Рішення

від 28.12.2020 по справі 826/10311/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року м. Київ № 826/10311/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Рома-М доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправним та скасування припису та постанови, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рома-М (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, Держархбудінспекція), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.06.2017р. №150, яким анульований дозвіл ІУ 115132670300 від 24.09.2013р. на початок виконання будівельних робіт Будівництво офісно-готельного комплексу з житловими апартаментами, об`єктами торгівлі, харчування, з влаштуванням проїзду, підземним паркінгом на бульварі Тараса Шевченка, 32, 32-А у Шевченківському районі м.Києва , виданий ТОВ Рома-М .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2017 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в попередньому судовому.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2017 зупинено провадження в адміністративній справі № 826/10311/17 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 826/8225/17.

Ухвалою від 18.11.2020 поновлено провадження та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику троні та проведення судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

Держархбудінспекція керуючись ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції чинній на момент видачі дозволу) та Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції чинній на момент видачі дозволу) (далі - Порядок № 466) видала замовнику будівництва - ТОВ Рома-М дозвіл на виконання будівельних робіт Будівництво офісно-готельного комплексу з житловими апартаментами, об`єктами торгівлі, харчування, з влаштуванням проїзду, підземним паркінгом на бульв. Тараса Шевченка, 32, 32-А у Шевченківському районі міста Києва від 24.09.2013 №ІУ 115132670300.

07.06.2017 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департ аменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюком Л.Л. було проведено позапланову перевірку земельної ділянки по бульвару Тараса Шевченка 32, 32а у Шевченківському районі м. Києва щодо перевірки виконання ТОВ РОМА-М вимог припису Департаменту від 08.02.2017, за результатами якої складено Акт перевірки, яким зафіксовано наступні порушення:

- замовником проектну документацію не погоджено з уповноваженими органами охорони культурної спадщини;

- замовником не надано дозвіл від Міністерства культури України на проведення земляних робіт на бульв. Т. Шевченка, 32-32А;

- на об`єкті будівництва відсутній інформаційний стенд, на якому розміщується інформація про документ, що дає право на виконання будівельник робіт, відомості про категорію складності об`єкта будівництва, замовника та підрядників;

Як наслідок, в акті перевірки зроблено висновок про те, що Позивачем вимоги припису Департаменту від 08.02.2017 в частині усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не виконані, чим порушено вимоги пп. а п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

У подальшому, з посиланням на зазначений Акт перевірки, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України складено Рішення від 08.06.2017 №150 Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт , яким анульовано вказаний вище дозвіл від 24.09.2013 №ІУ 115132670300.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю оскаржуваного акта індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 37 Закону № 3038-VІ, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: а) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; б) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; в) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

В даному випадку підставою для анулювання дозволу стали обставини невиконання позивачем вимог припису від 08.02.2017, а саме: замовником проектну документацію не погоджено з уповноваженими органами охорони культурної спадщини; замовником не надано дозвіл від Міністерства культури України на проведення земляних робіт на бульв. Т. Шевченка, 32-32А; на об`єкті будівництва відсутній інформаційний стенд, на якому розміщується інформація про документ, що дає право на виконання будівельник робіт, відомості про категорію складності об`єкта будівництва, замовника та підрядників.

Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє наведені доводи відповідача, як належні підстави для анулювання дозволу, виходячи з наступного.

Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі № 826/8225/17, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Рома-М - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в м.Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №б/н від 08 лютого 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в частині вимоги про усунення порушення ст.35 Закону України Про охорону культурної спадщини .

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

При цьому, як вбачається зі змісту мотивувальної частини постанови, судом апеляційної інстанції встановлено, що з акту перевірки не вбачається, та матеріали справи не містять жодних доказів, що на момент здійснення перевірки на об`єкті будівництва, ТОВ Рома-М здійснювались будь-які земляні роботи, виконання яких потребує відповідного дозволу Мінкультури, натомість в акті перевірки від 08.02.2017 чітко зазначено, що будівельні роботи не виконуються.

За таких обставин, оскільки акт перевірки від 07.06.2017 не містить інформації про здійснення позивачем підготовчих та \ або будівельних робіт, а судом апеляційної інстанції встановлено обставини безпідставності доводів ДАБІ про порушення позивачем ст.35 Закону України Про охорону культурної спадщини , суд приходить до висновку про передчасність доводів посадової особи ДАБІ щодо наявності у позивача обов`язку надати у визначений строк проектну документацію погоджену з уповноваженим органом культурної спащини та надати дозвіл від Міністерства культури України, адже позивачем на час перевірки не виконувалось жодних підготовчих \ будівельних робіт, передумовою для виконання яких є погодження проектної документації.

Відтак, підстави для анулювання дозволу в цій частині не можна вважати правомірними.

В частині обов`язку позивача забезпечити розміщення інформаційного стенду, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Підпунктом 11 п.11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд приймає до уваги те, що відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України до матеріалів справи не надано належних і допустимих доказів (матеріалів фото -, відео фіксації), які б могли підтвердити зазначені твердження суб`єкта владних повноважень про відсутність на Об`єкті інформаційного стенду.

До того ж, як встановлено судом апеляційної інстанції по вказаній вище справі, згідно пояснень представника позивача, вимоги припису від 08.02.2017 в цій частині самостійно усунуто ТОВ Рома-М .

За врахуванням наведеного в сукупності, оскільки згідно пояснень позивача, інформаційний стенд був розміщений на виконання вимог попереднього припису, а відповідачем з посиланням на належні і допустимі докази не доведено відсутності такого стенду станом на 07.06.2017, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 08.06.2017 №150 Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт .

Як зазначено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Відповідно до правової позиції, висловленої ЄСПЛ в Рішенні по Справі Рисовський проти України (Заява № 29979/04): Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови , заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі , заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , п. 128, та Беєлер проти Італії , п. 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі , п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії , п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії , заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії , заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі , п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п. 53, та Тошкуце та інші проти Румунії , п. 38).

Частинами 1, 2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Сукупність встановлених під час розгляду справи обставин, з урахуванням сталої судової практики ЄСПЛ, свідчить на користь того, що виключно внаслідок передчасних висновків посадової особи ДАБІ про наявність в діях позивача порушень вимог припису від 08.02.2017, по відношенню до позивача безпідставно винесено спірне рішення №150 від 08.06.2017, при цьому ДАБІ до матеріалів справи не надано доказів здійснення позивачем підготовчих \ будівельних робіт на Об`єкті станом на 07.06.2017.

На переконання суду, вказана помилка ДАБІ має бути виправлена, шляхом визнання протиправними та скасування спірного акта індивідуальної дії.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.06.2017р. №150, яким анульований дозвіл ІУ 115132670300 від 24.09.2013р. на початок виконання будівельних робіт Будівництво офісно-готельного комплексу з житловими апартаментами, об`єктами торгівлі, харчування, з влаштуванням проїзду, підземним паркінгом на бульварі Тараса Шевченка, 32, 32-А у Шевченківському районі м.Києва , виданий ТОВ Рома-М .

3. Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ РОМА-М понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ РОМА-М (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30707102, адреса: 02094, місто Київ, ВУЛ.МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1-Е).

Державна архітектурно-будівельна інспекція Укараїни (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м.Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович