АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Апеляційне провадження № 11сс/790/1636/17 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 640/9503/17 - к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
адвоката - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 як представника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12 вересня 2017 року, якою задоволено частково клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №120162200000000542 від 17.05.2016 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12.09.2017 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 по кримінальному провадженню №120162200000000542 від 17.05.2016 рокупро арешт майна. Накладено арешт на : нерухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на : 1/2 частику нежитлової будівлі літ «ФМ-1», загальною площею 346,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частку нежитлової будівлі літ.»ФН-1», загальною площею 158,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру загальною площею 109 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,0614 га, кадастровий номер: 4424581100:20:001:01234 за адресою: АДРЕСА_4 ; квартиру загальною площею47,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони їх розпорядження та відчуження; рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_9 , а саме : автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 400 4 МАТІС, 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , шляхом заборони його розпорядження та відчуження.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції адвокат ОСОБА_8 як представник підозрюваного ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 12.09.2017 року; скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2017 року та постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА_9 .
Апеляційну скаргу обґрунтував наступним. Суд першої інстанції в порушення норм чинного кримінально процесуального законодавства здійсни розгляд клопотання про арешт майна у відсутність ОСОБА_9 та його захисника. Оскаржувана ухвала в частині накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_9 постановлена всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема положень ст.171 КПК України. Слідчим у своєму клопотанні про арешт майна не надано відповідного обґрунтування необхідності накладення такого арешту, не зазначені можливі ризики. Крім того, розмір шкоди, вказаний слідчим у повідомлені про підозру неспіврозмірний вартості нерухомого та рухомого майна, на яке накладено арешт. У даному кримінальному провадженні відсутній цивільний позов чи інша заява про матеріальну шкоду спричинену кримінальним правопорушенням, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_9 . На вказані обставини слідчий суддя при постановлені оскаржуваної ухвали уваги не звернув.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, адвоката, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Колегія суддів вважає за можливе поновити адвокату ОСОБА_8 як захиснику підозрюваного ОСОБА_9 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 12.09.2017 року, враховуючи, що при постановлені оскаржуваної ухвали вони присутні не були, копія ухвали апелянтом була отримана 25.09.2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу 04/2/3 прокуратури Харківської області ОСОБА_11 , по кримінальному провадженню №120162200000000542 від 17.05.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.3 ст.191, ч.1 ст.368, ч.3 ст.369 КК України, про накладення арешту на майно, тобто тимчасово позбавити підозрюваного ОСОБА_9 можливості відчужувати зазначене у клопотанні нерухоме майно, та розпоряджатися та використовувати будь-яким чином рухомим майном.
07.09.2017 року ОСОБА_9 в порядку ст.278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
У ході досудового розслідування, 17.07.2017 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_5 та у автомобілі, у ході яких вилучене майно, належне підозрюваному ОСОБА_9 , а саме: мобільний телефон Айфон, чорного кольору на паролі з сім - картою, грошові кошти: 1700 (одна тисяча сімсот) доларів США; 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) рублів; 7 300 (сім тисяч триста) гривень; автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 400 4 МАТІС, 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з інформаційною довідкою прав власності ОСОБА_12 належить на праві власності: 1/2 частки нежитлової будівлі літ. «ФМ-1», загальною площею 346,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частки нежитлової будівлі літ. «ФН-1», загальною площею 158,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира загальною площею 109 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка площею 0,0614 Га, кадастровий номер: 4424581100:20:001:0123 за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира загальною площею 47,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 5ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Крім того відповідно до ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимогст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, достатність даних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_9 , а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбаченихст. 170 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом нормКПК Українине знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимогКПК Українина підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів.
Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст.392,405,407,419,422,423 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И ЛА:
Поновити адвокату ОСОБА_8 як представника ОСОБА_9 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12 вересня 2017 року задовольнивши клопотання.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 як представника ОСОБА_9 відхилити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12 вересня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді -
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 69991465 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Харківської області
Бездітко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні