Рішення

від 30.10.2017 по справі 907/584/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

30.10.2017 р. Справа № 907/584/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , м. Мукачево

до відповідача 1 Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» , м. Київ

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» , м. Мукачево

про визнання неправомірними дій Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» щодо повернення суми депозиту за договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» ;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» суми 2 000 доларів США, що еквівалентно 51 769 грн.,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - ОСОБА_2, керівник

ОСОБА_3, довіреність б/н від 14.08.2017 року

Відповідача ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» - ОСОБА_4, довіреність

№ 521/16 від 29.09.2016 року

Відповідача ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» - ОСОБА_6, довіреність б/н

від 18.09.2017 року

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , м. Мукачево заявлено позов до відповідача 1 Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» , м. Київ та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» , м. Мукачево про визнання неправомірними дій Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» щодо повернення суми депозиту за договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» ; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» суми 2 000 доларів США, що еквівалентно 51 769 грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та наполягають на їх задоволенні. В обґрунтування заявлених позовних вимог покликаються на відсутність у відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» підстав для повернення суми депозиту за договором про вклад «Класичний» від 10.03.2017 року № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року № 02/Д5-2-КБ/202 на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» , оскільки 14.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) за Генеральним депозитним договором № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року та Договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року, з огляду на положення якого, правомірним було перерахування суми депозиту на поточний рахунок нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' . Наголошують на відсутності законодавчо визначеної заборони на укладення договору уступки права вимоги, в тому числі за договором банківського вкладу, як і відсутності таких обмежень згідно умов Генерального депозитного договору № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року та Договору про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року. Враховуючи повернення банком (відповідачем 1) суми депозиту на поточний рахунок первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (відповідача 2 у справі) представники позивача стверджують про перебування таких коштів у розпорядженні відповідача 2 без достатньої правової підставі, що в силу вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України є підставою для їх повернення, а в даному випадку - підставою для задоволення позовної вимоги про стягнення суми 2 000 доларів США з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» на корись позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' .

Поданими суду додатковими поясненними б/н від 05.10.2017 року позивач навів аргументи, які на його думку, спростовують висловлені представником відповідача 1 заперечення проти задоволення позовних вимог у даній справі. Зокрема, зазначає про помилковість тверджень представника відповідача 1 - ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» про те, що чинне законодавство України не дозволяє, і навіть забороняє, відступлення права вимоги повернення вкладу за договором вкладу в іноземній валюті, що укладений з юридичною особою, на користь іншої юридичної особи, внаслідок безпідставного ототожнення понять «не передбачено» і «не дозволено» , «заборонено» . У підтвердження правомірності відступлення права вимоги за вкладом та підставність вимог особи, яка набула таке право вимоги до банківської установи щодо повернення їй коштів вкладу, представник позивача покликається на практику Верховного Суду України, викладену у постановах № 6-65цс13, № 6-12цс14, Вищого господарського суду України, викладену у постановах від 27.09.2016 року № 910/29598/15, від 14.09.2015 року № 910/25487/15. З врахуванням наведеної позиції Вищого господарського суду України, представник позивача наголошує на тому, що уступивши право вимоги повернення коштів, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку, власник коштів розпорядився ними у спосіб, дозволений законом. При цьому, чинне законодавство, що регулює правовідносини за договорами банківського рахунку та банківського вкладу, не містить жодних вказівок про те, що зобов'язання за договором вкладу є нерозривно пов'язаними з особою кредитора (вкладника), що, в свою чергу, свідчить про допустимість уступки права вимоги за договором вкладу. Покликаючись на умови Генерального депозитного договору № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року та Договору про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року, представник позивача стверджує про відсутність обмежень щодо відступлення прав та обов'язків за ними. Критично оцінює представник позивача ототожнення представником відповідача 1 - ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» понять «договір банківського рахунку» та «договір банківського вкладу» , правове регулювання якого (останнього) не містить відповідних заборон, на які покликається відповідач 1 у своєму відзиві. Заперечуючи твердження відповідача 1 про те, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» , а не Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' є вкладником банку, а відтак, саме на його рахунок згідно норм банківського законодавства слід повертати вклад, представник позивача наголошує, що набувши прав вимоги повернення коштів за Договором банківського вкладу у законному порядку, позивач набув і відповідних повноважень та правових можливостей вкладника в частині повернення коштів, які кореспондують набутому обсягу права вимоги. Спростовуючи твердження представника відповідача 1 про те, що на момент укладення договору цесії Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» не мало прав вимоги до банку щодо повернення вкладу на поточний рахунок іншої особи, позивач зазначає про те, що на момент укладення договору цесії Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» мало право на кошти, розмішені на вкладному (депозитному) рахунку, якими розпорядилося, уклавши згаданий Договір цесії. Щодо покликання Банку на неможливість отримати валютні кошти за вкладом, оскільки таке отримання є розрахунковою операцією, що заборонена законодавством та потребує ліцензії Національного банку України, позивач зазначає, що перехід права вимоги на отримання вкладу у банку не є розрахунковою операцією виходячи із суті законодавчо визначеного поняття «розрахункова операція» та притаманних їх ознак. Оспорює позивач і твердження відповідача 1 про те, що переказ коштів банком на виконання вимоги ОСОБА_7 кредитора по Договору цесії є валютною операцією, та зазначає, що при реорганізації, а в даному випадку виконанні розподільчого балансу при виділі ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» , не відбувається відчуження активів між учасниками реорганізації, і право власності на майно не переходить від одного власника майна до іншого, а відбувається розподіл активів реорганізованого суб'єкта між учасниками реорганізації. Вважає необґрунтованим твердження відповідача 1 про те, що ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» не мало права вчиняти відступлення прав вимоги вкладу, за відсутності права на повернення вкладу до закінчення терміну вкладу, оскільки ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» зверталося до банку із вимогою щодо дострокового повернення вкладу, проте отримало відмову Банку. Аналізуючи положення Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, позивач стверджує, що зазначені нормативні акти не містять заборони банку здійснити повернення вкладу на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , а лише конкретизують, що кошти мають бути повернути на поточний рахунок. Аргументацію відзиву відповідача 1 відсутністю правових підстав для перерахування коштів за вкладним (депозитним) рахунком клієнта на підставі розпорядження особи, яка не є вкладником, позивач вважає абсурдною, оскільки ним таке розпорядження до банку і не подавалось. Доводи відповідача 1 щодо нікчемності договору про відступлення права вимоги позивач вважає незаконним та необґрунтованими, покликаючись при цьому на неподання банком жодних належних доказів на підтвердження того, що договір відступлення права вимоги є прихованим договором дарування, оскільки вимогами цивільного законодавства не передбачено платності цесії; тлумачення відповідачем 1 договору цесії як договору дарування, не відповідає змісту умов договору, предметом якого є саме право вимоги.

Поданими в судовому засіданні додатковими поясненнями б/н від 30.10.2017 року позивач навів свої аргументи щодо неможливості застосування судом при розгляді даної справи правової позиції Верховного суду України, що викладена у постанові № 910/8058/15-г від 06.04.2016 року, на яку покликається представник відповідача 1, та зазначає, що правовідносини, досліджувані у справі № 910/8058/15-г стосуються можливості банку виконувати розпорядження підприємства за поточними рахунками, власником яких є фізична особа, а не правового режиму депозитного рахунку за договором депозитного вкладу. Стверджує, що в даному випадку, ні Первісний кредитор, ні ОСОБА_7 кредитор не зверталися до банку з приводу заміни сторони депозитного договору чи здійснення заміни власника рахунку. З покликанням на норми діючого банківського законодавства, стверджує про необмеженість видів операцій із зарахування коштів на поточний рахунок резидента у іноземній валюті через розподільчий рахунок, що і повинен був вчинити відповідач 1 після отримання вимог ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» та ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ» .

Відповідач 1 Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» проти позову заперечив. Поданим суду відзивом на позов № 159-2/53 від 18.09.2017 року представник відповідача 1 просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, покликаючись на їх незаконність та необґрунтованість. Зокрема, зазначає, що дії банку щодо повернення суми депозиту за договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» відповідають вимогам діючого чинного банківського законодавства та умовам укладених Генерального депозитного договору № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року та Договору про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року, а правові підстави перераховувати суму депозиту на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , який не є вкладником Банку, були відсутні, оскільки законодавством не передбачено можливості перерахування суми вкладу в іноземній валюті із вкладеного рахунку однієї юридичної особи на поточний рахунок іншої юридичної особи. З покликанням на положення Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 року та Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003 року зазначає, що кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб'єкта господарювання перераховуються з його поточного рахунку і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок суб'єкта господарювання, крім випадків, передбачених законодавством; за вкладним (депозитним) рахунком суб'єкта господарювання забороняється проведення розрахункових операцій, крім операцій, пов'язаних з реалізацією майнових прав на суму коштів, що зберігається на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до договору застави коштів, видача коштів готівкою. На думку представника відповідача 1, законодавчо встановлені обмеження щодо функціонування депозитних та поточних рахунків, дають підстави дійти висновку про те, що відступлення права вимоги повернення вкладу за договором вкладу (депозитом) в іноземній валюті, укладеним з юридичною особою, на користь іншої юридичної особи законодавством не передбачено, крім випадків, коли таке відступлення здійснюється у зв'язку із реалізацією майнових прав на суму коштів, що зберігаються на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до договору застави коштів. Наполягає, що на момент укладення договору цесії Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» не мало прав вимоги до Банку в обсязі та на умовах, які ним передані позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' за Договором цесії, а тому, в силу вимог ст. 514 Цивільного кодексу України такі права не могли бути передані позивачу, як новому кредитору, і відповідно у Банку не могло виникнути будь - яких зобов'язань перед новим кредитором за Договором цесії. Аналізуючи положення ст. ст. 1066, 1071 Цивільного кодексу України та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, зазначає про відсутність у Банку правових підстав на виконання розпорядження позивача - ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' щодо перерахування на його поточний рахунок коштів із депозитного рахунку відповідача 2 - ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» . При цьому, покликається на практику Верховного Суду України, викладену у постанові від 06.04.20016 року № 3-174гс16, згідно якої зроблено правовий висновок про те, що законодавством не передбачено можливості зміни власника рахунку, а тому банк позбавлений можливості виконувати розпорядження підприємства за поточними рахунками, власником яких є фізична особа, внаслідок чого у підприємства не виникло грошових вимог до банку за поданими заявами про перерахування коштів та видачу готівки. Оцінюючи умову пункту 1.4. Договору цесії від 14.04.2017 року, що передбачає відступлення права вимоги в безоплатному порядку на виконання розподільчого балансу від 19.12.2015 року, представник відповідача 1 наполягає на тому, що за своєю суттю, відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» прав вимоги на суму вкладу в іноземній валюті є формою розрахунку у іноземній валюті Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» за зобов'язаннями перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , що виникли на підставі