Постанова

від 29.01.2019 по справі 201/9256/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/584/19 Справа № 201/9256/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Ткаченко І.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року по справі за позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус ДМНО Мошковська Наталія Миколаївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про реєстрацію права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року Дніпропетровська міська рада звернулась до суду із позовом, в якому, з урахуванням уточнень від 04.11.2016р. та 01.12.2016р. (а.с. № 2-7, 187-191, 200-204 т. № 1) просила витребувати з чужого незаконного володіння у громадянки ОСОБА_1 нерухоме майно: земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, скасувати запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 за: ОСОБА_2 (запис про право власності 8581438), ОСОБА_3 (запис про право власності 11800867), ОСОБА_4 (запис про право власності 12126517), ОСОБА_1 (запис про право власності 15530368), судові витрати покласти на відповідача.

Позов мотивований тим, що з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.11.2016р. стало відомо, що останньою власницею земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Дніпро, кадастровий номер НОМЕР_1, є ОСОБА_1

Позивач зазначає, що під час розгляду справи за позовом ДМР до ТОВ Солар-Холдінг про повернення земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0705 га, в господарському суді Дніпропетровської області стало відомо, що згідно договору дарування власницею зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_7 (договір дарування від 19.11.2015р. № 1269, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Мошковською Н.М.).

Попередньою власницею спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0705 га, була ОСОБА_3, яка стала власницею даної землі на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2015р. № 1196, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Мошковською Н.М.

А перед цим, в свою чергу, громадянин ОСОБА_2 продав земельну ділянку по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3 Дані факти підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.05.2016р.

Право власності у громадянина ОСОБА_2 на дану земельну ділянку виникло на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 29.01.2014р. № 25/47. Позивач зазначає, що згідно оригіналу даного рішення, яке перебуває в протокольній частині міської ради, взагалі відсутні відомості щодо передачі даної земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2

Таким чином, позивач вважає, що земельна ділянка незаконно вибула з володіння Дніпровської міської ради. Порушення прав та інтересів ДМР, на думку позивача, полягає у протиправному позбавленні власника землі права власності на земельну ділянку, а тому просив витребувати спірну земельну ділянку з чужого незаконного володіння та скасувати записи про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що станом на час розгляду даної справи ТОВ Солар-Холдінг не є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а право користування спірною земельною ділянкою припинено, у той час як право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0705 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Жовтневий район), і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_2, набуто іншими особами, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами. Крім того, позивачем не надано суду належних доказів недійсності договорів купівлі - продажу на спірний об'єкт, а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 не мав права відчужувати його на користь інших осіб.

В апеляційній скарзі Дніпропетровська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду винесено з порушенням основних конституційних принципів законності, юридичної визначеності, змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом та судом.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 19.02.2009р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством Солар-Холдінг , правонаступником якого є ТОВ Солар-Холдінг (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1., 2.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0705 га, що знаходиться у АДРЕСА_1 (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_2. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом ДМНО Літаш І.П. 19.02.2009р., зареєстровано в реєстрі за № 631, та зареєстровано в ДМВ ДРФ ДП Центр ДЗК , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.03.2009р. За № 040910400264.

На даній земельній ділянці був розташований належний орендарю на праві власності житловий будинок, що підтверджено свідоцтвом про право власності на житловий будинок НОМЕР_3 від 19.01.2005р., виданим виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Зазначену земельну ділянку надано в оренду на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 318/39 від 26.11.2008р.

Даний договір укладено строком на три роки (п. 3.1. Договору).

Згідно із п. 5.1 Договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для проектування та будівництва житлового будинку.

Пунктом 6.11. Договору оренди землі передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк з дня державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

19.02.2009р. між сторонами Договору складено акт приймання-передачі земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, що знаходиться у АДРЕСА_1, загальною площею 0,0705 га.

За умовами п. 3.2 Договору після закінчення строку, на який було укладено Договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов Договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку Договору, звернувся до міської ради з клопотанням щодо продовження його дії, то за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради, Договір може бути продовжено або поновлено на новий строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором.

Згідно листа-відповіді Департаменту корпоративних прав Дніпропетровської міської ради від 21.01.2011р. на звернення ТОВ Солар-Холдінг щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, орендодавець повідомив орендаря про необхідність укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та необхідність доручення орендарем додаткових документів.

Між тим, після закінчення строку дії Договору оренди поновлення Договору не відбулось, новий Договір з Дніпропетровською міською радою не укладався.

Всі ці обставини були предметом розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/1459/16, який 02.08.2016р. постановив рішення про відмову ТОВ Солар-Холдінг в задоволенні позову про повернення земельної ділянки (а.с. № 54-65 т. № 2).

Висновком Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України була проведена експертиза на підставі заяв від 02.06.2017р. та 31.07.2017р. про проведення експертного технічного дослідження документів.

Експерту для висновку експертного технічного дослідження документів, були поставлені наступні питання:

Чи виконані відтиски печатки Дніпропетровська міська рада ДЛЯ КОПІЙ однією і тією ж печаткою в наступних документах:

-рішення Дніпропетровська міська рада № 53/45 від 25.12.2013р. Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок громадянам у м. Дніпропетровську,

-додаток 1 до рішення міської ради від 25.12.2013р. № 53/45 на вісьмох листах,

-додаток 4 до рішення міської ради від 29.01.2014р. № 25/47 та продовження додатка, додаток 9 до рішення міської ради від 29.01.2014р. № 25/47 та продовження додатка на одному листі.

-розпорядження № 1206-р від 09.12.2009р. Про присвоєння адреси комплексу з обслуговування автомобілів, незавершеному будівництву по вул. Каштановій (Індустріальний район).

У двох висновках експертного технічного дослідження документів № 2840-17 від 21.06.2017р. та № 3621/4400-17 від 11.09.2017р. зроблені ідентичні висновки:

Порівнянням між собою та співставленням досліджуваних відтисків печатки круглої форми * Україна * Дніпропетровська міська рада * Управління діловодства Для копій встановлені збіги як по загальним ознакам, так і по власним, які перелічені нижче, а також відмічені на фото № 43, № 44 та № 45-47 однойменними позначками фарбувальною речовиною червоного кольору:

Виявлені ознаки є суттєвими, стійкими та індивідуальними, щоб зробити категоричний висновок про те, що досліджувані відтиски печатки круглої форми * Україна * Дніпропетровська міська рада * Управління діловодства Для копій , розташовані в копіях досліджуваних документів:

-рішенні Дніпропетровської міської ради VI скликання сесії № 53/45 від 25.12.2013р. Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок громадянам у м. Дніпропетровську;

-додатку 1 до рішення міської ради від 25.12.2013р. № 53/45 Список громадян, яким надається дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок по фактичного розміщенню індивідуальних жилих будинків, господарських будівель і споруд;

-додатку 4 до рішення міської ради від 29.01.2014р. № 25/47 Список громадян, яким передаються земельні ділянки у спільну сумісну власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у Ленінському районі м. Дніпропетровська та Додатку 9 до рішення міської ради від 29.01.2014р. № 25/47 Список громадян, яким передаються земельні ділянки у власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд в Жовтневому район;

-розпорядження № 1206-р від 09.12.2009р. Про присвоєння адреси комплексу з обслуговування автомобілів, незавершеному будівництву по вул.Каштановій (Індустріальний район) - нанесені одним і тим же кліше печатки круглої форми * Україна * Дніпропетровська міська рада * Управління діловодства Для копій (а.с. № 91-119 т. № 2).

Тобто твердження позивача, що відсутні відомості щодо передачі даної земельної ділянки у власність громадянина ОСОБА_2, не знайшли свого підтвердження.

Так, матеріалами справи підтверджується укладання між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством Солар-Холдінг , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Солар-Холдінг 19.02.2009р. договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0705 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (Жовтневий район) і зареєстрованої в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_2 для проектування та будівництва житлового будинку.

Лист-відповідь Департамента корпоративних прав Дніпропетровської міської ради від 21.01.2011р. на звернення ТОВ Солар-Холдінг щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підтверджує, що орендодавець повідомив орендаря про необхідність укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та необхідність доручення орендарем додаткових документів.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, будь-яких інших заходів щодо розірвання договору оренди спірної земельної ділянки або повернення її у комунальну власність з боку Дніпропетровської міської ради не вживалось.

Враховуючи те, що предметом позову є витребування з чужого незаконного володіння у відповідачки ОСОБА_1 нерухомого майна - земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, скасування записів про реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 за: ОСОБА_2 (запис про право власності 8581438), ОСОБА_3 (запис про право власності 11800867), ОСОБА_4 (запис про право власності 12126517), ОСОБА_1 (запис про право власності 15530368), до предмету доказування у даній справі входить встановлення за допомогою належних і допустимих доказів факту незаконного вибуття з володіння Дніпропетровської міської ради спірної земельної ділянки та незаконного набуття права власності на земельну ділянку відповідачкою та третіми особами.

29.01.2014 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 25/47 Про затвердження технічної документації землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок громадян у місті Дніпропетровську , згідно якого вирішено передати безоплатно у власність, у тому числі спільну сумісну власність, земельні ділянки для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд громадянам у м. Дніпропетровську (додатки 1-11) (а.с. № 22-33 т. № 1). Відповідно до п. 2 додатку № 9 до вказаного рішення земельна ділянка площею 0,0705 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_1, передана у приватну власність громадянину ОСОБА_2

Право власності ОСОБА_2 на житловий будинок та право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0705 га, кадастровий номер НОМЕР_2, на якій розташований житловий будинок під АДРЕСА_1 підтверджене свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 33030317 від 02.02.2015р., виданим реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 33031222 від 02.02.2015р., виданим Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та витягом з Державного земельного кадастру № НВ-1202869192015 від 26.10.2015р.

Як встановлено судом та вбачається з документів, долучених до матеріалів справи, за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.10.2015 р., укладеним між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), спірну земельну ділянку передано у власність ОСОБА_3

Згідно п. 1.1 вказаного Договору цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Даний договір посвідчено приватним нотаріусом ДМНО Мошковською Н.М. 28.10.2015р., зареєстровано в реєстрі за № 1198.

У подальшому право власності на спірну земельну ділянку було набуто ОСОБА_4 на підставі договору дарування земельної ділянки від 19.11.2015р., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Мошковською Н.М. 19.11.2015р., зареєстрованого в реєстрі за № 1269, що підтверджується витягом № 47978944 від 19.11.2015р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, а також договором дарування житлового будинку від 19.11.2015р., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Мошковською Н.М. 19.11.2015р., зареєстрованим в реєстрі за № 1268, згідно витягу № 47975223 від 19.11.2015р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. № 218-220 т. № 1).

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд обґрунтовано виходив безпідставності та недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим Законом та іншими законами до їх відання. Виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, згідно із ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користуванні тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону Про місцеве самоврядування в Україні вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

У Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону Про місцеве самоврядування в Україні ). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції, чинній на час спірних правовідносин, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації права на нерухоме майно, видається, зокрема: фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Таким чином, наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність є необхідною умовою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання.

У відповідності до цивільного законодавства особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною ( ст. ст. 215-235 ЦК України), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. ст. 330, 388 ЦК України).

За положеннями ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 330 ЦК України на майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За змістом ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень ст. 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою ст. 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Згідно ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Доводи апеляційної скарги про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, незаконно вибула з володіння Дніпропетровської міської ради, а отже її необхідно витребувати з чужого незаконного володіння та скасувати записи про реєстрацію права власності на земельну ділянку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи встановлене правомірне набуття гр. ОСОБА_1 права власності на спірне майно, що підтверджується належними доказами, а надане ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 33030317 від 02.02.2015р. підтверджує його право власності на спірну земельну ділянку та станом на час розгляду даної справи є дійсним, у визначеному законом порядку не скасоване.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду винесено з порушенням основних конституційних принципів законності, юридичної визначеності, змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом та судом, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки суд з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст виготовлений 04 лютого 2019 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

І.Ю. Ткаченко