Ухвала

від 15.09.2017 по справі 755/14026/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14026/17

1-кс/755/5202/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

15 вересня 2017 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №32017100040000063 від 14 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

15 вересня 2017 року прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на товарно-матеріальні цінності, а саме: кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2016 року, вагою 6600 тон, на загальну суму понад 26,6 млн. гривень, які є власністю ТОВ «Козак Інвест Групп» (код ЄДРПОУ 38578973) або інших суб`єктів господарської діяльності, задіяних у вказаній злочинній схемі, та знаходиться на торгівельному судні «Sea Breeze» (IMO 8915184).

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що в травні 2017 року, ОСОБА_4 , діючи як пособник невстановленим особам, з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрував (перереєстрував) ряд суб`єктів господарської діяльності, у тому числі й ТОВ «Козак Інвест Групп» (ЄДРПОУ 38578973).

Після державної реєстрації зазначеного суб`єкта підприємницької діяльності у відповідних державних органах влади, невстановлені слідством особи усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, використовують реєстраційні, статутні документи, печатки та банківські рахунки ТОВ «Козак Інвест Групп» з метою прикриття незаконної діяльності. При цьому, ТОВ «Козак Інвест Групп» до ДПІ за місцем перебування на податковому обліку, податкову звітність не подавало. ТОВ «Козак Інвест Групп» ОСОБА_4 , показала, що у травні 2017 року, перебуваючи у м. Києві, підписала документи для державної реєстрації ТОВ «Козак Інвест Групп» за грошову винагороду без мети здійснення підприємницької діяльності на прохання незнайомої йому особи. Жодних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах ТОВ «Козак Інвест Групп» з іншими СГД не підписував та нікого на це не уповноважував, не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності даного підприємства. Розрахунки з нею, як єдиною службовою особою ТОВ «Козак Інвест Групп» ніхто не проводив.

Також, ОСОБА_4 показала, що частку статутного фонду ТОВ «Козак Інвест Групп» не купувала, грошові кошти, майно чи цінні папери в статутний фонд не вносила. Де на даний час можуть знаходитись статутні документи та печатка зазначеного підприємства їй не відомо.

ТОВ «Козак Інвест Групп» (ЄДРПОУ 38578973) зареєстровано 23.04.2013 Миколаївською міською радою за № 12301020000004143, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області. ТОВ «Козак Інвест Групп» зареєстровано платником ПДВ з 01.02.2017, свідоцтво платника ПДВ №200321430.

ТОВ «Козак Інвест Групп» (ЄДРПОУ 38578973) є суб`єктом ЗЕД та в червні 2017 року уклало зовнішньоекономічні контракти AU/К15 від 15.06.2017 та AU/К16 від 16.06.2017.

Оглядом наявних Інформаційних ресурсів ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що службовими особами ТОВ «Козак Інвест Групп» не подано до відповідної ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень та травень 2017 року.

Проведеним оглядом Інформаційних ресурсів ГУ ДФС у м. Києві, зареєстрованих належним чином податкових накладних, які б свідчили про відображення в податковому обліку операції з купівлі-продажу товару, що експортувався за межі митної території України по вище переліченим митним деклараціям, не виявлено. Даний факт свідчить про те, що кукурудзу врожаю 2016 року загальною вартістю понад 39,9 млн. грн. придбано у не платників ПДВ, а за готівку з метою приховати від оподаткування дані господарські операції. Наявність готівки обсягом понад 39,9 млн. грн. свідчить про незаконне походження даних грошових коштів.

У ході досудового розслідування також, встановлено, що до Миколаївської митниці ДФС для митного оформлення в режимі «експорт» подано декларації щодо відправки за межі митної території України кукурудзи врожаю 2016 року на загальну суму понад 39,9 млн.грн., а саме: ЄАІС МД ЕК10РР UA504060/2017/3322 від 15.06.2017 року, ЕК10РР UA504060/2017/3351 від 19.06.2017 року, згідно яких від імені службової особи вказаного товариства здійснюється експорт кукурудза 3 класу, українського походження, врожаю 2016 року, вагою 9 900 тон, на загальну суму понад 39,9 млн. гривень. Митний орган виїзду Миколаївська митниця ДФС.

Товар зазначений в митних деклараціях типу ЕК10РР UA504060/2017/3322 від 15.06.2017 року, ЕК10РР UA504060/2017/3351 від 19.06.2017 року, у даний час знаходяться в місцях, які не призначені для довгострокового зберігання (трюми торгівельних суден SEA BREEZE (IMO 8915184) у кількості 6600 тон та RAINBOW (IMO 8230297) у кількості 3300 тон. Досудовим розслідуванням встановлено, що агентом судна «Sea Breeze» є ПП «МА -Ніка» (ЄДРПОУ 35106375) та агентом судна «Rainbow» є ПП «МА Флот-Сервіс» (ЄДРПОУ 33367895).

Таким чином, під час досудового розслідування достовірно встановлено, що ТОВ «Козак Інвест Групп» належить кукурудза 3 класу, українського походження, врожаю 2016 року, вагою 9 900 тон, на загальну суму понад 39,9 млн. гривень, однак, службова особа вказаного товариства до діяльності підприємства відношення не має, податкової звітності до органів фіскальної служби не подає, податкові накладні про придбання/продаж даного товару не реєструються, що свідчить про незаконне походження як товару так і грошових коштів на його придбання, а також про приховування об`єктів оподаткування.

Отже, вказані вище дії здійснюються службовими особами в порушення вимог діючого законодавства, з метою незаконного збагачення шляхом ухилення від сплати податків до державного бюджету.

Враховуючи викладене, орган досудового розслідування, з метою відшкодування збитків, спричинених в результаті злочинних дій вищевказаних осіб, а також з метою запобігти реалізації майна ТОВ «Козак Інвест Групп», яке має значення для встановлення істини в кримінальному провадженні №32017100040000063 та підтверджує факт незаконного походження вказаного майна, а також має силу речових доказів, вважає за необхідне звернутись до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт товарно-матеріальних цінностей, які належать ТОВ «Козак Інвест Групп», а саме: кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2016 року, вагою 9 900 тон, на загальну суму понад 39,9 млн. гривень.

Вивчивши надані в обґрунтування клопотання матеріали, з метою забезпечення даного арешту, на підставі ч. 2ст. 172 КПК України, розгляд клопотання проводиться без повідомлення та участі власників майна.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогамКПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Так, на думку слідчого судді, прокурором доведено правову підставу для арешту майна, надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, дослідивши надані до клопотання матеріали, враховуючи, відповідно до вимогст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, арешт вищезазначеного майна є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження. Слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та заснованим на законі. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309,372, ст.392, ст.532 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на товарно-матеріальні цінності, а саме: кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2016 року, вагою 6600 тон, на загальну суму понад 26,6 млн. гривень, які є власністю ТОВ «Козак Інвест Групп» (код ЄДРПОУ 38578973) або інших суб`єктів господарської діяльності, задіяних у вказаній злочинній схемі, та знаходиться на торгівельному судні «Sea Breeze» (IMO 8915184).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1