Ухвала

від 27.10.2017 по справі 908/835/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

Про повернення апеляційної скарги

27.10.2017 р. справа № 908/835/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПопков Д.О Радіонова О.О., Чернота Л.Ф. розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського судуЗапорізької області від 19.06.2017р. (повний текст підписано 26.06.2017р.) у справі№ 908/835/17(суддя Топчій О.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ПКП-Україна , м. Рівне до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Бердянськ Запорізької області про відшкодування шкоди в розмірі 299 869, 04 грн. В С Т А Н О В И В:

13.07.2017р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Бердянськ Запорізької області вперше звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017р. по справі №908/835/17.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2017р. апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Бердянськ Запорізької області була повернута заявнику без розгляду на підставі п.п. 3,4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

04.09.2017р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Бердянськ Запорізької області повторно звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017р. по справі №908/835/17.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2017р. апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Бердянськ Запорізької області також була повернута заявнику без розгляду на підставі п.п. 3,4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

з матеріалів справи вбачається, що на момент первісного звернення з апеляційною скаргою Заявником був пропущений строк на апеляційне оскарження (сплив 06.07.2017р., а первісна апеляційна скарга подана лише 13.07.2017р.).

Більш того, не дивлячись на отримання ухвали Донецького апеляційного господарського суду з вказаними недоліками в первісній апеляційній скарзі 03.08.2017р., Скаржник їх не тільки не усунув при повторному зверненні, але і допустив також інші порушення, а саме повторне звернення здійснив лише 04.09.2017р. без жодного пояснення причин такого зволікання з реалізацією права на апеляційне оскарження.

Наразі, 13.10.2017р. означений Скаржник втретє звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017р. по справі №908/835/17 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.10.2017р. у зв'язку з перебування судді Зубченко І.В. у відпустці, її у складі колегії було замінено на суддю Черноту Л.Ф .

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, судом встановлено наступне:

Відповідно до ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Одночасно, згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Відповідно до п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. - наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України, повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Як вбачається з означеного клопотання, в обґрунтування необхідності поновлення строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те , що не мав можливості своєчасно подати апеляційну скаргу про скасування рішення від 19.06.2017р. по справі 908/835/17, лише через те, що апеляційна скарга двічі поверталась апелянту через недоліки її підготовки.

Будь-яких інших доводів щодо поважності та об'єктивності причин пропущення процесуальних строків ще на момент первісного подання апеляційної скарги апелянтом не зазначено взагалі, як і не надано належних доказів в підтвердження викладеного, так само, як і не вказано причин зволікання протягом місяця з усуненням недоліків первісної скарги (які не були усунуті під час повторного звернення з незрозумілих причин).

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час, такі норми або їх застосування, мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи: є підстави для поновлення строків для оскарження, виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Наразі, втретє з апеляційною скаргою Скаржник згідно з відміткою на конверті звернувся 13.10.2017р. - через більш як місяць після другого звернення. Проте, будь-яких обґрунтувань причин такого зволікання Скаржником не наведено. Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає належних підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження протягом більше ніж три місяці з моменту його спливу, з огляду на те, що пропуск обумовлений суб'єктивними діями Скаржника, що свідчить про неналежну реалізацією ним своїх процесуальних прав передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.1ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, або причини викладенні в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження були визнані судом не поважними.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.53, 86, 93, п.4 ст97 Господарського процесуально кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, м. Бердянськ Запорізької області у задоволенні клопотання про поновлення строку за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від19.06.2017р. по справі №908/835/17.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , м. Бердянськ Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від19.06.2017р. по справі №913/835/17 повернути заявнику без розгляду, а справу - Господарському суду Запорізької області.

Додаток (заявнику апеляційної скарги): апеляційна скарга з додатками на 13 арк. та конверт.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: О.О. Радіонова

Л.Ф. Чернота

Надрук. 3. прим.: 1.Позивачу; 2. Відповідачу; 3. У справу.