Ухвала

від 10.04.2018 по справі 915/579/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/579/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Молдавської Катерини Макарівни на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2017

за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави

до 1. Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, 2. Фізичної особи-підприємця Молдавської Катерини Макарівни, 3. Фізичної особи-підприємця Іванової Людмили Іванівни

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2017 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Фізичною особою-підприємцем Молдавською Катериною Макарівною подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 915/579/17 до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 915/579/17 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Молдавської Катерини Макарівни на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 статті 292 ГПК України, оскільки касаційну скаргу підписано ОСОБА_6 як представником Фізичної особи-підприємця Молдавської Катерини Макарівни, проте доказів наявності у ОСОБА_6 статусу адвоката суду не надано.

27.03.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Фізичною особою-підприємцем Молдавською Катериною Макарівною повторно подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 915/579/17 до Касаційного господарського суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.03.2018 року у справі № 915/579/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

В касаційній скарзі, яка подана повторно, скаржник порушує питання про поновлення строку на її подання. Звертаючись повторно скаржник звертає увагу на те, що оформив касаційну скаргу відповідно до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), також зазначає, що при подачі касаційної скарги представник діяв за дорученням, але не долучив до матеріалів справи документів, що підтверджують право займатися адвокатською діяльністю, просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити його.

Колегія суддів, розглянувши заяву про поновлення строку касаційного оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшла висновку, що такі причини не є поважними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Звернувшись вперше до суду, в порушення вимог підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону № 1401), частини третьої статті 131 2 Конституції України (в редакції Закону №1401), частини 7 статті 28 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", касаційну скаргу підписано ОСОБА_6 як представником ФОП Молдавської Катерини Макарівни, за довіреністю, яка зареєстрована за № 445 від 25.07.2017, проте матеріали справи та касаційної скарги, зокрема додана довіреність, не містили відомостей щодо наявності у ОСОБА_6 як представника ФОП Молдавської Катерини Макарівни статусу адвоката.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Вищевказане свідчить, що можливість подання касаційної скарги без порушень норм чинного законодавства залежала виключно від самого скаржника і його представника, а отже причини пропуску строку не є поважними.

За таких обставин, колегія суддів відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Молдавської Катерини Макарівни на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 915/579/17.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Молдавській Катерині Макарівні в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Молдавської Катерини Макарівни на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 915/579/17.

3. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Молдавської Катерини Макарівни на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 915/579/17 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський