2017 у справі № 910/1016/17 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

3. У задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) 1 760,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-БС" (01023, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 11-А, оф. 10; код ЄДРПОУ 32491363) 1 760,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу № 910/1016/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді І.М. Скрипка

А.Г. Майданевич