Ухвала

від 03.11.2017 по справі 709/2062/17

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/2062/17

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

03 листопада 2017 року смт. Чорнобай

Слідчий суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

старшого слідчого СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання старшого слідчого СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який народився у смт. Чорнобай, Черкаської області, проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , з вищою освітою, непрацюючого, не одруженого, інвалідом будь-якої групи, депутатом та учасником бойових дій не являється, неодруженого, неповнолітніх дітей немає, раніше не судимого,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .

В обґрунтування даного клопотання зазначалися наступні обставини.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у невстановлений слідством день, час та у не встановлений спосіб придбав з метою подальшого збуту речовину рожевого кольору, яка згідно з висновком експерта № 2/2658 від 3 листопада 2017 року містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, незаконно зберігав її частину при собі з метою подальшого збуту до 2 листопада 2017 року та близько 19:00 цього ж дня вищезгадану психотропну речовину, під час проведення працівниками Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області негласної (слідчої) розшукової дії - контролю за вчиненням злочину, а саме: оперативної закупки, перебуваючи в магазин-барі, який знаходиться за адресою: вул. Жовтнева,

смт. Чорнобай, Черкаська область на земельній ділянці за кадастровим номером 7125155100:01:000:0047, яка належить Чорнобаївській селищній раді Чорнобаївського району Черкаської області та на даний час перебуває в оренді відповідно до договору оренди землі

№ 040979700040 від 10 листопада 2009 року у громадянина ОСОБА_7 та має цільове призначення «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, незаконно збув психотропну речовину - амфетамін, за гроші в сумі 200,00 грн., особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_8 , що згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів № 2/2658 від 3 листопада 2017 року містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін (в перерахунку на амфетамін-основу) масою 0,116 г, а решту продовжував незаконно зберігати з метою збуту в магазині до виявлення та вилучення нього ж дня під час обшуку працівниками поліції.

2 листопада 2017 року о 19:10 ОСОБА_5 затриманий в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

3 листопада 2017 року ОСОБА_5 з дотриманням вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_5 відмовився давати покази відповідно до ст. 63 Конституції України.

В ході досудового розслідування зібрано достатньо даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, та відображені у: протоколі огляду та помітки грошових купюр від 2 листопада 2017 року; протоколі огляду покупця та вручення грошей від 2 листопада 2017 року, протоколі видачі предметів від 2 листопада 2017 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_8 , (особи зі зміненими даними) від 2 листопада 2017 року; протоколі затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 2 листопада 2017 року; протоколі обшуку від 2 листопада 2017 року; показаннях свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 3 листопада 2017 року; висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № 2/2658 від 3 листопада 2017 року.

У діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 307 КК України, що є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 4 до 8 років.

Прокурор ОСОБА_3 та старший слідчий СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 підтримали подане клопотання, просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому, і застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1-5 ст. 177 КПК України. При цьому прокурор ОСОБА_3 у разі задоволення клопотання просив суд визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 96000,00 гривень. Наголошував також що досудове слідство триває і у подальшому планується проведення низки слідчих дій та експертиз, а тому з метою запобігання незаконному впливу підозрюваного

ОСОБА_5 на свідків, експертів, а також переховуванню останнього від органів досудового слідства та суду, є підстави для взяття останнього під варту. В обгрунтування своєї позиції посилався на те, що підозрюваний ОСОБА_5 немає міцних соціальних зв`язків, а пысля затримання намагався втекти. Крім того, старший слідчий ОСОБА_4 звертав увагу суду, що під час проведення обшуку і затримання підозрюваний ОСОБА_5 назавався іншим іменем " ОСОБА_11 ".

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечили та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт у будинку, який належить батькові підозрюваного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Захисник ОСОБА_6 звертав увагу суду на хворобливий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а також зазначав про необхідність у останнього здыйснювати догляд за хворими батьками, які є інвалідами. Стверджував, що окрім тяжкості інкримінованого злочину, інших підстав для застосвання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, а перераховані прокурором ризики не доведені. Підозрюваний ОСОБА_5 пояснив суду, що перебував у стресовому стані, тікати не збирався, а просто оступився, просив не брати його під варту

Заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.

Згідно із змістом ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому Верховним Судом України роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв`язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також не доведено підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Посилання сторони обвинувачення на ймовірність вчинення підозрюваним однієї із дій, які вказані у п. 1-5 ч. 1 ст.177 КПК України є лише припущенням, і не підтверджені доказами.

Із досліджених доказів, які містяться в матеріалах клопотання, встановлено, що

ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, офіційно не працює, немає стійких соціальних зв`язків, проте характеризується позитивно, раніше не судимий.

Разом з тим стороною обвинувачення не доведено, що підозрюваний ОСОБА_5 ухилятимиться від явки до слідчого; не доведено, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, надані стороною обвинувачення докази не доводять обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оскільки органами досудового розслідування не доведено, що більш м`який запобіжний захід буде недоцільним для застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , тому слідчий суддя має підстави для відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за можливе застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, і передбачає виконувати покладені на підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов переконання, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та в суді.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - відмовити.

Обрати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці за місцем проживання його батьків - ОСОБА_7 і ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 .

Заборонити ОСОБА_5 цілодобово залишати будинок по

АДРЕСА_2 до 1 січня 2017 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора за першою вимогою;

2) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - шістдесят днів, тобто до 1 січня 2018 року включно.

Виконання ухвали доручити Чорнобаївському ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на таршого слідчого СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1