Постанова

від 24.10.2017 по справі 927/436/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа№ 927/436/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Гачак І.О. (в приміщенні Господарського суду Львівської області);

Від відповідача: Черничко В.В. - представник;

Від третьої особи: не з'явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства "Холминське лісове господарство"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017

у справі № 927/436/17 (суддя Мурашко І.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",

в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",

до Державного підприємства "Холминське лісове господарство",

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Закарпатська митниця ДФС

про стягнення платежів за час затримки вагонів в сумі 763 322,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державного підприємства "Холминське лісове господарство" про стягнення платежів за час затримки залізничних вагонів №№ 68800473, 66879370, 65888323 в сумі 763322,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані статтями 306, 307 Господарського кодексу України, статтями 908, 909, 920 Цивільного кодексу України, статтями 1, 218 Митного кодексу України, статтею 26 ЗУ "Про залізничний транспорт", статтями 4, 119 Статуту залізниць, а також статтями 22, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне сполучення із змінами та доповненнями від 06.06.2014 та 16.10.2015.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2017 на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача була залучена Закарпатська митниця ДФС.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Холминське лісове господарство" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - 759057,24 грн. нарахованих платежів за час затримки залізничних вагонів та 11385,71 грн. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Державне підприємство "Холминське лісове господарство" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2017 та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не досліджено всіх обставин справи та не надано належної оцінки доказам у справі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що висновок суду першої інстанції, стосовно виходу із системного аналізу норм міжнародного та національного законодавства свідчить про обов'язок вантажовідправника оплатити перевізнику роботи та операції, здійснені ним для забезпечення митного контролю та митного оформлення вантажу, є помилковим, оскільки в даному випадку здійснювалась операція митного контролю (огляд, переогляд) і аж ніяк не митне оформлення вантажу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 апеляціну скаргу Державного підприємства "Холминське лісове господарство" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.08.2017.

26.07.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просить доручити проведення судового засідання, призначеного на 10.08.2017 на 10 год. 15 хв., Господарському суду Львівської області (79014, м.Львів, вул. Личаківська, 128).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 клопотання Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

07.08.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП "Холминське лісове господарство" без задоволення, який колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Розпорядженням начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 № 09-53/3103/17, у зв'язку із перебування судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/436/17.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Державного підприємства "Холминське лісове господарство" у справі № 927/436/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 апеляційну скаргу Державного підприємства "Холминське лісове господарство" прийнято до провадження новою колегією суддів.

В судове засідання, призначене на 10.08.2017, представники відповідача та третьої особи не з'явилися.

Враховуючи наведене, у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідача та третьої особи, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, нова колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, про необхідність відкладення розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 розгляд справи № 927/436/17 відкладено на 10.10.2017.

В судове засідання, призначене на 10.10.2017, представники відповідача та третьої особи не з'явилися.

Враховуючи наведене, у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідача та третьої особи, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, нова колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, про необхідність відкладення розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи № 927/436/17 на 24.10.2017.

В судовому засіданні 24.10.2017 представники позивача та відповідача надали свої пояснення по справі.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в даній частині нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" до Державного підприємства "Холминське лісове господарство" про стягнення 759 057, 24 грн. нарахованих платежів за час затримки залізничних вагонів та 11 385, 71 грн. судового збору відмовити.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, заперечував проти доводів апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Холминське лісове господарство", а рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 залишити без змін.

Повноважні представники третьої особи в судове засідання 24.10.2017 не з'явились.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Вислухавши думку представників позивача та відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.05.2016 зі станції Корюківка Південнно - Західної залізниці відправлено залізничні вагони № 68800473, № 66879370, № 65888323 з вантажем деревина паливна загальною масою 150000 кг (по 50000 кг в кожному вагоні), вантажовідправник Державне підприємство "Холминське лісове господарство" (відповідач по справі), що підтверджується складеними накладними СМГС № 491456, № 491449, № 491464 (а.с.10-12).

Згідно із накладними СМГС № 491456, № 491449, № 491464 отримувачем вантажу є закордонна фірма "ПізецГмбХ" згідно контракту № 9/16 - ХЛ від 26.01.2016. Вихідна прикордонна станція в Україні -Батево. Провізні платежі до станції Батево покладені на відправника, тобто відповідача. Кінцева станція слідування -Еперешке (Угорщина).

18.05.2016 затримано на станції Батево Львівської залізниці залізничні вагони № 68800473, № 65888323, № 66879370 з вантажем на підставі заявок № 10/16 та № 14/16 державних інспекторів Гомади І.І. та Решетняк М.В. Митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС (відділ митного оформлення № 4 Батево), за результатами чого складено акти загальної форми від 18.05.2016 за № 10933 та № 10938.

Відповідно до заявок від 18.05.2016 за № 10/16, № 14/16 державних інспекторів Гомади І.І. та Решетняк М.В. митного посту "Залізничний" Закарпатської ДФС, вагони № 68800473, № 65888323, № 66879370 з вантажем були подані для повного / часткового вивантаження та проведення митного огляду, з урахування приписів пункту 5 Постанови КМУ № 467 "Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України" та пункту 1.5 наказу МФУ № 602 "Про визначення переліку виняткових випадків, коли окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу можуть бути виключені зі складу поїзда для проведення митного контролю".

18.05.2016 за № 114 та 19.05.2016 за № 122 станцією Батево було відправлено телеграфічні повідомлення на станцію відправлення з метою інформування вантажовідправника (відповідача) про затримку вагонів № 68800473, № 65888323, № 66879370.

За результатами митного огляду від 09.06.2016, в тому числі залізничних вагонів № 68800473, № 65888323, № 66879370, без вивантаження вантажу складено акт № 305010505/2016/ЗМК-09029 митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС, згідно якого ознак розміщення серед вантажу сторонніх вкладень не виявлено.

На підставі заявки № 44/16 головного державного інспектора Журавського О.М. митного посту "Залізничний" Закарпатської ДФС (відділ митного оформлення № 4 Батево) 14 та 15 червня 2016 року на станції Батево проведено зважування, в тому числі і вагонів № 68800473, № 65888323, № 66879370, про що складено відповідні акти загальної форми від 14.06.2016 та 15.06.2016 за № 671, 693, 696. За результатами зважування встановлено, що фактична маса брутто вагона № 65888323 складала 63520 кг, тара вагона з бруса - 22000 кг, фактична маса вантажу нетто - 41520 кг., що менша за задекларовану масу на 8480 кг.; фактична маса брутто вагона № 6880473 склала 65200 кг, тара вагона з бруса - 20900 кг, фактична маса вантажу нетто - 44300 кг, що менша за задекларовану масу на 5700 кг.; фактична маса брутто вагона № 66879370 склала 61420 кг, тара вагона з бруса 21650 кг, фактична маса вантажу нетто - 39770 кг, що менша за задекларовану на 10230 кг.

Тобто, до провізних та товаросупровідних документів були внесені недостовірні дані відносно маси вантажу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що залізничний вагон № 68800473 з вантажем у період з 17.05.2016 по 20.10.2016 та залізничні вагони № 66879370, № 65888323 з вантажем у період з 18.05.2016 по 20.10.2016 простояли на станції Батево.

20.10.2016 на підставі заявки начальника митного посту "Залізничний" Негінського І.В. Закарпатської митниці ДФС № 07-70-61/34/2813,з метою проведення митного огляду з повним вивантаженням вантажу та залученням експерта Закарпатської ТПП, залізничні вагони №№ 65888323, 66879370, 68800473 з вантажем направлені на ділянку вивантаження ДП "Мукачівське лісове господарство" ст. Кольчино, про що повідомлено вантажовідправника телеграмами №№ 14, 17, 18.

20.10.2016 на станції Батево Львівської залізниці по залізничному вагону № 68800473 складено акт загальної форми № 71, в якому зафіксовано наступні обставини. Залізничний вагон № 68800473 затриманий 17.05.2016 о 17:00 для митного догляду та з'ясування. На підставі наказу ДН-5 308 від 20.10.2016 вагон випущено о 20:10. Простій - 3747 ваг/год. За користування код 117 нараховано 136 826,70 грн.; за зберігання код 116 до зважування - 12891,20 грн.; за зберігання код 116 після зважування - 51 859,50 грн.; за телеграму код 118 - 244,00 грн. (2 од.); за зважування код 118 - 173,10 грн.; за маневрову роботу код 115 - 2 694,20 грн. Всього: 204 688,70 грн. (без ПДВ), без врахування провізної плати ст. Батево - ст. Кольчино.

Крім того, 20.10.2016 на станції Батево Львівської залізниці по залізничним вагонам № 66879370 та № 65888323 складено акт загальної форми № 811, в якому зафіксовані наступні обставини. Залізничні вагони №№ 66879370 та 65888323 затримано 18.05.2016 о 21:00 для митного догляду та з'ясування. На підставі наказу ДН-5 308 від 20.10.2016 вагони випущено о 20:10. Простій - 3719 ваг/год. За користування код 117 нараховано 271590,80 грн.; за зберігання код 116 по вагону № 66879370 до зважування - 12430,80 грн., після зважування - 47 145,00 грн.; за зберігання код 116 по вагону № 65888323 до зважування - 11 970,40 грн., після зважування - 49 888,90 грн.; за телеграми - 244,00 грн. (2 од.); за зважування код 118 - 346,20 грн.; за маневрову роботу код 115 - 2694,20 грн. Всього: 396 310,30 грн. (без ПДВ), без врахування провізної плати ст. Батево - ст. Кольчино.

26 та 27 жовтня 2016 року на станції Мукачево Львівської залізниці по залізничним вагонам № 65888323, 66879370, 68800473 складено акти загальної форми № 71 та № 73, яким зафіксовано наступні обставини. Вагони № 65888323, 66879370, 68800473 прибули на станцію Мукачево для вивантаження вилученого вантажу та подачі п/к ТОВ "Закарпатоблрайагротехсервіс" ДП "Мукачівське ЛГ" у відповідності до заявки Закарпатської митниці ДФС за № 07-70-61/34/2813. Вагони затримано 21.10.2016 о 12:10 в очікуванні на відправлення на станцію Кольчино, кінець затримки 26.10.2016 о 16:45; маневрова робота - 1 год та 0,30 хв. нараховано 2020,70 грн.; за користування - 10263,60 грн.; за повідомлення - 122,00 грн.; за зберігання - 8287,20 грн. Всього: 20693,50 грн. (без ПДВ), без врахування провізної плати ст. Батьово - ст. Мукачево, ст. Мукачево - ст. Кольчино.

На станції Кольчино Львівської залізниці по залізничним вагонам № 65888323, 66879370, 68800473, 29.10.2016 складено акт загальної форми № 29, яким зафіксовано наступні обставини. Вагони № 65888323, 66879370, 68800473 прибули на станцію Кольчино для вивантаження вилученого вантажу та подачі п/к ТОВ "Закарпатоблрайагротехсервіс" ДП "Мукачівське ЛГ" у відповідності до заявки Закарпатської митниці ДФС за № 07-70-61/34/2813. Вагони подані для вивантаження на під'їзну колію 26.10.2016 о 17:20. Вагон № 68800473 вивантажено 28.10.2016 о 16:00, забраний з п/к 29.10.2016 о 01:15; вагони № 66879370 та № 65888323 вивантажено 28.10.2016 о 18:30, забрані з п/к 29.10.2016 о 01:30. Нараховані платежі: за користування вагонами № 66879370, № 65888323 - 1244,00 грн., вагоном № 68800473 - 548,30 грн.; подавання / збирання вагонів 4590,90 грн.; повідомлення - 366,00 грн. Всього: 6749,20 грн. (без ПДВ), без врахування провізної плати ст. Батьово - ст. Мукачево, ст. Мукачево - ст. Кольчино.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 306 Господарського кодексу України, під перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. До суб'єктів відносин з перевезення належать перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Згідно частин 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Частина 2 вказаної статті передбачає, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Аналогічні за змістом положення включені до ст. 909 Цивільного кодексу України.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України визначено умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Спеціальним нормативно - правовим актом, що регулює відносини залізничного транспорту, що склались між перевізником, відправниками та одержувачами вантажу, багажу, вантажобагажу та пошти, з урахуванням специфіки функціонування зазначеного виду транспору, є Закон України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 за № 273/96-ВР.

Відповідно до частини 2 статті 3 ЗУ "Про залізничний транспорт" визначено нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно із статтею 8 ЗУ "Про залізничний транспорт", умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 за № 457 визначено, що накладна є основним перевізним документом, встановленої форми, що оформлена відповідно до цього Статуту та Правил і надана залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Як вже зазначалося, матеріалами справи підтверджується факт складання сторонами накладних СМГС від 14.05.2016 за № 491456, № 491449, № 491464 та завантаження відповідачем у вагони залізниці № 68800473, 66879370, 65888323 вантажу деревина - паливна з метою перевезення. При цьому, судом враховано, що вантажоодержувачем товару є зарубіжна фірма "ПізецГмбХ" на підставі контракту від 26.01.2016 № 9/16-ХЛ, місцем призначення вантажу є станція Еперешке (Угорщина), тобто перевезення вантажу за вказаними накладними здійснювалось у міжнародному залізничному сполученні.

Провізні платежі покладено на відповідача, про що свідчать відповідні відмітки у вказаних накладних. Зазначене також враховано в пункті 1.1 контракту від 26.01.2016 за № 9/16-ХЛ, згідно якого купівля - продаж товару (вантажу) проводиться на умовах DAP (Інкотермс в редакції 2010), тобто відповідач (продавець) несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару в обумовлене місце. Також, на відповідача покладаються витрати, пов'язані з митним оформленням товару, що сплачуються при перетині митного кордону.

Згідно із частиною 3 статті 18 ЗУ "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів і пасажирів у прямому і непрямому міжнародному і прямому змішаному сполученнях регулюються чинним законодавством України і міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частина 3 вказаної статті визначає, що якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів, що регулюють питання здійснення міжнародних перевезень залізничним транспортом є Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМЗВС), учасницею якого є й Україна.

Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення встановлюються єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні між станціями та в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні. Перевезення вантажів в прямому міжнародному сполученні здійснюється між станціями, які відкриті для виконання вантажних операцій у відповідності до національного законодавства сторін цієї Угоди.

Частиною 1 статті 4 Митного кодексу України визначає митний контроль як сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України та передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України зпитань державної митної справи.

Главою 32 Митного кодексу України визначено спеціальні норми проведення митних формальностей на залізничному транспорті.

Згідно із статтею 218 Митного кодексу України, що включена до глави 32 Митного кодексу України, строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником органу доходів і зборів за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України - крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України.

З матеріалів справи вбачається, що відправлені відповідачем по накладним № 491456, № 491449, № 491464 вагони №68800473, № 66879370, № 65888323 з вантажем "деревина паливна", затримані на вихідній прикордонній стації Батево Львівської залізниці з метою проведення митного огляду на підставі заявок від 17.05.2016 за № 10/16 та від 19.05.2016 за № 14/16 державних інспекторів митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС, виданих згідно розпорядження начальника митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС.

На виконання запитів Закарпатської митниці ДФС позивачем виконувались роботи по подачі вагонів на інші станції, перезважування вантажу, вивантаження та завантаження вантажу з/у вагони, для надання можливості контролюючим органам здійснювати функції митного контролю. На підтвердження факту здійснення необхідних операції, на станціях Львівської залізниці (Батево, Мукачево, Кольчино) складені акти загальної форми № 10933 від 17.05.2017, 10938 від 18.05.2016, № 671 від 14.06.2016, № 693 від 15.06.2016, № 696 від 15.06.2016, № 719 від 20.10.2016, № 811 від 20.10.2016, № 71 від 26.10.2016, № 73 від 27.10.2016 та № 29 від 29.10.2016.

Таким чином, затримання вагонів № 68800473, № 66879370, № 65888323 відбулось в зв'язку з необхідністю проведення митними органами, передбачених Митним кодексом України, митних формальностей, тобто з причин, незалежних від перевізника ПАТ "Української залізниці", про що вірно вказав суд першої інстанції.

Параграфом 6 статті 28 угоди про МЗВС (з урахуванням змін від 06.06.2014 та 16.10.2015) визначено, що у разі виникнення перешкоди з перевезення вантажу або його видачі з причин, які не залежать від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі та витрати, які понесені ним у зв'язку з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Відповідно до статті 32 угоди про МЗВС (з урахуванням змін від 06.06.2014 та 16.10.2015) перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов"язані з перевезенням вантажу, які не передбачені тарифами, що діють і які викликані причинами, що не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 31 "Сплата провізних платежів та неустойок".

Згідно із статтею 31 угоди про МЗВС, обов'язком відправника, який бере участь у перевезенні вантажу є сплата провізних платежів, якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше.

Частиною 2 статті 218 Митного кодексу України, розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Із змісту накладних СМГС № 491456, 491449, 491464 та умов контракту від 26.01.2016 № 9/16-ХЛ (поставка на умов DPA Інкотермс 2010) вбачається, що провізні платежі та витрати, пов'язані з митним оформленням товару, покладено на вантажовідправника ДП "Холминське лісове господарство".

Посилання апелянта на частину 5 статті 338 Митного кодексу України, згідно якої проведення огляду (переогляду) товарів за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вичерпний перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення, не приймається до уваги з огляду на наступне.

Виходячи з аналізу, статті 338, що включена до глави 49 "Здійснення митного контролю", яка містить загальні принципи та норми проходження процедури митного контролю та здійснення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, та статті 218, яка включена до глави 32 "Митні формальності на залізничному транспорті", яка містить спеціальні норми проведення митних процедур саме на залізничному транспорті, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 218 Митного кодексу України - як спеціальна норма, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок викладений, Вищим господарським судом України в постанові від 11.12.2014 в межах справи № 908/356/14.

Таким чином, позивачем правомірно нараховані платежі за розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші вчинені операції, які були необхідні для здійснення митного контролю вантажу, відправленого у вагонах № 68800473, 66879370, 65888323.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Згідно із статтею 13 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 25.02.1999 за № 113, зареєстрованого в МЮУ від 15.03.1999 за № 165/3458, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці, що узгоджується з приписами ст. 28, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

Статтею 16 Правил користування вагонами і контейнерами визначено вичерпний перелік підстав, коли вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, при цьому, проведення митного контролю до них не належать.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Правилами складання актів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, пунктом 3, передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, в тому числі, у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Жодних інших вимог до таких документів Правилами складання актів та Правилами користування вагонами і контейнерами, якими затверджено форму актів загальної форми (додаток № 6), - не передбачено.

Тоді як, порядок складання комерційних актів передбачений наказом від 21.09.2005 за № 306-ц Міністерства транспорту та зв'язку України (зі змінами від 15.02.2010 за № 133-ц), яким затверджено Порядок оформлення, розслідування та облік незбережених вантажів.

Згідно із Пунктом 2.1 вказаного Порядку комерційні акти складаються за обставин, зазначених у ст. 129 Статату залізниць України, а саме: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (а); у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу (б); псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу (в); повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу (г).

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

В даній справі дії залізниці були пов'язані з митним контролем, який проводився Закарпатською митницею ДФС.

За час затримки залізничних вагонів № 68800473, № 66879370, № 65888323, пов'язаної з проведенням митного контролю, на станціях Львівської залізниці (Батево, Мукачево, Кольчино) позивачем були складені акти загальної форми № 10933 від 17.05.2017, 10938 від 18.05.2016, № 671 від 14.06.2016, № 693 від 15.06.2016, № 696 від 15.06.2016, № 719 від 20.10.2016, № 811 від 20.10.2016, № 71 від 26.10.2016, № 73 від 27.10.2016 та № 29 від 29.10.2016.

За час затримки залізничних вагонів № 68800473, № 66879370, № 65888323, пов'язаної із митним конролем за товаром (деревиною), що переміщується через митний кордон України, позивач нарахував 763322,04 грн., до складу яких увійшли:

-420473,40 грн. (без ПДВ) збір за користування залізничними вагонами, що розрахований, виходячи з даних внесених до актів загальної форми № 719, 811, 73, 29 у відповідності до пункту 1 (таблиці 1) розділу 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України, тарифного керівництва № 1 та Коефіциєнтів, що застосовуються до Збірника тарифів (із змінами станом на 24.04.2016);

-976,00 грн. (без ПДВ) вартість повідомлення власнику вантажу (телеграми у кількості 8 од.), що розрахована, виходячи із даних внесених до актів загальної форми 719, 811, 73, 29 згідно пункту 10 розділу 3 (таблиці 3) Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України, тарифного керівництва № 1 та Коефіциєнтів, що застосовуються до Збірника тарифів;

-194473,00 грн. (без ПДВ) збір по зберіганню вантажу, що розрахований виходячи із даних внесених до актів загальної форми №№ 719, 811, 73, а також актів № 671, 693, 696, якими встановлена фактична маса вантажу, згідно пункту 2.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України, тарифного керівництва № 1 та Коефіциєнтів, що застосовуються до Збірника тарифів;

- 7409,10 грн. (без ПДВ) збір за маневрову роботу, що розрахований, виходячи із даних актів загальної форми №№ 719, 811, 73згідно пункту 1.8 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України, тарифного керівництва № 1 та Коефіциєнтів, що застосовуються до Збірника тарифів;

- 519,30 грн. (без ПДВ) збір за зважування, що розрахований, виходячи із даних актів загальної форми 719, 811у відповідності до пункту 4.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України, тарифного керівництва № 1 та Коефіциєнтів, що застосовуються до Збірника тарифів;

-4590,90 грн. (без ПДВ) збір за подання / збирання вагону з під'їзної колії по акту загальної форми № 29 згідно розділу 3 (таблиць № 1, № 2) Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах залізниці України, тарифного керівництва № 1 та Коефіциєнтів, що застосовуються до Збірника тарифів;

На вказані збори та платежі нараховано податок на додану вартість в сумі 125688,34грн.

Провізна плата по станціям слідування Батьово - Мукачево- Кольчино склала 9192,00 грн.

12.04.2017 року позивачем було подано до відповідача претензію за № НЮ-552 про сплату нарахованих платежів за час затримки залізничних вагонів № 68800473, 66879370, 65888323 з вантажем "деревина паливна" по відправках № 491456, 491449, 491464.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 759057,24 грн.(з ПДВ) зборів та платежів за час затримки залізничних вагонів з вантажем № 68800473, 66879370, 65888323, до складу яких увійшли: збір за користування вагоном в сумі 419147,70 грн. (без ПДВ), збір за маневрову роботу в сумі 7409,10 грн. (без ПДВ), збір за зберігання вантажу в сумі 193220,68 грн. (без ПДВ), збір за зважування в сумі 519,30 грн. (без ПДВ), збір за подання / збирання вагону з під'їзної колії в сумі 4590,90 грн. (без ПДВ), сума ПДВ - 124977,56 грн., а також провізна плата по станціях слідування (Батьово - Мукачево - Кольчино) в сумі 9192,00 грн. (з ПДВ).

Що стосується, вимог позивача в частині стягнення зборів за користування вагонами та зборів за зберігання вантажу суд першої інстанції правомірно перерахував, виходячи із часу затримки зафіксованої в заявках митного посту "Залізничний" (відділ митного оформлення № 4 (Батево) Закарпатської ДФС від 17.05.2016 за № 10/16 та від 19.05.2016 за № 14/16, а також з урахуванням фактичної маси вантажу, встановленої станом на 14.06.2016 по вагону 65888323 та станом на 15.06.2016 по вагонах 688800473 та 66879370 (акти загальної форми 671, 693, 696).

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача плати за повідомлення в сумі 976,00 грн. (без ПДВ), то зазначені вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Пунктом 10 Розділу 3 Тарифного керівництва №1, на підставі якого нараховано 976,00 грн. плати за повідомлення (8 од.),передбачено, що за виконання залізницями послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, справляються збори згідно з табл. 3.

На підставі п. 3 таблиці 3, який визначає ставку збору за надання телеграфом одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення, у розмірі 53,00 грн., позивачем нарахована відповідачу плата за вісім повідомлень, відправлених зі станцій Батьово, Мукачево та Кольчино, із застосуванням коефіцієнту 2,302, у розмірі 976,00.

Виходячи зі змісту наявних в матеріалах справи повідомлень, їх одержувачем була станція відправлення з метою інформування вантажовідправника про переміщення вантажу, а не повідомлення одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення, як передбачено п. 10 розділу 3 (таблиці 3) Тарифного керівництва № 1.

Таким чином, нарахована залізницею плата за направлення повідомлень у розмірі 976,00 грн. задоволенню не підлягає, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Аналогічної правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 31.05.2017 у справі № 927/1103/16.

Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, в апеляційній скарзі та які були надані в судовому засіданні, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Холминське лісове господарство" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 року у справі № 927/436/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/436/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко