Ухвала

від 25.10.2017 по справі 913/1241/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 жовтня 2017 року Справа № 913/1241/16

Провадження №34/913/1241/16

Господарський суд Луганської області у складі:

Суддя Іванов А.В. ,

при секретарі судового засідання Бережній Л.В.,

розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» б/н від 05.09.2017 на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області щодо повернення наказу без виконання у справі №913/1241/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради, м. Брянка Луганської області ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк

про стягнення заборгованості за договором підряду у сумі 185066 грн. 10 коп.

Орган виконання рішень - ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України в Луганській області , м. Сєвєродонецьк Луганської області

У засіданні брали участь:

від скаржника (стягувача) - представник не прибув;

від боржника - представник не прибув;

від органу виконання рішення - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.12.2016 у справі №913/1241/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» задоволено . Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради , м. Брянка Луганської області, площа Леніна, 9, ідентифікаційний код 03340376 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» , код ЄДРПОУ: 21822350, р/р 26003000110110 в ПАТ «Укрсоцбанк» , м. Київ, МФО 300023 заборгованість за договором підряду № 425 від 01.11.2013 у сумі 185066 грн. 10 коп ., витрати зі сплати судового збору в сумі 2775 грн. 99 коп.

На виконання рішення суду 23.01.2017 було видано наказ господарського суду Луганської області №913/1241/16 від 10.01.2017.

11 вересня 2017 року до господарського суду Луганської області звернувся позивач (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» зі скаргою б/н від 05.09.2017 на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області щодо повернення наказу без виконання у справі №913/1241/16, в якій викладено вимогу:

- зобов'язати ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України в Луганській області прийняти до виконання наказ господарського суду Луганської області №913/1241/16 від 10.01.2017.

Відповідно до ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України було здійснено автоматичний розподіл скарги на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, за результатами якого скаргу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.09.2017 було прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання на 11.10.2017 о 15 год. 20 хв.

29.09.2017 від Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області надійшов відзив на скаргу ТОВ «ВКФ «Промсоюз» , який суд розглянув та залучив до матеріалів справи.

11.10.2017 від скаржника на адресу суду надійшла заява б/н від 11.10.2017 про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, в тому числі копії наказу Господарського суду Луганської області від 10.01.2017 по справі та заперечення на відзив органу виконання рішень. Суд вказані документи розглянув та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою від 11.10.2017 господарський суд відклав розгляд скарги на 25.10.2017 о 16 год. 15 хв.

24.10.2017 від ГУДКСУ у Луганській області на адресу суду надійшло пояснення №12-12/3291 від 19.10.2017, за яким орган виконання рішень проти задоволення скарги заперечує з огляду на неможливість виконання органами Казначейства судових рішень, боржники за якими знаходяться на території тимчасово непідконтрольній українській владі, на те, що боржник не перемістився на територію підконтрольну українській владі та рахунки його не відкрито в органах Казначейства Луганської області, що в чинному законодавстві відсутній визначений спосіб стягнення коштів з боржників, які не перереєстровані на території підконтрольній українській владі.

Представники стягувача, органу виконання рішень та боржника у судове засідання не прибули.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та заперечення проти неї, дослідивши матеріали справи за скаргою, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ :

Обґрунтовуючи зазначену скаргу, скаржник вказав про те, що 20.07.2017 відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 наказ Господарського суду Луганської області від 10.01.2017 було пред'явлено до виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

Листом №12-11/2465 від 02.08.2017 ОСОБА_1 управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області повернуто наказ позивачу без виконання з огляду на те, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок). Крім того, відповідач не перемістився на територію підконтрольну українській владі та рахунки його не відкрито в органах Казначейства Луганської області.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначено Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників".

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних установ, державного та місцевих бюджетів або бюджнтих установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок №845), передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

У пункті 6 Порядку передбачено перелік документів, які стягувач подає органу Казначейства.

Підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві органом Казначейства визначені підпунктом 1 пункту 9 Порядку, а саме: виконавчий документ повертається стягувачеві у разі, коли не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки. Діючим законодавством не передбачено такої підстави для повернення виконавчого документа як відсутність відкритих в органах казначейства відповідних рахунків боржника.

Крім того, органи Казначейства за правилами підпункту 2 пункту 4 Порядку вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку. Підпунктом 2 пункту 5 Порядку передбачено, що органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів відповідно до пункту 15 Порядку можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав та свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання рішення суду - є невід'ємною складовою права на судових захист, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення суперечить гарантіям держави.

Тому, враховуючи викладене, скаржник вважає, що у Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області були відсутні підстави до повернення пред'явленого в межах строку, у встановленому законом порядку та формі наказу суду без виконання.

У відзиві №12-12/3053 від 27.09.2017 на скаргу ТОВ ВКФ Промсоюз ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у Луганській області зазначає, що пунктом 24 Порядку №845 передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Згідно п. 2 Порядку боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства. Таким чином, боржник, визначений в рішенні суду про стягнення коштів має бути розпорядником (бюджетною установою)/одержувачем бюджетних коштів або підприємством установою, організацією, рахунки якого відкрито в органах Казначейства. Тобто, істотною умовою для здійснення безспірного списання коштів органом Казначейства з рахунків боржника є обслуговування такого боржника саме в цьому органі Казначейства. Боржник не перемістився на територію, підконтрольну українській владі, рахунки в органах Казначейства Луганської області не відкрито.

Згідно даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691, боржник - Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради обслуговувався в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Брянці Луганської області, яке є територіальним органом Державної казначейської служби України і діє відповідно до Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280. Відповідно до п. 17 Положення управління (відділення) Казначейства є юридичними особами публічного права. На сьогодні УДКСУ у м. Брянці хоча і перемістилося на територію підконтрольну українській владі, однак є не працюючим, останнього працівника звільнено в порядку переведення 09.04.2015. Разом з тим, а ні Положенням про ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у Луганській області №126 від 21.11.2016, а ні Положеннями про управління Казначейства Луганської області не передбачено переходу прав та обов'язків від одного органу Казначейства до іншого, тобто відсутнє правонаступництво.

Станом на сьогодні місцезнаходженням боржника - Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради згідно наказу суду від 05.12.2016 та відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено м. Брянка Луганської області, яке віднесено до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р.

Також ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у Луганській області зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 чітко визначено обов'язок установи відкрити рахунки в органах Казначейства у разі її переміщення на територію підконтрольну українській владі. Боржником не здійснено переміщення, а також не відкрито рахунків в органах Казначейства Луганської області. Оскільки боржник не обслуговується в органах Казначейства Луганської області стягувачу повернуто виконавчий документ згідно п. 9 Порядку.

Крім того, орган Казначейства посилається на відсутність визначеного способу (порядку) стягнення коштів з боржників, які не перереєстровані на території підконтрольній українській владі.

Також ГУДКСУ 2 Луганській області зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не є органами примусового виконання. Оскарження дій чи бездіяльності органів Державної казначейської служби України не може здійснюватися в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, оскільки органи Державної казначейської служби України не є органами примусового виконання. Натомість мають оскаржуватися в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, про що зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №13.

Суд розглянувши скаргу та додані до неї документи, заслухавши представників сторін дійшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За приписами ст.ст. 115, 116 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

В пункті 3 Порядку наголошується, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Боржниками, за змістом п. 2 Порядку, є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Пунктом 24 Порядку передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Порядок та вимоги до заяви про виконання рішення з наданням необхідних документів передбачені п. 6 Порядку.

Так, у цьому пункті зазначено, що стягувач повинен надати:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Підпунктом 1 п. 9 Порядку визначено підстави повернення стягувачу органом Казначейства виконавчого документу:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

Як встановлено судом та підтверджується листом від 09.02.2017 № 15-04/475 ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у Луганській області визначило підставами повернення наказу позивачу (стягувачу) перебування відповідача (боржника) на неконтрольованій державною владою території та відсутність у нього рахунків в органах Казначейства, а відтак, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.

На вимогу суду щодо пояснень, який орган повинен виконати наказ суду, ОСОБА_1 управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області таких пояснень не надано.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який згідно преамбули встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

В статті 2 цього Закону щодо особливостей надання державою гарантій стосовно виконання рішень суду йдеться, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

- державний орган;

- державні підприємство, установа, організація;

- юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Втім, відсутність гарантій щодо виконання судових рішень про стягнення бюджетних коштів з боржників - органів місцевого самоврядування, тим більше за наявності у них коштів на казначейських рахунках, не звільняє органи Державної казначейської служби України від виконання судових рішень, тим більше, що згідно п. 3 Порядку такі рішення виконуються виключно органами Казначейства. Відсутність підзаконних нормативних актів про порядок виконання судових рішень щодо суб'єктів, які знаходяться на непідконтрольній державній владі території, не є підставою для повернення виконавчого документа.

Таким чином, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, оскільки невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник - Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради є органом місцевого самоврядування.

З 14.04.2014 відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" на території Луганської області проводиться антитерористична операція.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р місто Брянка знаходиться на неконтрольованій державною владою території.

Приписами Указу Президента України №744/2014 від 24.09.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності» та постанови Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської області» обмежено проведення видатків на території, що непідконтрольна українській владі. Тобто, вказаною постановою чітко визначено обов'язок установи відкрити рахунки в органах Казначейства у разі її переміщення на територію підконтрольну українській владі. Боржником не здійснено переміщення, а також не відкрито рахунків в органах Казначейства Луганської області. Оскільки боржник не обслуговується в органах Казначейства Луганської області стягувачу повернуто виконавчий документ згідно п. 9 Порядку.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління Державної казначейської служби у м. Брянці перемістилось на підконтрольну державній владі територію і знаходиться у м. Лисичанську.

Згідно пояснень Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, які надавались під час вирішення спору, і при розгляді скарги, Управління Державної казначейської служби у м. Брянці хоча і перемістилось на територію, підконтрольну державній владі, однак є не працюючим, останнього працівника - начальника управління ОСОБА_2 звільнено 09.04.2015.

Як встановлено судом та підтверджується листом №12-11/2465 від 02.08.2017 ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у Луганській області визначило підставами повернення наказу стягувачу перебування боржника на неконтрольованій державною владою території та відсутність у нього рахунків в органах Казначейства, а відтак, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.

Пояснень стосовно того, який орган повинен виконати вказані накази господарського суду, ОСОБА_1 управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області не надано.

До того ж, при укладанні договору підряду від 01.11.2013 № 425, за яким стягнуто судом борг у цій справі в сумі 185 066 грн. 10 коп., Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради зазначило свої банківські реквізити: р/р 35425072001387, р/р 35426071001387 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Луганській області.

Вказане свідчить про те, що Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради обслуговувалось в Управлінні Державної казначейської служби у м. Брянці.

Враховуючи вищевикладене, у Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області були відсутні підстави до повернення пред'явленого в межах строку, у встановленому законом порядку та формі наказ суду №913/1241/16 від 10.01.2017 без виконання.

Що стосується доводів Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області щодо непідвідомчості скарги господарському суду і неможливістю розгляду її відповідно до ст. 121-2 ГПК України слід зазначити, що виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

За змістом ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, який видав виконавчий документ.

Відсутність посилання в ст. 121-2 ГПК України на можливість оскарження дій чи бездіяльності органів Державної казначейської служби України при виконанні рішень господарських судів не відповідає статті 55 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до позиції Вищого господарського суду України, викладеної в оглядовому листі від 28.01.2016 № 01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням судами Закону України "Про виконавче провадження" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)", скарги на дії органів Державної казначейської служби України підлягають розгляду в порядку ст. 121-2 ГПК України.

З урахуванням викладеного, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промсоюз" від 05.09.2017 б/н є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промсоюз" від 05.09.2017 б/н задовольнити.

2. Зобов'язати ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у Луганській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Луганської області від 10.01.2017 № 913/1241/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя А.В. Іванов