Рішення

від 18.10.2017 по справі 201/9256/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9256/16ц

Провадження № 2/201/257/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Карнаух І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 (треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради) про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про реєстрацію права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ :

22.06.2016р. Дніпропетровська міська рада звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом , в якому, з урахуванням уточнень від 04.11.2016р. та 01.12.2016р. (а.с. № 2-7, 187-191, 200-204 т. № 1) просила витребувати з чужого незаконного володіння у громадянки ОСОБА_1 нерухоме майно: земельну ділянку по вул. Архітектора Дольника (Шаумяна), в районі буд. № 3, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025, скасувати запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку по вул. Архітектора Дольника (Шаумяна), в районі буд. № 3, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025 за: ОСОБА_6 (запис про право власності 8581438), ОСОБА_3 (запис про право власності 11800867), ОСОБА_4 (запис про право власності 12126517), ОСОБА_1 (запис про право власності 15530368), судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалами судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.07.2016р. та 13.07.2016р. апеляційні скарги на ухвалу про відкриття провадження по справі та на ухвалу про відстрочення сплати судових витрат були повернути суду для виконання вимог ч. 2 ст. 293 ЦПК України, що й було зроблено ухвалою від 26.07.2016р. (а.с. № 52, 68, 77 т. № 1).

Після повернення справи з апеляційного суду Дніпропетровської області розгляд справи було продовжено. Позивачем було двічі уточнено позовні вимоги - 04.11.2016р. та 01.12.2016р. (а.с. № 187-191, 200-204 т. № 1) В обґрунтування заявлених позовних вимог в уточненій редакції від 01.12.2016р. ДМР посилалась на те, що з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.11.2016р. стало відомо, що останньою власницею земельної ділянки по вул. Архітектора Дольника (Шаумяна), в районі буд. № 3 у м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025, є ОСОБА_1.

Позивач зазначає, що під час розгляду справи за позовом ДМР до ТОВ Солар-Холдінг про повернення земельної ділянки по вул. Шаумяна, 3 у м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025, площею 0,0705 га, в господарському суді Дніпропетровської області стало відомо, що згідно договору дарування власницею зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_4 (договір дарування від 19.11.2015р. № 1269, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5М.).

Попередньою власницею спірної земельної ділянки по вул. Шаумяна, 3 у м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025, площею 0,0705 га, була ОСОБА_3, яка стала власницею даної землі на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2015р. № 1196, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5

А перед цим, в свою чергу, громадянин ОСОБА_6 продав земельну ділянку по вул. Шаумяна, 3 у м. Дніпро громадянці ОСОБА_3. Дані факти підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.05.2016р.

Право власності у громадянина ОСОБА_6 на дану земельну ділянку виникло на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 29.01.2014р. № 25/47. Позивач зазначає, що згідно оригіналу даного рішення, яке перебуває в протокольній частині міської ради, взагалі відсутні відомості щодо передачі даної земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_6

Таким чином, позивач вважає, що земельна ділянка незаконно вибула з володіння Дніпровської міської ради. Порушення прав та інтересів ДМР, на думку позивача, полягає у протиправному позбавленні власника землі права власності на земельну ділянку, а тому просив витребувати спірну земельну ділянку з чужого незаконного володіння та скасувати записи про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Представники позивача - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (діють на підставі довіреностей від 31.05.2016р. та 30.05.2016р., та від 28.12.2016р. - а.с. № т. № 170, 171, 258, 259 т. № 1) в ході судового розгляду справи позовні вимоги з урахуванням уточнень в їх остаточній редакції від 01.12.2016р. підтримали, просили позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_9 (діє на підставі довіреності від 22.12.2016р. - а.с. № 261т. № 1) в ході судового розгляду справи, а також у наданих письмових запереченнях проти позову заперечувала, посилаючись на те, що земельна ділянка по вул. Шаумяна, 3 у м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025, була набута кожним із володільців на законних підставах, тому задовольнити позов неможливо (а.с. № 13--32 т. № 2).

Представник третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_10 (діє на підставі довіреності від 01.03.2016р. - а.с. № 192 т. № 1) вважала позовні вимоги не обґрунтованими. Свою позицію виклала також й письмово (а.с. № 33-39, 88-90 т. № 2).

Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_11 (діє на підставі довіреності від 20.09.2016р. - а.с. № 264 т. № 1 ) також вважав позовні вимоги не обґрунтованими. Свою позицію виклав також письмово (а.с. № 120-121 т. № 2).

3-ти особи - ОСОБА_3 та приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5 в судові засідання по справі не з'явились, про дату, час та місце слухання справи кожного разу були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення відправлень, наявними в матеріалах справи. За таких обставин ухвалою суду від 01.06.2017р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) суд вирішив розглядати справу без участі представників цих третіх осіб (а.с. № 70 т. № 2).

Ухвалою суду від 13.09.2017р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) суд вирішив продовжити розгляд справи без участі представника Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради , оскільки в деяких судових засіданнях представник департаменту приймала участь, а судове засідання 13.09.2017р. не з,явилась, будучи належним чином повідомленою (а.с. № 81, 124 т. № 2).

Ухвалою суду від 01.06.2017р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) суд ухвалив про відмову у залученні в якості третіх осіб 10 фізичним особам, оскільки ці клопотання надійшли в межах розгляду судом первісного позову від 22.06.2016р., більше не заявлялися, а суд розглядав справу в редакції позовних вимог від 01.12.2016р. (а.с. № 83-164 т. № 1, а.с. № 70-72 т. № 2).

Ухвалою суду від 13.09.2017р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) суд вирішив відмовити у залученні в якості третьої особи депутату міської ради ОСОБА_12 з огляду на положення ч. 1 ст. 35 ЦПК України, оскільки позовні вимоги, що розглядаються судом не стосуються її особистих прав та обов,язків (а.с. № 83-85, 125 т. № 2).

Ухвалою суду від 07.02.2017р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) суд вирішив відмовити представнику ОСОБА_6 - ОСОБА_10 в розгляді справи в закритому судовому засіданні з огляду на положення ст. 6 ЦПК України (а.с. № 229-230, 233зв. т. № 1).

Ухвалою від 15.03.2017р. було відмовлено представнику відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_9 в задоволенні відводу головуючий по справі судді Ткаченко Н.В. (а.с. № 267 т. № 1).

Ухвалою суду від 21.06.2017р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) суд відмовив представнику позивача ОСОБА_8 в задоволенні клопотання про об,єднання 2-х цивільних справ, з огляду на те, що розгляд цивільної справи № 201/9265/16ц вже було розпочато по суті (а.с. № 77-78, 80 т. № 2).

Суддя Ткаченко Н.В. декілька разів повертала клопотання представників позивача про забезпечення позовних вимог, відмовляла в їх задоволенні з різних підстав. Останнього разу, суддя Ткаченко Н.В.. задовольнила в основній частині це клопотання ухвалою від 17.02.2017р., між тим апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 05.07.2017р. ухвалу судді від 17.02.2017р. скасував (а.с. № 16, 60-62 виділених матеріалів).

Суд, вислухавши представників позивача, представника відповідачки, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 10 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

19.02.2009р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством Солар-Холдінг , правонаступником якого є ТОВ Солар-Холдінг (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1., 2.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0705 га, що знаходиться у м. Дніпро по вул. Шаумяна в районі буд. № 3 (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:32:0025. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_13 19.02.2009р., зареєстровано в реєстрі за № 631, та зареєстровано в ДМВ ДРФ ДП Центр ДЗК , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.03.2009р. за № 040910400264.

На даній земельній ділянці був розташований належний орендарю на праві власності житловий будинок, що підтверджено свідоцтвом про право власності на житловий будинок САА № 827199 від 19.01.2005р., виданим виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Зазначену земельну ділянку надано в оренду на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 318/39 від 26.11.2008р.

Даний договір укладено строком на три роки (п. 3.1. Договору).

Згідно із п. 5.1 Договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для проектування та будівництва житлового будинку.

Пунктом 6.11. Договору оренди землі передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк з дня державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

19.02.2009р. між сторонами Договору складено акт приймання-передачі земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:32:0025, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:03:32:0025, що знаходиться у м. Дніпро, Жовтневий район, по вул. Шаумяна в районі буд. № 3, загальною площею 0,0705 га.

За умовами п. 3.2 Договору після закінчення строку, на який було укладено Договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов Договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку Договору, звернувся до міської ради з клопотанням щодо продовження його дії, то за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради, Договір може бути продовжено або поновлено на новий строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором.

Згідно листа-відповіді Департаменту корпоративних прав Дніпропетровської міської ради від 21.01.2011р. на звернення ТОВ Солар-Холдінг щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Шаумяна в районі буд. № 3, орендодавець повідомив орендаря про необхідність укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та необхідність доручення орендарем додаткових документів.

Між тим, після закінчення строку дії Договору оренди поновлення Договору не відбулось, новий Договір з Дніпропетровською міською радою не укладався.

Всі ці обставини були предметом розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/1459/16, який 02.08.2016р. постановив рішення про відмову ТОВ Солар-Холдінг в задоволенні позову про повернення земельної ділянки (а.с. № 54-65 т. № 2).

Висновком Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України була проведена експертиза на підставі заяв від 02.06.2017р. та 31.07.2017р. про проведення експертного технічного дослідження документів.

Експерту для висновку експертного технічного дослідження документів, були поставлені наступні питання:

Чи виконані відтиски печатки Дніпропетровська міська рада ДЛЯ КОПІЙ однією і тією ж печаткою в наступних документах:

-рішення Дніпропетровська міська рада № 53/45 від 25.12.2013р. Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок громадянам у м. Дніпропетровську,

-додаток 1 до рішення міської ради від 25.12.2013р. № 53/45 на вісьмох листах ,

-додаток 4 до рішення міської ради від 29.01.2014р. № 25/47 та продовження додатка, додаток 9 до рішення міської ради від 29.01.2014р. № 25/47 та продовження додатка на одному листі.

-розпорядження № 1206-р від 09.12.2009р. Про присвоєння адреси комплексу з обслуговування автомобілів, незавершеному будівництву по вул. Каштановій (Індустріальний район).

У двох висновках експертного технічного дослідження документів № 2840-17 від 21.06.2017р. та № 3621/4400-17 від 11.09.2017р. зроблені ідентичні висновки:

Порівнянням між собою та співставленням досліджуваних відтисків печатки круглої форми * Україна * Дніпропетровська міська рада * Управління діловодства Для копій встановлені збіги як по загальним ознакам, так і по власним, які перелічені нижче, а також відмічені на фото № 43, № 44 та № 45-47 однойменними позначками фарбувальною речовиною червоного кольору:

Виявлені ознаки є суттєвими, стійкими та індивідуальними, щоб зробити категоричний висновок про те, що досліджувані відтиски печатки круглої форми * Україна * Дніпропетровська міська рада * Управління діловодства Для копій , розташовані в копіях досліджуваних документів:

-рішенні Дніпропетровської міської ради VI скликання сесії № 53/45 від 25.12.2013р. Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок громадянам у м. Дніпропетровську;

-додатку 1 до рішення міської ради від 25.12.2013р. № 53/45 Список громадян, яким надається дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок по фактичного розміщенню індивідуальних жилих будинків, господарських будівель і споруд;

-додатку 4 до рішення міської ради від 29.01.2014р. № 25/47 Список громадян, яким передаються земельні ділянки у спільну сумісну власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у Ленінському районі м. Дніпропетровська та Додатку 9 до рішення міської ради від 29.01.2014р. № 25/47 Список громадян, яким передаються земельні ділянки у власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд в Жовтневому район

-розпорядження № 1206-р від 09.12.2009р. Про присвоєння адреси комплексу з обслуговування автомобілів, незавершеному будівництву по вул.Каштановій (Індустріальний район) - нанесені одним і тим же кліше печатки круглої форми * Україна * Дніпропетровська міська рада * Управління діловодства Для копій (а.с. № 91-119 т. № 2).

Тобто твердження позивача, що відсутні відомості щодо передачі даної земельної ділянки у власність громадянина ОСОБА_6, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 74 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Згідно свого рішення № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Дана правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду України від 04.11.2015р. справа № 21-1457а15, від 10.02.2015р. справа № 21-535а14.

Відповідно до ст. 188 Земельного Кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Крім державного контролю за використанням та охороною земель законодавством передбачено і самоврядний контроль за використанням та охороною земель який покладено на сільські, селищні, міські, районні та обласні ради (ст. 189 Земельного Кодексу України), вказані положення кореспондуються зі ст. 20 Закону України Про охорону земель . Порядок здійснення контрольних повноважень органами місцевого самоврядування визначається насамперед Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Зокрема, пунктом "б" ч. 1 ст. 33 Закону виконавчим органам рад надані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Пунктом "а" ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України встановлено, що всі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, перебувають у комунальній власності.

Стаття 12 ЗК України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та в оренду врегульовано ст. 123 та ст. 124 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 - ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нових земельних ділянок.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статті 125 та 126 ЗК України передбачають, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Так, матеріалами справи підтверджується укладання між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством Солар-Холдінг , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Солар-Холдінг 19.02.2009р. договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0705 га, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Шаумяна в районі буд. № 3 (Жовтневий район) і зареєстрованої в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:32:0025 для проектування та будівництва житлового будинку.

Лист-відповідь Департамента корпоративних прав Дніпропетровської міської ради від 21.01.2011р. на звернення ТОВ Солар-Холдінг щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою:м. Дніпро, вул. Шаумяна в районі буд. № 3, підтверджує, що орендодавець повідомив орендаря про необхідність укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та необхідність доручення орендарем додаткових документів.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, будь-яких інших заходів щодо розірвання договору оренди спірної земельної ділянки або повернення її у комунальну власність з боку Дніпропетровської міської ради не вживалось.

Враховуючи те, що предметом позову є витребування з чужого незаконного володіння у відповідачки ОСОБА_1 нерухомого майна - земельної ділянки по вул. Архітектора Дольника (Шаумяна), в районі буд. № 3, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025, скасування записів про реєстрацію права власності на земельну ділянку по вул. Архітектора Дольника (Шаумяна), в районі буд. № 3, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025 за: ОСОБА_6 (запис про право власності 8581438), ОСОБА_3 (запис про право власності 11800867), ОСОБА_4 (запис про право власності 12126517), ОСОБА_1 (запис про право власності 15530368), до предмету доказування у даній справі входить встановлення за допомогою належних і допустимих доказів факту незаконного вибуття з володіння Дніпропетровської міської ради спірної земельної ділянки та незаконного набуття права власності на земельну ділянку відповідачкою та третіми особами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з п.п. 1, 3 ст. 129 Конституції України, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов'язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, суд на підставі доказів встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Так, під час судового розгляду справи, ОСОБА_6 долучено до матеріалів справи документи на підтвердження того, що 25.01.2013р. між ТОВ Солар-Холдінг , яке є правонаступником ЗАТ Солар-Холдінг та фізичною особою ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до умов якого ТОВ Солар-Холдінг продало, а ОСОБА_6 купив житловий будинок під № 3, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна на земельній ділянці, розміром 0,0705 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:32:0025. Даний договір купівлі-продажу житлового будинку посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_14 25.01.2013р., зареєстровано в реєстрі за № 292, та зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно згідно витягу № 146684 від 25.01.2013р. з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_14

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради № 53/45 від 25.12.2013р. ОСОБА_6 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок по фактичному розміщенню індивідуальних жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Крім того, 29.01.2014р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 25/47 Про затвердження технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок громадян у місті Дніпропетровську , згідно якого вирішено передати безоплатно у власність, у тому числі спільну сумісну власність, земельні ділянки для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд громадянам у м. Дніпропетровську (додатки 1-11) (а.с. № 22-33 т. № 1). Відповідно до п. 2 додатку № 9 до вказаного рішення земельна ділянка площею 0,0705 га, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025, що знаходиться по вул. Шаумяна, буд. № 3, передана у приватну власність громадянину ОСОБА_2

Право власності ОСОБА_6 на житловий будинок та право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0705 га, кадастровий номер 1210100000:03:32:0025, на якій розташований житловий будинок під № 3 по вул. Шаумяна у м. Дніпро підтверджене свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 33030317 від 02.02.2015р., виданим реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 33031222 від 02.02.2015р., виданим Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та витягом з Державного земельного кадастру № НВ-1202869192015 від 26.10.2015р.

Як встановлено судом та вбачається з документів, долучених до матеріалів справи, за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.10.2015р., укладеним між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), спірну земельну ділянку передано у власність ОСОБА_3

Згідно п. 1.1 вказаного Договору цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Даний договір посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 28.10.2015р., зареєстровано в реєстрі за № 1198.

У подальшому право власності на спірну земельну ділянку було набуто ОСОБА_4 на підставі договору дарування земельної ділянки від 19.11.2015р., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 19.11.2015р., зареєстрованого в реєстрі за № 1269, що підтверджується витягом № 47978944 від 19.11.2015р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, а також договором дарування житлового будинку від 19.11.2015р., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 19.11.2015р., зареєстрованим в реєстрі за № 1268, згідно витягу № 47975223 від 19.11.2015р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. № 218-220 т. № 1).

Такими чином, станом на час розгляду даної справи ТОВ Солар-Холдінг не є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Шаумяна, буд. № 3, а право користування спірною земельною ділянкою припинено, у той час як право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0705 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Шаумяна в районі буд. № 3 (Жовтневий район), і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:32:0025, набуто іншими особами, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Докази протилежного або визнання недійсними вищезазначених договорів в матеріалах справи відсутні.

За змістом ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень ст. 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою ст. 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 13.04.2016р. у справі № 6-253цс16.

Згідно ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З огляду на приписи ст. 182, ч. 2 ст. 331, ст. 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Водночас, згідно ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У ч. 4 ст. 41 Конституції України закріплено принцип, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення визначені ч. 1 ст. 321 ЦК України, згідно з якими право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини .

Пункт 23 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014р. Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав зазначає, що відповідно до ст. 387 ЦК України та ч. 3 ст. 10 ЦПК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Статтею 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 2 ст. 388 ЦК України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У п. 5 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав встановлено, вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має врахувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема, на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Рішення Дніпропетровської міської радою № 53/45 від 25.12.2013р. та № 25/47 від 29.01.2014р. свідчать про те, що, ОСОБА_2 набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.

Крім того, позивачем не надано суду належних доказів недійсності договорів купівлі - продажу на спірний об'єкт, а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_6 не мав права відчужувати його на користь інших осіб.

Твердження позивача щодо відсутності у додатку № 9 до рішення Дніпропетровської міської ради від 29.01.2014р. № 25/47 Про затвердження технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок громадян у місті Дніпропетровську , інформації про передачу права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_2, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються наявною в матеріалах справи копією вказаного рішення (а.с. № 22-33 т. № 1).

Крім того, надане ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 33030317 від 02.02.2015р. підтверджує його право власності на спірну земельну ділянку та станом на час розгляду даної справи є дійсним, у визначеному законом порядку не скасоване (а.с. № 31-32 т. № 2).

Отже, доводи позивача про те, що земельна ділянка по вул. Архітектора Дольника (Шаумяна), в районі буд. № 3, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025, незаконно вибула з володіння Дніпропетровської міської ради - не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому позовні вимоги про витребування цієї земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, як і не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку по вул. Архітектора Дольника (Шаумяна), в районі буд. № 3, кадастровий номер 1210100000:03:326:0025 за: ОСОБА_6 (запис про право власності 8581438), ОСОБА_3 (запис про право власності 11800867), ОСОБА_4 (запис про право власності 12126517), ОСОБА_1 (запис про право власності 15530368), якими було правомірно набуто право власності на спірне майно, що підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд в порядку ст. 154 ЦПК України не розглядає питання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 05.07.2017р. ухвалу судді Ткаченко Н.В. від 17.02.2017р. про часткове задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову скасував (а.с. № 16, 60-62 виділених матеріалів).

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.. 88 ЦПК України, та враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог ДМР відмовлено, а сторона позивача при подачі позову була звільнена від сплати судового збору до винесення рішення суду (ухвала від 24.06.2016р. - а.с. № 35 т. № ), суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави судові витрати в розмірі 2756грн. (1378грн. х 2 позовні вимоги = 2756грн.).

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , правовими позиціями, висловленими в постановах ВСУ від 04.11.2015р. справа № 21-1457а15 від 10.02.2015р. справа № 21-535а14, правовою позиціє, висловленою ВСУ у постанові від 13.04.2016р. у справі № 6-253цс16, рішенням КСУ № 7-рп/2009, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , Законом України Про охорону земель , ст.ст. 15, 203, 215, 216, 236, 321, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 116, 120, 123, 124, 125, 125, 141, 188 ЗК України, ст.ст. 8, 10, 11, 57-60, 74-76, 88, 169, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 (треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради) про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про реєстрацію права власності на земельну ділянку - відмовити.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради на користь держави судові витрати по справі по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 2756грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя: Н.В.Ткаченко