Постанова

від 23.04.2018 по справі 6/479

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 6/479

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 24.10.2017

у складі колегії суддів: Склярук О.І. (головуючого), Радіонової О.О., Сгари Е.В.

та на ухвалу Господарського суду Луганської області

від 11.09.2017

у складі судді: Зюбанової Н.М.

за скаргою Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії

на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 6/479

за позовом Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії

до Державного відкритого акціонерного товариства "Шахта імені Артема" ДП ДХК "Луганськвугілля"

про стягнення 10 988 598,86 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2017 року Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії звернулося до Господарського суду Луганської області із скаргою від 07.07.2017 № 01/7470 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України) Іванюти І.М. щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій просило визнати постанову головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 6815218 недійсною; зобов'язати головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Іванюту І.М. згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 6815218 та виконати вимоги ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" від 13.04.2017 року № 2021-VIII в частині зупинення виконавчого провадження № 6815218.

2. Скарга обґрунтована тим, що відповідач - Державне підприємство "Луганськвугілля" (до реорганізації - Державне відкрите акціонерне товариство "Шахта імені Артема" ДП ДХК "Луганськвугілля") є державним вугледобувним підприємством, і з огляду на положення ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств від 13.04.2017 № 2021-VIII, виконавче провадження № 6815218 про стягнення з ДП "Луганськвугілля" на користь ДП "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії 10 988598,86 грн підлягає зупиненню, проте головний державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України передчасно, не чекаючи внесення змін у нормативно-правові акти, якими керується у своїй діяльності, з перевищенням наданих йому повноважень, прийняв рішення про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження № 6815218 та виніс постанову від 16.06.2017 про повернення Державному підприємству "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії виконавчого документа на підставі п. 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 6/479 від 11.09.2017 визнано недійсною постанову головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 6815218. Цією ж ухвалою зобов'язано ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 6815218 та зобов'язано ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконати вимоги ст. 1 Закону України від 13.04.2017р. № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" в частині зупинення виконавчого провадження № 6815218.

4. Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Департамент ДВС Міністерства юстиції України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.09.2017 у справі № 6/479 щодо визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.06.2017 по виконавчому провадженню № 6815218 визнати недійсною та щодо зобов'язання ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно частини 1 ст. 41 чинного Закону України "Про виконавче провадження" винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 6815218, а також виконати вимоги ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" в частині зупинення виконавчого провадження № 6815218 скасувати, та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

5. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що для здійснення дій, які просить зобов'язати здійснити заявник скарги, необхідно внести зміни до Закону України "Про виконавче провадження", не внесення таких змін унеможливлює зупинення виконавчого провадження.

6. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 у справі № 6/479 апеляційну скаргу Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.09.2017 у справі № 6/479 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.09.2017 у справі № 6/479 залишено без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 06.11.2017 Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України через Донецький апеляційний господарський суд звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.09.2017 у справі № 6/479, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Донецького апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 6/479 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 01.02.2018.

9. Ухвалою Верховного Суду від 07.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 6/479 Господарського суду Луганської області за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.09.2017 та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

10. У касаційній скарзі Департамент ДВС Міністерства юстиції України просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.09.2017 у справі № 6/479 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні скарги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії відмовити у повному обсязі.

11. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 у справі № 6/479 без змін, а касаційну скаргу Департаменту ДВС Міністерства юстиції України без задоволення.

Позиція Верховного Суду

13. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

14. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення Господарського суду Луганської області від 27.02.2006 у справі № 6/479 позов Державного підприємства "Укренерговугілля" в особі Луганської філії до Державного відкритого акціонерного товариства "Шахта імені Артема" ДП ДХК "Луганськвугілля" було задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 8 233 935, 68 грн, пеню у сумі 749 699, 84 грн, інфляційні нарахування у сумі 1 531 512, 04 грн, 3% річних у сумі 473 451, 30 грн, витрати по держмиту у розмірі 25 500, 00 грн, витрати на судове інформаційне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн, про що видано відповідний наказ від 27.02.2006.

16. На виконання зазначеного судового рішення у справі № 6/479 видано наказ від 27.02.2006.

17. Також судами встановлено, що зазначене виконавче провадження неодноразово зупинялося на підставі постанов державного виконавця, у зв'язку з дією процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та дією процедури банкрутства ДП "Луганськвугілля".

18. Востаннє виконавче провадження № 6815218 зупинялось на підставі п. 17 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 № 987 "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації" затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках. Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.12.2012 № 1004 до переліку об'єктів включено ДП "Луганськвугілля".

19. Постановою ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 07.09.2015 виконавче провадження № 6815218 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 27.02.2006 № 6/479 було поновлено.

20. Постановою ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 16.06.2017 вказане виконавче провадження виведене із зведеного виконавчого провадження № 42243780, наказ повернуто стягувачу на підставі пунктів 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

21. Обґрунтовуючи своє рішення про повернення виконавчого документа, державний виконавець у постанові зазначив, зокрема, про відсутність у боржника у справі майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки боржник у справі є державним підприємством і все його майно забезпечує ведення виробничої діяльності, та зазначає про здійснення ним усіх заходів щодо розшуку такого майна, які виявилися безрезультатними.

22. Водночас, судами попереднії інстанцій зазначено, що посилання на будь-які документи, що підтверджують відсутність майна у боржника, вчинення виконавчих дій щодо розшуку у матеріалах справи відсутні, що спростовує доводи касаціної скарги про безрезуьтатність заходів щодо здійснення державним виконавцем розшуку майна боржника та інших виконавчих дій щодо розшуку майна на підтверження неможливості вконання рішення Господарського суду Луганської області від 27.02.2006 у справі № 6/479.

.

23. Відповідно до ст.115 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

24. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому закону органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

25. Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Отже, в силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій) державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а й у відповідності до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

27. Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що він буде застосовуватися.

28. 24.05.2017 набрав чинності Закон України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" № 2021-VIII від 13.04.2017, відповідно до ст. 1 якого тимчасово, до 01.01.2019, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

29. Оскільки боржник є державним вугледобувним підприємством, а Закон України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" є спеціальним щодо вугледобувних підприємств та передбачає зупинення саме виконавчого провадження, у державного виконавця виник обов'язок застосування вимог ст. 1 вказаного Закону, а не ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", яка є загальною нормою.

30. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що постанова головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про повернення виконавчого документа ДП "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії (стягувачу) підлягає визнанню недійсною, а виконавче провадження №6815218 підлягає відновленню і зупиненню (ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств").

31. Зазначене вище, спростовує доводи Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", що регулює порядок вчинення державним виконавцем виконавчих дій та їх зупинення (ст. 34 Закону).

32. Крім того, доводи Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про те, що суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, слід зазначити, що зобов'язання судами державного виконавця здійснити передбаченні законом дій, від вчинення яких той безпідставно ухиляється, не суперечить вимогам чинного законодавства і в цьому випадку суд першої та апеляційної інстанції діє як "суд встановлений законом" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України".

33. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

34. Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду прийняті у відповідності до фактичних обставин з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

35. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.09.2017 у справі № 6/479 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко