Ухвала

від 23.10.2017 по справі 826/10311/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10311/17 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

23 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Лічевецького І.О. Твердохліб В.А. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України, особи, яка приєдналась до апеляційної скарги - Київської міської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2017 року у справі за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Рома-М про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рома-М до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення від 08.06.2017р. № 150, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Рома-М звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення від 08.06.2017р. № 150.

Крім цього, до позовної заяви позивачем додано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі дії оскаржуваного рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.06.2017р. № 150.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2017 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Рома-М про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення адміністративного позову - зупинено дію рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.06.2017р. № 150 до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

23.10.2017р. Київською міською організацією Українського товариства охорони пам'яток історії та культури до Київського апеляційного адміністративного суду було подано заяву про приєднання до апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яку в судовому засіданні задоволено.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, задовольняючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Рома-М про вжиття заходів забезпечення позову про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, оскільки для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат без вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, суд першої інстанції погодився з доводами поданого позивачем клопотання про забезпечення позову, у зв'язку з тим, що подальша дія оскаржуваного рішення перешкоджатиме законній господарській діяльності, може ускладнити або унеможливити досягнення постановленої мети на об'єкті будівництва, включаючи порушення строків виконання робіт, а також інших цивільно-господарських зобов'язань, у зв'язку з простоєм будівельної техніки та тимчасової втрати роботи значної кількості колективу, у зв'язку з чим, у контрагентів позивача виникає право застосувати до позивача санкції за порушення строків будівництва та вимагати повернення вкладених коштів.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, що, згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Колегією суддів враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі Бендерський проти України , в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявленого клопотання, ТОВ Рома-М зазначає про те, що подальша дія оскаржуваного рішення перешкоджає його законній господарській діяльності, може ускладнити або унеможливити досягнення поставленої мети на об'єкті будівництва, включаючи порушення строків виконання робіт, а також інших цивільно-господарських зобов'язань, у зв'язку з простоєм будівельної техніки та тимчасової втрати роботи значної кількості колективу, у зв'язку з чим, у контрагентів позивача виникне право застосувати до нього санкції за порушення строків будівництва та вимагати повернення вкладених коштів.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, матеріали справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заявником не конкретизовано яких саме зусиль він буде змушений докласти у разі невжиття судом заходів, про які він просить.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем наведені лише припущення щодо можливих наслідків заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам. Однак, не доведено існування обставин, визначених у ч. 1 ст. 117 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що задоволення клопотання про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, буде фактичним вирішенням справи без її розгляду по суті, що суперечить принципам адміністративного судочинства, визначеним статтею 7 КАС України.

Таким чином, колегія суддів не вбачає очевидних ознак протиправності дій та рішення суб'єкта владних повноважень, як підстави для забезпечення адміністративного позову.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було наведено достатньо обґрунтованих доводів та доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, а відтак, не доведено наявності підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, відповідно до ст. 117 КАС України.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення клопотання ТОВ Рома-М про вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на зазначені обставини, вбачається, що, задовольняючи клопотання ТОВ Рома-М про забезпечення позову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання ТОВ Рома-М про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.06.2017р. № 150 до набрання судовим рішенням по справі № 826/10311/17 законної сили.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, особи, яка приєдналась до апеляційної скарги - Київської міської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Рома-М про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.06.2017р. № 150 до набрання судовим рішенням по справі № 826/10311/17 законної сили - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Лічевецький І.О. Твердохліб В.А.

Повний текст ухвали виготовлено 25.10.2017 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Твердохліб В.А.

Лічевецький І.О.