Рішення

від 20.10.2017 по справі 910/2489/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2017Справа №910/2489/17

За позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-АВТО"; 2) Приватного підприємства Фірма "ТЕС"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-ТЕРМІНАЛ" до 1) Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСВЄТ"; 3) INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Побединська Вікторія Олександрівна про зобов'язання вчинити дії Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: позивача 1, 2, 3: Горбатенко Н.П. - представник за довіреністю; від відповідача-1:Лобачевський А.В. - представник за довіреністю; від відповідача-2:Шевельова А.С. - представник за довіреністю. від відповідача-3:не з'явився. від третьої особи:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕС-АВТО", Приватне підприємство Фірма "ТЕС", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕС-ТЕРМІНАЛ" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСВЄТ" та INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД про:

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 2 від 26.06.2015 року укладений між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ЄВРОСВЄТ";

- визнання недійсними похідних договорів - від 23.09.2015 року про передачу прав на заставлене майно укладений між ПАТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ЄВРОСВЄТ" (зареєстровано в реєстрі № 291, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною); договір цесії № 1 від 14.09.2015 року, договір про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015 року, укладеними між ТОВ "ЄВРОСВЄТ" та INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД (зареєстровано в реєстрі № 303, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2017 р. порушено провадження у справі.

До початку розгляду спору по суті, представник позивача -1,-2,-3, надав через загальний відділ суду заяву про забезпечення позову відповідно до приписів ст. 66 ГПК України, в якій просив суд:

- вжити заходів до забезпечення позову, передбачених ст. 67 ГПК України шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме вносити зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 року розгляд справи відкладено на 29.03.2017 року та зобов'язано позивачів та відповідачів надати суду визначені в ухвалі документи.

Безпосередньо в судовому засіданні 29.03.2017 р. представник позивача -1, -2, -3 усно, а потім письмово звернувся до суду з заявою про відмову від заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 66, ГПК України, суд задовольнив клопотання позивачів про відмову від заяви про забезпечення позову.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи на 12.04.2017 року.

Враховуючи той факт, що третій відповідач двічі не з'явився у судові засідання, а відомості про представництва на території України у суду відсутні, суд вирішив за необхідне звернутися до Міністерства юстиції України, яке має надіслати доручення Міністерству закордонних справ України для їх передачі дипломатичними каналами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 року зобов'язано позивачів в строк до 10.05.2017 надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову ухвали суду про зупинення провадження у справі від 12.04.2017 року та зупинено провадження у справі № 910/2489/17 до 18.08.2017 року.

Прохання про вручення закордоном судових або позасудових документів було надіслано судом до Міністерства юстиції України 31.05.2017 року та 14.07.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 року провадження у справі № 910/2489/17 поновлено.

У судовому засіданні 18.08.2017 року представник позивачів присутнім не був, проте, звернувся через загальний відділ діловодства із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.

Другий відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Безпосередньо у засіданні 18.08.2017 року представник першого відповідача надав усні пояснення по справі.

Представник третього відповідача надав суду усні та письмові пояснення, а також свої заперечення на позовну заяву. Крім того, звернув увагу суду на те, що адвокат Роздимаха С.М. не уповноважений представляти інтереси INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД в судових органах або перед будь-якими іншими організаціями чи фізичними особами, а всі документи, які підтверджують його повноваження підроблені.

Враховуючи неявку у судове засідання представників позивачів та другого відповідача, а також клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло від представника позивачів, з метою всебічного та повного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Також, зважаючи на явку представника третього відповідача у судове засідання від 18.08.2017 року, суд дійшов висновку про те, що INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД належним чином повідомлене про час та місце розгляду спору за його участю, а тому, підстав для зупинення провадження у справі № 910/2489/17 немає.

Враховуючи неявку у судове засідання представників позивачів та другого відповідача, що перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 18.09.2017 року.

У судовому засіданні 18.09.2017 року представник позивачів продовжував наполягати на задоволенні заявленого позову, надав усні пояснення по справі.

Представники першого та третього відповідача позов не визнавали, надали свої усні пояснення.

Представник другого відповідача позов визнавав частково, надав письмовий відзив та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Побединської Вікторії Олександрівни, якою було посвідчено оскаржувані у справі договори. Крім того, звернувся до суду із заявою про розгляд справи № 9102489/17 в межах розумного строку відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін у судовому засіданні згідно вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 20.09.2017 року.

Судом, з урахуванням клопотання відповідача-2, відповідно до вимог статті 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України .

Представник позивачів у судовому засіданні 20.09.2017 року продовжував наполягати на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надав усні пояснення по справі, а також письмові заперечення на відзиви відповідачів.

Представники першого та третього відповідача проти позову заперечували, надали усні пояснення по справі.

Представник другого відповідача звернувся до суду із клопотанням про призначення колегіального розгляду справи № 9102489/17.

У судовому засіданні 20.09.2017 року було оголошено перерву до 22.09.2017 року.

Безпосередньо у засіданні 22.09.2017 року представники сторін надали усні пояснення по справі.

Крім того, було розглянуте клопотання другого відповідача від 20.09.2017 року про колегіальний розгляд справи, у задоволенні якого відмовлено. Підстави відмови вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 року.

Також, до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Побединську Вікторію Олександрівну, у зв'язку з тим, що останнім безпосередньо були посвідчені оскаржувані у даній справі договори.

Керуючись ст. ст. 27, 33, 34, 43, ГПК України, суд задовольнив дане клопотання та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Побединську Вікторію Олександрівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-2 , 4-3 , 27, 77 , 86 ГПК України , Господарський суд міста Києва відклав розгляд справи № 910/2489/17 на 11.10.2017 року.

Безпосередньо у засіданні 11.10.2017 року представники сторін надали усні пояснення по справі.

Крім того, до Господарського суду міста Києва від відповідача-3 надійшла заява про відкладення розгляд справи, проте представник відповідача-3 повідомив суд, що дане клопотання із його сторони не було заявлене, таким чином невідомі особи, використовують завідомо підроблені документи та представляють інтереси компанії INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД як юридична компанія за законодавством Держави Беліз, а також подають до суду від імені компанії підроблені документи.

Оскільки у судовому засіданні 11.10.2017 року представник третього відповідача ОСОБА_7 підтвердив своє представництво відповідно до наданих йому повноважень, суд дійшов висновку про те, що з огляду на наявні у справі фактичні дані, ОСОБА_7 має обсяг повноважень для представлення інтересів INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД під час розгляду справи № 910/2489/17.

Представник відповідача-3 надав додаткові письмові заперечення по справі, проте дані заперечення на адресу учасників судового процесу не надіслав.

Третя особа, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи предмет спору, доказове наповнення матеріалів справи, суд відклав розгляд справи та призначив наступне судове засідання на 20.10.2017 року.

19.10.2017 року від представника позивачів через загальний відділ діловодства суду надійшли додаткові обґрунтування позовних вимог.

Безпосередньо у судовому засіданні 20.10.2017 року представник позивачів продовжував наполягати на задоволенні позову у повному обсязі, надав усні пояснення по справі.

Представник першого відповідача проти позову заперечував, надав усні та письмові пояснення по справі та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що доводи позивача є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Представник другого відповідача, з урахуванням попереднього судового засідання, долучив відповідні пояснення по справі та погодився із частковим задоволенням позову шляхом визнання недійсним договору цесії № 1 від 14.09.2015 року, договору про уступки права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015 року.

Третій відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, проте звернувся до суду із письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2 , 4-3 ГПК України та створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідно до п. 3.9.2 роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК , з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

З урахуванням вищезазначеного, судом відмовлено в задоволенні клопотання третього відповідача про відкладення розгляду справи.

Таким чином, оскільки представники третьої особи та третього відповідача не з'явилися у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд на підставі ст. 75 ГПК України , розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 20.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕС- АВТО (далі за текстом позивач-1 ), Приватним підприємством Фірма ТЕС (далі за текстом позивач-2 ), Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕС-ТЕРМІНАЛ (далі за текстом позивач-3 ) з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством ОТП Банк (далі за текстом відповідач-1 ) був укладений договір про надання банківських послуг № CR 11-158/Goo-2 (далі за текстом договір про надання банківських послуг ), відповідно до умов якого було надано кредит у формі поновлюваної кредитної лінії. В якості забезпечення по кредитному договору ПАТ ОТП Банк було передано в іпотеку нерухоме майно відповідно до договорів забезпечення. Згодом, через складний фінансовий стан у Позивачів виникла заборгованість перед Відповідачем -1.

Для вирішення проблеми погашення заборгованості, Позивачами велись переговори з ПАТ ОТП Банк , про що свідчать листи банку від 11.09.2015 р. №73-66/3821, від 14.09.2015 р. №73-66-66/3830, від 16.09.2015 р. №73-66/3851, від 16.09.2015 р. №73-66/3854.

Як зазначають позивачі, в цих листах Банк не повідомив про вже здійснену уступку ще в червні 2015 року. Тільки 25.09.2015 р. ( з листа ПАТ ОТП Банк) позивачам стало відомо, що права кредитора за укладеними між Позивачами та ПАТ ОТП Банк договорами, в тому числі за договорами забезпечення ( додаток №1 до договору) були відступлені на користь ТОВ ЄВРОСВЄТ ( відповідач-2).

Так, 26 червня 2015 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ЄВРОСВЄТ (далі за текстом відповідач-2 ) був укладений договір про відступлення прав вимоги № 2 та 23 вересня 2015 р. договір про передачу прав на заставлене майно ( зареєстровано в реєстрі №291, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною).

Надалі, 14 вересня 2015 року відповідач-2 передав вимоги за кредитними договорами ( а саме за договором про надання банківських послуг ) ІНТЕРГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД ( далі за текстом відповідач-3 ) за договором цесії №1.

25 вересня 2015 року між відповідачем-2 та відповідачем-3 був укладений договір про уступку права вимоги за договорами забезпечення (зареєстровано в реєстрі № 303, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною).

Спір у справі, на думку позивачів, виник у зв'язку з тим, що договір про відступлення прав вимоги № 2 від 26 червня 2015 року укладений між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ЄВРОСВЄТ є таким, що не відповідає чинному законодавству та повинен бути визнаний недійсним та, як наслідок, повинні бути визнані недійними: договір від 23 вересня 2015 року про передачу прав на заставлене майно укладений між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ЄВРОСВЄТ , договір цесії № 1 від 14 вересня 2015 року та договір про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25 вересня 2015 року укладеними між ТОВ ЄВРОСВЄТ та ИНТЕГРИТИ ЛОГИСТИК ЛТД, оскільки ці договори є похідними від основного.

На обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що договір про відступлення права вимоги № 2 від 26.06.2015 року за своїм змістом є договором факторингу, при вчиненні якого не було дотримано вимоги законодавства відносно суб'єктного складу , ТОВ "ЄВРОСВЄТ" не є фінансовою установою. У зв'язку з чим похідні договори від 23.09.2015 року про передачу прав на заставлене майно укладений між ПАТ "ОТП БАНК" та ТОВ "ЄВРОСВЄТ" (зареєстровано в реєстрі № 291, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною); договір цесії № 1 від 14.09.2015 року, договір про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015 року, укладеними між ТОВ "ЄВРОСВЄТ" та INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД (зареєстровано в реєстрі № 303, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною) також мають бути визнані недійсними.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу .

Пунктом 2.1. Постанови № 11 від 29.05.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 Цивільного кодексу України).

Згідно нормами статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-АВТО", Приватного підприємства Фірма "ТЕС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-ТЕРМІНАЛ" підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України правочин, щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Заперечуючи проти доводів позивачів, перший, другий та третій відповідачі надали суду, зокрема, такі доводи:

1) Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк":

- умовами оспорюваного договору цесії не встановлено будь-якого винятку із загального правила, визначеного ст. 516 ЦК України, а отже, заміна кредитора у зобов'язанні не передбачає згоди боржника, при цьому, п. 10 договору цесії передбачено, що новий кредитор зобов'язаний не пізніше ніж на 5 (п'ятий) банківський день, що слідує за днем передачі права вимоги, письмово повідомити клієнта та/або третю/їх особу (іб), із якими укладені документи забезпечення, про відступлення банком права вимоги новому кредитору;

- повідомлення боржника про відступлення права вимоги встановлює правовий зв'язок між новим кредитором та боржником, оскільки тягар повідомлення боржника про уступку прав вимоги лежить на новому кредиторові, та саме останній є особою, яка заінтересована у такому повідомленні;

- предметом оскаржуваного договору цесії була передача відповідачу-2 лише права вимоги, а не всіх прав та/або обов'язків первісного кредитора, що відповідно підтверджує відсутність необхідності в отриманні ліцензії на здійсненні фінансових операцій по видачі фінансових кредитів;

-з аналізу умов договору цесії та обставин справи вбачається, що при його укладенні сторони керувалися приписами цивільного законодавства, а саме приписами ст.ст. 512, 513, 514ЦК України, з урахуванням чого спірний договір є договором відступлення права вимоги та не має на меті фінансування банку з боку відповідача-2, а відтак не є договором факторингу, що зумовлює відсутність передбачених статтями 203, 2015 ЦК України підстав для визнання договору цесії недійсним.

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСВЄТ":

- сторонами договору відступлення права вимоги № 2 від 26.06.2015 року є банк та новий кредитор, договір відступлення права вимоги укладений у такій саме формі, як і договір про надання банківських послуг від 23.06.2011 року;

- до нового кредитора на момент укладення договору відступлення права вимоги від 26.06.2015 року перейшли права банку у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а зобов'язання за відповідним договором виконані у повному обсязі;

- договір цесії № 1 від 14.09.2015 року за своєю правовою суттю має ознаки договору факторингу та не міг бути укладений між його сторонами;

- INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД не виконало пункт 2.2. оскаржуваного договору та доповнення до додатку № 2 від 14.09.2015 року, яке є невідємною частиною договору.

3) INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД підтримувало повність доводи ПАТ "ОТП Банк", але заперечувало проти пояснень ТОВ "ЄВРОСВЄТ"

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це факт заміни особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. Так. договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги, і чинний Цивільний кодекс України такого не забороняє.

Нормами Цивільного кодексу України не встановлено заборони щодо оплатності договору цесії, сторони самі визначають оплатний він чи безоплатний. Якщо договір цесії є оплатним, то до нього застосовуються положення про договір купівлі-продажу а якщо - безоплатний, то - застосовуються положення про договір дарування.

Уступка права вимоги стосується виключно заміни сторони (кредитора) у зобов'язанні, не впливає на зміст самого зобов'язання і заміна сторони у зобов'язанні ніяким чином не порушує права та інтереси боржника.

Поняття договору факторингу визначено у частині першій статті 1077 ЦК України, відповідно до якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Стосовно фактора законодавець зазначає, що цією стороною договору факторингу може бути банк та інша організація, яка може здійснювати банківські операції. Клієнтом у факторингових операціях є, як правило, комерційні юридичні особи, а також фізичні особи-підприємці.

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Таким чином, договір факторингу передбачає, передусім, обов'язковість платності за відступлення права грошової вимоги, та мету отримання додаткового доходу. Ціна договору є істотною умовою договору факторингу.

Отже, назвати договором факторингу можна лише той договір, який відповідає сукупності наведених нижче умов, а саме:

- предметом договору є відступлення грошової вимоги;

- фактор передає або зобов'язується передати в розпорядження іншої сторони грошові кошти;

- відступлення здійснюється за плату;

- окрім плати, договір факторингу повинен мати на увазі отримання фактором додаткового доходу в тому чи іншому вигляді.

Як встановлено судом у відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, аналогічні положення закріплено і у спірному договорі відступлення права вимоги № 2 від 26.06.2015 р., за яким банк відступає новому кредитору права вимоги (належні банку права вимоги до клієнта або третьої (іх) особи (іб) із якими укладені договори забезпечення, щодо виконання боргових зобов'язань за договором та/або документами забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення договору цесії), а новий кредитор приймає права вимоги та зобов'язується належним чином виконувати усі зобов'язання, що встановлені в договорі цесії, в тому числі своєчасно і в повному обсязі здійснювати сплату вартості прав вимоги.

