Постанова

від 25.10.2017 по справі 806/2203/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року Житомир справа № 806/2203/17

категорія 10.4.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Володарсько-Волинського районного центру зайнятості (робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

Володарсько-Волинський районний центр зайнятості (робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Володарсько-Волинського районного центру зайнятості кошти в розмірі 10 948,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ОСОБА_1 було порушено умови перебування на обліку в статусі безробітного, в результаті чого нею незаконно отримано матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 10948,86 грн. Вказані кошти відповідачем у добровільному порядку не сплачені.

Представник позивача до суду прибув, подав до канцелярії суду письмові пояснення до адміністративного позову від 25.10.2017 року (а.с. 57-58) та клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах у справі доказів. (а.с. 57)

Відповідач до в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлена належним чином.

Враховуючи неявку сторін у судове засідання та керуючись положеннями ст. 41, ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Володарсько-Волинському центрі зайнятості як безробітна з 29 вересня 2009 року.

Так, ОСОБА_1 на ім'я директора Володарсько-Волинського районного центру зайнятості було подано заяву про надання статусу безробітного із виплатою допомоги по безробіттю від 29.09.2009 року. Відповідно до змісту заяви, відповідачем зазначено, що пенсію ОСОБА_1 не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років. Не є членом особистого селянського господарства. (а.с. 13).

ОСОБА_1 також на ім'я директора Володарсько-Волинського районного центру зайнятості було подано заяву про надання статусу безробітного із виплатою допомоги по безробіттю від 19.09.2011 року. Відповідно до змісту заяви, відповідачем зазначено, що пенсію ОСОБА_1 не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років. (а.с. 11).

Відповідачем на ім'я директора Володарсько-Волинського районного центру зайнятості було подано заяву про надання статусу безробітного із виплатою допомоги по безробіттю від 24.11.2011 року. Відповідно до змісту заяви, відповідачем зазначено, що пенсію ОСОБА_1 не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років. (а.с. 12).

На підставі поданих ОСОБА_2 заяв було надано статус безробітної та виплачено допомогу по безробіттю.

Так, в період з 29.09.2009 року по 23.09.2010 року ОСОБА_1 було отримано допомогу по безробіттю, призначену як застрахованій особі без урахування страхового стажу строком 360 календарних днів відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" у розмірі 4 531,99 грн.

Крім того, ОСОБА_1 перебувала на обліку у Володарсько-Волинському центрі зайнятості як безробітна з 24.11.2011 року, допомогу по безробіттю призначено як застрахованій особі без урахування страхового стажу строком 360 календарних днів відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" з 24.11.2011 року по 17.11.2012 року у розмірі 6 416,87 грн.

На адресу директора Володарсько-Волинського районного центру зайнятості надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області від 24.10.2016 року, відповідно до якого повідомлено, що ОСОБА_1 з 13.05.2004 року отримує пенсію по інвалідності. (а.с. 9-10).

За результатами встановленої інформації Володарсько-Волинським районним центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №285 від 26.10.2016 року, відповідно до змісту якого розслідуванням встановлено, що в період з 29.09.2009 року по 23.09.2010 року ОСОБА_1 було отримано допомогу по безробіттю, призначену як застрахованій особі без урахування страхового стажу строком 360 календарних днів відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" у розмірі 4 531,99 грн. Крім того, ОСОБА_1 перебувала на обліку у Володарсько-Волинському центрі зайнятості як безробітна з 24.11.2011 року, допомогу по безробіттю призначено як застрахованій особі без урахування страхового стажу строком 360 календарних днів відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" з 24.11.2011 року по 17.11.2012 року у розмірі 6 416,87 грн.

Відповідно до листа Житомирського обласного центру зайнятості від 17.10.2016 року №ЖОЦЗ-04-3061/0/2016 щодо верифікації інформації про осіб, які застраховані в державній службі як безробітні та які за даними Пенсійного фонду України в період перебування на обліку в державній службі зайнятості отримували різні види пенсії та згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області від 24.10.2016 року, ОСОБА_1 з 13.05.2004 року отримує пенсію по інвалідності. Під час реєстрації в центрі зайнятості ОСОБА_1 не повідомила про те, що отримує пенсію по інвалідності з 13.05.2014 року. Враховуючи вищевикладене, виплачена допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 29.09.2009 року по 23.09.2010 року в сумі 4 531,99 грн. та за період з 24.11.2011 року по 17.11.2012 року в сумі 6 416,87 грн. підлягає поверненню. (а.с. 7-8)

Як встановлено з відповідного запису на акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №285 від 26.10.2016 року, відповідач із вказаним актом ознайомилася 01.11.2016 року (а.с. 8).

На підставі інформації, викладеної в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №285 від 26.10.2016 року, та керуючись Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політники України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, директором Володарсько-Волинського районного центру зайнятості надійшов лист Управління Пенсійного фонду України винесено наказ №59 від 26.10.2016 року щодо вжиття заходів по поверненню коштів в сумі 10 948,86 грн. виплачених безробітній ОСОБА_1 як допомога по безробіттю протягом десяти робочих днів після ознайомлення безробітної з цим наказом. У разі відмови безробітної ОСОБА_1 повернути кошти або у разі неповернення їх у встановлений строк, звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості. (а.с. 5).

Як встановлено з відповідного запису на наказі №59 від 26.10.2016 року, відповідач із вказаним наказом ознайомилася 01.11.2016 року (а.с. 5).

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-III, строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Оскільки ОСОБА_1 у встановлений строк кошти у розмірі 10 948,86 грн. повернуті не були, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року №1533-III (далі - Закон №1533-III), держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 43 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI (далі - Закон №5067-VI) передбачено, що статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

В силу вимог ч.2 ст.43 Закону №5067-VI та ч.1 п.6 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 (далі Порядок №198), статус безробітного надається зазначеним у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політники України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62 (далі - Порядок №60/62)

Відповідно до п.5 Порядку №60/62, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплатити їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

В силу вимог п.6 Порядку №62/60, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч.2. ст.36 Закону №1533-III, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 Закону №1533-III, особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Частиною другою статті 23 Закону №1533-III ( в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом. Допомога по безробіттю інвалідам із числа осіб, зазначених у частині другій статті 22, не призначається.

Положеннями частини третьої статті 36 Закону №1533-III встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Здійснивши системний аналіз правових норм та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що відповідачем порушено вимоги законодавства щодо отримання допомоги по безробіттю за період з 29.09.2009 року по 23.09.2010 року у розмірі 4 531,99 грн. та за період з 24.11.2011 року по 17.11.2012 року у розмірі 6 416,87 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем та наявними у матеріалах справи доказами доведено, а відповідачем не спростовано протиправність отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 29.09.2009 року по 23.09.2010 року у розмірі 4 531,99 грн. та за період з 24.11.2011 року по 17.11.2012 року у розмірі 6 416,87 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем правомірно покладено на ОСОБА_1 обов'язок по відшкодуванню виплачених коштів, отриманих відповідачем як допомога по безробіттю у загальній сумі 10 948,86 грн., а тому позовні вимоги Володарсько-Волинського районного центру зайнятості підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі та у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 41, 128, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Володарсько-Волинського районного центру зайнятості (р/р 37179300900110 в ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 22061120) кошти у розмірі 10 948,86 грн. (десять тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень вісімдесят шість копійок)

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 25 жовтня 2017 р.