Постанова

від 01.11.2017 по справі 915/579/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2017 р.Справа № 915/579/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.;

При секретарі судового засідання Криворучко В.В.;

За участю представників сторін:

Від ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2, довіреність №445, від 25.07.17;

від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення №048039, від 27.09.17;

від Коблівської сільської ради - не з'явився;

від Фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 року

у справі № 915/579/17

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави

до відповідачів:

1) Коблівської сільської ради, Миколаївська обл.,

2) Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська обл.,

3) Фізичної-особи підприємця ОСОБА_4, м.Миколаїв

про

- визнання незаконним та скасування рішення;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави до відповідачів: Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Далі - ФОП ОСОБА_1.), Фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 (Далі - ФОП ОСОБА_4) про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 19 від 16.12.2014 про продаж ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по ? частці земельної ділянки площею 0,07 га, яка розміщена в межах території Коблівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,07 га з кадастровим номером НОМЕР_1 у АДРЕСА_1, укладеного 24.12.2014 між Коблівською сільською радою та ОСОБА_1 і ОСОБА_4, який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Мартинюк О.Б., про що 24.12.2014 у Державному реєстрі правочинів вчинено запис за № 1062.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 року (суддя - Семенчук Н.О.) позовні вимоги Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 задоволено, визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 19 від 16.12.2014 про продаж ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по ? частці земельної ділянки площею 0,07 га, розміщеної в межах території Коблівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,07 га з кадастровим номером НОМЕР_1 у АДРЕСА_1, укладений 24.12.2014 між Коблівською сільською радою та ОСОБА_1 і ОСОБА_4, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Мартинюк О.Б., про що 24.12.2014 у Державному реєстрі правочинів вчинено запис за № 1062.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду Миколаївської області, ФОП ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 року по справі №915/579/17 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 про визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Скаржник зазначає, що прокуратура, звертаючись з позовом, здійснила представництво інтересів держави в суді в порядку, що не визначений законом, тому позивач по даній справі є неналежним.

Крім того, заявник апеляційної скарги стверджує, що даний спір, виходячи з суб'єктного складу, не підлягає розгляду в господарських судах за правилами господарського судочинства.

Також ФОП ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на ст.ст. 58, 59 Земельного кодексу України та зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки землы в межах прибережних захисних смуг можуть бути у приватній власності.

Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм судом першої інстанції процесуального права, зокрема, на ігнорування клопотання відповідачів про відкладення розгляду справи, тим самим позбавивши останніх права приймати участь у судовому засіданні, дослідженні доказів, які мали надати інші сторони судового процесу, навести свої доводи і міркування та пояснення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 року прийнято до провадження по справі №915/579/17, судове засідання призначено на 11.10.2017.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 судове засідання по справі №915/579/17 відкладено на 01.11.2017.

09.10.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від прокуратури Миколаївської області надійшов відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1, в якому прокуратура заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

09.10.2017 через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду від ФОП ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

В судове засідання 01.11.2017 з'явився представник ФОП ОСОБА_1, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, надав колегії суддів письмові доповнення до апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник прокуратури заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення з підстав, викладених ним письмово у відзиві.

Представник Коблівської сільської ради в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд завчасно про причини неявки. Про дату, час та місце проведення судового засідання по справі сторона повідомлена належним чином.

Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника Коблівської сільської ради за наявними в справі матеріалами та письмовими поясненнями учасників судового процесу, оскільки явка сторін не була визнана обов'язковою ухвалами суду, а повний текст постанови направляється сторонам у встановленому порядку.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності, на підставі рішення Виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 19.07.2010 № 55, належить об'єкт нерухомості - нежитлова будівля, кафе "У бабушек" (майно складається з основного літ. А загальною площею - 68,1 м2, службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж та споруд), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.09.2010; витягом № 27536164 від 05.10.2010 про державну реєстрацію прав; інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за номером 83505514 від 27.03.2017.

25.12.2012 між Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області (орендодавець) і громадянами України ОСОБА_1 (орендар 1) та ОСОБА_4 (орендар 2) було укладено договір оренди землі. (а.с. 123-127)

Пунктом 1 зазначеного Договору передбачено, що орендодавець, відповідно до рішення № 21 XXII сесії 6 скликання від 14 грудня 2012 року Коблівської сільської ради надає, а орендар 1, орендар 2 приймає земельну ділянку в довгострокову оренду для будівництва та обслуговування об'єктів будівель торгівлі (обслуговування існуючого кафе "У бабушек") із земель не наданих у власність та користування (забудовані землі) АДРЕСА_1, в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0700 га, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1).

Строк, на який земельна ділянка передавалась в оренду, становив 49 років (п.5 Договору).

Пунктами 6-10 договору сторонами узгоджено орендну плату, строки і порядок її внесення, визначена відповідальність у разі прострочення внесення відповідних платежів.

За умовами п. 11 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування об'єктів будівель торгівлі (обслуговування існуючого кафе "У бабушек").

Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об'єктів будівель торгівлі (обслуговування існуючого кафе "У бабушек") (п.12 Договору).

На виконання умов вищевказаного договору оренди землі, 25.12.2012 сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки. (а.с. 128)

16 грудня 2014 року Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області прийнято рішення №19 про продаж громадянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по 1/2 частині кожному, земельної ділянки площею 0,0700 гектара, кадастровий номер - НОМЕР_1 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під розміщення кафе "У бабушек", яка розміщена в межах території Коблівської сільської ради за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, проспект Курортний, 23/7 (двадцять три дріб сім), встановивши вартість земельної ділянки відповідно до висновку експертної оціночної вартості, приватним підприємством "Форкіс-Н", в розмірі 107750,00 (сто сім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок (п. 1 Рішення). (а.с. 25)

На підставі вищевказаного рішення, 24.12.2014 року між Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області (Продавець) та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 (Покупці), укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. (а.с.26 - 29)

Відповідно до умов договору продавець передав у власність (продав), а покупці прийняли у приватну спільну часткову власність (купили) по ? частці кожен, земельну ділянку загальною площею 0,0700 гектара, розміщену в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області за адресою: с. Коблеве, проспект Курортний, 23/7 Березанського району Миколаївської області, на якій знаходиться нерухоме майно - нежитлове приміщення, кафе "У бабушек", яке належить покупцям на праві спільної часткової власності по 1/2 (одній другій) частині кожному на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданого Державною Реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області 02.08.2014, індексні номери: 25086730, 25086388 (п. 1.1).

Цільове призначення - земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1 (п. 1.2 Договору купівлі-продажу).

Відповідно до п.1.5 Договору згідно з планом меж земельної ділянки, зазначеним у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка має такий опис меж: від А до Б - ОСОБА_6; від Б до В - ДП "Очаківське ЛМГ"; від В до Г - ОСОБА_7; від Г до А - ДП "Очаківське ЛМГ".

Склад угідь земельної ділянки: землі, які використовуються в комерційних цілях - 0,0700 га. Категорія - землі житлової та громадської забудови. Вид використання - В.03.07. Форма власності - комунальна.

Умовами п. 2.1 Договору купівлі-продажу визначено ціну земельної ділянки, яка становить 107750,00 грн. та повністю сплачена покупцями до нотаріального посвідчення договору, що підтверджується приходними касовими ордерами, виданими Коблівською сільською радою, №№ 820, 821 від 19.12.2014.

Пунктом 4.3. Договору сторонами узгоджено наступне: якщо після укладення цього договору з'ясується, що яка-небудь з сторін не мала права укладати цей договір і він підлягає припиненню, то винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі втрати, які вона понесла по реалізації цього договору, а також інші збитки, включаючи моральну шкоду.

Договір підписаний трьома сторонами та скріплений печаткою продавця.

На виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки 24.12.2014 сторонами підписано акт приймання-передачі спірної земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка загальною площею 0,0700 га надана громадянам ОСОБА_1 (50 відсотків площі) та ОСОБА_4 (50 відсотків площі) для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності.

Реєстрація права власності на спірну земельну ділянкою за відповідачами 2 і 3 підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за номером 83505514 від 27.03.2017. (а.с. 30-33)

Зазначені обставини і стали підставою для звернення прокуратури Миколаївської області до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про продаж земельної ділянки; визнання недійсним укладеного на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог прокуратури в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 58 Земельного кодексу України передбачено, що для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України, що кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 88 Водного кодексу України, уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації

Відповідно до ст.ст. 1, 88, 90 Водного кодексу України, 60, 62 Земельного кодексу України прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Статтею 83 Земельного кодексу України унормовано, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, віднесено землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Положеннями ст. 20 Закону України "Про землеустрій" визначено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, прибережна захисна смуга уздовж Чорного моря на території с. Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області не встановлена.

За змістом ст.ст. 59,83 Земельного кодексу України до земель водного фонду, щодо яких встановлена заборона на передачу у власність, віднесені також землі, які зайняті поверхневими водами, зокрема, струмками, та водні джерела, які відповідно до земельного та водного законодавства є землями водного фонду і не могли бути передані в приватну власність як землі, зайняті водним фондом (водними об'єктами).

Віднесення земельної ділянки до такої, що розташована в межах прибережної захисної смуги (ст.ст. 58,60 Земельного кодексу України), може підтверджуватися не тільки відповідною землевпорядною документацією, а й шляхом урахування нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 Водного кодексу України та орієнтованих розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486 та Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 №434.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах у справах №905/6025/13, №915/1223/13, постановах від 09.09.2014 у справах №915/1228/13, № 915/1224/13, № 915/1220/13, №915/1226/13 та від 21.05.2014 у справі № 6-16цс14 та є обов'язковою для врахування судами загальної юрисдикції на підставі ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на те, що за інформацією відділу Держгеокадастру у Березанському районі Миколаївської області від 31.03.2016 № 10-14.08-0.4-651/72-16 відповідно до даних Національної кадастрової системи приблизна відстань від урізу води Чорного моря до південної межі спірної земельної ділянки становить 90-100 м, до північної межі - 110-120 м. надання у користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, суперечить вимогам діючого законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при продажі земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги, необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на території земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться кафе "У бабушек", яке належить на праві власності відповідачам 2 і 3.

Згідно з вимогами ст. 85 Водного кодексу України для рекреаційних цілей, земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам у користування на умовах оренди.

За правилами ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З огляду на зазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 19 від 16.12.2014(п.1), відповідно до якого надано земельну ділянку в межах 2 кілометрів від урізу води у приватну власність, прийняте в порушення чинного законодавства, а також неможливості продажу вказаної земельної ділянки водного фонду для її використання в цілях будівництва та обслуговування будівель торгівлі, як визначено спірним рішенням та договором.

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №19 від 16.12.2014 про продаж ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по ? частці земельної ділянки площею 0,07га, яка розміщена в межах території Коблівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Враховуючи, що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про продаж даної земельної ділянки, як підстави укладення спірного договору купівлі-продажу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що задоволення первісної позовної вимоги тягне за собою задоволення й похідної вимоги, а доводи апеляційної скарги в цій частині з огляду на зазначене відхиляються.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не приймає до уваги посилання апелянта стосовно безпідставного звернення до суду з позовом прокурора, як самостійного позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави , в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як зазначалося раніше, суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують своє право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах, визначених Конституцією України.

У зв'язку з тим, що Коблівська сільська рада, всупереч прямої законодавчої заборони на передачу земель прибережних захисних смуг у приватну власність, здійснила продаж цих земель, прокурор звернувся із зазначеним позовом, як самостійний позивач, в інтересах держави з метою захисту інтересів територіальної громади с.Коблеве, яка є власником спірної земельної ділянки.

Судовою колегією розглянуто та відхилено доводи апелянта стосовно того, що даний спір не підсудний господарським судам, з огляду на наступне. Пунктом 1.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин №6 від 17.05.2011 передбачено, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

В матеріалах справи наявна ухвала Березанського районного суду Миколаївської області від 01.06.2016, якою закрито провадження у справі №469/343/16-ц за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Коблівської сільської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, у зв'язку з непідсудністю спору суду цивільної юрисдикції. Прокурору роз'яснено його право на звернення до суду у порядку господарського судочинства. (а.с.25). Таким чином, відповідно до норм ст.35 Господарського процесуального кодексу України, встановлений факт підсудності даного спору саме господарському суду, виходячи з доказів укладення відповідачами договорів купівлі-продажу земельної ділянки для цілей її використання тільки у своїй підприємницькій діяльності.

Судова колегія відхиляє доводи ФОП ОСОБА_1 щодо ігнорування клопотань відповідачів про відкладення судового засідання по справі № 915/579/17, у зв'язку з тим, що в даному випадку судом апеляційної інстанції не встановлено порушень норм процесуального законодавства господарським судом відповідно до вимог ст.104 Господарського процесуального законодавства України, які могли бути підставою для скасування оскарженого рішення. Так, суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд зазначеної справи та надавав сторонам час для подання своїх письмових заперечень та пояснень з підтверджуючими доказами, матеріали справи містять відзиви відповідачів на позовну заяву, клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які задоволені судом, представник ФОП ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи, а клопотання про відкладення розгляду справи не були підтверджені належними доказами наявності поважних причин для цього.

Інші доводи апеляційної скарги судовою колегією розглянуті та відхилені, як такі, що не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 року по справі № 915/579/17 залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 року по справі № 915/579/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 року по справі № 915/579/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

С.І. Колоколов