Рішення

від 09.09.2010 по справі 2-851/10

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Борзнянський районний суд Чернігівської області

м. Борзна, вул. Незалежності, 4, 16400, (04653) 2-12-02

Справа №2-851/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Страшного О.М.

при секретарі Граб С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання дій незаконними та зобов'язання провести нарахування та виплату належних сум, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеними позовом, посилаючись на те, що він у відповідності до Закону України Про соціальний захист дітей війни має статус дитина війни , що гарантує йому право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем протягом 2007-2010 років таке підвищення безпідставно не проводилося. В зв'язку з цим, просить визнати незаконними дії відповідача щодо ненарахування і невиплати йому у повному розмірі підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , та зобов'язати відповідача провести даний перерахунок і виплату зазначеного підвищення за весь строк позовної давності.

Позивач в судове засідання не з'явився, в своїй позовній заяві просить справу розглянути в його відсутність, заявлені вимоги підтримує.

Представник Пенсійного фонду України в Борзнянському районі в судове засідання не з'явився, подали заяву про розгляд справи без їх участі та письмові заперечення проти позову, де позов не визнають і зазначають, що, дійсно, відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни передбачено підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус дитина війни , в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але до теперішнього часу відсутнє законодавче врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення до пенсії особам, які мають статус дитина війни ; також, після визнання Конституційним Судом України неконституційними окремих положень законодавчих актів щодо дітей війни питання щодо джерел, порядку і механізму обчислення та виплати зазначеного підвищення до цього часу Верховною Радою України не вирішено, а тому вони керувалися положеннями постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян . В зв'язку з цим, вважають, що в їх діях жодного порушення чинного законодавства немає, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Оскільки в матеріалах справи достатньо даних для вирішення її по суті, то суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі сторін за наявними доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України і відповідно до ст.1 Закону України Про соціальний захист дітей війни має статус дитина війни , що підтверджується копіями його паспорту, пенсійного посвідчення та не заперечується відповідачем. Тому, відповідно до ст.6 даного Закону він має право на надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Суд не може взяти до уваги доводи відповідача про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30%

мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Відповідно до ст.7 Закону України Про соціальний захист дітей війни фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у Державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Разом з тим, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі і на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідачем на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги, що узгоджується з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини при розгляді справи Кечко проти України .

Згідно зі ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується. За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Вищевказані положення Основного Закону України принципово забороняють законодавцю погіршувати становище людини в суспільстві шляхом обмеження тих прав і свобод, які вже закріплено в законах України. В п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996р. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя також вказано, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, акти органів місцевого самоврядування тощо) підлягають оцінці на відповідність, як Конституції, так і закону; якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд повинен застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Законом України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006р. дію ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни було зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. положення Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , якими зупинялася дія ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , визнано неконституційними.

Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007р. було внесено зміни до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , в зв'язку з чим, з 01 січня 2008 року надбавка до пенсії виплачувалася позивачеві у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян у розмірі, встановленому для учасників війни, - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зазначене положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України визнано неконституційним.

Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Посилання ж відповідача у своїх запереченнях, що Верховною Радою України рішення про відновлення дії норм ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в попередній редакції не приймалось, суд до уваги не приймає, оскільки рішення Конституційного Суду України автоматично відновлюють дію попередніх норм, мають пряму дію і не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади; згідно зі ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню саме положення Закону України Про соціальний захист дітей війни , а не постанови Кабінету Міністрів України, на яку посилається відповідач, а тому виплата відповідачем ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі, меншому, ніж то передбачено ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року й з 22 травня 2008 року і по даний час є порушенням прав позивача, визначених даним Законом та Конституцією України.

Щодо дій відповідача за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року, то суд вважає, що підстав для визнання дій відповідача незаконними немає, так як він у відповідності до положень ч.2 ст.19 Конституції України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що були передбачені діючим у даний проміжок часу чинним законодавством.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Враховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій, - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону.

За змістом ст.ст.257, 264 ЦК України загальний строк позовної давності становить три роки й переривається у разі пред'явлення особою позову. Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 30 серпня 2010 року, то його вимоги підлягають задоволенню за період з 30 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 серпня 2010 року включно.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в Борзнянському районі ОСОБА_1 виплачувалося підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а тому зазначені суми підвищення підлягають виключенню з суми, яка підлягає виплаті позивачеві.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 19, 22, 152 Конституції України, Законом України Про соціальний захист дітей війни , ст.ст.4, 10, 15, 60, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , за період з 30 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 серпня 2010 року включно.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , за період з 30 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 серпня 2010 року включно з урахуванням вже виплаченого підвищення до пенсії.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі на користь ОСОБА_1 понесені останнім витрати при подачі позову на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення; особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Борзнянського районного суду О.М.Страшний.