Постанова

від 12.09.2017 по справі 804/1858/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 р. Справа № 804/1858/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дніпробудметал" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство Дніпробудметал звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позиву просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, а саме: форми Р від 14.12.2016р. №0008831411, форми С від 14.12.2016р. №0008791407, форми Р від 28.03.2017р. №0003482200.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача склав акт №637/04-36-14-03/36842049 від 18.11.2016р., в якому дійшов висновку про порушення останнім приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010р. №1020 (далі - Порядок), Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ №637 від 15.12.04р. (далі - Положення). Проте, оскаржувані рішення, винесені на підставі вищевказаного акту перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки нараховані в них грошові зобов'язання, штрафні санкції та адміністративно-господарські санкції застосовані з порушенням строків давності.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами перевірки контролюючий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем норм чинного законодавства, а тому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього, щодо розгляду означеної справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство Дніпробудметал (далі - ПП Дніпробудметал ) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток приватних підприємств.

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), згідно із п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 ст.75, п.77.1, ст.77.4, п.82.1 ст.82 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2016 року, працівниками відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ПП Дніпробудметал з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 30.06.2016р.

За результатами проведеної перевірки складено акт №637/04-36-14-03/36842049 від 18.11.2016р., яким, зокрема, зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення приписів:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2, п.п.138.10.2. п.138.10 ст.138., п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України, у зв'язку з чим ПП Дніпробудметал занижено податок на прибуток на загальну суму 431494 грн. в т.ч. за 2013 рік на суму 229237 грн., за 2014 рік на суму 17985 грн., за І півріччя 2016 року на суму 184272 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим ПП Дніпробудметал занижено податок на додану вартість сумі 241303,00грн., в т.ч. за січень 2013 року на суму7543,20грн., за лютий 2013 року в сумі 4100,00грн., за березень в сумі 13527,00грн., за квітень 2013 року в сумі 17061,00грн., в травні 2013 року в сумі 11405,00грн., в червні 14997,00грн., липні 2013 року в сумі 26125,00грн., в серпні 2013 року в сумі 14441,00грн., в вересні 2013 року в сумі 18953,00грн., в жовтні 2013 року в сумі 27368,00грн., в листопаді 2013 року в сумі 4968,00грн., в грудні 2013 року в сумі 36113,00грн.;

- п.п.168.1.1. п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 з урахуванням п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164 ПК України, що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 1440,00грн., у тому числі за березень 2014 року в сумі 120,00грн., за квітень 2014 року в сумі 120,00грн., за травень 2014 року в сумі 1200,00 грн.;

- п.51.1 ст.51, п.176.2 ст.176 ПК України та п. 3.4., 3.6 розділу 3 Порядку, що виявилося у поданні з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 1 квартал 2014 року та 2 квартал 2014 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 1440,00грн.;

- п.2.6 Положення, що призвело до не оприбуткування готівки в розмірі 180000,00грн.

На підставі акту №637/04-36-14-03/36842049 від 18.11.2016р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 14 грудня 2016 року за №0008831411, яким ПП Дніпробудметал збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ за основним платежем на суму 85781,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 42890,50грн., а загалом на суму 128671,50грн.;

- від 14 грудня 2016 року за №0008781411, яким ПП Дніпробудметал збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 431494,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 107873,50грн., а загалом на суму 539367,50грн.;

- 14 грудня 2016 року за № НОМЕР_1, яким до ПП Дніпробудметал застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 900000,00грн.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся в адміністративному порядку зі скаргами до Державної фіскальної служби України про їх скасування.

Так, рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 21.02.2017р. №3537/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення - рішення від 14.12.2016р. №0008791407 залишено без змін, а скаргу - баз задоволення.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 21.02.2017р. №3502/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2016р. №0008781411 в частині встановленого перевіркою завищення ПП Дніпробудметал витрат, що враховуються при визначені фінансового результату за 2015 рік, півріччя 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ТОВ Трейдмікс , ТОВ Жордон та не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік, півріччя 2016 року, і у відповідній частині штрафні санкції, а в інших частинах зазначене податкове повідомлення - рішення та податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2016р. №0008831411 залишено без змін, а скаргу позивача задоволено частково.

З урахуванням рішення Державної фіскальної служби України скарги від 21.02.2017р. №3502/6/99-99-11-01-01-25, яким частково скасовано податкове - повідомлення рішення від 14.12.2016р. №0008781411, ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 28.03.2017р. №0003482200, яке отримано позивачем 29.03.2017р.

Відповідно до п.п.60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

При цьому, згідно з п.60.4 ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

З урахуванням вищевказаних норм, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2016р. №0008781411 є відкликаним, через що позивачем подано уточнений адміністративний позов, який прийнятий судом та справа розглядається щодо раніше вказаних позовних вимог.

Вирішуючи означений адміністративний позов, суд зважає на таке.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як витікає з матеріалів справи, ПП Дніпробудметал (код ЄДРПОУ 36842049) (Замовник) укладено ряд договорів на виконання юридичних та бухгалтерських послуг, на наповнення сайту контентом, на виконання робіт з перемотування дроту з наступними підприємцями-виконавцями: з ТОВ Відродження - Дніпро (код ЄДРПОУ 38199048) №0103-БП від 01.01.2013р., №0103-2ЮП від 01.01.2013р., №34Т7 від 01.11.2013р., №147/3-КS від 01.11.2013р.; з ТОВ Інтервенто (код ЄДРПОУ 38198809) №102-УК від 01.02.2013р.; з ТОВ МГТ-Строй (код ЄДРПОУ 37212083) №0106-П1 від 01.06.2012р.; з ТОВ В.Г.М. (код ЄДРПОУ 38355533) №2410-5 від 24.10.2013р.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем до перевірки надано вищевказані договори, податкові накладні, акти виконаних робіт.

Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі.

Разом з тим, вищеозначені документи не відображають в повній мірі зміст та обсяг вказаних господарських операцій, а, отже, не можуть бути визнані належним документальним підтвердженням реальності їх здійснення.

Так, в наданих до перевірки договорах не вказано, яким чином та в якому виді надавались юридичні, бухгалтерські та послуги з обслуговування сайту.

В наданих до перевірки актах виконаних робіт не вказано характер виконаних робіт, їх суть, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. Тобто, до перевірки не надано акти виконаних робіт, які б відповідали нормам чинного законодавства.

Інших документів, на підставі яких сформовано бухгалтерські проведення, до перевірки не надано.

Згідно інформаційний баз ДФС по контрагентам позивача встановлено наступне:

- ТОВ Відродження - Дніпро має стан 16 (припинено (ліквідовано, закрито)), вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та металевими виробами. Згідно з даними декларації з податку на прибуток за 2013 рік відображено валовий дохід на суму 1644 млн. грн., при цьому об'єкт оподаткування на податок на прибуток - дорівнює нулю . Кількість працюючих - 13 осіб за період березень - грудень 2013 року;

- ТОВ Інтервенто має стан 16 (припинено (ліквідовано, закрито)), вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель, відсутні основні засоби і транспортні засоби. Згідно з даними декларації з податку на прибуток за 2013 рік відображено валовий дохід на суму 884,2 млн. грн., при цьому об'єкт оподаткування дорівнює нулю. Кількість працюючих -21 особа за період лютий - грудень 2013 року;

- ТОВ М.Г.Т-Строй має стан 16 (припинено (ліквідовано, закрито)), вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель, відсутні основні засоби і транспортні засоби. Згідно з даними декларації з податку на прибуток за 2013 рік відображено валовий дохід на суму 83,1 млн. грн. Кількість працюючих - 5 осіб;

- з ТОВ В.Г.М. має стан - 11 (припинено (ліквідовано, закрито)), вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, відсутні управлінський або технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби при значних обсягах реалізації товарів. Фінансовий звіт малого підприємництва та декларацію про прибуток підприємства не подано. Кількість працюючих - 5 осіб.

Також відповідно до податкової інформації основні контрагенти ТОВ Відродження - Дніпро , з ТОВ Інтервенто , ТОВ МГТ-Строй , ТОВ В.Г.М. не мають основних фондів та виробничих потужностей, та внесені записи до ЄДР про відсутність підтвердження відомостей.

Проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних встановлено невідповідність придбаного та реалізованого ТОВ Відродження - Дніпро , з ТОВ Інтервенто , ТОВ МГТ-Строй , ТОВ В.Г.М. товару (робіт, послуг).

При цьому, судом встановлено, що відносно ТОВ Інтервенто відкрите кримінальне провадження №3201440340000031 за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України.

На підставі вищенаведеного та враховуючи відсутність у ТОВ Відродження - Дніпро , з ТОВ Інтервенто , ТОВ МГТ-Строй , ТОВ В.Г.М. трудових ресурсів для здійснення в значному обсязі послуг, відсутність їх придбання у контрагентів, позивачем на підтверджено реальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

З огляду на означене, висновок відповідача в акті перевірки №637/04-36-14-03/36842049 від 18.11.2016р. про заниження позивачем ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ Відродження - Дніпро , з ТОВ Інтервенто , ТОВ МГТ-Строй , ТОВ В.Г.М. є правомірним, та не спростований ПП Дніпробудметал .

Щодо доводів позивача відносно того, що контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 14.12.2016р. №0008831411 та від 28.03.2017р. №0003482200 незаконно визначено грошові зобов'язання після спливу 1095 днів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017р. №0003482200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання та штрафна санкція з податку на прибуток приватних підприємств, прийнято на підставі податкових декларацій від 25.02.2014р. №9090653839 та від 05.02.2015р. №9080069677.

З урахуванням приписів п.102.1 ст.102 ПК України граничний строк для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань по декларації від 25.02.2014р. №9090653839 є 25.02.2017р., а по декларації 05.02.2015р. №9080069677 - 05.02.2018р., в той час як грошові зобов'язання по рішенню №9080069677 від 28.03.2017р. первинно нараховані 14.12.2016р. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0008781411, тобто у межах строку, встановленого п.102.1 ст.102 ПК України.

Податковим повідомленням-рішенням від 14 грудня 2016 року за №0008831411 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ за основним платежем на суму 85781,00грн. за період листопад-грудень 2013 року, та нараховану штрафну санкцію у сумі 42890,50грн.

Відповідно до ст.203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З урахуванням приписів ст.203 ПК України податкова декларація з ПДВ за листопад 2013 року повинна бути подана включно до 20.12.2013р. - граничний строк для визначення грошового зобов'язання - 20.12.2016р., а за грудень 2013 року включно 20.01.2014р. - граничний строк для визначення грошового зобов'язання - 20.01.2017р., в той час як оскаржуване рішення №0008831411 винесене 14.12.2016р., тобто у межах строку, встановленого п.102.1 ст.102 ПК України.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову в частині щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 14.12.2016р. №0008831411 та від 28.03.2017р. №0003482200.

Разом з тим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми С від 14.12.2016р. №0008791407, з огляду на наступне.

Так, під час перевірки дотримання вимог пунктів 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320) із змінами та доповненнями (далі- Положення №637) встановлено, наступне: 29.09.2014р. через касу банку, на розрахунковий рахунок позивача надійшли готівкові кошти в сумі 140000,00грн., що підтверджено квитанцією АТ Укрсиббанк №49 від 29.09.2014р.; 30.09.2014р. через касу банку, на розрахунковий рахунок підприємства надійшли готівкові кошти в сумі 40000,00грн., що підтверджено квитанцією АТ Укрсиббанк №42 від 30.09.2014р.

В вищезазначених квитанціях платником вказано ПП Дніпробудметал код 36842049, призначення платежу поворотна - фінансова допомога .

Перевіркою каси позивача за 29.09.2014р. та 30.09.2014р. встановлено відсутність записів про оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів за ці дати.

Згідно відомостей журнал-ордер по рахунку №301 каса в національній валюті за 2014 рік запис про рух готівкових коштів на підприємстві в зазначені дати, відсутній.

Загальна сума готівкових коштів, не оприбуткованих в касі підприємства за 29.09.2014р.-30.09.2014р. складає 180 000,00 грн., чим порушено п.2.6. Положення №637.

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, с здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пункту 4.2 Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Так, з урахуванням приписів ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення відповідача форми С від 14.12.2016р. №0008791407, яким до позивача засновано штрафні санкції у сумі 900000,00грн.

За своєю суттю передбачена статтею 1 Указу № 436/95 фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 ГК України.

При цьому суд зазначає, що адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 ГК України строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації.

Згідно зі статтею 238 ГК за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГК України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки).

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) контролюючий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у справі №21-466а14.

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи те, що застосований згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2016р. №0008791407 штраф є адміністративно-господарською санкцією, то він мав би бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 ГК України.

З огляду на означене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено строк для застосування адміністративно-господарської санкції, нарахованої відповідно до податкового повідомлення-рішення форми С від 14.12.2016р. №0008791407, та як наслідок означене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми С від 14.12.2016р. №0008791407.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 13500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1