Постанова

від 25.10.2017 по справі 803/1288/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року Справа № 803/1288/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" (далі - ТзОВ "ОСОБА_4 Компані", товариство, позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13 липня 2017 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 421 053 грн 75 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

За результатами планової виїзної документальної перевірки ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2017 року ГУ ДФС у Волинській області складено акт № 5398/14-01/38901452 від 26 червня 2017 року.

Відповідно до висновків вказаного акта перевірки товариством порушено, зокрема, статтю 1, пункт 2 статті 3, пункти 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 22, 23, підпункт 14.1.2 пункту 14.1 статті 14, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункт 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - завищено податок на прибуток (далі - ПнП) на 13 017 грн, з яких: за 2014 рік на 10 грн, за 2015 рік на 13 007 грн; занижено податок на прибуток на 336 843 грн, з яких: за 2016 рік на 328368 грн, за І квартал 2017 року на 8 475 грн.

На підставі акта перевірки № 5398/14-01/38901452 від 26 червня 2017 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2017 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 421 053 грн 75 коп. (336 843 грн за основним податковим зобов'язанням, 84 210 грн 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач вважає вказане податкове-повідомлення рішення протиправним, оскільки висновки контролюючого органу про безтоварність господарської операції купівлі-продажу з контрагентом на підставі укладеного договору, зроблені в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача, не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вказує, що факт здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами, які були надані під час перевірки. При цьому, податковим органом перевірено факт реалізації товариством продукції та отримання позивачем плати за такі товари. Таким чином, товариством фактично підтверджено реальність господарських операцій, а висновок контролюючого органу про визнання отриманих коштів від покупця товару в рахунок погашення його вартості безповоротною фінансовою допомогою є безпідставним і протиправним. Також позивач зазначає, що наявність кримінальних проваджень стосовно посадових осіб контрагента покупця не свідчить про порушення податкового законодавства саме позивачем, оскільки вказані кримінальні провадження не стосуються товариства, крім того, в жодному із них не ухвалено обвинувального вироку.

У зв'язку з наведеним, позивач просить оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 17 жовтня 2017 року (а.с. 51-52) відповідач його вимог не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу з врахуванням наступного.

За результатами перевірки було виявлено, що у березні 2016 року ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" відобразило в податковій звітності реалізацію товарів на користь ТзОВ Кепітал-Альянс на загальну суму 2 133 208 грн 20 коп. в тому числі 355 534 грн податку на додану вартість (далі - ПДВ). Відповідно до умов договору-купівлі продажу від 18 березня 2016 року передача товару повинна здійснюватись продавцем після митного оформлення вантажу на склад покупця. Однак, у ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" відсутні власні або орендовані склади у м. Києві, що унеможливлює встановити фактичне місце передачі товару. Крім того, надана видаткова накладна від 21 березня 2016 року підписана зі сторони покупця неідентифікованою особою. Згідно з даними бухгалтерського обліку по господарських взаємовідносинах між ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" і ТзОВ Кепітал-Альянс сальдо станом на 31 березня 2017 року відсутнє, надходження коштів в сумі 2 133 208 грн 20 коп. підтверджується відповідними доказами. За результатами податкового аналізу діяльності контрагента-покупця ТзОВ Кепітал-Альянс встановлено, що в останнього відсутні трудові і матеріальні ресурси для здійснення відображеної позивачем господарської операції, що свідчить про її безтоварність.

Керуючись наведеним, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірними, прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області в період з 29 травня по 19 червня 2017 року проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2017 року, за наслідками якої складено акт № 5398/14-01/38901452 від 26 червня 2017 року (а.с. 6-25).

Не погодившись з висновками, викладеними контролюючим органом в акті перевірки № 5398/14-01/38901452 від 26 червня 2017 року, ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" подало свої заперечення від 30 червня 2017 року (а.с. 26-28), за результатами розгляду яких листом від 11 липня 2017 року в їх задоволенні було відмовлено (а.с. 30).

Відповідно до висновків акта перевірки від 26 червня 2017 року контролюючим органом виявлено порушення товариством, зокрема, статті 1, пункту 2 статті 3, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статей 22, 23, підпункту 14.1.2 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України - завищено ПнП на 13 017 грн, з яких: за 2014 рік на 10 грн, за 2015 рік на 13 007 грн; занижено ПнП на 336 843 грн, з яких: за 2016 рік на 328368 грн, за І квартал 2017 року на 8 475 грн.

На підставі акта перевірки № 5398/14-01/38901452 від 26 червня 2017 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2017 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 421 053 грн 75 коп. (336 843 грн за основним податковим зобов'язанням, 84 210 грн 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 29).

В обґрунтування висновків щодо протиправного відображення в податковій звітності ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" показників ПнП контролюючий орган посилається на безтоварність господарських операцій із контрагентом-покупцем ТзОВ Кепітал-Альянс при реалізації придбаних товарів.

При цьому, ГУ ДФС у Волинській області вказує, що на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем і вказаним товариством не надано усіх необхідних документів первинного бухгалтерського обліку, зокрема, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), доказів на підтвердження розвантажувальних робіт, крім того, видаткова накладна підписана не ідентифікованою особою зі сторони покупця, в якого також відсутні трудові та матеріальні ресурси. Також контролюючим органом зазначено, що ТзОВ Кепітал-Альянс є фігурантом в кримінальних провадженнях, відкритих за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Однак, на підставі даних бухгалтерського обліку ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" - оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів, регістрів бухгалтерського обліку, аналізу руху ТМЦ по складу, контролюючий орган одночасно дійшов висновку про фактичне списання ТМЦ зі складу (його фактичну реалізацію) і отримання грошових коштів позивачем за реалізований товар невстановленим особам. Наведене призвело до заниження податкових зобов'язань за березень 2016 року на загальну суму 355 534 грн 70 коп., доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ПнП за 2016 рік на загальну суму 2 133 208 грн 20 коп., які є безповоротною фінансовою допомогою, отриманою в результаті господарської діяльності із контрагентом-покупцем.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Згідно із статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції з 01.01.2015 року) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Як встановлено пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені (пункт 186.1 статті 186 ПК України).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо визначення отриманих коштів від реалізації товарів контрагенту-покупцю (невстановленим особам) як безповоротної фінансової допомоги, що призвело до заниження доходів, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що між ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" (продавець) і ТзОВ Кепітал-Альянс (покупець) 18 березня 2016 року було укладено договір купівлі-продажу № 0316-01 (а.с. 34). Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупця товар (розчинники та розріджувачі, лаки, грунти, каталізатор реакцій, пігменти в асортименті), а покупець - прийняти товар і оплатити його вартість в безготівковій формі (платіжним дорученням) на підставі виставленого рахунку. Сторони домовились, що передача товару здійснюється продавцем після митного оформлення вантажу на склад покупця, вказаним в СМR автомобільним транспортом.

На виконання умов вказаного договору позивач реалізував ТзОВ Кепітал-Альянс продукцію в асортименті, визначеному в видатковій накладній № РН-2103-01 від 21 березня 2016 року (а.с. 67), загальною вартістю 2 133 208 грн 20 коп. в т.ч. ПДВ 355 534 грн 70 коп. ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" було виписано податкову накладну від 21 березня 2016 року №1 на загальну суму 2 133 208 грн 20 коп. в т.ч. ПДВ 355 534 грн 70 коп. (а.с. 68-70). Покупцем 01 квітня та 06 травня 2016 року здійснено оплату придбаного в позивача товару, що стверджується звітом про дебетові і кредитові операції (а.с. 71, 72), карткою рахунку 361 за 2016 рік (а.с. 73). При цьому судом встановлено, що позивач вказаний товар придбав у нерезидента компанії Kemichal S.R.L. (Італія), міжнародне перевезення якого здійснював перевізник фізична особа-підприємець ОСОБА_5 за маршрутом: м. Требазелегхе (Італія) - м. Київ (Україна) через митний пост Ягодин транспортним засобом з державними знаками АО5750ВЕ/АО8202ХХ. Наведені обставини позивач підтвердив копіями митної декларації (МД-2, МД-3) від 20 березня 2016 року (а.с. 74, 75-77), рахунками від 16 березня 2016 року (а.с. 78, 79), а також копіями акта фітосанітарного контролю під карантинних матеріалів, об'єктів та транспортних засобів від 20 березня 2016 року (а.с. 80), міжнародної транспортної накладної від 19 березня 2016 року (а.с. 81), договору на перевезення товару № 1/100316 від 10 березня 2016 року (а.с. 82-84), рахунку-фактури від 22 березня 2016 року (а.с. 86), акта виконаних робіт від 22 березня 2016 року, довідки про транспортні витрати від 17 березня 2016 року, аналізом рахунку 631 (а.с. 85).

Перевіривши первинні документи, суд приходить до висновку, що вони оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Судом не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку. Факт реалізації товарів позивачем, транспортування, повна оплата підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку, не заперечено і не спростовано відповідачем.

При цьому, документи та інші дані, що підтверджують факт реалізації ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" товарів на користь ТзОВ Кепітал-Альянс , які відображені в податковому обліку позивача, оцінювались судом з урахуванням специфіки таких господарських операцій. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само неточності у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спори між сторонами щодо недійсності договору відсутні. Контролюючим органом також не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та вказаним контрагентом вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Крім того, за результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про фактичне підтвердження отримання коштів позивачем від покупця продукції, а отже порушень при здійсненні господарської діяльності позивачем ГУ ДФС у Волинській області не виявлено.

Наведене спростовує доводи позивача щодо нереальності господарської операції між ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" та ТзОВ Кепітал-Альянс в частині неналежного оформлення видаткової накладної (неідентифікація особи, що її підписала), оскільки докази, що містяться в справі свідчать про те, що правочин, укладений між позивачем та покупцем виконаний сторонами.

Крім того, відповідно до пункту 4.1 договору купівлі-продажу № 0316-01 (а.с. 34) передача товару здійснюється продавцем після митного оформлення вантажу на склад покупця, що виключає обов'язок продавця ТзОВ "ОСОБА_4 Компані" доводити наявність складських приміщень в м. Київ, оскільки поставку товару здійснено на склад покупця ТзОВ Кепітал-Альянс .

Суд критично оцінює посилання ГУ ДФС у Волинській області на наявність кримінальних проваджень стосовно посадових осіб ТзОВ Кепітал-Альянс як на підставу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, керуючись тим, що контролюючим органом не надано доказів щодо встановлення судовим рішенням, яке набрало законної сили, фіктивності господарських взаємовідносин з боку ТзОВ "ОСОБА_4 Компані", що спростовує доводи відповідача про доведеність умисної мінімізації податкових зобов'язань позивача. При цьому, кримінальні провадження, відкриті відносно посадових осіб ТзОВ Кепітал-Альянс на день розгляду справи є незакінченими, жодне з них не стосується посадових осіб ТзОВ "ОСОБА_4 Компані".

Водночас, в силу приписів частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, саме вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до пунктів 2 - 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (Порядок №1232), зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

Виходячи з приписів підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, суд вважає, що оскільки зустрічну звірку ТзОВ Кепітал-Альянс фактично не проведено, тому доводи контролюючого органу про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів не можуть бути підставою для висновку щодо здійснення позивачем правочинів без мети настання реальних наслідків, проведення безтоварних операцій, та, відповідно, однією з підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов'язань, в даному випадку - збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 421 053 грн 75 коп.

Згідно з поясненнями представників відповідача, наданих в судовому засіданні, підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства є, зокрема, наявність інформації інших контролюючих органів про порушення податкового законодавства контрагентом позивача, однак, на думку суду, порушення покупцем товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення продавця права формування податкових показників за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента, злагодженість дій між ними або про те, що він діяв без належної обачності у виборі контрагента. Будь-яких доказів, що позивач при здійсненні господарської діяльності із вищезгаданими контрагентами діяв недобросовісно, контролюючий орган не надав суду.

Таким чином, не заслуговують на увагу доводи контролюючого органу про отримання платником податку необґрунтованої податкової вигоди, оскільки не ґрунтуються на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкових зобов'язань. Контролюючим органом не доведено існування таких обставин, не спростовано реальності виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податкові зобов'язання.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку, що позивачем надано контролюючому органу всі належним чином оформлені первинні документи, передбачені податковим законодавством, доведено правомірність формування податкових зобов'язань, а отже контролюючим органом безпідставно визнано доходи, отримані від вищезазначеного покупця за реалізацію товару, безповоротною фінансовою допомогою, що стало підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13 липня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Як визначено частинами першою, третьою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, слід присудити на користь позивача здійснені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 6 315 грн 81 коп. (платіжне доручення № 571 від 02 жовтня 2017 року) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області № НОМЕР_1 від 13 липня 2017 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 421 053 грн 75 коп.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" (Волинська область, село Струмівка, вулиця Рівненська, будинок 4, код ЄДРПОУ 38901452) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судові витрати на суму 6 315 грн 81 коп. (шість тисяч триста п'ятнадцять грн 81 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.М. Димарчук

Постанова в повному обсязі складена 30 жовтня 2017 року.