Ухвала
від 23.10.2017 по справі 804/752/16
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"23" жовтня 2017 р.Справа № 804/752/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Гімона М.М.,

за участю: секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

за участі представників позивача Кривошеїної І.О., Фаст Д.О.,

представників відповідача Постольник О.С., Корнєєвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №804/752/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЄВРАЗ Україна до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 08.02.2016 року звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.02.2016 року:

- форми Р №0000074201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт, послуг) в розмірі 47303564,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 11825891,00 грн.;

- форми В1 №0000034201 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму - 8144962,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 2036240,50 грн.;

- форми В4 №0000054201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 7094345,00 грн.;

- форми Р №0000064201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі - 166924111,25 грн., з яких сума основного платежу - 133539289,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 33384822,25 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми Р від 04.02.2016 року №0000064201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 166923975,00 грн., з яких сума основного платежу - 133539180,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 33384795,00 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 04.02.2016 року №0000074201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт, послуг) в розмірі 47303564,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 11825891,00 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми В1 від 04.02.2016 року №0000034201 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму - 8144962,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 2036240,50 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми В4 від 04.02.2016 року №0000054201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 7094345,00 грн..

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім ЄВРАЗ Україна є юридичною особою (код ЄДРПОУ 37301872), зареєстровано виконавчим комітетом Комінтернівської райдержадміністрації Одеської області 10.12.2010 року, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 13.12.2010 року за №2125, є платником податків, в тому числі ПДВ з 22.10.2012 року. Основним видом діяльності (46.72) оптова торгівля металами та металевими рудами (а.с.63, 64-66 т.1 ).

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 09.11.2015 року по 13.01.2016 року СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Євраз Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.12.2010 року по 31.12.2014 року, за результатами якої 19.01.2016 року складено акт № 8/28-01-42-37301872 ( а.с.75-171 т.1).

За висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

1) п.135.1, п.135.2, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.153.2.6 п.153.2 ст.153, пп.140.1.7 п.140.1 ст.140, абз. б п.п.268.2.2 п.268.2 ст.268 ПК України, внаслідок чого допущено заниження податку на прибуток в сумі 133539289 грн.: за ІУ квартал 2012 року - 915694 грн., за 2013 рік - 59844123 грн., за 2014 рік - 72779472 грн.;

2) п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження значення рядка 18 декларацій на загальну суму 47833266 грн., в т.ч.:

листопад 2012 року - 156928 грн., грудень 2012 року - 239099 грн., січень 2013 року - 493831 грн., березень 2013 року - 5561991 грн., квітень 2013 року - 6693041 грн., травень 2013 року - 6280959 грн., серпень 2013 року - 805638 грн., вересень 2013 року - 563490 грн., жовтень 2013 року - 381866 грн., листопад 2013 року - 55107 грн., грудень 2013 року - 9691 грн., січень 2014 року - 163492 грн., лютий 2014 року - 90680 грн., березень 2014 року - 1173110 грн., квітень 2014 року - 5231707 грн., травень 2014 року - 5619059 грн., червень 2014 року - 6792420 грн., липень 2014 року - 1793898 грн., серпень 2014 року - 2402497 грн., вересень 2014 року - 3002370 грн., листопад 2014 року - 322392 грн.,

та завищення рядка 19 на суму 14709605 грн., в т.ч.:

лютий 2013 року - 3619345 грн., березень 2013 року - 196283 грн., квітень 2013 року - 321922 грн., травень 2013 року - 138660 грн., червень 2013 року - 2198714 грн., липень 2013 року - 710398 грн., липень 2014 року - 752330 грн., вересень 2014 року - 2253536 грн., жовтень 2014 року - 2097850 грн., листопад 2014 року - 358683 грн., грудень 2014 року - 2061884 грн., що призвело до завищення рядка 23 за листопад 2013 року на суму 8144962 грн.,

завищення рядка 24 за грудень 2014 року на суму 5032461 грн. та заниження рядка 25 всього на суму 47303564 грн., в 2012 року - 239099 грн., січень 2013 року - 493831 грн., березень 2013 року - 5146873 грн., квітень 2013 року - 6693041 грн., травень 2013 року - 6280959 грн., листопад 2013 року - 1261579 грн., грудень 2013 року - 9691 грн., січень 2014 року - 163492 грн., лютий 2014 року - 90680 грн., березень 2014 року - 1173110 грн., квітень 2014 року - 5231707 грн., травень 2014 року - 5619059 грн., червень 2014 року - 6792420 грн., липень 2014 року - 1793898 грн., серпень 2014 року - 3154827 грн., вересень 2014 року - 3002370 грн.;

3) пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, п.18.1 та п.18.2 ст.18 розд.І, пп.140.1. абз. г п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.1 п.1 ст.168, пп.1 п.4 ст.169, абз. б п.п.2 п.2. ст.268 ПК України, в результаті чого допущено заниження податку з доходів фізичних осіб за період з 13.12.2010 року по 13.12.2014 року на загальну суму 791,81 грн., в т.ч. по періодам:

за листопад 2012 року у розмірі 1,09 грн., за грудень 2012 року у розмірі 1,25 грн.,

за вересень 2013 року у розмірі 0,55 грн., за жовтень 2013 року у розмірі 2,82 грн.,

за березень 2014 року у розмірі 786,10 грн.;

4) п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI, внаслідок чого занижено розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2013 року по червень 2014 року в сумі 20015,70 грн., в тому числі по періодам:

серпень 2013 року - 1671,36 грн., вересень 2013 року - 1598,21 грн.,

жовтень 2013 року - 1713,01 грн., листопад 2013 року -1768,47 грн.,

грудень 2013 рку - 1690,08 грн., січень 2014 року - 1859,09 грн.,

лютий 2014 року - 1844,34 грн., березень 2014 року - 2014,02 грн.,

квітень 2014 року - 1844,34 грн., травень 2014 року - 1948,79 грн.,

червень 2014 року- 2063,99 грн..

ТОВ Торговий Дім Євраз Україна 25.01.2016 року подав до СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську заперечення на акт перевірки. Згідно відповіді податкового органу від 01.02.2016 року за №2258/10//28-01-42-12 висновки акту перевірки залишено без змін (а.с.42-48, 49-55 т.1).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 04.02.2016 року винесено податкові повідомлення - рішення:

- форми Р №0000074201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт, послуг) в розмірі 47303564,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 11825891,00 грн. (а.с.56, 57 т.1);

- форми В1 №0000034201, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму - 8144962,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 2036240,50 грн. (а.с.58, 59 т.1);

- форми В4 №0000054201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 7094345,00 грн. (а.с.60 т.1);

- форми Р №0000064201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі - 166924111,25 грн., з яких сума основного платежу - 133539289,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 33384822,25 грн..

Позивач не погодився з такими рішеннями контролюючого органу та оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив, що є необґрунтованими доводи податкового органу про нереальність господарських операцій між ТОВ ТД ЄВРАЗ УКРАЇНА та його контрагентами ТОВ Євроресурси , ТОВ Трейдсистем , ТОВ Ремуглестрой , ТОВ Союз - Індустрія , ТОВ Ллойд Інвест , ТОВ Дніпро - Кокспостач , ТОВ Донексім з тих підстав, що їх контрагентами - постачальниками по ланцюгу постачання не декларувалося придбання товарів/робіт, які в подальшому реалізовані позивачеві, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосередніми контрагентами. Суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом частково необґрунтовано в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях визначено суму грошових зобов'язань позивача, а тому останні є такими, що прийняті податковим органом неправомірно та підлягають частковому скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, що передбачено п.198.1 ст. 198 ПК України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами статті 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З наведеного вище можливо зробити висновок, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд апеляційної інстанції вважає, що для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку в першу чергу перевіряється відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

З акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою охоплено період діяльності підприємства з 13.12.2010 року по 31.12.2014 року.

Досліджуючи господарські операції, по яким позивачем сформовані витрати та суму податкового кредиту, судом апеляційної інстанції встановлено, що у перевіряємий період ТОВ Торговий дім ЄВРАЗ Україна мало взаємовідносини та позивач декларував податковий кредит з наступними контрагентами ТОВ Євроресурси , ТОВ Трейдсистем , ТОВ Ремуглестрой , ТОВ Союз - Індустрія , ТОВ Ллойд Інвест , ТОВ Дніпро - Кокспостач , ТОВ Донексім .

Так, 01.11.2012 року між ТОВ Торговий Дім ЄВРАЗ Україна (покупець) та ТОВ ЄВРОРЕСУРСИ (постачальник) укладено договір №12/2012 на поставку вугільної продукції (а.с.22-23 т.4) з додатками, які є невід'ємною частиною договору (№1 від 29.12.2012 року, №2 від 01.02.2013 року, №3 від 19.02.2013 року, №4 від 22.02.2013 року, №5 від 28.02.2013 року, №6 від 28.02.2013 року, №7 від 11.03.2013 року, №8 від 15.03.2013 року, №9 від 15.03.2013 року, №10 від 22.03.2013 року (а.с.24-33 т.4).

На підтвердження виконання вказаної угоди позивачем до перевірки та до матеріалів справи надані первинні документи:

- накладні від 10.02.2013 року, 11.02.2013 року, 22.02.2013 року, 23.02.2013 року, 24.02.2013 року, 25.02.2013 року, 26.02.2013 року, 27.02.2013 рок, 28.02.2013 року, 28.02.2013 року, 01.03.2013 року, 02.03.2013 року, 03.03.2013 року, 08.03.2013 року, 10.03.2013 року, 11.03.2013 року, 12.03.2013 року, 14.03.2013 року, 16.03.2013 року, 17.03.2013 року, 18.03.2013 року, 20.03.2013 року,21.03.2013 року, 28.03.2013 року, 30.03.2013 року (а.с.34, 40, 45, 50, 62, 70, 75, 86, 92, 102, 115, 121, 128, 139, 147, 153, 159, 165, 175, 181, 187, 193, 201, 207, 213, 220, 225, 231, 239 т.4);

- акти прийому - передачі продукції від 10.02.2013 року, 11.02.2013 року, 22.02.2013 року, 23.02.2013 року, 24.02.2013 року, 25.02.2013 року, 26.02.2013 року, 27.02.2013 рок, 28.02.2013 року, 28.02.2013 року, 01.03.2013 року, 02.03.2013 року, 03.03.2013 року, 08.03.2013 року, 10.03.2013 року, 11.03.2013 року, 12.03.2013 року, 14.03.2013 року, 16.03.2013 року, 17.03.2013 року, 18.03.2013 року, 20.03.2013 року,21.03.2013 року, 28.03.2013 року, 30.03.2013 року (а.с.35, 41, 46, 51, 63, 71, 76, 77, 87, 93, 103, 116,122, 129-130, 140, 148, 154, 160, 166, 176, 182, 188, 194, 202, 208, 214, 221, 226, 233, 240 т.4);

- податкові накладні від 10.02.2013 року, 11.02.2013 року, 22.02.2013 року, 23.02.2013 року, 24.02.2013 року, 25.02.2013 року, 26.02.2013 року, 27.02.2013 рок, 28.02.2013 року, 28.02.2013 року, 01.03.2013 року, 02.03.2013 року, 03.03.2013 року, 08.03.2013 року, 10.03.2013 року, 11.03.2013 року, 12.03.2013 року, 14.03.2013 року, 16.03.2013 року, 17.03.2013 року, 18.03.2013 року, 20.03.2013 року,21.03.2013 року, 28.03.2013 року, 30.03.2013 року (а.с.36, 42, 47, 52, 64, 72, 79, 88, 94, 104, 117, 123, 131, 141, 149, 155, 161, 167, 177, 183, 189, 195, 203, 209, 215, 222, 227, 233, 241 т.4);

- посвідчення якості товару від 10.02.2013 року, 11.02.2013 року, 22.02.2013 року, 23.02.2013 року, 24.02.2013 року, 25.02.2013 року, 26.02.2013 року, 27.02.2013 рок, 28.02.2013 року, 28.02.2013 року, 01.03.2013 року, 02.03.2013 року, 03.03.2013 року, 08.03.2013 року, 10.03.2013 року, 11.03.2013 року, 12.03.2013 року, 14.03.2013 року, 16.03.2013 року, 17.03.2013 року, 18.03.2013 року, 20.03.2013 року,21.03.2013 року, 28.03.2013 року, 30.03.2013 року (а.с.37, 43, 48, 53, 65, 73, 78, 89, 95, 96, 106, 118, 124, 132, 142, 150, 156, 162, 168, 178, 184, 190, 196, 204, 210, 216, 223, 228, 234, 242 т.4);

- залізничні накладні від 10.02.2013 року, 11.02.2013 року, 22.02.2013 року, 23.02.2013 року, 24.02.2013 року, 25.02.2013 року, 26.02.2013 року, 27.02.2013 рок, 28.02.2013 року, 28.02.2013 року, 01.03.2013 року, 02.03.2013 року, 03.03.2013 року, 08.03.2013 року, 10.03.2013 року, 11.03.2013 року, 12.03.2013 року, 14.03.2013 року, 16.03.2013 року, 17.03.2013 року, 18.03.2013 року, 20.03.2013 року,21.03.2013 року, 28.03.2013 року, 30.03.2013 року (а.с.38-39, 44, 49, 54-61, 66-69, 74, 80-85, 91-92, 97-101, 107-114, 119-120, 125-127, 133-138, 143-146, 151-152, 157-158, 163-164, 169-174, 179-180, 185-186, 191-192, 197-200, 205-206, 211-212, 217-218, 224, 229-230, 235-238, 243-244 т.4).

Також, 01.11.2012 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (покупець) та ТОВ СОЮЗ-ІНДУСТРІЯ (постачальник) укладено договір №7/2012 на поставку вугільної продукції (а.с.1-2 т.5) з додатками, які є невід'ємною частиною договору №1 від 27.11.2012 року, №2 від 20.12.2012 року, №3 від 26.12.2012 року, №4 від 08.01.2013 року, №5 від 29.01.2013 року, №6 від 11.03.2013 року, №7 від 13.03.2013 року, №8 від 14.03.2013 року, №9 від 09.04.2013 року, №10 від 11.04.2013 року, №11 від 21.05.2013 року, №12 від 07.06.2013 року, №13 від 19.06.2013 року, №14 від 22.07.2013 року, №15 від 22.07.2013 року, №16 від 01.08.2013 року, №17 від 21.08.2013 року, №18 від 21.08.2013 року, №19 від 04.09.2013 року, №20 від 09.10.2013 року, №21 від 24.10.2013 року, №22 від 06.12.2013 року, №23 від 13.12.2013 року, №24 від 27.12.2013 року, №25 від 31.12.2013 року, №26 від 08.01.2014 року, №27 від 30.01.2014 року, №28 від 11.02.2014 року, №29 від 06.03.2014 року, №30 від 10.04.2014 року, №31 від 30.04.2014 року, №32 від 14.05.2014 року, №33 від 20.05.2014 року, №34 від 27.05.2014 року, №35 від 04.06.2014 року, №36 від 04.06.2014 року (а.с.3-38 т.5).

- видаткові накладні від 30.11.2012 року, 29.12.2012 року, 30.01.2013 року, 31.01.2013 року, 21.02.2013 року, 07.03.2013 року, 31.03.2013 року, 31.03.2013 року, 22.04.2013 року, 30.04.2013 року, 08.05.2013 року, 31.05.2013 року, 30.06.2013 року, 12.06.2013 року, 29.06.2013 року, 31.07.2013 року, 31.08.2013 року, 30.09.2013 року, 31.10.2013 року, 15.12.2013 року, 18.12.2013 року, 22.12.2013 року, 30.12.2013 року, 31.12.2013 року, 03.01.2014 року, 04.01.2014 року, 05.01.2014 року, 10.01.2014 року, 13.01.2014 року, 14.01.2014 року, 07.01.2014 року, 09.01.2014 року, 12.01.2014 року, 20-22.01.2014 року, 26.01.2014 року, 27-31.01.2014 року, 01.02.2014 року, 08.02.2014 року, 18.02.2014 року, 22-25.02.2014 року, 18.03.2014 року, 19.03.2014 року, 20.03.2014 року, 13.04.2014 року, 05.05.2014 року, 14.05.2014 року, 24.05.2014 року, 27.05.2014 року, 02.06.2014 року, (а.с.39, 48, 64, 74, 80, 89, 98, 106, 114, 123, 129, 128, 132, 138, 153, 182, 188, 200, 216, 221, 233, 242 т.5, а.с.7, 26, 38, 45, 53, 61, 70, 79, 87, 91, 95, 122, 126, 99, 103, 108, 112, 138, 144, 151, 156, 169, 178, 183, 187, 191, 196, 202, 231, 236, 242, 244 т.6, а.с.15, 18, 19, 29, 30, 31, 43, 48, 49, 50, 63, 71, 74, 80, 87, 92, 97, 98, 113 т.7);

- акти прийому - передачі продукції від 30.11.2012 року, 29.12.2012 року, 30.01.2013 року, 31.01.2013 року, 21.02.2013 року, 31.03.2013 року, 22.04.2013 року, 30.04.2013 року, 31.05.2013 року, 30.06.2013 року, 15.06.2013 року, 12.06.2013 рку, 29.06.2013 року, 20.06.2013 року, 25.06.2013 року, 26.06.2013 року, 31.07.2013 року, 29.07.2013 року, 30.07.2013 року, 31.08.2013 року, 16.08.2013 року, 30.09.2013 року, 18.10.2013 року, 31.10.2013 року, 15.12.2013 року, 18.12.2013 року, 22.12.2013 року, 30.12.2013 року, 31.12.2013 року, 03.01.2014 року, 04.01.2014 року, 05.01.2014 року, 10.01.2014 року, 13.01.2014 року, 14.01.2014 року, 07.01.2014 року, 09.01.2014 року, 12.01.2014 року, 20-22.01.2014 року, 26.01.2014 року, 27-31.01.2014 року, 01.02.2014 року, 08.02.2014 року, 18.02.2014 року, 22-25.02.2014 року, 18.03.2014 року, 19.03.2014 року, 20.03.2014 року, 13.04.2014 року, 05.05.2014 року, 14.05.2014 року, 24.05.2014 року, 27.05.2014 року, 02.06.2014 року (а.с.40, 49, 65, 75, 81, 90, 99, 107, 115, 124,133, 142, 140, 139, 141, 154, 155, 156, 157, 183, 189, 201, 217, 222, 234, 243, 226 т.5, а.с.8, 20, 27, 39, 46, 54, 62, 71, 80, 88, 92, 96, 123, 127-129, 100, 104, 109, 113, 145, 152, 157, 170, 179, 184, 188, 192, 197, 203, 232, 237, 243, 245-247 т.6, а.с.16, 28, 32-34, 44, 51-53, 64, 72, 75, 81, 88, 93, 99, 100, 114 т.7);

- податкові накладні від 30.11.2012 року, 29.12.2012 року, 30.01.2013 року, 07.01.2013 року, 02.01.2013 року, 31.01.2013 року, 21.02.2013 року, 31.03.2013 року, 22.04.2013 року, 30.04.2013 року, 31.05.2013 року, 30.06.2013 року, 31.07.2013 року, 31.08.2013 року,30.09.2013 року, 18.10.2013 року, 31.10.2013 року, 15.12.2013 року, 18.12.2013 року, 22.12.2013 року, 30.12.2013 року, 31.12.2013 року, 04.01.2014 року, 14.01.2014 року, 07.01.2014 року, 12.01.2014 року, 20-22.01.2014 року, 26.01.2014 року, 27-31.01.2014 року, 01.02.2014 року, 08.02.2014 року, 18.02.2014 року, 22-25.02.2014 року, 18.03.2014 року, 13.04.2014 року, 05.05.2014 року, 14.05.2014 року, 24.05.2014 року, 27.05.2014 року, (а.с.41, 50, 66, 67, 68, 76, 82, 91, 100, 108, 116, 125, 130, 131, 134, 143, 158, 184, 190-192, 202, 218, 223-225, 235, 244 т.5, а.с.17-19, 28, 37, 40, 47, 55, 63-65, 72, 81, 93, 114, 220, 221, 213, 217, 115, 158, 212, 171, 186, 195, 198, 223-224, 204, 229, 230, 233, 238,248 т.6, а.с.17, 35, 45, 54, 65,73, 76, 82, 90, 94, 101, 115 т.7);

- посвідчення якості товару від 30.11.2012 року, 29.12.2012 року, 28.12.2012 року, 25.12.2012 року, 27.12.2012 року, 31.01.2013 року, 01.02.2013 року, 06.02.2013 року, 08.02.2013 року, 12.03.2013 року, 13.03.2013 року, 16.03.2013 року, 22.03.2013 року, 14.06.2013 року, 16.04.2013 року, 15.04.2013 року, 13.04.2013 року, 12.04.2013 року, 30.04.2013 року, 31.05.2013 року, 30.06.2013 року, 15.06.2013 року, 12.06.2013 року, 29.06.2013 року, 20.06.2013 року, 25.06.2013 року, 26.06.2013 року, 29.07.2013 року, 30.07.2013 року, 31.07.2013 року, 26.07.2013 року, 10.08.2013 року, 12.08.2013 року, 20.08.2013 року, 28.08.2013 року, 30.09.2013 року, 18.10.2013 року, 27.10.2013 року, 15.12.2013 року, 18.12.2013 року, 22.12.2013 року, 30.12.2013 року, 31.12.2013 року, 03.01.2014 року, 05.01.2014 року, 10.01.2014 року, 13.01.2014 року, 14.01.2014 року, 07.01.2014 року, 09.01.2014 року, 12.01.2014 року, 20-22.01.2014 року, 26.01.2014 року, 27-31.01.2014 року, 01.02.2014 року, 08.02.2014 року, 18.02.2014 року, 22-25.02.2014 року, 18.03.2014 року, 19.03.2014 року, 20.03.2014 року, 05.05.2014 року, 14.05.2014 року, 24.05.2014 року, 27.05.2014 року, 02.06.2014 року, 08.06.2014 року (а.с.42, 43, 51, 52, 53-54, 77, 83, 84, 92, 93, 101, 102, 109, 118, 110, 117, 126, 135, 147, 145, 144. 146. 169, 160, 161, 162, 185, 163, 193, 194, 195, 196, 203, 204, 205, 219, 227, 236, 245, 249 т.5, а.с.21, 29, 30, 41, 48, 56, 66, 73, 74, 82, 89, 97, 124, 130, 101, 105, 110, 115, 140, 146, 153, 159, 172, 180,199, 205, 226, 227, 234, 239, 249, 250 т.6, а.с.20, 21, 36, 46, 55, 56, 66, 77, 83, 89, 95, 102-103, 116-117 т.7);

- залізничні накладні від 30.11.2012 року, 29.12.2012 рку, 28.12.2012 року, 25.12.2012 року, 27.12.2012 року, 06.01.2013 року, 02.01.2013 року, 31.01.2013 року, 01.02.2013 року, 06.02.2013 року, 06.02.2013 року, 08.02.2013 року, 12.03.2013 року, 13.03.2013 року, 16.03.2013 року, 22.03.2013 року, 14.04.2013 року,16.04.2013 року, 15.04.2013 року, 13.04.2013 року, 12.04.2013 року, 30.04.2013 року, 31.05.2013 року, 30.06.2013 року, 12.06.2013 року, 29.06.2013 року, 14.06.2013 року, 20.06.2013 року, 25.06.2013 року, 26.06.2013 року, 29.06.2013 року, 29.07.2013 року, 30.07.2013 року, 31.07.2013 року, 26.07.2013 року, 30.07.2013 року, 10.08.2013 року, 12.08.2013 року, 20.08.2013 року, 20.08.2013 року, 28.08.2013 року, 30.09.2013 року, 05.09.2013 року, 08.09.2013 року, 15.09.2013 року, 18.09.2013 року, 18.10.2013 року, 27.10.2013 року, 15.12.2013 року, 18.12.2013 року, 21.12.2013 року, 30.12.2013 року, 31.12.2013 року, 03.01.2014 року, 04.01.2014 року, 05.01.2014 року, 10.01.2014 року, 13.01.2014 року, 14.01.2014 року, 07.01.2014 року, 09.01.2014 року, 12.01.2014 року, 20-22.01.2014 року, 26.01.2014 року, 27-31.01.2014 року, 01.02.2014 року, 08.02.2014 року, 18.02.2014 року, 22-25.02.2014 року, 18.03.2014 року, 19.03.2014 року, 20.03.2014 року, 13.04.2014 року, 05.05.2014 року, 14.05.2014 року, 24.05.2014 року, 27.05.2014 року, 02.06.2014 року, 08.06.2014 року (а.с.44-46, 47, 59-63, 57-58, 55-56, 69-71, 72-73, 78, 79, 85-88, 94-97, 103-105, 111, 119, 113, 112, 122, 120, 121, 127, 136, 137, 152, 148, 151, 149, 150, 164, 164, 167, 168, 171-173, 174, 181, 186-188, 197, 199 212-215, 206-207, 208-211, 220, 228-232, 237-241, 246-248, 250 т.5, а.с. 2-6, 10-15, 22-25, 31-34, 42-44, 49-52, 57-60, 67-69, 75-78, 83-86, 90, 94, 98, 125, 131-137, 102, 106, 107, 111, 116-121, 141-143, 147-150, 154, 160-168, 173-177, 181-182, 185-190, 193, 194, 200, 201, 206-208, 235, 240, 241 т.6, а.с. 1-14, 22-26, 37-42, 47, 57-62, 67-70, 78, 79, 84-86, 91, 96, 104-112, 118 т.7);

- рахунки-фактури від 18.10.2013 року, 31.10.2013 року, 05.01.2014 року, 10.01.2014 року, 13.01.2014 року, 14.01.2014 року, 12.01.2014 року, 20.01.2014 року, 29.01.2014 року, 31.01.2014 року (а.с.16, 35, 211, 215, 210, 214, 216, 219, 209, 225, 222, 228 т.6).

Крім того, 27.02.2013 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (покупець) та ТОВ Ллойд Інвест (постачальник) укладено договір №5/2013 на поставку вугільної продукції (а.с.137-140 т.7). ТОВ Лойд Інвест здійснило поставку товару (вугільний концентрат) відповідно до вказаного договору та специфікацій, які є невід'ємною частиною договору, умови поставки: FCA - станція вантажовідправника відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

- специфікації №1 від 29.03.2013 року, №2 від 22.04.2013 року, №3 від 22.05.2013 року, №4 від 31.05.2013 року, №5 від 01.07.2013 року, №6 від 31.12.2013 року, №7 від 02.04.2014 року, №8 від 04.04.2014 року, №9 від 02.04.2014 року, № 10 від 09.04.2014 року, №11 від 30.04.2014 року, №12 від 30.04.2014 року, №13 від 30.04.2014 року, №14 від 20.05.2014 року, №15 від 29.05.2014 року, № 16 від 29.05.2014 року, № 17 від 29.05.2014 року, №18 від 23.06.2014 року, №19 від 27.06.2014 року, №20 від 27.06.2014 року, №21 від 23.07.2014 року, №22 від 31.07.2014 року, №23 від 31.07.2014 року, №24 від 12.08.2014 року, №25 від 01.09.2014 року, №26 від 01.09.2014 року, №27 від 23.09.2014 року, №28 від 01.10.2014 року, №29 від 15.10.2014 року, №30 від 06.11.2014 року, №31 від 08.12.2014 року (а.с.141-171 т.7);

- накладні (а.с.172, 180,186, 192, 200, 213, 223, 232 т.7, а.с.6, 12, 18, 26, 32, 38, 44, 49, 59, 65, 71, 73, 79, 87, 95, 120, 125, 131, 139, 148, 154, 164, 172, 178, 183, 191, 197 т.8, а.с.4, 13, 20, 26, 32, 38, 42, 47, 52, 57, 68, 74, 82, 90, 98, 106, 112, 117, 124, 130, 137, 143, 148, 154, 160, 168, 174, 182, 195, 200 т.9, а.с.4, 10, 16, 22, 28, 34, 41, 46, 54, 62, 68, 74, 80, 86, 92, 98, 100, 104, 115, 123, 130, 137, 143, 149, 157, 165, 172, 178, 186, 192, 198, 205, 212, 218, 224, 230, 236, 243 т.10);

- акти прийому-передачі продукції (а.с.173,181, 187, 193, 201-202, 214, 224-225, 233 т.7,

а.с.7, 13, 19, 27, 33, 39, 45, 50, 60, 66, 74, 80, 88, 96, 104, 115, 121, 126, 132, 140, 149, 155, 165, 173, 179, 184, 192, 198 т.8, а.с. 5, 14, 21, 27, 33, 39, 43, 48, 53, 58, 59, 69, 75, 83, 91, 99, 107, 113, 118, 125, 131, 138, 144, 149, 155, 161, 169, 175, 183, 188, 196, 201 т.9, а.с.5, 11, 17, 23, 29, 35, 42, 47, 55, 63, 69, 75, 81, 87, 93, 99, 105, 116, 124, 131, 138, 144, 150, 158, 166, 173, 179, 187, 193, 199, 206, 213, 219, 225, 231, 237, 244 т.10);

- податкові накладні (а.с.174, 182, 188, 194, 203, 215, 226, 234 т.7, а.с.8, 14, 20, 28, 34, 40, 46, 51, 61, 67, 75, 81, 89, 97, 105, 116, 122, 127, 133, 141, 150, 156, 166, 174, 180, 185, 193, 199 т.8, а.с.6, 15, 22, 28, 33, 44, 49, 54, 60, 70, 76, 84, 92, 100, 103, 114, 119, 126, 132, 139, 145, 150, 156, 162, 170, 176, 184, 189, 197, 202 т.9, а.с.6, 12, 18, 24, 30, 36, 43, 48, 56, 64, 70, 76, 82, 88, 94, 100, 106, 117, 125, 132, 139, 145, 151, 159, 167, 174, 180, 188, 194, 200, 238, 245 т.10);

- посвідчення якості товару (а.с.175, 183, 189, 195, 204, 216, 227, 235 т.7, а.с.9, 15, 21, 29, 35, 41, 47, 52, 62, 68, 76, 82, 90, 98, 106, 117, 123, 128, 134, 142, 143, 151, 167, 175, 181, 186, 194 т.8, а.с.1, 7, 8, 16, 17, 23, 29, 35, 40, 45, 50, 55, 61, 71, 77, 85, 93, 101, 109, 115, 120, 127, 133, 140, 146, 151, 157, 163, 171, 177, 185, 190, 191, 198 т.9, а.с.1, 7, 13, 19, 25, 31, 37, 44, 49, 57, 65, 71, 77, 83, 89, 95, 101, 107, 117, 126, 133, 140, 146, 152, 160, 168, 175, 181, 189, 195, 201, 208, 215, 221, 227, 233, 239, 246 т.10);

- вантажні накладні (а.с.176-179, 184, 185, 190, 191, 196-199, 205-212, 217-222, 228-231, 236 т.7, а.с.1-5, 10-11, 16, 17, 22-25, 30, 31, 36, 37, 42, 43, 48, 53-58, 63, 64, 69-72, 77, 78, 83-86, 91-94, 99-102, 107-113, 118, 119, 124, 129-130, 135-138, 144-147, 152, 153, 158-163, 165-171, 176, 177, 182, 187-190, 195, 196 т.8, а.с.2, 3, 9, 12, 18-19, 24-25, 30-31, 36-37, 41, 46, 51, 56, 62-67, 72-73, 78-81, 86-89, 94-97, 102-105, 110-111, 116, 121-123, 128, 129, 134-136, 141, 142, 147, 152-153, 158-159, 164-167, 172-173, 178, 181, 186-187, 192-194, 199 т.9, а.с.2-3, 8-9, 14-15, 20-21, 26-27, 32-33, 38-40, 45, 50-53, 58-61, 66-67, 72, 73, 78-79, 84, 85, 90-91, 96-97, 102, 103, 108-114, 119-122, 127-129, 134-136, 141-143, 147-148, 153-156, 161-164, 169-171, 176-177, 182-185, 190-191, 196-197, 202-204, 209-211, 216-217, 222-223, 228-229, 234-235, 240-242, 247-250 т.10).

Крім того, в матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи6 накладні, акти прийому-передачі продукції, податкові накладні, посвідчення якості товару, вантажні накладні (а.с.1-251 т.11, а.с.1-250 т.12, а.с.1-250 т.13, а.с.1-250 т.14, а.с.1-127 т.15).

Далі, 18.09.2013 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (покупець) та ТОВ Донексим (постачальник) укладено договір №28/2013 на поставку вугільної продукції (а.с.80-81 т.3), з додатками-спеціфікаціями, які є невід'ємною частиною договору: №8 від 30.05.2014 року, №7 від 21.05.2014 року, №6 від 12.05.2014 року, №5 від 30.04.2014 року, №4 від 11.04.2014 року, №3 від 11.03.2014 року, №2 від 28.02.2014 року, №1 від 31.10.2013 року (а.с.82-89 т.3).

- рахунки-фактури від 08.11.2013 року, 28.02.2014 року, 13.03.2014 року, 14.03.2014 року, 20.03.2014 року, 23.03.2014 року, 27.03.2014 року, 30.03.2014 року, 31.03.2014 року, 25.04.2014 року, 28.04.2014 року, 30.04.2013 року, 08.05.2014 року, 09.05.2014 року, 10.05.2014 року, 15.05.2014 рку, 16.05.2014 року, 18.05.2014 року, 20.05.2013 року, 21.05.2014 року, 22.05.2014 року, 23.05.2014 року, 24.05.2014 року, 31.05.2014 року, 02.06.2014 року, 12.06.2014 року ( а.с.90, 95, 100, 105, 110, 115, 120, 125, 130, 135, 140, 145, 151, 156, 161, 166, 171, 176, 181, 189, 192, 199, 206, 213, 219, 225, 231, 236, 242, 250, 255, 260, 262, 267, 272 т.3);

- акти прийому - передачі продукції від 08.11.2013 року, 28.02.2014 року, 13.03.2014 року, 14.03.2014 року, 20.03.2014 року, 23.03.2014 року, 27.03.2014 року, 30.03.2014 року, 31.03.2014 року, 25.04.2014 року, 28.04.2014 року, 30.04.2013 року, 08.05.2014 року, 09.05.2014 року, 10.05.2014 року, 15.05.2014 рку, 16.05.2014 року, 18.05.2014 року, 20.05.2013 року, 21.05.2014 року, 22.05.2014 року, 23.05.2014 року, 24.05.2014 року, 31.05.2014 року, 02.06.2014 року, 12.06.2014 року (а.с.91, 96, 101, 106, 111, 116, 121, 126, 131, 136, 141, 146, 152, 157, 162, 167, 172, 177, 182, 190, 193, 200, 207, 214, 220, 226, 232, 237, 243, 251, 257, 263, 268, 273 т.3);

- податкові накладні від 08.11.2013 року, 28.02.2014 року, 13.03.2014 року, 14.03.2014 року, 20.03.2014 року, 23.03.2014 року, 27.03.2014 року, 30.03.2014 року, 31.03.2014 року, 25.04.2014 року, 28.04.2014 року, 30.04.2013 року, 08.05.2014 року, 09.05.2014 року, 10.05.2014 року, 15.05.2014 рку, 16.05.2014 року, 18.05.2014 року, 20.05.2013 року, 21.05.2014 року, 22.05.2014 року, 23.05.2014 року, 24.05.2014 року, 31.05.2014 року, 02.06.2014 року, 12.06.2014 року (а.с.92, 97, 102, 107, 112, 117, 122, 127, 132, 137, 142, 147, 153, 158, 163, 168, 173, 178, 183, 191, 194, 201, 208, 215, 221, 227, 233, 238, 244, 252, 256, 261, 264, 269, 274 т.3);

- посвідчення якості товару від 08.11.2013 року, 28.02.2014 року, 13.03.2014 року, 14.03.2014 року, 20.03.2014 року, 23.03.2014 року, 27.03.2014 року, 30.03.2014 року, 31.03.2014 року, 25.04.2014 року, 28.04.2014 року, 30.04.2013 року, 08.05.2014 року, 09.05.2014 року, 10.05.2014 року, 15.05.2014 рку, 16.05.2014 року, 18.05.2014 року, 20.05.2013 року, 21.05.2014 року, 22.05.2014 року, 23.05.2014 року, 24.05.2014 року, 31.05.2014 року, 02.06.2014 року, 12.06.2014 року (а.с.93, 98, 103, 108, 113, 118, 123, 128, 133, 138, 143, 148, 154, 159, 164, 169, 174, 179, 184, 192, 195, 202, 209, 216, 222, 228, 234, 239, 245, 253, 258, 265, 270, 275 т.3);

- залізничні накладні від 08.11.2013 року, 28.02.2014 року, 13.03.2014 року, 14.03.2014 року, 20.03.2014 року, 23.03.2014 року, 27.03.2014 року, 30.03.2014 року, 31.03.2014 року, 25.04.2014 року, 28.04.2014 року, 30.04.2013 року, 08.05.2014 року, 09.05.2014 року, 10.05.2014 року, 15.05.2014 рку, 16.05.2014 року, 18.05.2014 року, 20.05.2013 року, 21.05.2014 року, 22.05.2014 року, 23.05.2014 року, 24.05.2014 року, 31.05.2014 року, 02.06.2014 року, 12.06.2014 року (а.с.94, 99, 109, 114, 119, 124, 129, 134, 139, 144, 149-150, 155, 160-165, 170, 175, 180, 185-186, 193, 196-198, 203-205, 210-212, 217-218, 223-224, 229-230, 235, 240-241, 246-249, 254, 259, 266, 271, 276-277 т.3).

Крім того, 21.11.2014 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (покупець) та ТОВ ДНІПРО-КОКСПОСТАЧ (постачальник) укладено договір №91/1778/2014 на поставку вугільної продукції (а.с.171-173 т.2) з додатками, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, встановлені умови поставки: CPT - станція вантажоотримувача відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року: № 1 від 21.11.2014 року, №2 від 24.02.2015 року, №3 від 25.03.2015 року, №4 від 29.04.2015 року, №5 від 04.06.2015 року, №6 від 03.07.2015 року (а.с. 174-179 т.2).

- рахунки- фактури від 26.11.2014 року, 12.12.2014 року, 14.12.2014 року, 15.12.2014 року, 16.12.2014 року, 17.12.2014 року, 18.12.2014 року, 19.12.2014 року (а.с.189, 221, 227, 232, 237, 244, 251, 256, 261 т.2);

- акти прийому - передачі продукції від 25.11.2014 року, 26.11.2014 року, 06.12.2014 року, 07.12.2014 року, 08.09.2014 року, 09.12.2014 року, 12.12.2014 року, 14.12.2014 року, 15.12.2014 року, 16.12.2014 року, 17.12.2014 року, 18.12.2014 року, 19.12.2014 року (а.с.181, 190, 195, 200, 205, 211, 217, 222, 228, 233, 238, 245, 252, 257, 262 т.2);

- посвідчення якості товару від 25.11.2014 року, 26.11.2014 року, 27.11.2014 року, 06.12.2014 року, 07.12.2014 року, 08.09.2014 року, 09.12.2014 року, 12.12.2014 року, 14.12.2014 року, 15.12.2014 року, 16.12.2014 року, 17.12.2014 року, 18.12.2014 року, 19.12.2014 року (а.с.183-184, 192, 197, 202, 207, 213, 219, 224, 230, 235, 240, 247, 254, 259, 264 т.2);

- залізничні накладні від 25.11.2014 року, 26.11.2014 року, 27.11.2014 року, 06.12.2014 року, 07.12.2014 року, 08.09.2014 року, 09.12.2014 року, 12.12.2014 року, 14.12.2014 року, 15.12.2014 року, 16.12.2014 року, 17.12.2014 року, 18.12.2014 року, 19.12.2014 року (а.с.185-188, 193, 198, 203, 209, 214- 215, 220, 225- 226, 231, 236, 241-243, 248-251, 255, 260, 265-266 т.2);

- видаткові накладні від 27.11.2014 року, 06.12.2014 року, 07.12.2014 року, 08.09.2014 року, 09.12.2014 року (а.с.180, 194, 199, 204, 210, 216 т.2);

- податкові накладні від 25.11.2014 року, 26.11.2014 року, 27.11.2014 року, 06.12.2014 року, 07.12.2014 року, 08.09.2014 року, 09.12.2014 року, 12.12.2014 року, 14.12.2014 року, 15.12.2014 року, 16.12.2014 року, 17.12.2014 року, 18.12.2014 року, 19.12.2014 року (а.с.182, 191, 196, 201, 206, 212, 218, 223, 229, 234, 239, 246, 253, 258, 263 т.2).

Також, 01.11.2012 року між ТОВ Торговий Дім Євраз Україна (покупець) та ТОВ РЕМУГЛЕСТРОЙ (постачальник) укладено договір №13/2012 на поставку вугільної продукції (а.с.1-2 т.3) з додатками, які є невід'ємною частиною договору (№1 від 27.11.2012 року, №2 від 20.12.2012 року, №3 від 01.02.2013 року, №4 від 19.02.2013 року, №5 від 01.03.2013 року, №6 від 06.03.2013 року) та якими встановлені умови поставки: FCA - станція відправлення відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (а.с.3-8 т.3).

- рахунки на оплату від 07.02.2013 року, 08.02.2013 року, 12.02.2013 року, 23.02.2013 року, 24.02.2013 року, 07.03.2013 року, 08.03.2013 року, 19.03.2013 року, 21.03.2013 року, 22.03.2013 року (а.с.9, 15, 21,27, 33, 39, 45, 51, 59, 65, 70, 75 т.3);

- акти прийому-передачі продукції від 07.02.2013 року, 08.02.2013 року, 12.02.2013 року, 23.02.2013 року, 24.02.2013 року, 07.03.2013 року, 08.03.2013 року, 19.03.2013 року, 21.03.2013 року, 22.03.2013 року (а.с.10,16, 22, 28, 34, 40, 46, 52, 60, 66, 71, 76 т.3);

- посвідчення якості товару від 07.02.2013 року, 08.02.2013 року, 12.02.2013 року, 23.02.2013 року, 24.02.2013 року, 07.03.2013 року, 08.03.2013 року, 19.03.2013 року, 21.03.2013 року, 22.03.2013 року (а.с.12, 18, 24, 30, 36, 42, 48, 54, 62, 68, 73, 78 т.3);

- залізничні накладні від 07.02.2013 року, 08.02.2013 року, 12.02.2013 року, 23.02.2013 року, 24.02.2013 року, 07.03.2013 року, 08.03.2013 року, 19.03.2013 року, 21.03.2013 року, 22.03.2013 року (а.с.13-14,19-20, 25-26, 31-32, 37-38, 43-44, 49-50, 55-58, 63-64, 69, 74, 79 т.3);

- податкові накладні від 07.02.2013 року, 08.02.2013 року, 12.02.2013 року, 23.02.2013 року, 24.02.2013 року, 07.03.2013 року, 08.03.2013 року, 19.03.2013 року, 21.03.2013 року, 22.03.2013 року (а.с.11, 17, 23, 29, 35, 41, 47, 53, 61, 67, 72, 77 т.3).

Крім того, 13.02.2013 року між ТОВ Торговий Дім ЄВРАЗ Україна (покупець) та ТОВ Трейдсистем (постачальник) укладено договір №3/2013 на поставку вугільної продукції, з додатковою угодою від 23.02.2013 року (а.с.172-174, 179 т.1).

- специфікації (додатки до договору, які є невід'ємною частиною зазначеного договору, специфікаціями встановлені умови поставки: FCA - станція відправлення відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) №1 від 01.03.2013 року, №2 від 06.03.2013 року, №3 від 01.04.2013 року, №4 від 05.04.2013 року, №5 від 22.04.2013 року, №6 від 30.04.2013 року, №7 від 29.05.2013 року, №8 від 04.09.2013 року (а.с.175-178, 180-183 т.1);

- рахунки на оплату з розрахунками вартості від 06.03.2013 року, 07.03.2013 року, 08.03.2013 року, 11.03.2013 року, 15.03.2013 року, 06.04.2013 року, 07.04.2013 року, 08.04.2013 року, 09.04.2013 року, 10.04.2013 року, 25.04.2013 року, 11.05.2013 року,18.05.2013 року, 20.05.2013 року, 22.05.2013 року, 03.06.2013 року, 05.06.2013 року, 15.06.2013 року, 21.06.2013 року, (а.с.184, 186, 195, 203, 217, 225, 231, 237, 243, 249 т.1, а.с.4, 11, 17, 23, 32, 40, 48, 56, 64, 76, 88, 99 т.2);

- акти прийому - передачі продукції від 06.03.2013 року, 07.03.2013 року, 11.03.2013 року, 15.03.2013 року, 06.04.2013 року, 07.04.2013 року, 08.04.2013 року, 09.04.2013 року, 10.04.2013 року, 25.04.2013 року, 11.05.2013 року,18.05.2013 року, 20.05.2013 року, 22.05.2013 року, 03.06.2013 року, 05.06.2013 року, 15.06.2013 року, 21.06.2013 року, (а.с.185, 196, 204, 218, 226, 232, 238, 244, 250 т.1, а.с.5, 12, 18,24, 33, 40, 49, 57, 65, 77, 89, 100, т.2 );

- посвідченням якості товару (а.с.187, 197, 206, 219, 227, 233, 239, 245, 251 т.1, а.с.6, 13, 34, 42, 50, 58, 66, 78, 90, 101, т.2);

- залізничні накладні від 06.03.2013 року, 07.03.2013 року, 08.03.2013 року, 11.03.2013 року, 15.03.2013 року, 06.04.2013 року, 07.04.2013 року, 08.04.2013 року, 09.04.2013 року, 10.04.2013 року, 25.04.2013 року, 11.05.2013 року,18.05.2013 року, 20.05.2013 року, 22.05.2013 року, 03.06.2013 року, 05.06.2013 року, 15.06.2013 року, 21.06.2013 року (а.с.189-192, 198-201, 207-214, 220-223, 228-229, 234-235, 240-241, 246-247 т.1, а.с. 1-2, 7-9, 14-15, 20-21, 27-30, 33-38, 43-46, 51-54, 59-62, 79-85, 91-97, 102-105 т.2);

- податкові накладні від 06.03.2013 року, 07.03.2013 року, 08.03.2013 року, 11.03.2013 року, 15.03.2013 року, 06.04.2013 року, 07.04.2013 року, 08.04.2013 року, 09.04.2013 року, 10.04.2013 року, 25.04.2013 року, 11.05.2013 року,18.05.2013 року, 20.05.2013 року, 22.05.2013 року, 03.06.2013 року, 05.06.2013 року, 15.06.2013 року, 21.06.2013 року (а.с.193-194, 202, 215-216, 224, 230, 236, 242, 248 т.1, а.с.3, 10, 16, 22, 31, 39, 47, 77, 63, 71-75, 87, 98, 106-110 т.2).

Встановлено, що отриманий позивачем від контрагентів вугільний концентрат був фактично реалізований підприємством з метою отримання прибутку.

Розрахунки між позивачем та його контрагентами, як постачальниками товарів та послуг, так і покупцями, проводились у безготівковому вигляді, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахункам позивача (а.с.21-250 т.18, а.с.1-159 т.19).

Апелянтом не заперечувались та не спростовані факти, що видані позивачем та отримані позивачем від контрагентів податкові накладні зареєстровані у встановленому законом порядку реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Вся зазначена вище первинна документація містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання, виконавці, печатки, суми коштів, що сплачені на виконання угод та т.і..

В акті перевірки не зазначено про випадки ненадання підприємством під час перевірки на запити податкового органу первинних документів, як і не зазначено про витребування податковим органом у позивача під час перевірки будь-яких документів.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (ухвала ВАСУ від 20.01.2015 року № К/800/15312/13).

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських опер-ацій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період. Весь обсяг документів, наданих позивачем, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами.

Контрагенти позивача є діючими підприємствами, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та являються платниками податків, в тому числі ПДВ (а.с.164-195 т.19).

Відповідачем не спростовано того факту, що всі податкові накладні були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані вище контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість та сплачують його, з Єдиного державного реєстру підприємств не виключені, податкову адресу не змінювали. Доказів звернення податкового органу до суду з позовами про припинення таких юридичних осіб у зв'язку з відсутністю підприємств за податковою адресою та неподанням податкової звітності не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, в акті перевірки та апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що в ході проведення перевірки, податковим ораном використано інформацію, отриману від інших податкових органів, щодо контрагентів по ланцюгу постачання, а також посилається на використання інформації Єдиний реєстр податкових накладних та Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів . Фактично на підставі цих висновків податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення, що є прямим порушенням норм Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року, на підставі наступного.

Згідно п.п.20.1.14 п.20.1 ст.20 ПК України у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Таким чином, Податковим кодексом України саме на контролюючий орган (СДПІ) покладено обов'язок здійснення контролю за дотриманням постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, своєчасність подання податкової звітності, сплати податку.

Згідно зі ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Правовідносини з приводу проведення контролюючими органами зустрічних :в:рок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення контролюючими гганами зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 232 від 27.12.2010 року, пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зудрічної звірки контролюючий орган (ініціатор) надсилає контролюючому органу (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Відповідно до п.2 Порядку - з метою проведення зустрічних звірок відбираються суб1єкти господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час вжиття заходів податкового контролю стосовно платників податків виникають сумніви та/або необхідність дослідження факту здійснення таких операцій, їх виду, обсягу і якості, розрахунків, що здійснювалися між зазначеними суб'єктами та платниками, реальності та повноти відображення в обліку платників податків таких операцій.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що Контролюючий орган (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит контролюючим органом (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної контролюючим органом (ініціатором) інформації контролюючий орган (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Таким чином, наведеними нормами податкового законодавства встановлено можливість проведення податковим органом зустрічної звірки лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (якщо така інформації у органу державної податкової служби (виконавця) відсутня) та певні наслідки проведення зустрічної звірки і застосування результатів такої зустрічної звірки.

Можливості проведення податковим органом зустрічної звірки у разі неотримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження, зокрема, Порядок № 1232 не передбачає.

Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, можна дійти висновку, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а, отже, й висновки в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

Однак, в даному випадку звірка фактично не проводилась, відтак безпідставно, без витребування інформації та з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій відповідачем зроблені висновки про їх нереальність.

Крім того, податковий орган в акті перевірки та апеляційній скарзі посилається на те, що ТОВ Євроресурси , а також контрагенти ТОВ Ллойд Інвест по ланцюгу постачання не мають достатніх складських приміщень, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання контролюючого органу, оскільки позивач не має законодавчо визначених повноважень на здійснення контролю фінансово-господарської діяльності свого контрагента, а тим більш контрагентів по ланцюгу постачання, та дотримання ними вимог законодавства при укладенні відповідних договорів. Позивачем при укладені договору із контрагентами всіма доступними йому способами було перевірено податкову правосуб'єктність таких контрагентів, а саме наявність статутних документів, взяття на облік в якості платника податків в податковому органі тощо.

Так, відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

На момент вчинення та виконання господарських договорів контрагенти позивача є належним чином зареєстрованими юридичними особами, які мають право вчиняти правочини за вказаними в ЄДР видами діяльності, мають відповідні ліцензії.

При цьому згідно статті 18 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В Єдиному державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про припинення реєстрації юридичних осіб - контрагентів позивача.

Згідно акту перевірки на думку контролюючого органу, первинні бухгалтерські та податкові документи отримані позивачем від контрагентів-постачальників за перевіряємий період не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання податкового органу та зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Євроресурси , ТОВ Трейдсистем , ТОВ Ремуглестрой , ТОВ Союз-Індустрія , ТОВ Ллойд Інвест , ТОВ Дніпро-Кокспостач , ТОВ Донексім , у зв'язку з тим, що контрагентами вказаних підприємств (постачальниками по ланцюгу постачання) не декларувалось придбання товарів/робіт, які в подальшому реалізовані позивачеві, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосередніми контрагентами.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані перелічені вище документи, які підтверджують фактичне постачання товару підприємству та їх оплату, а також реальні зміни майнового стану платника податків. та які свідчать про товарний та оплатний характер господарських відносин позивача з контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, в постанові від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок Верховного суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі Булвес проти Болгарії Європейський Суд з прав людини в рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правомірно сформовано у спірному періоді валові витрати під час здійснення фінансово-господарських операцій, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.

Крім того, відповідачем в акті перевірки та апеляційній скарзі зазначено про порушення позивачем п.153.2.6 п.153.2 ст.153 ПК України та зазначено, що В ході перевірки проведено порівняння та обчислення рівня ціни реалізації товару та витрат, понесених у зв'язку з їх продажем, за період листопад-грудень 2012 року та за 8 місяців 2013 року в розрізі пов'язаних осіб. При проведенні розрахунку враховано порядок прийняття товарів до обліку та оцінку товарів при їх вибутті, викладений в п.2.6 Облік товарів Наказу ТОВ ТД ЄВРАЗ Україна від 31.12.2012 року №б/н Про затвердження облікової політики з метою бухгалтерського обліку на 2013 рік : п.2.6.1.3 - Товари, придбані організацією для оптового продажу, оцінюються по вартості їх придбання; п.2.6.2.1 - При вибутті товари оцінюються по середній вартості (в середньозваженій оцінці). Розрахунок перевищення витрат, понесених у зв'язку з продажем, над ціною реалізації по договору із пов'язаною особою ВАТ Південний ГЗК від 13.11.2012 року №20/2012/1656 на постачання коксової продукції, наведено у додатках № 4, 5 до акту перевірки .

Тобто, відповідач фактично зазначає в акті перевірки № 8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року про продаж продукції позивачем нижче ціни придбання.

Колегія суддів вважає такі посилання апелянта необгрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

У зазначений період підприємством-позивачем здійснювалась реалізація вугільного концентрату різних марок: ПАТ ЄВРАЗ Баглійкокс (а.с.105-165 т.17, а.с.12-20 т.18); ПАТ ЄВРАЗ - ДМЗ їм.Петровського (а.с.166-225 т.17), а також реалізація дрібняка коксового, руди залізної агломераційної, куль помольних сталевих ВАТ Південний ГЗК (а.с.21-104 т.17).

З наявних в матеріалах справи документів (специфікацій) вбачається, що ціна придбання продукції є меншою за ціну реалізації.

Крім того, в процесі проведення комісійної судово-економічної експертизи експертами досліджувалось питання щодо реалізації позивачем продукції (вугільний концентрат марки ЖО-100) на адресу ПАТ ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС за ціною нижчою ціни придбання та порушення п.198.3, абз. а п.198.5 ст.198 ПК України та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 68690,87 грн. .

При цьому, встановлено, що відповідачем було визначено фінансовий результат, виходячи з різниці між доходом від реалізації та собівартістю придбання (відображеною у податковій звітності), адміністративними витратами, витратами на збут та іншими витратами за питомою вагою, що підтверджується актом перевірки (стор. 15 акту).

Проте, за результатами проведеної експертизи встановлено, що обрахування питомої ваги витрат на збут, адміністративних та інших витрат для здійснення порівняння їх з доходом від реалізації не передбачено Податковим кодексом України.

Крім того, законодавчим нормативним актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків, у тому числі порядок розрахунку податку на прибуток, є виключно Податковий кодекс України.

Так, відповідно до п.п.153.2.6 п.153.2 ст.153 ПК України не включаються до складу витрат витрати на оплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніж сума, розрахована за звичайними цінами. Витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну (редакція, яка діяла до 01.09.2013 року).

Підпунктом 14.1.71 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на час правовідносин) встановлено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Вказана категорія витрат ( витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг ) не визначена в Податковому кодексі України, буквальне тлумачення норми не дозволяє зробити висновки у відношенні до яких витрат необхідно застосовувати дану норму.

При цьому, у податковому обліку витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп.14.1.27 ПК України).

Статтею 138 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування до складу Витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування слід включати витрати:

- операційної діяльності - собівартість реалізованої продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, загальновиробничі витрати, вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом та інші прямі витрати) - п.138.1, п.138.8. ст.138 ПК України;

- інші витрати (адміністративні витрати, спрямовані на управління підприємством, витрати на збут, інші операційні витрати) - п.138.10 ст.138 ПК України.

Відповідно до пп.14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з положеннями п.138.6 ст.138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується згідно з ціною їх придбання з урахуванням ввізного мита та витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілений постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та норму п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 ПК України, згідно якої встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування, вважається, що витратами, понесеними підприємством у зв'язку з реалізацією придбаних товарів, є витрати, які формують собівартість придбаних та реалізованих товарів, визначену згідно з положеннями п.138.4 ст.138 ПК України.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що позивачем було здійснено продаж товарів пов'язаним особам за ціною, вищою ніж ціна придбання, що підтверджується наданою податковому органу звітністю та документальними доказами, що були предметом дослідження Дніпропетровським НДІСЕ під час проведення судово-економічної експертизи.

При цьому, експертами зроблено висновок, що висновки акту перевірки №8/28/- 01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо завищення суми витрат по рядку 05.1 Декларації Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам документально підтверджуються у сумі 487,06 грн. за IV квартал 2012 року та документально не підтверджуються у сумі 32286,36 грн., в тому числі по періодам: за IV квартал 2012 року - 3655,12 грн.; за 2013 року - 28631,24 грн. .

Крім того, відповідачем в акті перевірки №8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року (аркуш 24 акту) зазначено, що підприємством у період березень, липень-жовтень, грудень 2013 року по договору №10/2012 від 01.11.2012 року з ТОВ ПК Індустріал Груп придбано вугільний концентрат марки ЖО-100, який реалізовано на адресу ПАТ Євраз Баглійкокс за ціною нижче піни придбання. В результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення (придбання), відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи(в розмірі собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю продукції та ціною її продажу .

Згідно первинних документів, позивач у період березень, липень-жовтень, грудень 2013 року отримував вугільний концентрат марки ЖО-100 від ТОВ ПК Індустріал Груп за вказаним вище договором за ціною:

в березні 2013 року - 1166,67 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська);

в березні 2013 року - 766,67 грн. без ПДВ (ЦЗФ Селідовська, ЦОФ Чумаківська);

в липні 2013 року - 1166,67 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська);

в серпні 2013 року - 1166,67 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська);

в вересні 2013 року - 1166,67 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська);

в жовтні 2013 року - 1166,67 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська);

в грудні 2013 року - 1166,67 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська).

В свою чергу, у період березень, липень-жовтень, грудень 2013 року, Позивач здійснював продаж вугільного концентрату марки ЖО-100 ПАТ ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС по договору № 3/2012/11-25/12 від 01.11.2012 року та додатків за ціною:

в березні 2013 року - 1400,00 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська);

в березні 2013 року - 1100,00 грн. без ПДВ (ЦОФ Чумаківська);

в липні 2013 року - 1380,00 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська);

в серпні 2013 року - 1380,00 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська);

в вересні 2013 року - 1380,00 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська);

в жовтні 2013 року - 1380,00 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська);

в грудні 2013 року - 1392,00 грн. без ПДВ (ЦЗФ Пролетарська).

З наведеного вбачається, що позивачем було здійснено продаж товарів за ціною вищою ніж ціна придбання. Вказані обставини апелянтом не спростовані.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим посилання відповідача в акті перевірки та апеляційній скарзі на наявність кримінальних проваджень, а також на ухвали Печерського районного суду м.Києва віл 04.09.2015 року по справі № 757/32481/15-к, від 29.09.2015 року по справі №757/35858/15-к, від 04.09.2015 року по справі № 757/35858/15-к, від 01.09.2015 року та від 19.11.2015 року по справі № 757/34864/15-к, прийняті в рамках кримінальних справ, в тому числі відносно осіб та підприємств, що не є контрагентами позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду у справах про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Тобто, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі; 2) постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, обставини, встановлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (наприклад, ухвала про закриття провадження), не можуть розглядатись як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Таким чином, постанови про відкриття кримінального провадження та ухвали суду не є належними доказами в розумінні статті 72 КАС України в данній адміністративній справі.

Посилання апелянта на вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16.01.2017 року у справі №200/21537/16-к відносно ОСОБА_5, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказаним судовим рішенням встановлено факт фіктивного підприємства ТОВ Дон-Дніпро-Траст , ПП СБ Віікінг та ТОВ Білд Інжинірінг , які не були контрагентами позивача (а.с.204-207 т.20). Вказана обставина представником відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтверджена.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, судом першої інстанції було призначено комісійну судово-економічну експертизу, за результатами проведення якої Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок №3799/3800-16 від 25.10.2016 року (а.с.46-124 т.16).

За висновками вказаної експертизи:

- документально та нормативно не підтверджуються висновки акту перевірки №8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо заниження ТОВ Торговий дім ЄВРАЗ Україна податку на прибуток в сумі 133539180 грн., в тому числі: в 4 кварталі 2012 року на 915589 грн., за 2013 рік на 59844119 грн., за 2014 рік на 72779472 грн.

- документально та нормативно підтверджуються висновки акту №8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо заниження ТОВ Торговий дім ЄВРАЗ Україна податку на прибуток в сумі 109 грн., в тому числі: в 4 кварталі 2012 року на 105 грн., за 2013 рік на 4 грн..

Крім того, експертизою встановлено, що не підтверджуться документально та нормативно висновки акту №8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року щодо:

- заниження ТОВ Торговий дім ЄВРАЗ Україна податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли внаслідок реалізації продукції (вугільний концентрат марки ЖО-100) в адресу ПАТ ЄВРАЗ БАГЛІЙКОКС за ціною нижчою за собівартість придбання в сумі 68690,87 грн., в тому числі в періодах: березень 2013 року - 4309,6 грн., липень 2013 року - 5435,73 грн., серпень 2013 року - 37133,93 грн., вересень 2013 року - 5757,54 грн., жовтень 2013 року - 6362,88 грн., грудень 2013 року - 9691,20 грн.;

- завищення податкового кредиту внаслідок здійснення господарської діяльності ТОВ Торговий дім ЄВРАЗ Україна , в тому числі: листопад 2012 року -156928 грн., грудень 2012 року - 239099 грн., січень 2013 року - 493831 грн., лютий 2013 року - 3619345 грн., березень 2013 року - 5686759 грн., квітень 2013 року - 7014963 грн., травень 2013 року - 6419619 грн., червень 2013 року - 2198714 грн., липень 2013 року - 704962 грн., серпень 2013 року - 768504 грн., вересень 2013 року - 557732 грн., жовтень 2013 року - 375503 грн., листопад 2013 року - 55107 грн., січень 2014 року - 163492 грн., лютий 2014 року - 90680 грн., березень 2014 року - 1173110 грн., квітень 2014 року - 5231707 грн., травень 2014 року - 5619059 грн., червень 2014 року - 6792420 грн., липень 2014 року - 2546228 грн., серпень 2014 року - 2402497 грн., вересень 2014 року - 5255906 грн., жовтень 2014 року - 2097850 грн., листопад 2014 року - 681075 грн., грудень 2014 року - 2061884 грн. та отриманого товару від наступних контрагентів: ТОВ Євроресурси - 6201811,91 грн.; ТОВ Трейдсистем - 4022709,82 грн.; ТОВ Ремуглестрой - 1516358,81 грн.; ТОВ Союз-Індустрія - 6527035,50 грн.; ТОВ Ллойд Інвест - 38409135 грн.; ТОВ Дніпро-Кокспостач - 2497725,00 грн.; ТОВ Донексім - 3232198,12 грн.;

- заниження рядку 18 декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 47833266 грн., в тому числі: листопад 2012 року - 156928 грн., грудень 2012 року - 239099 грн., січень 2013 року - 493831 грн., березень 2013 року - 5561991 грн., квітень 2013 року - 6693041 грн., травень 2013 року - 6280959 грн., серпень 2013 року - 805638 грн., вересень 2013 року - 563490 грн., жовтень 2013 року - 381866 грн., листопад 2013 року - 55107 грн., грудень 2013 року - 9691 грн., січень 2014 року - 163492 грн., лютий 2014 року - 90680 грн., березень 2014 року - 1173110 грн., квітень 2014 року - 5231707 грн., травень 2014 року - 5619059 грн., червень 2014 року - 6792420 грн., липень 2014 року - 1793898 грн., серпень 2014 року - 2402497 грн., вересень 2014 року - 3002370 грн., листопад 2014 року - 322392 грн.;

- щодо завищення рядка 19 декларацій з податку на додану вартість на суму 14709605 грн., в тому числі: лютий 2013 року - 3619345 грн., березень 2013 року - 196283 грн., квітень 2013 року - 321922 грн., травень 2013 року - 138660 грн., червень 2013 року - 2198714 грн., липень 2013 року - 710398 грн., липень 2014 року - 752330 грн., вересень 2014 року - 2253536 грн., жовтень 2014 року - 2097850 грн., листопад 2014 року- 358683 грн., грудень 2014 року - 2061884 грн.;

- завищення рядка 23 декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року на суму 8144962 грн.;

- завищення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 5032461 грн.;

- заниження рядка 25 декларацій з податку на додану вартість всього на суму 47303564 грн., в тому числі: листопад 2012 року - 156928 грн., грудень 2012 року - 239099 грн., січень 2013 року - 493831 грн., березень 2013 року - 5146873 грн., квітень 2013 року - 6693041 грн., травень 2013 року - 6280959 грн., листопад 2013 року - 1261579 грн., грудень 2013 року - 9691 грн., січень 2014 року - 163492 грн., лютий 2014 року - 90680 грн., березень 2014 року - 1173110 грн., квітень 2014 року - 5231707 грн., травень 2014 року - 5619059 грн., червень 2014 року - 6792420 грн., липень 2014 року - 1793898 грн., серпень 2014 року - 3154827 грн., вересень 2014 року - 3002370 грн..

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини та докази у їх сукупності, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання суду першої інстанції на висновок комісійної судово-економічної експертизи при прийнятті рішення по справі.

Натомість, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №8180/17-45/18059/17-45 від 22.09.2017 року, яким визначено, що за умови, що первинні документи у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України , не підтверджують факти здійснення господарських операцій між ТОВ Торговий дім ЄВРАЗ Україна та ТОВ Євроресурси , ТОВ Трейдсистем , ТОВ Ремуглестрой , ТОВ Союз - Індустрія , ТОВ Ллойд Інвест , ТОВ Дніпро - Кокспостач , ТОВ Донексім , то висновки акту №8/28/-01-42-37301872 від 19.01.2016 року планової документальної перевірки ТОВ Торговий дім ЄВРАЗ Україна в частині безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат по проведених фінансово-господарських операцій з постачальниками, підтверджуються (а.с.157-174 т.20).

Вказаний вище висновок наданий за результатами проведення експертизи в рамках кримінальної справи та у відповідності до вимог ст.72 КАС України не може бути визнаний доказом в адміністративній справі. Вирок по кримінальній справі, в рамках якого проведена вказана експертиза, відсутній.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення форми Р від 04.02.2016 року №0000064201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі - 166924111,25 грн., з яких сума основного платежу - 133539289,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 33384822,25 грн., з врахуванням висновку експертизи №3799/3800-16 від 25.10.2016 року комісійної судово-економічної експертизи Дніпропетровського НДІСЕ по першому питанню, підлягає визнанню протиправним та скасуванню в розмірі - 166923975,00 грн., з яких сума основного платежу - 133539180,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 33384795,00 грн..

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.

Посилання представників податкового органу на ту обставину, що позивачем деякі документи надані лише в судовому засіданні, а тому такі документи не можуть бути належними доказами по справі, оскільки при перевірці не надавались, колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.

Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 ПК України, відповідно до якого у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складенні такої звітності.

Адже наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 КАС покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин колегія суддів погодується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДФС) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №804/752/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №804/752/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 27 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: М.М.Гімон


Суд	Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	23.10.2017
Оприлюднено	06.11.2017
Номер документу	70010303
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —804/752/16

Ухвала від 19.02.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 30.11.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 06.11.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 12.01.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 22.03.2016

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Єфанова Ольга Володимирівна

Ухвала від 16.11.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 23.10.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 23.10.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 23.10.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 09.10.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 23.10.2017 по справі 804/752/16ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —804/752/16

Ухвала від 23.10.2017

Ухвала
від 23.10.2017 по справі 804/752/16
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД