Постанова

від 24.01.2018 по справі 806/2203/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"24" січня 2018 р. Справа № 806/2203/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

представника позивача Забігайло Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" жовтня 2017 р. у справі за позовом Володарсько-Волинського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення коштів , -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року Володарсько-Волинський районний центр зайнятості (робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на користь Володарсько-Волинського районного центру зайнятості кошти в розмірі 10 948,86 грн.

Позов обгрунтовано тим, що ОСОБА_4 було порушено умови перебування на обліку в статусі безробітного, в результаті чого нею незаконно отримано матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 10948,86 грн. Вказані кошти відповідачем у добровільному порядку не сплачені.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Володарсько-Волинського районного центру зайнятості (р/р 37179300900110 в ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 22061120) кошти у розмірі 10 948,86 грн. (десять тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень вісімдесят шість копійок).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_4 перебувала на обліку в Володарсько-Волинському центрі зайнятості як безробітна з 29 вересня 2009 року.

ОСОБА_4 на ім'я директора Володарсько-Волинського районного центру зайнятості було подано заяви про надання статусу безробітного із виплатою допомоги по безробіттю від 29.09.2009, 19.09.2011, 24.11.2011. Відповідно до змісту заяв, відповідачем зазначено, що пенсію ОСОБА_4 не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років. Не є членом особистого селянського господарства.

На підставі поданих ОСОБА_4 заяв було надано статус безробітної та виплачено допомогу по безробіттю за період з 29.09.2009 року по 23.09.2010 року у розмірі 4 531,99 грн. та за період з 24.11.2011 року по 17.11.2012 року у розмірі 6 416,87 грн.

На адресу директора Володарсько-Волинського районного центру зайнятості надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області від 24.10.2016 року, відповідно до якого повідомлено, що ОСОБА_4 з 13.05.2004 року отримує пенсію по інвалідності. (а.с. 9-10).

На підставі акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №285 від 26.10.2016, директором Володарсько-Волинського районного центру зайнятості прийнято наказ №59 від 26.10.2016 щодо вжиття заходів по поверненню коштів в сумі 10 948,86 грн. виплачених безробітній ОСОБА_4 як допомога по безробіттю протягом десяти робочих днів після ознайомлення безробітної з цим наказом. У разі відмови безробітної ОСОБА_4 повернути кошти або у разі неповернення їх у встановлений строк, звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості. Відповідач із вказаним наказом ознайомилася 01.11.2016.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 3 КАС України (в редакції від 15.12.2017) провадження у адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. З огляду на це, судовий збір слід сплачувати виходячи з ставок чинних на час подачі позовної заяви та апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання позовної заяви) (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України (в редакції чинній на час подання позовної заяви) справою адміністративної юрисдикції, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст.3 КАС України (в редакції чинній на час подання позовної заяви) суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 КАС України (в редакції чинній на час подання позовної заяви), юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Отже, публічно-правовим спором є той спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України (в редакції, чинній на час подання позовної заяви), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що даний спір не є публічно-правовим, виходячи з наступного.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК, в редакції чинній на час подання позовної заяви). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК, в редакції чинній на час подання позовної заяви).

Відповідно до ст. 15, 16 ЦПК (в редакції чинній на час подання позовної заяви) у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України (в редакції чинній на час подання позовної заяви), громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

У п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України (в редакції чинній на час подання позовної заяви)ь зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.

Разом з цим позивач не вказав закон, у якому зазначено про можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1 - 4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.

Таким чином, при отриманні допомоги по безробіттю ОСОБА_4 набула право власності на неї, та її як власникові цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження.

Тобто, у цій справі, спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на виплачену Володарсько-Волинським районним центром зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по безробіттю у розмірі 10 948,86 грн. і стягнення цієї суми з неї, як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий, а не публічно-правовий характер.

Отже, спір про стягнення зазнчених сум не є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховоного Суду України від 20.09.2016 у справі №813/614/14.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Керуючись ст.ст. 238, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" жовтня 2017 р. скасувати.

Провадження у справі за позовом Володарсько-Волинського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення коштів - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "26" січня 2018 р.