Разом з тим, щодо суб'єктного складу таких правовідносин частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Згідно пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

У статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. Тобто, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 13.04.2016р. у справі №3-238гс16. та від 25.05.2016р. у справі № 908/5508/14.

Таким чином, суд, здійснивши аналіз договору про відступлення права вимоги № 2 від 26.06.2015 р., дійшов висновку, що він містить ознаки договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), оскільки за умовами спірного правочину відбулось фінансування однією особою іншої особи, шляхом купівлі права вимоги цієї особи до третьої особи (боржника), тоді як ТОВ "ЄВРОСВЄТ" не є фінансовою установою у розумінні Закону, яка може надавати фінансові послуги у формі факторингу (не має відповідної ліцензії, відсутнє в Державному реєстрі фінансових установ), а відтак, останнє не може бути кредитором у вказаних вище зобов'язаннях.

Отже, договір про відступлення права вимоги № 2 від 26.06.2015 року за своїм змістом є факторингом, при вчинення якого не було дотримано вимог законодавства відносно суб'єктного складу.

У зв'язку із тим, що договір про відступлення права вимоги № 2 від 26.06.2015 року не відповідає вимогам законодавства України, то ТОВ "ЄВРОСВЄТ" не набуло прав і обов'язків як нового кредитора так і іпотекодержателя за кредитними та іпотечними договорами, а тому, з огляду на вказані обставини, мають бути визнані недійсними також і похідні договори:

- договір від 23.09.2015 року про передачу прав на заставлене майно укладений між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ЄВРОСВЄТ";

- договір цесії № 1 від 14.09.2015 року;

- договір про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015 року укладений між ТОВ "ЄВРОСВЄТ" та INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД.

З огляду на вищевказане, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-АВТО", Приватного підприємства Фірма "ТЕС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-ТЕРМІНАЛ" підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33 , 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-АВТО", Приватного підприємства Фірма "ТЕС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-ТЕРМІНАЛ" задовольнити.

2. Визнання недійсним договір про відступлення права вимоги № 2 від 26.06.2015 року укладений між ПАТ "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; код ЄДРПОУ 21685166) та ТОВ "ЄВРОСВЄТ" (03035, м Київ, вул. Сурікова, 3; код ЄДРПОУ 39073144).

3. Визнати недійсними похідні договори

- від 23.09.2015 року про передачу прав на заставлене майно укладений між ПАТ "ОТП БАНК" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; код ЄДРПОУ 21685166) та ТОВ "ЄВРОСВЄТ" (03035, м Київ, вул. Сурікова, 3; код ЄДРПОУ 39073144) (зареєстровано в реєстрі № 291, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною);

- договір цесії № 1 від 14.09.2015 року;

- договір про уступку права вимоги за договорами застави, іпотеки та поруки від 25.09.2015 року, укладеними між ТОВ "ЄВРОСВЄТ" (03035, м Київ, вул. Сурікова, 3; код ЄДРПОУ 39073144) та INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД (Приміщення № 102, перший поверх, Блейк Білдінг, ріг вулиць Ейр і Хатсон, місто Беліз, Беліз) (зареєстровано в реєстрі № 303, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською Вікторією Олександрівною).

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; код ЄДРПОУ 21685166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-АВТО" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81А, офіс 311 ; код ЄДРПОУ 31681159) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 400, 00 грн. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСВЄТ" (03035, м Київ, вул. Сурікова, 3; код ЄДРПОУ 39073144) на користь Приватного підприємства Фірма "ТЕС" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81А, офіс 312; код ЄДРПОУ 16512506) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 400, 00 грн. Видати наказ.

6. Стягнути з INTEGRITY LOGISTIC LTD./ ІНТЕГРІТІ ЛОГІСТІК ЛТД (Приміщення № 102, перший поверх, Блейк Білдінг, ріг вулиць Ейр і Хатсон, місто Беліз, Беліз) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-ТЕРМІНАЛ" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81А, офіс 310; код ЄДРПОУ 35002698) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 400, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.10.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко