Рішення

від 27.10.2017 по справі 916/2043/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2017 р.Справа № 916/2043/17

За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Продтовари-97»

про розірвання договору оренди та виселення

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №01-36/31 від 01.08.2017р.; ОСОБА_2, згідно довіреності №01-36/25 від 15.06.2017р.; ОСОБА_3, згідно довіреності №01-36/66 від 13.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_4, згідно довіреності №51/1 від 14.09.2017р.; ОСОБА_5, згідно договору №01/09 від 01.09.2017р. про надання правової допомоги, ордеру №381362 від 01.09.2017р.

В судовому засіданні 27.10.2017р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №01-36/31 від 01.08.2017р.; ОСОБА_3., згідно довіреності №01-36/66 від 13.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_4, згідно довіреності №51/1 від 14.09.2017р.; ОСОБА_5, згідно договору №01/09 від 01.09.2017р. про надання правової допомоги, ордеру №381362 від 01.09.2017р.

СУТЬ СПОРУ: про розірвання договору оренди №6073 від 14.04.1997р. (у новій редакції від 24.09.2007р.), укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Продтовари-97» ;

про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю „Продтовари-97» із нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 228,5кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пр-т Адміральський,17, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Позивач позовні вимоги підтримує, подав письмові пояснення від 21.09.2017р. за вх.№20437/17, від 11.10.2017р. за вх.№21750/17, де зазначає, що Представництвом по УКВ ОМР, правонаступником якого є ДКВ ОМР, та ТОВ „Продтовари-97» було укладено договір оренди №6073 від 14.04.1997р. (у новій редакції від 24.09.2007р.), за яким товариство прийняло у строкове, платне користування об'єкт комунальної власності - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 228,5кв.м., які розташовані за адресою: м.Одеса, пр-т Адміральський, 17, строком до 14.09.2017р. Так, в ході проведення перевірок ревізійною групою Південного офісу Держаудитслужби та ДКВ ОМР, що відображено у актах останнього від 25.05.2017р., від 01.09.2017р., було встановлено, що відповідачем орендоване приміщення використовується для реалізації непродовольчих товарів, що є порушенням цільового використання об'єкту оренди. Істотність порушення товариством умов договору оренди позивач вбачає також в тому, що орендна плата розраховується з урахуванням профілю використання орендованого майна з урахуванням площі, на якій проводиться той чи інший вид діяльності, тобто, у разі використання приміщення під торгівлю непродовольчими товарами орендна ставка мала б бути більшою, у зв'язку чим державним бюджетом недоотримано дохід у вигляді орендної плати.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 14.09.2017р. за вх.№19891/17, в якому зазначає, що не погоджується із належністю акту огляду від 25.05.2017р., як доказу нецільового використання ним об'єкта оренди, так як вважає, що акт складався у приміщенні ДКВ ОМР без реального виїзду на місце, оскільки акт надрукований, а не написаний від руки на місці. Наголошує відповідач і на тому, що вищевказаний акт не підписаний представниками відповідача, та в акті відсутнє посилання на те, що представник відповідача від підпису відмовився. Відповідач вказує, що акт від 25.05.2017р. є підробленим, так як листом від 24.04.2017р. позивач запрошував відповідача прибути до нього для підписання акту огляду цільового використання орендованого майна. Відповідач відмічає, що акт огляду від 25.05.2017р. складався під час перевірки ДКВ ОМР Південним офісом Держаудитслужби, якою складено відповідний акт ревізії 13.05.2017р., де зазначено, що порушення щодо цільового виростання об'єкту оренди усунуті. Із викладеного відповідач вбачає недоведеність позивачем систематичності порушення відповідачем умов цільового використання об'єкту оренди.

Клопотання сторін від 14.09.2017р. за вх.№319903/17, 19902/17, від 23.10.2017р. за вх.№22159/17, від 24.10.2017р. за вх.№22685/17, від 27.10.2017р. за вх.№22953/17 про долучення документів до справи, від 17.10.2017р. за вх.№22052/17 про ознайомлення з матеріалами справи були судом задоволені.

Ухвалою суду від 21.09.2017р., за клопотанням позивача від 21.09.2017р. за вх.№2-5048/17, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 02.11.2017р.

У судовому засіданні 24.10.2017р. оголошувалась перерва до 27.10.2017р. у відповідності з вимогами ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:

14.04.1997р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та ТОВ „Продтовари-97» було укладено договір оренди нежитлового приміщення №6073, нову редакцію якого сторонами укладено 24.09.2007р.

Згідно п.п.1.1., 1.3. договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 228,5кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, пр.Адміральський,17. Термін дії договору оренди визначено з 24.09.2007р. до 14.09.2017р., але прописом вказано „двадцять четверте вересня дві тисячі сімнадцятого року» . Із пояснень позивача вбачається, що дата строку закінчення договору - 14.09.2017р. вказана помилково, датою закінчення строку дії договору слід вважати - 24.09.2017р.

Відповідно до п.2.2. договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 10338,86грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Як передбачено положеннями п.п.3.2., 3.3. договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. орендодавець має право контролювати стан, напрямки та ефективність використання приміщення, переданого в оренду. Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, передбачених цим договором, у тому числі невикористання орендованого приміщення на протязі 3-х місяців.

У п.п.4.2., пп.а), з) п.4.2. договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. сторони визначили, що об'єкт оренди передається орендарю для використання під розміщення магазину та офісних приміщень. На протязі дії цього договору, крім своєчасного внесення орендної плати, орендар зобов'язаний: забезпечувати збереження орендованого приміщення, своєчасно проводити капітальний і поточний ремонт приміщення, запобігати його пошкодженню і псуванню; своєчасно узгоджувати з орендодавцем будь-які зміни профілю використання орендованого приміщення.

За положеннями п.5.6. договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків, передбачених п.4.1., абз.а), г), є) п.4.2. цього договору, орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно п.4.7. договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-тиденний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на дату передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Відповідно до п.4.8. договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. орендар має право передавати частину орендованого приміщення в суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням орендодавця. У п'ятиденний термін з дати отримання дозволу на суборенду орендар зобов'язаний надати до Представництва копію договору суборенди. В іншому разі дозвіл втрачає силу.

За положеннями п.4.10. договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

Додатковим договором №10 від 21.04.2017р. до договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. сторони визначили, що орендна плата розраховується із врахуванням використання об'єкта оренди: продовольча торгівля, акцизна торгівля, побутові послуги, аптека.

Як вбачається із Положення про департамент комунальної власності Одеської міської ради, зареєстрованого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції 26.01.2015р., ДКВ ОМР є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР.

Позивачем до справи подано акт від 25.05.2017р. огляду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, пр-т Адміральський,17, який складено начальником орендного відділу Управління орендних відносин та відчуження комунального майна ОСОБА_6, головного спеціаліста орендного відділу ОСОБА_7, начальника відділу підготовки та супроводження документів КУ ОСОБА_8, у присутності ОСОБА_9, погоджено начальником Управління орендних відносин та відчуження комунального майна ОСОБА_10 За актом встановлено, що орендоване приміщення використовувалось таким чином: 172,4кв.м. - реалізація продовольчих товарів - не підакцизна група; 19,1кв.м. - реалізація непродовольчих товарів; 4,0кв.м. - реалізація продовольчих товарів підакцизної групи; 12,0кв.м. - побутові послуги; 21,0кв.м. - аптека.

Також, позивач на підтвердження власної позиції подав до справи роздруковані фотографії, зроблені 25.05.2017р. за результатами фотозйомки за адресою: м. Одеса, пр-т Адміральський,17.

Крім того, позивач подав до справи акт огляду об'єкта оренди від 01.09.2017р., складений за участю працівників департаменту та сторонніх осіб ОСОБА_11, ОСОБА_12, в якому відображено, що орендоване відповідачем приміщення використовувалось таким чином: 172,4кв.м. - реалізація продовольчих товарів - не підакцизна група; 19,1кв.м. - реалізація непродовольчих товарів; 4,0кв.м. - реалізація продовольчих товарів підакцизної групи; 12,0кв.м. - побутові послуги; 21,0кв.м. - аптека. До вказаного акту додано копії фотографій, зроблених за адресою: пр-т Адміральський,17, але які не містять дати фотофіксації.

Позивач надав акт від 21.04.2017р., теж складений працівниками позивача, в якому зазначено про використання частини орендованого приміщення під торгівлю у відповідності до умов, що передбачені положеннями додаткового договору №9 до договору оренди №6073.

Із листа Південного офісу Держаудитслужби №15-06-23-14/5608 від 02.06.2017р. вбачається, що за результатами проведеної Південним офісом Держаудитслужби ревізії фінансово-господарської діяльності в ДКВ ОМР за період з 01.11.2013р. по 31.01.2017р. встановлено, що в порушення п.2.1. договору оренди №6073, ТОВ „Продтовари-97» з моменту внесення останніх змін до умов зазначеного договору оренди використовувало відповідні частини площі приміщення комунальної власності, що знаходиться в управлінні Департаменту, не за цільовим призначенням, внаслідок чого місцевим бюджетом недоотримано орендної плати у загальній сумі 177001,85грн. Станом на 29.05.2017р. порушення усунуто в повному обсязі.

В підтвердження визнання відповідачем факту порушення щодо зміни цільового використання об'єкту оренди позивач подав до справи банківські виписки за 17.05.2017р., 18.05.2017р. про здійснення відповідачем оплати недоврахованої орендної плати за використання приміщення під торгівлю непродовольчими товарами.

ОСОБА_6 від 24.04.2017р. позивач прохав відповідача прибути до приміщення ДКВ ОМР з метою підписання акту огляду приміщення, який було здійснено 21.04.2017р.

Відповідачем подано до справи лист ДКВ ОМР №01-13/6483 від 27.12.2016р., яким Департамент надав відповідачу згоду на передачу орендованого приміщення в суборенду під розміщення торгівлі (крім підакцизної групи) та під розміщення аптеки. Після чого листом №52 від 30.12.2016р. відповідач подав копії договорів суборенди, укладених 29.12.2016р. з ФОП ОСОБА_13, 01.01.2014р. з ПП „ОСОБА_14А.» , 29.12.2016р. з ФОП ОСОБА_15 ОСОБА_16.

ОСОБА_6 №30/1 від 27.06.2017р. відповідач просив ДКВ ОМР продовжити строк дії договору оренди №6073 на три роки, посилаючись на наявне у нього пріоритетне право на його переукладення.

04.08.2017р. ДКВ ОМР листом №01-13/3693 повідомив товариство про те, що договір оренди №6073 у редакції від 24.09.2007р. на попередніх умовах на новий строк продовжуватись не буде, з огляду на що запропонував у термін до 29.09.2017р. звільнити об'єкт оренди. Також, про відмову продовжувати договір орендодавець повідомив орендаря листом №01-10/00292 від 31.08.2017р.

Проаналізувавши обставини справи та правову позицію позивача, суд дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позивачем позовних вимог щодо розірвання договору оренди та виселення відповідача з об'єкту оренди з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992р. орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України Про оренду державного та комунального майна істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так, положеннями ч.ч.2, 3 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як вбачається із листа Південного офісу Держаудитслужби №15-06-23-14/5608 від 02.06.2017р. станом на 29.05.2017р. порушення умов договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. в частині нецільового використання об'єкта оренди усунуто в повному обсязі, з огляду ще й на те, що недораховану орендну плату за оренду частини об'єкту під торгівлю непродовольчими товарами відповідач сплатив, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками за 17.05.2017р., 18.05.2017р., звідси, позивач не довів суду істотність порушення умов договору оренди №6073.

Подані позивачем акти огляду об'єкта оренди від 25.05.2017р., від 01.09.2017р. складені за участю представників позивача та сторонніх осіб, не містять відмітки про те, що під час їх складання представники відповідача від підпису відмовились, не можуть вважатись належними доказами нецільового використання відповідачем об'єкта оренди, оскільки Держаудитслужба зазначила, що станом вже на 29.05.2017р. такі порушення орендодавцем усунуті, а подані до акту від 01.09.2017р. фотофіксації не містять дати фотографування об'єкту оренди, у зв'язку з чим позбавляють суд можливості дійти висновку про факти торгівлі непродовольчими товарами у орендованому об'єкті.

Натомість, позивач погодив договори суборенди, укладені орендарем 29.12.2016р. з ФОП ОСОБА_13, 01.01.2014р. з ПП „ОСОБА_14А.» , 29.12.2016р. з ФОП ОСОБА_15 ОСОБА_16, які містять щодо торгівлі (крім підакцизної групи), без конкретизації виду торгівлі, розміщення аптеки.

Суд, дослідивши договір оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р., лист ТОВ „Продтовари-97» №30/1 від 27.06.2017р. з проханням розглянути питання щодо продовження строку дії договору, повідомлення ДКВ ОМР №01-13/3693 від 04.08.2017р., №01-10/00292 від 31.08.2017р. про небажання продовжувати договір оренди із вимогою про звільнення об'єкта оренди, встановив, що мало місце закінчення строку дії вказаного договору 24.09.2017р., тобто, під час розгляду справи, небажання орендодавця його продовжувати, про що був повідомлений орендар. При цьому, доказів досягнення згоди щодо продовження строку дії договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007р. чи наявності судових спорів з цього приводу, сторони суду не довели та не обґрунтували.

Так, п.4.4. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань... Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне застосувати до правовідносин, що склались між сторонами, положення п.1-1 ст.80 ГПК України, згідно якого суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, та припинити провадження у справі №916/2043/17 в частині позовної вимоги про розірвання договору оренди №6073 від 14.04.1997р. (у новій редакції від 24.09.2007р.), укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Продтовари-97» , оскільки він припинив свою дію 24.09.2017р.

Розглянувши позовну вимогу позивача про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю „Продтовари-97» із нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 228,5кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пр-т Адміральський,17, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, суд зазначає про наступне.

Приписи ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» визначають, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З врахуванням припинення 24.09.2017р. дії договору оренди №6073 у новій редакції від 24.09.2007р., з огляду на висунуту позивачем вимогу до відповідача у повідомленнях №01-13/3693 від 04.08.2017р., №01-10/00292 від 31.08.2017р. про звільнення об'єкта оренди, та відсутності доказів звільнення відповідачем об'єкта оренди, суд вбачає підстави для виселення відповідача з орендованого приміщення.

Позиція відповідача щодо узгодження між сторонами продовження договору з врахуванням прийняття позивачем від підприємства орендної плати з огляду на п.4.10. договору оренди №6073 не свідчить про таке, оскільки за відсутності фактичної передачі об'єкта оренди з користування з підписанням акта приймання-передачі приміщення, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату орендної плати.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи часткову доведеність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вони підлягають судом задоволенню в частині виселення відповідача із займаного об'єкта оренди. В частині позовних вимог про розірвання договору оренди №6073 від 14.04.1997р. (у новій редакції від 24.09.2007р.) провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору за розгляд судом даного позову відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог в сумі 1600грн.

Так, згідно п.5.1. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожними. При цьому слід враховувати, що у разі припинення провадження у справі у апеляційній або касаційній інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 1 1 статті 80 ГПК, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях. Враховуючи викладене, сплачений позивачем за розгляд позовної вимоги про розірвання договору судовий збір в сумі 1600грн. підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України після подання ним відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Департамента комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Департамента комунальної власності Одеської міської ради про розірвання договору оренди №6073 від 14.04.1997р. (у новій редакції від 24.09.2007р.), укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Продтовари-97» .

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „Продтовари-97» (65010, м.Одеса, пр-т Адміральський,17, код 20920398) із нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 228,5кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пр-т Адміральський,17, на користь Департамента комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська,1, код ЄДРПОУ 26302595).

4. Відмовити позивачу у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Продтовари-97» (65010, м.Одеса, пр-т Адміральський,17, код 20920398) на користь Департамента комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1, код ЄДРПОУ 26302595) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2017 р.

Суддя І.А. Малярчук