Постанова

від 24.10.2017 по справі 6/479

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2017                                                                                справа № 6/479

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від ДДВС:

ОСОБА_4 не з’явився не з’явився ОСОБА_5, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ

на ухвалу Господарського суду

Луганської області

від

11.09.2017

у справі

№ 6/479 (суддя Зюбанова Н.М.)

за позовом

Державного підприємства “ Регіональні електричні мережі ” в особі Луганської філії

до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта імені Артема» ДП ДХК «Луганськвугілля», м.Артемівськ Луганської області (правонаступник - Державне підприємство «Луганськвугілля», м. Київ) Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»

про за участю

стягнення 10 988 598 грн. 86 коп. Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 6/479 від 11.09.2017р. визнано недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_6 від 16.06.2017р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням №6815218. Цією ж ухвалою зобов’язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 6815218 та зобов’язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконати вимоги ст. 1 Закону України від 13.04.2017р. № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" в частині зупинення виконавчого провадження № 6815218.

Ухвала обґрунтована доведеністю вимог заявника скарги.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Луганської області від 11.09.2017р. у справі № 6/479 щодо визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.06.2017р. по виконавчому провадженню № 6815218 недійсною та щодо зобов’язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно частини 1 ст.41 чинного Закону України «Про виконавче провадження» винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 6815218, а також виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» в частині зупинення виконавчого провадження №6815218 скасувати, та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається, що для здійснення дій, які просить зобов’язати здійснити заявник скарги, необхідно внести зміни до Закону України «Про виконавче провадження». Не внесення таких змін унеможливлює зупинення виконавчого провадження.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2017р. (з врахуванням ухвали від 23.10.2017р.) відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження по справі № 6/479.

В судовому засіданні, представник заявника апеляційної скарги підтримав свої вимоги.

Інші представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалася обов’язковою.

Апеляційна скарга на ухвали місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження (ст.102 ГПК України).

З огляду на наведене, судова колегія вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу без участі інших представників сторін.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (ст.106 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, які з’явилися в судове засідання, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з відновлених матеріалів справи, господарським судом Луганської області 10.02.2006р. було прийнято рішення у справі № 6/479, яким позов Державного підприємства «Укренерговугілля» в особі Луганської філії до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта імені Артема» ДП ДХК «Луганськвугілля» задоволений повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 8 233 935 грн 68 коп., пеню у сумі 749 699 грн 84 коп., інфляційні нарахування у сумі 1 531 512 грн 04 коп., 3% річних у сумі 473 451 грн 30 коп., витрати по держмиту у розмірі 25 500 грн 00 коп., витрати на судове інформаційне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн 00 коп., про що видано наказ від 27.02.2006.

16.06.2017р. головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_6 за виконавчим провадженням №6815218 винесено постанову про повернення ДП “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії наказу господарського суду Луганської області від 27.02.2006 у справі № 6/479.

27.06.2017р. на адресу стягувача від органу ДВС надійшла постанова про повернення виконавчого документа від 16.06.2017р. за виконавчим провадженням №6815218 разом з оригіналом наказу господарського суду Луганської області на підставі п. 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв’язку з чим стягувач звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою від 07.07.2017р. №01/740, в якій просив:

- визнати недійсною постанову головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_6 від 16.06.2017р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 6815218;

- зобов’язати головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. №1404-VIII винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 6815218;

- зобов’язати головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконати вимоги ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств” від 13.04.2017р. №2021-VIII в частині зупинення виконавчого провадження № 6815218.

Відміткою пошти на конверті (07.07.2017р.) підтверджується вчасне звернення стягувача до суду зі скаргою у межах десятиденного строку, передбаченого ст. 121-2 ГПК України.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Луганської області від 11.09.2017р. визнано недійсною постанову головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_6 від 16.06.2017р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 6815218, зобов’язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 6815218, зобов’язано ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконати вимоги ст. 1 Закону України від 13.04.2017р. № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" в частині зупинення виконавчого провадження № 6815218.

Ухвала обґрунтована доведеністю вимог заявника скарги на дії державного виконавця.

Судова колегія, відповідно до приписів ст.101 ГПК України, повторно розглядаючи справу зазначає наступне.

Згідно зі ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004р. у справі «Півень проти України» зазначив, що право на судовий розгляд гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов’язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди однієї із сторін.

Як свідчать копії документів виконавчого провадження № 6815218, надані до матеріалів справи Департаментом ДВС Міністерства юстиції України, зазначене виконавче провадження неодноразово зупинялося на підставі постанов державного виконавця, у зв‘язку з дією процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та дією процедури банкрутства ДП "Луганськвугілля".

В останнє ВП № 6815218 зупинялось на підставі п. 17 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постановою КМ України від 19.09.2012р. № 987 "Про затвердження переліку об’єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації" затверджено перелік об’єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках. Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.12.2012р. № 1004 до переліку об’єктів включено ДП "Луганськвугілля".

Постановою 07.09.2015р. ВП № 6815218 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 27.02.2006р. № 6/479 поновлено.

Постановою від 16.06.2017р. вказане виконавче провадження виведене із зведеного виконавчого провадження № 42243780, наказ повернуто стягувачу на підставі пунктів 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися без результативними.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення

Обґрунтовуючи своє рішення про повернення виконавчого документа, державний виконавець у постанові зазначив, зокрема, про відсутність у боржника у справі майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки боржник у справі є державним підприємством і все його майно забезпечує ведення виробничої діяльності, та зазначає про здійснення ним усіх заходів щодо розшуку такого майна, які виявилися безрезультатними.

Судова колегія бере до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, яка викладена у п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016р. № 01-06/131/16 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням господарськими судами Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі прийняття рішення про повернення виконавчого документа державному виконавцю необхідно провести обстеження майна боржника за місцем його знаходження на предмет використання цього майна у виробничий діяльності та складання за результатами такого обстеження акту. Про те, такий акт в матеріалах справи відсутній.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, постанова від 16.06.2017р. обґрунтована цитуванням законодавства про відсутність у боржника у справі майна, на яке можливо звернути стягнення, та безрезультатність заходів щодо його розшуку, але посилання на будь-які документи, що підтверджують таку відсутність майна, вчинення виконавчих дій щодо розшуку відсутні.

Таким чином, державна виконавча служба не довела, щодо наявності обставин, визначених у п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Судова колегія також зазначає, що статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» встановлено, що тимчасово до 1 січня 2019р. підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, відшкодуванням матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно пояснень представника заявника апеляційної скарги, які було надано в судовому засіданні, виконати вимоги ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017р. № 2021-УШ в частині зупинення виконавчого провадження № 33925678. не є можливим, оскільки відповідні зміни у ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» до цього часу не внесені, що унеможливлює здійснити таку дію.

Про те, відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) – сукупність дій визначених у цьому закону органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, державний виконавець повинен у своїй діяльності керуватися не тільки Законом України «Про виконавче провадження», а і іншими законами, в даному випадку, Законом України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13.04.2017р. № 2021-УШ.

З огляду на наведене, судова колегія також приходить до висновку, що для відновлення прав стягувача постанова про повернення виконавчого провадження підлягає визнанню недійсною відповідно до ст.41 Закону №1404, а виконавче провадження №6815218 - відновленню і згідно ст. 1 Закону № 2021 зупиненню.

Відповідно до п. 9.13. постанови пленуму ВГС України від 17.10.2012 № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, вимоги позивача (заявника скарги на дії державного виконавця) про визнання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу Господарського суду луганської області від 16.06.2012 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 681521218 недійсною є такими, що підлягали задоволенню.

Враховуючи вище наведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду залишається без змін.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.33, 43, 49, 101, 102, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.09.2017р. у справі №6/479 – залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 11.09.2017 р. по справі № 6/479 – залишити без змін.

Постанова набуває чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий          О.І. Склярук

Судді:          О.О. Радіонова

          ОСОБА_3