Постанова

від 14.05.2018 по справі 908/835/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/835/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горячого Юрія Леонідовича

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2017

(головуючий - Попков Д.О., судді: Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.)

у справі № 908/835/17 Господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП-Україна"

до Фізичної особи-підприємця Горячого Юрія Леонідовича

про відшкодування шкоди в розмірі 299 869,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКП-Україна" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Горячого Юрія Леонідовича про відшкодування шкоди в розмірі 299 869,04 грн, спричиненої незбереженням вантажу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем договору №21 від 01.12.2015 про надання транспортно-експедиторських послуг.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

2.1. 19 червня 2017 року рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 299 869,04 грн збитків та 4 498,04 грн судового збору.

2.2. Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

2.3. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2017 апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Горячого Юрія Леонідовича була повернута заявнику без розгляду на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги; поданням апеляційної скарги після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

2.4. На момент первісного звернення з апеляційною скаргою заявником був пропущений строк на апеляційне оскарження, який сплив 06.07.2017, в той час як апеляційна скарга подана лише 13.07.2017.

2.5. 04 вересня 2017 року відповідач повторно звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 у справі №908/835/17.

2.6. 18 вересня 2017 року ухвалою апеляційний суд повернув апеляційну скаргу на рішення місцевого суду у справі №908/835/17 заявникові на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з ненаданням платіжного документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги; неподанням доказів направлення скарги позивачу у справі, про що також зазначено в акті апеляційного суду від 15.09.2017.

При цьому в ухвалі від 18.09.2017 суд зазначив, що впродовж розумного строку відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, що були встановлені ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2017, яка отримана за його твердженням ще 03.08.2017Ю, та з суб'єктивних причин, зволікаючи із повторним зверненням з належним чином оформленою апеляційною скаргою один місяць, припустив інших недоліків, звернувшись повторно зі скаргою тільки 04.09.2017.

2.7. 13 жовтня 2017 року відповідач втретє звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 у справі №908/835/17 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

2.8. 27 жовтня 2017 року ухвалою Донецького апеляційного господарського суду відмовлено Фізичній особі - підприємцю Горячому Юрію Леонідовичу у задоволенні клопотання про поновлення строку за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 у справі №908/835/17 відмовлено, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горячого Юрія Леонідовича повернуто заявнику без розгляду.

2.9. Ухвала мотивована посиланням на положення п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та відсутністю належних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки суд вважав, що пропуск строку на апеляційне оскарження обумовлений суб'єктивними діями скаржника, що свідчить про неналежну реалізацією ним своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду скасувати, передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

3.2. Касаційна скарга мотивована посиланням на положення 55, ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

3.3. Доводи скаржника зводяться до позбавлення його апеляційним судом можливості реалізувати своє право на апеляційний перегляд справи та неврахування судом наведених відповідачем обставин щодо пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження з причин, які скаржник вважає поважними, належним чином доведеними та такими, що унеможливили своєчасну подачу апеляційної скарги.

3.4. На думку скаржника, зроблене судом тлумачення ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) не ґрунтується на її змісті, у зв'язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку допущено неправильне застосування норм процесуального права.

3.5. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКП-Україна" у відзиві на касаційну скаргу просило ухвалу апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема на те, що судовий акт суду апеляційної інстанції прийнятий з дотриманням норм процесуального права.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.1.2. За приписами частини 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діяла до 15.12.2017, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

При прийнятті оскаржуваної ухвали від 27.10.2017 апеляційний суд з'ясував, що звертаючись з касаційною скаргою вперше відповідачем був пропущений строк на апеляційне оскарження встановлений статтею 93 Господарського процесуального кодексу України, який сплив 06.07.2017, в той час як вперше зі скаргою скаржник звернувся 13.07.2017.

4.2.2. В подальшому, отримавши ухвалу про повернення апеляційної скарги від 26.07.2017, скаржник не усунув визначені судом недоліки та допустив нові порушення, при цьому звернувся з касаційною скаргою повторно 04.09.2018, через місяць з дня отримання ухвали від 26.07.2017.

Під час звернення з апеляційною скаргою втретє, скаржник клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення мотивував відсутністю можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення від 19.06.2017 у справі №908/835/17 у зв'язку з тим, що апеляційна скарга двічі поверталась відповідачу через недоліки її підготовки.

Доводів щодо поважності та об'єктивності причин пропуску процесуальних строків, як на момент первісного подання апеляційної скарги відповідач не зазначив; належних доказів в підтвердження викладених обґрунтувань відповідач не надав, причин зволікання протягом місяця з усуненням недоліків вперше поданої скарги, які не були усунуті під час повторного звернення не вказав; не навів будь-яких обґрунтувань причин зволікання з усуненням недоліків касаційної скарги після її повторного повернення судом ухвалою від 18.09.2017.

4.2.3. Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до 15.12.2017, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

4.2.4. За приписами пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що скаржником не було доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та неможливості невідкладного усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалах від 26.07.2017, 18.09.2017 про повернення апеляційної скарги.

4.2.5. Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не наведено існування істотних перешкод, які б могли позбавити його реальної можливості своєчасно подати апеляційну скаргу.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку та зазначення в ньому про повернення скарги ухвалами у зв'язку з недотриманням вимог щодо її форми не кореспондується з обов'язком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку.

4.2.6. В цьому випадку можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2017 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.

За таких обставин, враховуючи те, що скаржником не наведено поважних причин пропуску встановленого строку на подання апеляційної скарги, у розумінні ст. 53 ГПК України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання ФОП Горячого Юрія Леонідовича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/835/17.

4.2.7. При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у цьому випадку були відсутні.

4.2.8. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає наведені у касаційній скарзі доводи скаржника щодо позбавлення судом апеляційної інстанції його права доступу до правосуддя такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки, як уже зазначалося, право на доступ до суду не є абсолютним.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.2. Верховний Суд не вважає відмову апеляційного суду у поновленні строку на апеляційне оскарження обмеженням у доступі до правосуддя, оскільки обставини, що спричинили порушення цього строку не можна вважати об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо оскарження судового рішення.

5.3. З огляду на зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Горячого Юрія Леонідовича без задоволення, а ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2017 - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горячого Юрія Леонідовича на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2017 у справі №908/835/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2017 у справі №908/835/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець