Ухвала

від 25.10.2017 по справі 146/1307/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/1307/16-ц Провадження № 22-ц/772/2538/2017Головуючий в суді першої інстанції Зарічанський В. Г. Категорія 23Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого судді : Зайцева А.Ю.,

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.08.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Липівка про визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Липівка (далі - СТОВ Липівка ) про визнання договору оренди землі недійсним.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 08.06.2010 року між ОСОБА_3 та СТОВ Липівка начебто було укладено договір про оренду земельної ділянки за № НОМЕР_1, яка розташована на території Жолоб'янської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, розміром 4,4815 га.

02.07.2010 року вищевказаний договір був зареєстрований в Томапшільському відділі Вінницької філії ДЗК за № 041006100132.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 позивач оформила спадщину на майно спадкоємця, в тому числі і на земельну ділянку площею 4,4815 га, яка розташована на території Жолоб'янської сільської ради Томашпільського району Вінницької області. Позивачка замовила та оформила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і мала на меті намір самостійно проводити обробіток земельної ділянки. При виїзді на земельну ділянку позивачка побачила трактор, який почав проводити обробіток землі, а саме дискування земельної ділянки. На запитання позивача, чому вони проводять обробіток її земельної ділянки, на якій підставі, то її повідомили, що згідно укладеного договору оренди землі із громадянином ОСОБА_3 вони мають право проводити обробіток земельної ділянки.

Також позивач отримала у відділі Держгеокадастру копію реєстраційної справи договору оренди землі № НОМЕР_1, який було укладено між ОСОБА_3 та відповідачем СТОВ Липівка , яка розташована на території Жолоб'янської сільської ради Томапшільського району Вінницької області, розміром 4,4815 га.

ОСОБА_2 вважає, що зазначений договір оренди землі, який начебто було укладено із СТОВ Липівка суперечить вимогам цивільного, земельного законодавства України та укладений з порушенням Закону України Про оренду землі .

Стверджує, що підпис ОСОБА_3 повністю відрізняється від підпису, яким було підписано договір оренди землі та акт приймання-передачі землі, а тому даний договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_3

Виходячи з наведеного, положень ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, ОСОБА_2 просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки за № НОМЕР_1, яка розташована на території Жолоб'янської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, розміром 4,4815 га., укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ Липівка 08.06.2010 року та зареєстрованого 02.07.2010 року в Томапшільському відділі Вінницької філії ДЗК за № 041006100132.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.08.2017 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

У справі встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 18.02.2003 року Томапшільською районною державною адміністрацією від 15.01.2003 року № 13, ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 4,4815 га, яка розташована на території Жолоб'янської сільської ради Томапшільського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13).

08.06.2010 року між ОСОБА_3 та СТОВ Липівка було укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1, яка розташована на території Жолоб'янської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, площею 4,4815 га, на строк 10 років (а.с. 9, 10).

02.07.2010 року вказаний договір був зареєстрований в Томашпільському відділі Вінницької філії Центр ДЗК за № 041006100132.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 24.12.2015 року визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 4,4815 га, що розташована на території Жолобянської сільської ради Томашпільського району та посвідчену державним актом НОМЕР_2 виданим Томашпільською РДА 18.02.2003 року, що належала на праві власності ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до висновку експертів № 1261/1262/17-21 від 14.04.2017 року встановлено, що: 1. ОСОБА_5 у трьох примірниках договору оренди землі від 08.06.2010 року між ОСОБА_3 та СТОВ Липівка , - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів; 2. ОСОБА_5 в двох примірниках договору оренди землі від 08.06.2010 року між ОСОБА_3 та СТОВ Липівка , - ймовірно виконані самим ОСОБА_3; 3. ОСОБА_5 в третьому примірнику договору оренди землі від 08.06.2010 року між ОСОБА_3 та СТОВ Липівка , - виконаний не самим ОСОБА_3, а іншою особою.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для визнання договору оренди землі недійсним, оскільки спірний договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ Липівка правомірно, він за формою і змістом відповідає вимогам закону, тому відповідач користується належною позивачу земельною ділянкою законно.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду відповідно до положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильний висновок суду.

За змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог позивачки судова колегія вважає правомірним, адже у справі встановлено, що спірний договір оренди землі було підписано ОСОБА_3 та СТОВ Липівка , а тому відповідач користується належною позивачу земельною ділянкою законно, а наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що третій примірник спірного договору згідно висновку експерта підписаний іншою особою, а не ОСОБА_3 не є підставою для визнання договору оренди землі недійсними, адже інші два примірники договорів, які знаходяться у відповідача та Томашпільському відділі Вінницької філії Центр ДЗК , були підписані ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, судова колегія вважає, що у справі наявні докази того, що спірний договір підписаний ОСОБА_3, та ці докази не спростовані позивачкою відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи, зокрема про те, що укладання та державна реєстрація спірного договору оренди землі від 08.06.2010 року відбулося під час дії попереднього договору оренди землі від 20.03.2006 року, який 04.04.2006 року було зареєстровано в Томашпільському районному відділі Вінницької філії ДП Центр ДЗК , та який був чинний на час укладання спірного договору оренду землі, судова колегія не вважає такими, що дають підстави для скасування рішення суду, адже, як установлено у справі, договір оренди від 08.06.2010 року було підписано ОСОБА_3 та СТОВ Липівка , ніхто із сторін спірного договору та інших осіб не оспорював його чинність, а тому правових підстав вважати про порушення вимог закону при його укладанні сторонами у справі немає.

Окрім цього, судова колегія зазначає, що зазначені вище доводи апеляційної скарги не були зазначені як підстава заявленого позову ОСОБА_2, тоді як судова колегія перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду відповідно до положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, судова колегія вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.08.2017 року у даній справі - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Підпис А. Ю. Зайцев

Судді: Підпис О. С. Панасюк

Підпис Т. М. Шемета

Згідно з оригіналом.

Головуючий А. Ю. Зайцев