Рішення

від 31.10.2017 по справі 904/7912/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.10.2017 Справа № 904/7912/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна"

до Дніпровської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Гармаш І.С. - довіреність №06107 від 22.06.2017;

від відповідача: представник Олійник Ю.М. - довіреність №7/10-2558 від 28.12.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна", м.Дніпро (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, Дніпро (далі по тексту - відповідач) в якій просить суд:

- визнати укладеною між позивачем та відповідачем додаткову угоду до договору оренди землі від 13.10.2009 з додатковим договором від 26.03.2010.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від укладання спірної додаткової угоди до договору оренди землі.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2017 справу №904/7912/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

За результатами розгляду позовної заяви від б/д за вих.№б/н ухвалою суду від 16.08.2017 порушено провадження по справі та прийнято позовну заяву до розгляду, призначено слухання на 14.09.2017.

14.09.2017 від відповідача отримано відзив та заяву про застосування строків позовної давності.

Суд розгляд справи відкладав з 14.09.2017 до 05.10.2017.

04.10.2017 від позивача отримано заперечення на відзив в яких підтримано обрану правову позицію. Крім того, отримано заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

05.10.2017 від відповідача отримано доповнення до відзиву в яких підтримано обрану правову позицію.

Ухвалою від 05.10.2017 продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, а саме по 31.10.2017; розгляд справи відкладено на 31.10.2017.

25.10.2017 від позивача отримано заяву про долучення до матеріалів справи судову практику та заяву про виправлення описки. При прийнятті рішення господарський суд взяв до уваги заяву про виправлення описки.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Господарським судом враховано положення пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи явку представників сторін господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 31.10.2017, представники сторін підтримали обрані правові позиції.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 31.10.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає наступне. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.09.2009 №257/49 позивачу передана земельна ділянка площею 0,8276га (кадастровий номер 1210100000:09:531:0008) по вул.Молодогвардійській у районі будинку №1А в оренду строком на три роки для проектування та улаштування майданчика для виставки-продажу сільгосптехніки.

13.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна" (далі по тексту - позивач, орендар) та Дніпровською міською радою (далі по тексту - відповідач, орендодавець) укладено договір оренди землі (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого орендодавець передає, а орендар приймає строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по вул.Молодогвардійській у районі буд.№1-А (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:531:0008.

Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність) (пункт 1.2 договору).

Підставою для надання земельної ділянки в оренди є рішення міської ради від 16.09.2009 №275/09 (пункт 1.3 договору).

Договір укладено на три роки (пункт 3.1 договору).

Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово, не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку договору, звернувся до міської ради за клопотанням про продовження його дії, то за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради договір оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором (пункт 3.2 договору).

У разі продовження на новий строк дії або поновлення договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо істотних умов договору оренди землі орендар після письмового повідомлення орендодавця втрачає переважне право на його поновлення (пункт 3.3 договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 14.1 договору).

Договір зареєстровано у ДМВ ДРФ Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2009 за №040910400796.

13.10.2009 за актом приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:531:0008 відповідач передав, а позивач прийняв.

В подальшому на підставі рішень Дніпропетровської міської ради від 23.01.2008 №2/27, від 13.02.2008 №31/28 та від 06.08.2008 №39/35 до договору оренди землі було внесено зміни, про що укладено додатковий договір від 26.03.2010, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. 26.03.2010 і зареєстрований у реєстрі за №1278 за необхідністю наступної державної реєстрації.

Датою закінчення строку дії договору є 13.10.2012.

Позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням №17 від 06.07.2012 про поновлення договору оренди землі в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" в якому повідомив про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі та просив відповідача продовжити дію договору оренди землі від 13.10.2009 та поновити на той строк і на тих умовах, які передбачені договором.

В якості додатку надано проект додаткової угоди.

Лист-повідомлення №17 від 06.07.2012 про поновлення договору оренди землі в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідач отримав 06.07.2012 за вх.№13/6503 що підтверджується відміткою відповідача на вказаному листі-повідомленні позивача.

13.07.2016 Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №256/11 "Про поновлення договору оренди землі від 13.10.2009 (державна реєстрація від 16.10.2009 за №040910400796) по вул.Молодогвардійській у районі буд. №1А (Самарський район) ТОВ "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925, для проектування та улаштування майданчика для виставки-продажу сільгосптехніки" в якому вирішено поновити договір оренди землі від 13.10.2009 (державна реєстрація від 16.10.2009 за №040910400796), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. 13.10.2009 за реєстровим номером 3998, укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925, на підставі рішення міської ради від 16.09.2009 №257/49, на три роки, починаючи з дати прийняття цього рішення, для цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність). Товариство з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна" зобов'язано у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою додаткову угоду до договору оренди землі. Відзначено, що невиконання вимог пунктів 3.1, 3.2 цього рішення з вини замовника тягне за собою втрату чинності рішенням в цілому.

20.09.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив підготувати додаткову угоду до договору оренди землі на підставі рішення міської ради від 13.07.2016 №256/11.

Листом від 12.10.2016 №5/9-153 про укладання додаткової угоди до договору оренди землі по вул.Молодогвардійській, 1 позивача повідомлено, що у зв'язку з технічною помилкою, яка виникла при підготовці проекту рішення міської ради "Про передачу земельної ділянки по вул.Молодогвардійській у районі будинку №1-А (Самарський район) в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Фагор", код ЄДРПОУ 31655925, для проектування та улаштування майданчика для виставки-продажу сільгосптехніки" укладання додаткової угоди є неможливим. Окремо повідомлено, що найближчим часом до вищезазначеного рішення міської ради будуть внесені відповідні зміни та поновлено строк на право укладання додаткової угоди до договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 по справі №904/3187/17, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 по справі №904/3187/17 залишено без змін встановлено наступне: "У матеріалах справи міститься рішення Дніпропетровської міської ради №256/11 від 13.07.2016, яким за заявою позивача вже поновлено строк даного договору на три роки, починаючи з 13.07.2016 (дати прийняття вказаного рішення), тобто до 13.07.2019 (включно)".

Позивач вказує, що відповідач ухилився від підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, всупереч чинному рішенню №256/11 від 13.07.2016 "Про поновлення договору оренди землі від 13.10.2009". Отже, на думку позивача, фактично спірний договір оренди земельної ділянки є поновленим, а укладення між сторонами додаткової угоди до зазначеного правочину є лише документальним оформленням цього факту, яке не потребує прийняття відповідного рішення відповідачем.

Акт обстеження земельної ділянки №7/5-0917 від 13.09.2017 є неналежним доказом у справі, так як складений неповноважною особою та має суттєві протиріччя.

На даний час, як вказує позивач, останній продовжує користуватися земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення після закінчення строку дії договору та вносити оренду плату, обумовлену умовами договору, що підтверджується випискою по рахунку позивача у ПАТ КБ "Приватбанк".

Відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, надав відзив в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне.

12.03.2011 набрав чинності Закон України "Про врегулювання містобудівної діяльності", у зв'язку з чим статтю 33 Закону України "Про оренду землі" викладену у новій редакції і до спірних правовідносин щодо пролонгації (продовження, поновлення) договору має застосовуватися саме та редакція Закону України "Про оренду землі", яка була чинною на момент їх виникнення, тобто, редакція яка діяла після 13.03.2011.

Відтак, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої - п'ятої зазначеної статті, не є тотожним змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 вказаної статті.

Відповідач посилається на постанови Верховного суду України від 25.02.2015 у справі №6-219цс14, від 25.02.2015 у справі №6-10цс15, від 18.03.2015 у справі №6-3цс15, від 18.03.2015 у справі №6-4цс15.

Доводи позивача про належне виконання останнім своїх обов'язків за договором оренди від 13.10.2009 не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому, на думку відповідача, не можуть бути підставою для висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором оренди землі.

Підтвердженням вищевикладеного є акт обстеження земельної ділянки від 13.09.2017.

Отже, відповідач дійшов висновку, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на спірну земельну ділянку припинилося, тому відсутні правові підстави для задоволення позову на умовах переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі від 13.10.2009.

Відповідач вказує, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, у зв'язку з чим договір оренди між сторонами не поновлено.

На думку відповідача, відсутні докази належного виконання орендарем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки, отже відсутні підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 13.10.2009 укладеною.

Позовна заява, що розглядається не містить доказів того, що права позивача порушено. Отже, на думку відповідача, підстави для звернення до суду відсутні.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідач вказує, що позивачем порушено умови використання земельної ділянки. Додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення не було укладено у місячний строк, у зв'язку з чим договір оренди землі між сторонами не поновлений. Відповідач наголошує, що позивач просить визнати укладеною додаткову угоду проект якої Дніпровська міська рада не отримувала.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого.

Невизнання - це дії учасника цивільного правовідношення, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою, які спрямовані на заперечення в цілому або в певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільного правовідношення, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право.

Оспорювання - це такий стан цивільного правовідношення, при якому між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін.

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено у статті 16 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням (що відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного суду України від 21.05.2012 у справі №6-20цс11).

На дату закінчення строку дії укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки землі від 13.10.2009, тобто станом на 13.10.2012 питання поновлення договору оренди землі на законодавчому рівні було врегульоване Законом України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинна на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки, далі - Закон України "Про оренду землі").

За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Цивільний кодекс України передбачає два випадки пролонгації договору найму (оренди): ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України і ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України.

Так, за змістом положень ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено і статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинна на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки), яка конкретизує порядок такої пролонгації.

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).

Згідно пункту 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011); частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі; відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору; разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки; при цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011р.) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі; реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлена імперативна норма про те, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тобто, договір оренди землі за наявності визначених законом умов вважається поновленим в силу закону. Подальше укладення додаткової угоди сторонами є лише документальним оформленням уже існуючого факту.

Положеннями ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" та на виконання пункту 3.2 договору оренди землі від 30.10.2009 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням №17 від 06.07.2012 (а.с.41) про поновлення договору оренди землі в якому повідомив про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі та просив відповідача продовжити дію договору оренди землі від 13.10.2009 та поновити на той строк і на тих умовах, які передбачені договором. В якості додатку надано проект додаткової угоди.

Лист-повідомлення №17 від 06.07.2012 про поновлення договору оренди землі в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідач отримав 06.07.2012 за вх.№13/6503, що підтверджується відміткою відповідача на вказаному листі-повідомленні позивача.

Дослідивши наявні матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позивач належним чином скористався наданим йому переважним правом перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк з огляду на наступне.

Позивачем своєчасно повідомлено відповідача про свій намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки та надіслано проект додаткової угоди з цього приводу.

Крім того, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, що була передана останньому згідно умов договору оренди земельної ділянки.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження надсилання позивачу письмових заперечень проти продовження строку дії договору оренди земельної ділянки.

Матеріали справи свідчать, що відповідач порушив, визначений частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", місячний термін розгляду надісланого позивачем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди та перевірки його на відповідність вимогам закону. Однак, 13.07.2016 Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №256/11 "Про поновлення договору оренди землі від 13.10.2009 (державна реєстрація від 16.10.2009 за №040910400796) по вул.Молодогвардійській у районі буд. №1А (Самарський район) ТОВ "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925, для проектування та улаштування майданчика для виставки-продажу сільгосптехніки" в якому вирішено поновити договір оренди землі від 13.10.2009 (державна реєстрація від 16.10.2009 за №040910400796), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. 13.10.2009 за реєстровим номером 3998, укладений між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна", код ЄДРПОУ 31655925, на підставі рішення міської ради від 16.09.2009 №257/49, на три роки, починаючи з дати прийняття цього рішення, для цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

З урахуванням викладеного господарський суд дійшов висновку, що відповідач, незважаючи на порушення строку розгляду надісланого позивачем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі, продовжив строк дії вказаного договору на три роки, починаючи з дати прийняття цього рішення.

При прийнятті рішення господарський суд взяв до уваги обставини, які встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 по справі №904/3187/17, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 по справі №904/3187/17 залишено без змін, а саме: "У матеріалах справи міститься рішення Дніпропетровської міської ради №256/11 від 13.07.2016, яким за заявою позивача вже поновлено строк даного договору на три роки, починаючи з 13.07.2016 (дати прийняття вказаного рішення), тобто до 13.07.2019 (включно)".

З урахуванням прийнятого 13.07.2016 Дніпровською міською радою рішення №256/11 "Про поновлення договору оренди землі від 13.10.2009" позивач в черговий раз 20.09.2016 звернувся до відповідача з заявою в якій просив підготувати додаткову угоду до договору оренди землі на підставі рішення міської ради від 13.07.2016 №256/11. Однак, відповідач листом від 12.10.2016 №5/9-153 про укладання додаткової угоди до договору оренди землі по вул.Молодогвардійській, 1 позивача повідомив, що у зв'язку з технічною помилкою, яка виникла при підготовці проекту рішення міської ради "Про передачу земельної ділянки по вул.Молодогвардійській у районі будинку №1-А (Самарський район) в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Фагор", код ЄДРПОУ 31655925, для проектування та улаштування майданчика для виставки-продажу сільгосптехніки" укладання додаткової угоди є неможливим.

Вказані дії відповідача господарський суд розцінює, як наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі. Господарський суд взяв до уваги, що станом на час розгляду справи рішення Дніпровської міської ради №256/11 від 13.07.2016 є чинним, а отже таким, що підлягає виконанню.

Крім того, суд вважає, що у зв'язку із зволіканням відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, позивач не може оформити необхідні документи у реєстраційних органах, оскільки відсутній діючий договір оренди земельної ділянки. Таким чином, порушуються права і охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на те, що відповідач ухилився від підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, та враховуючи те, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати земельний податком, відтак, фактично спірний договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами, є поновленим, а укладення між сторонами додаткової угоди до зазначеного правочину є лише документальним оформлення цього факту, з метою виконання рішення Дніпровської міської ради №256/11 від 13.07.2016.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 по справі №904/2704/15.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності , яка обґрунтована тим, що позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі", який отримано відповідачем 06.07.2012. Заперечення проти поновлення договору відповідач не отримував. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Отже, в даному випадку оскаржуються правовідносини, яка мали місце більше трьох років тому.

Позивач заперечує проти застосування строку позовної давності з огляду на те, що лише 12.10.2016 довідався про неможливість укладання додаткової угоди на підставі рішення Дніпровської міської ради №256/11 від 13.07.2016. Таким чином, на думку позивача, перебіг позовної давності почався саме 12.10.2016 та на час звернення з даною позовною заявою не сплив.

Дослідивши позиції сторін господарський суд визнає обґрунтованими заперечення позивача з огляду на наступне.

Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, прийняття 13.07.2016 рішення Дніпровської міської ради №256/11 "Про поновлення договору оренди землі від 13.10.2009" є доказом того, що відповідач визнав свій обов'язок розглянути лист-повідомлення позивача про продовження строку дії договору оренди землі від 13.07.2009. Крім того, відносини сторін є триваючими, з огляду на той факт, що позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, а відповідач не заперечує проти цього, що підтверджується зокрема рішенням Дніпровської міської ради №256/11 від 13.07.2016 "Про поновлення договору оренди землі від 13.10.2009".

Таким чином, перебіг позовної давності перервався і позовні вимоги визнано такими, що заявлено в межах строку позовної давності.

Щодо розподілу судових витрат.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подачу позовної заяви покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати укладеною між Дніпровською міською радою (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна" (49000, м.Дніпро, вул.Молодогвардійська, 2С; ідентифікаційний код 31655925) Додаткову угоду до договору оренди землі від 13.10.2009 з додатковим договором від 26.03.2010 у наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення строку дії

договору оренди землі від 13.10.2009

з додатковим договором від 26.03.2010

місто Дніпро

Дніпропетровська міська рада, іменована в подальшому Орендодавець з одного боку та товариство обмеженою відповідальністю Фагор Україна - Орендар , з другого боку, відповідно до частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі уклали цю додаткову угоду про нижче наведене:

1. Поновити строк дії договору оренди землі від 13.10.2009 на три роки.

2. Bci інші умови вищевказаного договору, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

В п. 3 договору внести зміни, виклавши їх в наступній редакції: Договір укладається терміном на 3 (три) років, починаючи з дня набрання чинності рішенням Дніпропетровської міської ради №256/11 від 13.07.2016.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 13.10.2009 та набирає чинності після державної реєстрації.

4. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця , другий - в Орендаря , третій - у реєстраційному органі.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Дніпропетровська міська рада Товариство з обмеженою

відповідальність "Фагор Україна"

Код ЄДРПОУ 26510514 Код ЄДРПОУ 31655925

49000, місто Дніпро, вул.Дмитра 49000, місто Дніпро, вул.

Яворницького, 75 Молодогвардійська, 2С"

Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фагор Україна" (49000, м.Дніпро, вул.Молодогвардійська, 2С; ідентифікаційний код 31655925) 1600,00грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

03.11.2017

Суддя І.В. Петренко