Рішення

від 18.10.2017 по справі 908/1165/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/68/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017 справа № 908/1165/17

за позовом фермерського господарства «ЛУЧИСТЕ-2А» (юр. адреса: 72202, Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул. Лучиста, буд. 2-А)

до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

до відповідача-2 Веселівська районна державна адміністрація Запорізької області (72202, Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул. Центральна, буд. 136)

до відповідача-3 Веселівська районна рада Запорізької області (72202, Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул. Леніна, буд. 136)

до відповідача-4 Веселівська селищна рада (72202, Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул. Центральна, буд. 162)

про визнання договору оренди землі № 30, укладеного 03.05.2007, поновленим на 49 років на тих самих умовах, які були передбачені договором та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 30 від 03.05.2007 про поновлення договору на 49 років

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, голова, НОМЕР_1, виданий 20.08.1996; ОСОБА_2, довіреність № 2/01 від 01.01.2017;

від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність № 32 від 17.05.2017

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

від відповідача-4: не з'явився

Заявлено позовні вимоги про визнання договору оренди землі № 30, укладеного 03.05.2007, поновленим на 49 років на тих самих умовах, які були передбачені договором та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі № 30 від 03.05.2007 про поновлення договору на 49 років.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2017 порушено провадження у справі № 908/1165/17, присвоєно справі номер провадження 18/68/17. У судовому засіданні, відкритому 06.07.2017, оголошувались перерви до 09.08.2017 та 16.08.2017, строк вирішення спору продовжувався на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 16.08.2017 до участі у справі залучено Веселівську районну державну адміністрацію Запорізької області в якості відповідача-2; Веселівську районну раду Запорізької області в якості відповідача-3; Веселівську селищну раду в якості відповідача-4. Розгляд справи розпочато заново. Судове засідання призначено на 02.10.2017. Розгляд справи відкладався на 18.10.2017. Строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін.

На вимогу позивача здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» .

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 18.10.2017.

Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування позову зазначав, що 03.05.2007 Веселівською районною державною адміністрацією та ФГ Лучисте-2А укладено договір оренди землі № 30 площею 48,6137 га (пасовища), зареєстрований 14.05.2007 за № 040726800032. Договір укладений строком на 10 років, але з кінцевою датою його дії - 01.01.2017. Пунктом 8 договору, в якому вказаний строк його дії, сторонами визначено, що після його закінчення орендар має переважне право поновити договір на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У відповідності до п. 8 договору та ст. 33 Закону України Про оренду землі позивач 21.09.2016 звернувся до відповідача-1 з листом-повідомленням № 4 про намір продовжити дію договору на 49 років. До листа-повідомлення був наданий проект додаткової угоди про поновлення договору оренди на 49 років. Відповідач-1 листом-повідомленням від 25.10.2016 № 27-8-0.41-7898/2-16 відмовив у продовженні договору оренди на 49 років та вказав на необхідність надання додаткових документів. Вдруге позивач звернувся до відповідача-1 з листом-повідомленням № 4 31.10.2016, до якого додав довідку Державної фіскальної служби України про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати; відомості про стан та використання земельної ділянки, а також три примірники додаткової угоди про продовження строку дії договору на 10 років. Третій лист-повідомлення № 6 та заява № 12 з необхідними додатками, в тому числі з 4 примірниками додаткової угоди, надані відповідачу-1 07.11.2016. На всі три звернення 15.11.2016 позивач отримав одну загальну відповідь за № 27-8-0.41-8431/2-16, в якій вказано наступне: При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладенні договору оренди припиняється . Також, в зазначеному листі позивачу запропоновано при поновленні договору оренди землі визначити істотні умови договору: розмір орендної плати - 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з терміном дії оренди 7 років. Позивач зазначив, що такий строк оренди є неприйнятним для нього, та вважає, що такі рекомендації не є нормативно-правовим актом, обов'язковим для сторін правочину, та в позові зазначив, що листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.12.2015 № ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким керується відповідач, тільки рекомендується утриматись від вчинення певних дій. При цьому вказував, що запропоновані відповідачем-1 в листі № 27-8-0.41-8433/2-16 від 15.11.2016 нові умови договору не могли задовольнити позивача, особливо ті, що стосуються безпідставного завищення орендної плати до рівня 8% від грошової нормативної оцінки землі. Вважає, що орендна плата в 8% відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, як вимагає Головне управління Держгеокадастру, означає забрати земельну ділянку насильницьким шляхом. Пояснив, що вказану земельну ділянку власник (розпорядник) пропонував багатьом особам, але ніхто не захотів її брати в оренду. Разом з тим при оформленні вказаної земельної ділянки в оренду позивачу обіцяли, що плата, за користування нею, буде у розмірі земельного податку. Разом з тим вказував, що пропозиція відповідача-1 для фермерського господарства є неможливою, підтвердженням і доказами цього стали неврожайні 2012-2013 років, фермерське господарство «Лучисте-2А» було на межі банкрутства, позивач був вимушений взяти кредит. Такими своїми діями з боку Головного управління Держгеокадастру Запорізької області видно явне бажання зруйнувати господарство позивача, лишити його розвитку. Також зазначав, що термін дії договору, запропонований відповідачем на 7 років взагалі не виправдав його сподівання та є неприйнятним для ФГ «Лучисте-2А» . Позивач посилається на практику Європейського суду з прав людини від 26.04.2003 року у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії", в якій встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Разом з тим позивач зазначив, що Законом України «Про оренду землі» запроваджений мінімальний строк для договорів оренди землі - 7 років, який відповідає практиці країн з високою ефективністю сільськогосподарського виробництва. Вважає, що законотворець запровадженням такого строку договорів оренди землі заохочує орендарів працювати на землі та укладати договори оренди на більш тривалий термін. Також позивач стверджує, що враховуючи частину першу статті 651 Цивільного кодексу України та положення статей 19, 30 Закону України «Про оренду землі» можна вносити зміни до умов договору оренди землі в частині строків його дії. Однак, не зважаючи на законодавчу базу, яка заохочує укладати договори оренди на більш тривалий термін, не було досягнуто домовленості щодо поновлення договору оренди землі № 30 на 49 років. Поряд з цим вказує, що позивач продовжує використовувати земельну ділянку, що є предметом договору № 30, в своїй господарській діяльності у власних інтересах та інтересах держави за її цільовим призначенням і на рік вперед сплатив орендну плату за 2017 рік. Доказом належного виконання цього зобов'язання є додані до позовної заяви довідка про відсутність заборгованості з податків та зборів станом на 15.05.2017 року, квитанції про сплату орендної плати за 2017 рік та податкові декларації. Позивач продовжує користування спірною земельною ділянкою та вносить відповідну орендну плату після закінчення строку дії договору, що свідчить про намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону. Вказує, що про належне виконання прийнятих на себе зобов'язань в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням свідчать документи, що додані до позовної заяви, зокрема, довідка Веселівської сільської ради № 02/05/2838 про факт належного виконання орендарем своїх обов'язків, звернення від 04.11.2017 року № 444/02-10 Веселівської районної ради з клопотанням до Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області про пролонгацію договорів оренди, в тому числі договору оренди № 30. Позивач вважає, що при такому стані справи має повне право на поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та виготовленої технічної документації на земельну ділянку з розробленням проекту її відведення. Поряд з цим вказував, що оскільки всі заперечення відповідача-1 щодо продовження строку дії договору відбувались до закінчення строку його дії, а також, що протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди позивач не отримав письмового повідомлення про відсутність наміру орендодавця продовжувати договір оренди, про звільнення земельної ділянки та її повернення орендодавцю, тому вважає, що договір оренди землі № 30 є поновленим на 49 років. Позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою та вносити орендну плату після закінчення строку дії договору, що свідчить про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . З огляду на те, що всі заперечення відповідача-1 щодо продовження строку дії договору відбувалися до закінчення строку його дії, а також те, що протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди позивач не отримував письмового повідомлення про відсутність наміру орендодавця продовжувати договір оренди, про звільнення земельної ділянки та її повернення орендодавцю, позивач вважає, що договір оренди землі № 30 є поновленим на 49 років.

З посиланням на ст. 14 Конституції України, ст. ст. 11, 20, 188, 284 ГК України, ст. ст. 16, 638, 642, 764 ЦК України, ст. ст. 79-1, 125, 152 ЗК України, ч. 5 ст. 6, ч. 4 ст. 8, ст. ст. 18, 20, 33 Закону України Про оренду землі , п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні позивач просив задовольнити позов.

Від позивача 03.10.2017 надійшла уточнена позовна заява б/н від 22.09.2017, а також в судовому засідання 18.10.2017 позивачем заявлено клопотання про уточнення позову № 4 від 17.10.2017.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет позову або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Як пояснив позивач, у заяві б/н від 22.09.2017 про уточнення позовних вимог він лише уточнив суб'єктний склад сторін з урахуванням залучення до участі у справі відповідачів-2, 3, 4. Клопотання № 4 від 17.10.2017 містить вимоги про визначення належного відповідача. Подані заяви по своїй суті не є заявами про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, оскільки збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру, а також не є заявами про зміну підстав та предмету позову, та розцінюються судом як пояснення позивача у справі.

Заява № 1 від 17.10.2017, заява № 2 від 17.10.2017, заява № 6 від 17.10.2017, заява № 7 від 18.10.2017 та клопотання б/н від 17.10.2017 про долучення документів прийняті судом до уваги і залучені до матеріалів справи. Зазначені заяви є констатацією процесуальних прав позивача та розцінюються судом як додаткові пояснення.

Відповідач-1 (головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області) заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказав, що на всі три звернення позивача з листами-повідомленнями № 4 від 21.09.2016, № 4 від 31.10.2016, № 6 від 07.11.2016, Головним управлінням надано відповідь листом № 27-8-0.41-8433/2-16 від 15.11.2016, якою запропоновано поновити договір оренди № 30 від 03.05.2007 на умовах 8% орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з терміном дії оренди 7 років. Надаючи вказану відповідь, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області керувалося листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.12.2015 № ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким надано рекомендації по встановленню ставки орендної плати на рівні не нижче 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зі строком оренди не більше 7 років. Відповіді на лист Головного управління від 15.11.2016 № 27-8-0.41-8433/2-16 отримано не було. У зв'язку з чим відповідач-1 вважає, що ним та ФГ Лучисте-2А не досягнуто домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, саме тому переважне право на укладення договору оренди землі припиняється. Оскільки лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.12.2015 № ДС-22-28-0.13-17122/23-15 не суперечить приписам нормативно-правових актів, то Головне управління Держгеокадастру цілком правомірно використало його в обґрунтування власної позиції. Закон України «Про оренду землі» встановив мінімальний 7-ми річний строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, такий строк забезпечує раціональне використання земель, надає змогу перевірити по спливу цього терміну чи забезпечувалося належне використання земельної ділянки та попереджати виснаження земель. Позивач до закінчення строку дії договору, а саме 21.09.2016, звернувся з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки. На цей лист мало місце заперечення Головного управління від 25.10.2016 №27-8-0.41-7898/2-16 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, заперечення було надано в місячний термін, як того і вимагає земельне законодавство. В даному випадку орендар (позивач у справі) надіслав до орендодавця додаткову угоду, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновлені договору оренди землі, за таких підстав, в даному випадку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" до спірних правовідносин не може бути застосована. У спірних правовідносинах, які розглядаються у справі № 908/1165/17, серед інших, мали місце такі події: орендар до закінчення строку дії договору звернувся до Головного управління з листом-повідомленням та додатковою угодою; орендарю направлено лист-повідомлення від 25.10.2016 про заперечення у поновленні договору оренди землі. Позовні вимоги в частині укладення додаткової угоди до договору оренди землі не відносяться до компетенції господарських судів, враховуючи положення п. 2.14 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2016 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» . Положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди. Відповідач-1 звертає увагу суду, на те що в прохальній частині (пункт 3) позивач просить визнати укладеною додаткову угоду від 21.09.2016 до договору оренди землі № 30 від 03.05.2007, про поновлення договору 49 років, втім відповідно до позовної заяви та додатків до неї, взагалі відсутня додаткова угода із зазначеною датою. Відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-2 - Веселівська районна державна адміністрація Запорізької області - свого представника в судове засідання не направив, клопотав про розгляд справи за його відсутності. В заперечення, направлених на адресу суду, відповідач-2 зазначив, що враховуючи зміни, які відбулися у чинному законодавстві за період дії спірного договору оренди землі - з травня 2007 року до січня 2017 року, то Веселівська райдержадміністрація на даний час юридично жодним чином не може вплинути саме на ці договірні відносини, адже земельна ділянка по спірному договору підпадає під визначені змінами критерії (дана земельна ділянка сільськогосподарського призначення, державної форми власності та розташована за межами населеного пункту) та договір 01.01.2017 закінчив свою дію. З огляду на вимоги ст. 122 Земельного кодексу України Веселівська райдержадміністрація не зможе приймати юридично владні рішення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 03.05.2007 № 30. Відповідач-2 вважає, що є неналежним відповідачем у даній справі.

Відповідач-3 - Веселівська районна рада Запорізької області - свого представника в судове засідання не направив, клопотав про розгляд справи за його відсутності. Проти заявлених позовних вимог відповідач-3 заперечив у зв'язку з тим, що вважає районну раду неналежним відповідачем у справі, про що зазначив в заяві від 26.09.2017.

Відповідач-4 - Веселівська селищна рада - свого представника в судове засідання не направив, клопотав про розгляд справи за його відсутності. Письмовий відзив на позовну заяву відповідач-4 не надав з посиланням на те, що в позовній заяві не викладені позовні вимоги до відповідача-4.

Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте відповідач-2, відповідач-3 та відповідач-4 не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 18.10.2017 за відсутності представників відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представників позивача та відповідача-1, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Веселівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством «Лучите-2А» (орендар, позивач у справі) 03.05.2007 укладений договір оренди землі № 30, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2007 за № 040726800032. За умовами вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для створення громадського пасовища, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 48,6137 га, у тому числі ріллі - 0,00 га, пасовища - 46,7499 га, інші - 1,8638 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 126414,5 гривень.

Відповідно п. 8 договору його укладено терміном на 10 років і діє він до 01.01.2017. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 15 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для створення громадського пасовища.

Умовами п. п. 18, 20 договору сторони визначили, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-х денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно з п. 43 договору він набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, за актом прийому-передачі від 14.05.2007 орендодавець передав, а орендар (позивач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для створення громадського пасовища, яка знаходиться за адресою: землі державної власності сільськогосподарського призначення Веселівської селищної ради площею 48,6137 га.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності з 01.01.2013, райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом від 25.01.2013 № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно розпорядження КМУ від 31 березня 2015 року №294-р питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Приймаючи до уваги вищенаведене, у зв'язку з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі від 26.06.2006 р. слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Як встановлено, позивач листом-повідомленням № 4 від 21.09.2016 (арк. с. 54) звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з проектом додаткової угоди та просив продовжити термін дії договору оренди № 30 від 03.05.2007 терміном на 49 років на попередніх умовах, по яким сторони дійшли згоди, зазначені у договорі оренди землі. До листа-повідомлення № 4 позивачем додавався проект додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки № 30 від 03.05.2007 на 49 років зі строком дії договору до 2065 року.

Листом-повідомленням від 25.10.2016 № 27-8-0.41-7898/2-16 відповідач-1 повідомив, що отримав лише один екземпляр проекту додаткової угоди, в якій позивач просить поновити (продовжити) договір на 49 років, тобто внести зміни до істотних умов договору оренди землі, що не приймається орендодавцем. Також відповідач-1 зазначив, що позивачем не вказано відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків. У вказаному листі відповідач-1 зазначив, що не має підстав для поновлення (продовження) договору оренди землі № 30 від 03.05.2007 (зареєстрованого 14.05.2007 за № 040726800032) та укладання додаткової угоди до нього; переважне право на поновлення (продовження) договору вважається втраченим, у зв'язку з чим договір буде вважатися припиненим 02.01.2017.

В подальшому позивач звернувся до відповідача-1 з листом-повідомленням № 4 від 31.10.2016, в якому зазначив про виправлення недоліків та просив продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки № 30 від 03.05.2007 на 10 років на попередніх умовах, зазначених у договорі. При цьому в додатках до вказаного листа зазначено про направлення, зокрема, трьох примірників проекту додаткової угоди, довідки від Державної фіскальної служби України про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати, відомостей про стан та використання земельної ділянки. Вказаний лист-повідомлення отриманий відповідачем-1 за вх. № 5291/0/1-16 від 31.10.2016.

Втретє позивач звернувся до відповідача-1 із листом-повідомленням № 6 та заявою № 12 від 07.11.2016 з додатками, в тому числі додав 4 екземпляри проекту додаткової угоди. В листі-повідомленні № 6 позивач просив пролонгувати термін дії договору оренди земельної ділянки № 30 від 03.05.2007 терміном на 10 років на попередніх умовах, по яким сторони дійшли згоди, що зазначені у договорі.

На звернення № 4 від 31.10.2016, № 12 від 07.11.2016, № 6 від 07.11.2016 позивач 15.11.2016 отримав відповідь від відповідача-1 за № 27-8-0.41-8431/2-16, в якій вказане наступне: «При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, річна сума орендної плати не може бути меншою 3 відсотків від нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Крім того, при визначенні розміру орендної плати Головне управління керується листом Держгеокадастру від 14.12.2015 № ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким надано рекомендації по встановленню ставки орендної плати на рівні не нижче 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зі строком оренди не більше 7 років. Тому, пропонуємо при поновленні договору оренди землі визначити істотні умови договору: розмір орендної плати - 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з терміном дії оренди 7 років. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється» .

Спір у даній справі виник з приводу поновлення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Судом встановлено, що договір оренди землі № 30 від 03.05.2007 укладено до 01.01.2017.

Підстави і порядок поновлення договору оренди землі врегульовані нормою ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Так, відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Водночас, частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди землі, а саме: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема, із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

При цьому, за приписами частин 8, 9 статті 33 цього Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутність заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.

Матеріали справи свідчать, що відповідач-1, у встановлені законом строки, не надіслав позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати орендну плату, про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанції, податкові декларації, які свідчать про таку сплату, як протягом дії спірного договору оренди землі, так і після його закінчення.

Позивач наполягав на тому, що ним належно виконуються умови договору № 30 від 03.05.2007 щодо зобов'язання вносити орендну плату, що підтверджується довідками про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) № 410 від 31.10.2016 та № 172 від 16.05.2017 (арк. с. 36 -37).

Також, до матеріалів справи додано довідку відділу агропромислового розвитку Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області № 01-04/146 від 15.05.2017 р. та довідку Веселівської селищної ради № 02-05-11/1387 від 16.05.2017, в яких зазначено, що за результатами обстеження ФГ «Лучисте-2А» , встановлено, що станом на 15.05.2017 та 16.05.2017 на орендованих господарством земельних ділянках, розташованих на території Веселівської селищної ради площею 35,2739 га ріллі кадастровий № 2321255100:11:021:0014 - посіяний озимий ячмінь, на земельній ділянці 48,6137 га громадське пасовище кадастровий № 2321255100:11:018:0002 - знаходиться пасовище, яке використовується за цільовим призначенням, селянами випасається худоба.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо належного виконання ФГ Лучисте-2А умов договору оренди землі № 30 від 03.05.2007, що підтверджується вищевказаними документами, які є належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи відповідача-1 про те, що факт належного виконання орендарем умов договору не підтверджено позивачем належними та допустимими доказами спростовано вищевикладеним.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять документів, а відповідачем-1 під час розгляду справи не доведено, що позивач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки.

Як зазначалось вище, умовами п. 8 договору сторони узгодили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Таким чином, згідно з п. 8 договору позивач (орендар) зобов'язаний був звернутися з клопотанням про продовження строку дії договору у строк до 01.12.2016 року.

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив волевиявлення щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на новий строк, звернувшись до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області із з листом-повідомленням № 4 від 21.09.2016, в якому просив продовжити дію договору на 49 років. До листа-повідомлення був наданий проект додаткової угоди на продовження договору оренди № 28 від 27.04.2007 року на 49 років.

Відмовляючи у продовжені строку дії договору, про що позивачу направлений лист-повідомлення № 27-8-0.41-7898/2-16 від 25.10.2016, відповідач-1 не вказав жодного порушення орендарем приписів діючого законодавства або умов договору. Натомість лише зазначив, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в листі-повідомлені та проекті додаткової угоди.

В подальшому, позивач звертався до відповідача-1 з листами повідомленнями № 4 від 31.10.2016, № 6 від 07.11.2016 та заявою № 12 від 07.11.2016 року, в яких просив продовжити термін дії договору № 30 від 03.05.2007 терміном на 10 років на попередніх умовах, по яким сторони дійшли згоди. При цьому до вказаних листів-повідомлень позивач надав докази відсутності заборгованості зі сплати орендної плати та відомості про стан та використання земельної ділянки, а також чотири примірники додаткової угоди про продовження строку дії договору та інші необхідні додатки.

На всі звернення позивача відповідачем-1 надано відповідь листом № 27-8-0.41-8431/2-16 від 15.11.2016, якою запропоновано поновити договір оренди № 30 від 03.05.2007, на умовах 8% орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з терміном дії оренди 7 років. При цьому, надаючи вказану відповідь, відповідач посилався на лист Держгеокадастру від 14.12.2015 № ДС-22-28-0.13-17122/23-15, яким надано рекомендації по встановленню ставки орендної плати на рівні не нижче 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зі строком оренди не більше 7 років.

З огляду на викладені обставини, судом встановлено факт своєчасного повідомлення орендарем Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про намір скористатись переважним правом та укласти договір на новий строк шляхом неодноразового звернення із листами-повідомлення. Звернення орендаря з вказаними листами з доданням до них проектів відповідних додаткових угод, підписаних з боку фермерського господарства «Лучисте 2-А» , вчинено в межах місячного терміну до закінчення строку дії договору, що і передбачено ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та умовами п. 8 договору.

Отже, жодних повідомлень чи заперечень щодо поновлення договору оренди землі в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" із зазначенням будь-яких об'єктивних підстав для такої відмови, матеріали справи не містять, а відповідачем-1 не зазначено. Крім того, як встановлено, орендар продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі № 30 від 03.05.2007, а Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не повідомляло орендаря про наявність заперечень в поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку його дії, не вимагало повернення земельної ділянки тощо.

Враховуючи, що орендар (позивач) належно виконує обов'язки за договором оренди землі, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і протягом одного місяця після закінчення строку договору відсутній лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 10 років - до 01.01.2027, наслідком чого є виникнення у відповідача обов'язку укласти із позивачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

При цьому, щодо доводів позивача про намір поновити договір оренди на 49 років, суд зауважує, що умовами п. 8 договору чітко встановлено, що договір укладався на 10 років до 01.01.2017 року. З врахуванням терміну дії договору, встановленого умовами п. 8, договір оренди земельної ділянки № 30 від 03.05.2007 підлягає поновленню на той самий строк, на тих самих умовах, тобто на 10 років. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позову в даній справі в силу прямої вказівки ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Законодавець пов'язує укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі без прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі. Так, ч. 7 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено лише прийняття рішення відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, яким визначається керівник, уповноважений на підписання додаткової угоди до договору оренди землі, а не рішення щодо укладення чи не укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Що стосується посилань відповідача-1 на наявність заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, викладеного у листі-повідомленні Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.10.2016 № 27-8-0.41-7898/2-16, то зазначений лист не розцінений судом як заперечення в поновленні договору оренди землі у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи той факт, що вказана правова норма передбачає, що лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі висловлюється протягом одного місяця після закінчення строку договору, проте лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.10.2016 № 27-8-0.41-7905/2-16 складено до закінчення строку дії договору оренди землі від № 30 від 03.05.2007.

Щодо тверджень відповідача-1 про відсутність у суду повноважень вирішення питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у користування суб'єктам господарської діяльності, оскільки такі питання віднесені до виключної компетенції відповідних державних органів, суд зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання договору оренди землі № 30 від 03.05.2007 поновленим. Зазначені позовні вимоги підлягають розгляду саме у господарських судах, оскільки безпосередньо виникають з договору оренди та передбаченої чинним законодавством можливості поновлення такого договору оренди.

Також в обґрунтування заперечень відповідач-1 посилався на недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, в тому числі щодо розміру орендної плати. Суд зазначає, що будь-яких спорів сторін щодо оплати орендних платежів у неналежному розмірі під час дії договору оренди, а також після відмови відповідача-1 продовжити його дію, матеріали справи не містять. Відповідачем-1 при відмові в продовжені дії спірного договору питання невідповідності орендної плати чинному законодавству не порушувалося. Крім того, питання щодо збільшення розміру орендних платежів підпадає під дію та регулювання ст. ст. 181, 188 ГК України і повинно вирішуватися сторонами окремо від питання продовження дії самого договору оренди.

Доводи відповідача-1, викладені ним в обґрунтування заперечень, не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи та встановленими обставинами.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

В даному випадку нормами чинного законодавства прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду. А відтак, способом захисту порушеного права є укладення додаткової угоди, яка набирає чинності з моменту набрання законної сили рішенням у даній справі, оскільки вона не підписується сторонами, у зв'язку із ухиленням від такого підписання відповідачем-1.

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, суд дійшов висновку, що законні права позивача підлягають захисту шляхом визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором оренди землі № 30 від 03.05.2007, на строк 10 років та визнання укладеною відповідної додаткової угоди, внаслідок чого наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог до відповідача-1.

У позові до відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4 судом відмовляється у зв'язку з відсутністю у них повноважень щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташовані за межами населених пунктів. Таким чином, вимоги про поновлення договору оренди землі на 49 років шляхом укладення відповідної додаткової угоди до відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4 є необґрунтованими.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача-1, як на сторону внаслідок чиїх неправильних дій виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фермерського господарства «Лучисте-2А» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити частково.

2. Визнати поновленим на 10 (десять) років на тих самих умовах договір оренди землі № 30 від 03.05.2007, зареєстрований у Веселівському РВ ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040726800032 від 14.05.2007.

3. Вважати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 30 від 03.05.2007 про поновлення договору на тих самих умовах, які передбачені договором, в наступній редакції:

«Додаткова угода

до договору оренди землі № 30 від 03.05.2007 (зареєстрованого 14.05.2007

за № 040726800032)

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний код 39820689; м. Запоріжжя, вул. Українська, 50) в особі

---

, що діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменоване в подальшому «Орендодавець» , з однієї сторони, та

фермерське господарство «Лучисте-2А» (ідентифікаційний код 33836049; 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Лучиста, буд. 2а) в особі голови ОСОБА_1, що діє на підставі статуту, іменоване в подальшому «Орендар» з іншої сторони, уклали додаткову угоду:

1. Продовжити термін дії Договору оренди землі № 30 від 03.05.2007на 10 років.

Строк дії договору до 01.01.2027 року.

2. Інші умови Договору зберігають чинність.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного договору.»

4. В іншій частині позову до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відмовити.

5. В позові до Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області, Веселівської районної ради Запорізької області, Веселівської селищної ради відмовити.

6. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 39820889) на користь фермерського господарства «Лучисте-2А» (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Лучиста, буд. 2а, ідентифікаційний код 33836049) 3200,00 грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 26 жовтня 2017 року.

Суддя В.В. Носівець