розподільчого балансу від 19.12.2015 року, тобто є безготівковою розрахунковою операцією, вчинення якої заборонено вимогами ст. 1068 Цивільного кодексу України та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами. В даному випадку, відступлення права вимоги на кошти в іноземній валюті, представник відповідача 1 вважає формою проведення розрахунків в іноземній валюті, що потребує наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України. Акцентуючи увагу на умові безоплатного переходу права вимоги за Договором цесії, представник відповідача 1 стверджує про нікчемність згаданого договору уступки права вимоги, оскільки останній за своїм змістом містить елементи договору дарування валютних цінностей, вчинення якого потребує наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України та підлягає нотаріальному посвідченню виходячи із суми переданих валютних цінностей; з огляду на нікчемність Договору цесії, у банку були відсутні зобов'язання та правові підстави для здійснення будь - яких операцій на підставі такого договору. Заперечує представник відповідача 1 і можливість передання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» прав вимоги за Договором цесії в порядку та на умовах ст. 109 Цивільного кодексу України, оскільки на момент складання та затвердження розподільчого балансу від 19.12.2015 року Генеральний депозитний договір № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року та Договір про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року ще не були укладені, з огляду на що права вимоги за ними не могли бути включені до розподільчого балансу, що додатково свідчить про удаваність Договору цесії. Оспорює також представник відповідача 1 наявність у банку правових підстав для здійснення дострокового повернення вкладу саме в іноземній валюті на підставі звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» від 19.05.2017 року, оскільки на момент такого звернення діяли обмеження Національного банку України (Постанова Правління НБУ від 13.12.2016 року № 410), за якими уповноважені банки мають право достроково повертати вклади, залучені в іноземній валюті за всіма типами договорів, крім вкладів, залучених з видачою іменних ощадних (депозитних) сертифікатів зі строком їх обігу не менше шести місяців, у національній валюті за курсом іноземної валюти уповноваженого банку на день проведення операції. Крім того, представник відповідача 1 зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» не скористалося своїм правом на дострокове повернення депозиту у спосіб, визначений Генеральним депозитним договором № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року, тобто шляхом укладення відповідної додаткової угоди, в результаті чого Банком після закінчення терміну вкладу, згідно платіжного доручення від 10.06.2017 року депозитні кошти разом із нарахованими відсотками перераховано на поточний рахунок депонента - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» .

Представник відповідача 2 - ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» заявлені позивачем позовні вимоги у даній справі вважає правомірними, у зв'язку з чим визнав позов щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» суми 2 000 доларів США, що еквівалентно 51 769 грн. згідно поданої суду заяви про визнання позову № 544 від 15.08.2017 року. Поданими суду поясненнями по суті спору № 545 від 15.08.2017 року відповідач 2 - ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» наголосив на тому, що користуючись своїм правом, згідно умов Договору про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року до Генерального депозитного договору № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року, 19.05.2017 року ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» було надіслано відповідачеві 1 - ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» повідомлення - вимогу про дострокове повернення депозиту та повернення відповідної суми депозиту на поточний рахунок позивача - ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , оскільки за договором цесії ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» відступило своє право на повернення таких депозитних коштів ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' . За наслідками розгляду надісланих ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» , звернень, відповідачем 1 - ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» відмовлено як у достроковому поверненні депозитного вкладу, так і у поверненні вкладу (суми депозиту) на користь позивача - ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' . Наведене, на думку відповідача 2 - ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» , виключає можливість покладення на нього відповідальності за невиконання відповідачем 1 - ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» своїх обов'язків як боржника.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

10.03.2017 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» (Банком, відповідачем 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (ОСОБА_8, відповідачем 2 у справі) укладено Генеральний депозитний договір № 02/Д5-2-КБ/202 (надалі - Генеральний депозитний договір), за умовами якого ОСОБА_8 з врахуванням Договору про вклад розміщує в Банку один або декілька вкладів, а ОСОБА_8 зобов'язується повернути вклади та сплачувати ОСОБА_8 проценти.

Згідно умов п. 2.2. Генерального депозитного договору сума та валюта вкладу, процентна ставка, дата початку вкладу, дата закінчення вкладу, можливість продовження строку вкладу, збільшення вкладу, повернення вкладу до дати закінчення вкладу та інші умови розміщення і обслуговування вкладу визначаються сторонами шляхом укладення окремих договорів про вклад.

Кількість укладених у рамках Генерального депозитного договору договорів про вклад не обмежується. Облік кожного вкладу, здійснюється на депозитному рахунку, зазначеному в договорі про вклад (п. 2.3. Генерального депозитного договору).

Умови розміщення та повернення вкладу, порядок нарахування та сплати процентів за вкладом сторонами погоджені у п. 3. Генерального депозитного договору, яким передбачено, що в дату початку вкладу ОСОБА_8 зобов'язується зарахувати грошові кошти в сумі вкладу на депозитний рахунок шляхом безготівкового переказу з поточного рахунку. Повернення вкладу та сплата процентів здійснюється банком шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок. ОСОБА_8 доручає Банку самостійно здійснити такий переказ. У випадку письмового звернення ОСОБА_8 може переказати зазначені кошти на будь - який інший поточний Рахунок ОСОБА_8. Банк закриває Депозитний рахунок на наступний робочий день після повернення вкладу ОСОБА_8. У випадку неможливості повернення вкладу Банком на поточний рахунок з підстав, що не залежать від Банку, Банк не здійснює нарахування та сплату процентів у розмірі процентної ставки починаючи з дати, наступної за датою закінчення вкладу. При цьому ОСОБА_8 нараховує проценти на суму грошових коштів на депозитному рахунку в розмірі процентної ставки за залишками на поточних рахунках, що визначена тарифами Банку для корпоративних клієнтів станом на дату нарахування, починаючи з дати, наступної за датою закінчення вкладу, по дату, яка передує даті підписання нового договору про вклад або даті повернення грошових коштів згідно письмового звернення ОСОБА_8 із зазначенням платіжних реквізитів для повернення грошових коштів.

Повне або часткове повернення вкладу на вимогу ОСОБА_8 до настання дати закінчення вкладу здійснюється, якщо таку можливість передбачено договором про вклад, за умови письмового повідомлення Банку за 3 (три) робочі дні до дати дострокового повернення вкладу та укладення сторонами додаткової угоди до договору про вклад. ОСОБА_8 має право вимагати повернення вкладу до настання дати закінчення вкладу тільки у випадку, якщо майнові права на грошові кошти на депозитному рахунку не передані в забезпечення виконання будь - яких зобов'язань ОСОБА_8 перед Банком (п. 4.4. Договору).

В рамках Генерального депозитного договору № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року 10.03.2017 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» (Банком, відповідачем 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (ОСОБА_8, відповідачем 2 у справі) укладено Договір про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203, за умовами якого ОСОБА_8 розміщує у Банку вклад у розмірі 10 000,60 дол. США із процентною ставкою 0,10% річних строком на 92 дні з 10.03.2017 року по 10.06.2017 року, із сплатою процентів в дату закінчення вкладу, можливістю продовження строку вкладу чи повернення вкладу у повному обсязі на вимогу ОСОБА_8 до дати закінчення вкладу, а також без можливості збільшення суми вкладу чи часткового повернення вкладу на вимогу ОСОБА_8 до дати закінчення вкладу. Договором визначено депозитний та поточний рахунок ОСОБА_8 у АТ «ОСОБА_1 Аваль» , а саме, депозитний рахунок № НОМЕР_1, поточний рахунок № 26005385171.

В подальшому, після розміщення у Банку вкладу у розмірі 10 000,60 дол. США, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (ОСОБА_8, первісним кредитором, відповідачем 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' (Новим кредитором, позивачем у справі) 14.04.2017 року укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) за Генеральним депозитним договором № 02/Д5-2-КБ/202 та Договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року (надалі - Договір про відступлення права вимоги, Договір цесії).

За умовами зазначеного Договору цесії Первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених ст. 109 Цивільного кодексу України, розподільчим балансом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» від 19.12.2015 року, відступив ОСОБА_7 кредитору, а ОСОБА_7 кредитор набув у повному обсязі право вимоги до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» (Банку, відповідача 1 у справі) щодо повернення грошових коштів у розмірі 10 000,60 доларів США із вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_1 (суми депозиту) у Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_1 Аваль» за Генеральним депозитним договором № 02/Д5-2-КБ/202 та Договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року. Права вимоги, які передані Первісним кредитором ОСОБА_7 кредитору, включають право на одержання Новим кредитором грошових коштів у валюті (суми Депозиту) за Договорами депозиту, в тому числі, право на перерахунок суми депозиту боржником (Банком, відповідачем 1 у справі) на поточний рахунок ОСОБА_7 кредитора (позивача у справі). Право вимоги первісного кредитора переходить до ОСОБА_7 кредитора в обсязі, визначеному п. 1.1. договору, з моменту складення та підписання сторонами акту приймання - передавання права вимоги за договором. При цьому, відступлення права вимоги за Договором цесії було здійснено на безоплатній умові на виконання розподільчого балансу від 19.12.2015 року, затвердженого рішення загальних зборів учасників Первісного кредитора від 28.12.2015 року.

Первісний кредитор згідно пункту 2.4. Договору цесії зобов'язаний письмово повідомити боржника про зміну кредитора.

Протоколом № 28-12/15-50 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» від 28.12.2015 року підтверджується факт реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» шляхом виділу із нього п'яти нових товариств, в тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , за розподільчим балансом з переданням окремо визначеної їм частини майна, прав та обов'язків.

Договором від 04.05.2017 року про внесення змін до Акту - правочину про приймання - передавання частини майна за розподільчим балансом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» від 28.12.2015 року сторони погодили позовну давність строком у 10 років до всіх правовідносин та зобов'язань, що виникли згідно з розподільчим балансом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» від 28.12.2015 року.

До договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.04.2017 року його сторонами укладено акт приймання - передавання права вимоги за Договором про відступлення права вимоги (цесії) від 14.04.2017 року та акт приймання - передавання документів за Договором про відступлення права вимоги (цесії) від 14.04.2017 року.

На виконання пункту 2.4. Договору цесії Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (Первісний кредитор, ОСОБА_8, відповідач 2 у справі) згідно листа № 271 ід 21.04.2017 року здійснив повідомлення боржника (Банку, відповідача 1 у справі) про здійснену на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) заміну кредитора за Генеральним депозитним договором № 02/Д5-2-КБ/202 та Договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року із набуттям Новим кредитором прав вимоги на повернення грошових коштів (суми депозиту) у валюті, в тому числі на перерахування таких грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_7 кредитора, та просив ОСОБА_8 взяти наведену інформацію до відома, а згаданий Договір цесії взяти на облік та зареєструвати.

З аналогічним обґрунтуванням та вимогами на адресу Банку звернувся і ОСОБА_7 кредитор - ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' згідно листа № 2 від 21.04.2017 року.

У відповідь на звернення ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» та ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' від 21.04.2017 року ОСОБА_8 листом № Д5-В122/9-158 від 18.05.2017 року інформував про неможливість переоформлення депозиту на підставі Договору про відступлення права вимоги від 14.04.2017 року, оскільки відступлення права вимоги на кошти в іноземній валюті є однією із форм проведення розрахунків в іноземній валюті, що потребують наявності індивідуальної ліцензії НБУ; операція з відступлення права вимоги на безоплатній умові з метою приховування договору дарування також розглядається як розрахунки за договором дарування та потребує наявності індивідуальної ліцензії НБУ. Звернув увагу на необхідність нотаріального засвідчення справжності підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи.

Повідомленнями - вимогами № 314 від 19.05.2017 року та № 315 від 19.05.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (Первісний кредитор, ОСОБА_8, відповідач 2 у справі) повідомило ОСОБА_8 (відповідача 1) у справі про дострокове припинення Договору про вклад з 26.05.2017 року із направленням Банку двох оригінальних примірників відповідної Додаткової угоди до Договору про вклад, та необхідність повного повернення суми вкладу у розмірі 10 000,60 доларів США. Вимагало повернути на адресу ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» підписаний примірник Додаткової угоди до Договору вкладу та повернути суму депозитного вкладу на поточний рахунок ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' з огляду на положення Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.04.2017 року.

В свою чергу, ОСОБА_7 кредитор - ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' листами № 1 та № 2 від 18.05.2017 року також звернувся до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» з вимогами про повернення вкладу у розмірі 10 000,60 доларів США на поточний рахунок ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , враховуючи укладення Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.04.2017 року та дострокове припинення Договору про вклад з 26.05.2017 року.

Листом № Д5-В122/9-167 від 26.05.2017 року банк відмовив у зміні кредитора по Договору шляхом укладення запропонованої додаткової угоди, достроковому поверненні вкладу та на рахунок іншої юридичної особи. Інформував ОСОБА_8 про можливість дострокового повернення вкладу тільки після укладення відповідної додаткової угоди.

Після закінчення терміну вкладу, ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» згідно платіжного доручення від 10.06.2017 року депозитні кошти разом із нарахованими відсотками перераховано на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (Первісного кредитора, ОСОБА_8, відповідача 2 у справі).

Такі дії Банку (відповідача 1 у справі) щодо повернення суми депозиту за договором про вклад «Класичний» від 10.03.2017 року № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року № 02/Д5-2-КБ/202 на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» , а не на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' вважає неправомірними з огляду на факт укладення 14.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' Договору про відступлення права вимоги (цесії) та відсутність законодавчо визначеної заборони на укладення договору уступки права вимоги, в тому числі за договором банківського вкладу, як і відсутність таких обмежень згідно умов Генерального депозитного договору № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року та Договору про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року.

В силу вимог ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття встановлено Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 2 від 12.11.2003 року.

Зокрема, згідно п. 1.8. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, а за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Приписами пункту 9.5. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах визначено, що кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб'єкта господарювання перераховуються з його поточного рахунку і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок суб'єкта господарювання, крім випадків, передбачених законодавством України. Банки можуть перераховувати грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб'єкта господарювання з його іншого вкладного (депозитного) рахунку, відкритого в цьому банку, лише в разі зміни банком порядку бухгалтерського обліку рахунку суб'єкта господарювання, пов'язаної із запровадженням банком процедури зміни рахунків клієнтів не за їх ініціативою у випадках і в порядку, визначених нормативно-правовими актами Національного банку; зміною умов договору банківського вкладу.

За вкладним (депозитним) рахунком суб'єкта господарювання забороняється: проведення розрахункових операцій, крім операцій, пов'язаних із реалізацією майнових прав на суму коштів, що зберігаються на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до договору застави коштів; видача коштів готівкою.

За договором банківського вкладу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника - суб'єкта господарювання (п. 9.7. Інструкції). Повернення вкладникові - суб'єкту господарювання банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Аналогічні положення щодо правового регулювання використання вкладного (депозитного) рахунку передбачено Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженим Постановою Правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003 року.

Зокрема норми п. 3.1. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами встановлено, що грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки перераховуються юридичними особами з поточних рахунків і повертаються банками в безготівковій формі на поточні рахунки юридичних осіб. Проведення розрахункових операцій за вкладними (депозитними) рахунками юридичної особи забороняється, крім операцій, пов'язаних з реалізацією майнових прав на суму вкладу (депозиту) відповідно до укладених договорів застави та законодавства України.

Згідно п. 3. Генерального депозитного договору сторонами визначені умови розміщення та повернення вкладу, порядок нарахування та сплати процентів за вкладом, зокрема, передбачено що в дату початку вкладу ОСОБА_8 зобов'язується зарахувати грошові кошти в сумі вкладу на депозитний рахунок шляхом безготівкового переказу з поточного рахунку. Повернення вкладу та сплата процентів здійснюється банком шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок. ОСОБА_8 доручає Банку самостійно здійснити такий переказ. У випадку письмового звернення ОСОБА_8 може переказати зазначені кошти на будь - який інший поточний Рахунок ОСОБА_8. Банк закриває Депозитний рахунок на наступний робочий день після повернення вкладу ОСОБА_8.

У випадку неможливості повернення вкладу Банком на поточний рахунок з підстав, що не залежать від Банку, Банк не здійснює нарахування та сплату процентів у розмірі процентної ставки починаючи з дати, наступної за датою закінчення вкладу. При цьому ОСОБА_8 нараховує проценти на суму грошових коштів на депозитному рахунку в розмірі процентної ставки за залишками на поточних рахунках, що визначена тарифами Банку для корпоративних клієнтів станом на дату нарахування, починаючи з дати, наступної за датою закінчення вкладу, по дату, яка передує даті підписання нового договору про вклад або даті повернення грошових коштів згідно письмового звернення ОСОБА_8 із зазначенням платіжних реквізитів для повернення грошових коштів.

Повне або часткове повернення вкладу на вимогу ОСОБА_8 до настання дати закінчення вкладу здійснюється, якщо таку можливість передбачено договором про вклад, за умови письмового повідомлення Банку за 3 (три) робочі дні до дати дострокового повернення вкладу та укладення сторонами додаткової угоди до договору про вклад. ОСОБА_8 має право вимагати повернення вкладу до настання дати закінчення вкладу тільки у випадку, якщо майнові права на грошові кошти на депозитному рахунку не передані в забезпечення виконання будь - яких зобов'язань ОСОБА_8 перед Банком.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 515 Цивільного кодексу України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

Системний аналіз наведеним норм законодавства та умов Генерального депозитного договору дає підстав дійти висновку про те, що ні приписи ст. 1058 Цивільного кодексу України, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, ні умови укладеного Генерального депозитного договору не містять будь - яких вказівок про те, що зобов`язання за договором вкладу є нерозривно пов`язаними з особою кредитора (вкладника), та не містять заборони вкладнику (клієнту) передати право вимоги за вкладним (депозитним) договором шляхом уступки права вимоги на користь іншої особи.

Наведене, в свою чергу, свідчить про можливість уступки права вимоги за договором банківського вкладу та законність укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (ОСОБА_8, первісним кредитором, відповідачем 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' (Новим кредитором, позивачем у справі) Договору від 14.04.2017 року про відступлення права вимоги (цесії) за Генеральним депозитним договором № 02/Д5-2-КБ/202 та Договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

У даному випадку власник коштів - ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» , розміщених на вкладному (депозитному) рахунку у ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» , розпорядився ними у спосіб, дозволений законом, а саме, уступивши право вимоги на повернення суми депозиту ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' на підставі Договору від 14.04.2017 року про відступлення права вимоги (цесії).

Як встановлено матеріалами справи, та підтверджується поясненнями представників сторін, питання дійсності Договору від 14.04.2017 року про відступлення права вимоги (цесії) в судовому порядку не вирішувалось, а наведені відповідачем 1 аргументи щодо нікчемності даного договору судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Стверджуючи про нікчемність і удаваність правочину - Договору від 14.04.2017 року про відступлення права вимоги (цесії), представник відповідача 1 покликається на те, що умова безоплатного переходу права вимоги за Договором цесії є безумовною ознакою нікчемності згаданого договору уступки права вимоги, оскільки останній за своїм змістом містить елементи договору дарування валютних цінностей, вчинення якого потребує наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України та підлягає нотаріальному посвідченню виходячи із суми переданих валютних цінностей, однак, при цьому, до матеріалів справи не долучив жодного доказу на підтвердження обставин, що воля обох сторін Договору від 14.04.2017 року про відступлення права вимоги (цесії) була спрямована на встановлення інших цивільно - правових відносин ніж тих, що виникли між сторонами в результаті укладення згаданого Договору від 14.04.2017 року про відступлення права вимоги (цесії).

За таких обставин, суд критично сприймає оцінку представником відповідача 1 укладеного Договору від 14.04.2017 року про відступлення права вимоги (цесії), як договору дарування валютних цінностей, з відповідним правовим регулювання особливостей його укладення.

При цьому, приписи Цивільного кодексу України, які регулюють порядок та умови укладення договору уступки права вимоги, жодним чином не встановлюють обов'язковості платного переходу права вимоги, а за відсутності такого - нікчемність правочину.

Покликання представника відповідача 1 на ту обставину, що на момент укладення договору цесії Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» не мало прав вимоги до Банку в обсязі та на умовах, які ним передані позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' за Договором цесії, а тому, в силу вимог ст. 514 Цивільного кодексу України такі права не могли бути передані позивачу, як новому кредитору, і відповідно у Банку не могло виникнути будь - яких зобов'язань перед новим кредитором за Договором цесії, судом до уваги не приймається. Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується представниками сторін спору, на момент укладення Договору про уступку права вимоги (цесії) від 14.04.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» мало право на кошти, розмішені на вкладному (депозитному) рахунку у АТ «ОСОБА_1 Аваль» та право на їх повернення разом з нарахованими процентами після закінчення терміну вкладу чи достроково, на умовах Генерального депозитного договору та Договору про вклад, а уклавши Договір про уступку права вимоги (цесії) від 14.04.2017 року, у законний спосіб розпорядився належним йому правом на зазначені депозитні кошти, передавши таке право вимоги ОСОБА_7 кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Щодо відсутності у Банку (відповідача 1 у справі) можливості здійснити перерахування депозитних коштів на рахунок ОСОБА_7 кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' (позивача у справі) внаслідок укладення Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.04.2017 за Генеральним депозитним договором № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року та Договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року, суд зазначає наступне.

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (п. 1.8.) встановлює, що банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, а за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Вкладним (депозитним) рахунком є рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. Кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб'єкта господарювання перераховуються з його поточного рахунку і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок суб'єкта господарювання, крім випадків, передбачених законодавством України. За вкладним (депозитним) рахунком суб'єкта господарювання забороняється: проведення розрахункових операцій, крім операцій, пов'язаних із реалізацією майнових прав на суму коштів, що зберігаються на вкладному (депозитному) рахунку, відповідно до договору застави коштів; видача коштів готівкою (п. 9.5).

Пунктом 3.1. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003 року визначено, що грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки перераховуються юридичними особами з поточних рахунків і повертаються банками в безготівковій формі на поточні рахунки юридичних осіб. Проведення розрахункових операцій за вкладними (депозитними) рахунками юридичної особи забороняється, крім операцій, пов'язаних з реалізацією майнових прав на суму вкладу (депозиту) відповідно до укладених договорів застави та законодавства України.

Разом з тим, згідно п. 3. Генерального депозитного договору сторонами визначені умови розміщення та повернення вкладу, порядок нарахування та сплати процентів за вкладом.

Зокрема, передбачено, що в дату початку вкладу ОСОБА_8 зобов'язується зарахувати грошові кошти в сумі вкладу на депозитний рахунок шляхом безготівкового переказу з поточного рахунку. Повернення вкладу та сплата процентів здійснюється банком шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок. ОСОБА_8 доручає Банку самостійно здійснити такий переказ. У випадку письмового звернення ОСОБА_8 може переказати зазначені кошти на будь - який інший поточний Рахунок ОСОБА_8. Банк закриває Депозитний рахунок на наступний робочий день після повернення вкладу ОСОБА_8.

У випадку неможливості повернення вкладу Банком на поточний рахунок з підстав, що не залежать від Банку, Банк не здійснює нарахування та сплату процентів у розмірі процентної ставки починаючи з дати, наступної за датою закінчення вкладу. При цьому ОСОБА_8 нараховує проценти на суму грошових коштів на депозитному рахунку в розмірі процентної ставки за залишками на поточних рахунках, що визначена тарифами Банку для корпоративних клієнтів станом на дату нарахування, починаючи з дати, наступної за датою закінчення вкладу, по дату, яка передує даті підписання нового договору про вклад або даті повернення грошових коштів згідно письмового звернення ОСОБА_8 із зазначенням платіжних реквізитів для повернення грошових коштів (п. 3.6. Генерального депозитного договору).

За наведених обставин, суд приходить до висновку про те, що приписи Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, а також умови Генерального депозитного договору не встановлюють заборони банку здійснювати перерахування депозитних коштів на поточний рахунок ОСОБА_7 кредитора, що набув право на депозитні кошти згідно Договору про відступлення права вимоги (цесії), а лише містять умову про те, що грошові кошти з депозитного рахунку після настання обставин їх повернення, мають бути перераховані на поточний рахунок.

Умова ж пункту 3.6. Генерального депозитного договору встановлює обов'язок банку у випадку неможливості повернення вкладу Банком на поточний рахунок з підстав, що не залежать від Банку, повернути грошові коштів згідно письмового звернення ОСОБА_8 із зазначенням платіжних реквізитів для повернення грошових коштів.

Повернення Банком суми депозиту на поточний рахунок ОСОБА_7 кредитора - ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , відкритий також в АТ «ОСОБА_1 Аваль» , з врахуванням звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (ОСОБА_8, Первісного кредитора, відповідача 2 у справі) про дострокове припинення Договору про вклад з 26.05.2017 року та повернення коштів на поточний рахунок ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' внаслідок укладення Договору про відступлення права вимоги від 14.04.2017 року, не суперечило б умовам Генерального депозитного договору та Договору про вклад, а також приписам Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами.

Наведене спростовує твердження представника відповідача 1 про те, що чинним банківським законодавством встановлено заборону банку здійснювати повернення депозитного вкладу на поточний рахунок іншої юридичної особи, ніж та, якою зроблено банківський вклад, за умови укладення Договору про відступлення права вимоги (цесії) за депозитом.

Оцінюючи можливість дострокового повернення депозитного вкладу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» , здійсненого на умовах Генерального депозитного договору № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року та Договору про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року, суд зазначає наступне.

Пункт 9.7. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах встановлює, що за договором банківського вкладу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника - суб'єкта господарювання. Повернення вкладникові - суб'єкту господарювання банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

В даному випадку, умови Договору про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року та Генерального депозитного договору № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року передбачають можливість повернення вкладникові банківського вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку вкладу.

Зокрема, згідно пункту 4.4. Генерального депозитного договору передбачено, що повне або часткове повернення вкладу на вимогу ОСОБА_8 до настання дати закінчення вкладу здійснюється, якщо таку можливість передбачено договором про вклад, за умови письмового повідомлення Банку за 3 (три) робочі дні до дати дострокового повернення вкладу та укладення сторонами додаткової угоди до договору про вклад. ОСОБА_8 має право вимагати повернення вкладу до настання дати закінчення вкладу тільки у випадку, якщо майнові права на грошові кошти на депозитному рахунку не передані в забезпечення виконання будь - яких зобов'язань ОСОБА_8 перед Банком.

Пункт 1.12. Договору про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року передбачає право вкладника (ОСОБА_8) на повернення вкладу на його вимогу до дати закінчення вкладу.

В порядку наведених договірних приписів Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (Первісний кредитор, депонент, відповідач 2 у справі) повідомленнями - вимогами № 314 від 19.05.2017 року та № 315 від 19.05.2017 року звернулося до Банку (відповідача 1 у справі) про дострокове припинення Договору про вклад з 26.05.2017 року із направленням Банку двох оригінальних примірників відповідної Додаткової угоди до Договору про вклад, та необхідність повного повернення суми вкладу у розмірі 10 000,60 доларів США на поточний рахунок ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' з огляду на положення Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.04.2017 року.

Однак, Банк листом № Д5-В122/9-167 від 26.05.2017 року відмовив в укладенні запропонованої додаткової угоди та достроковому поверненні вкладу на рахунок іншої юридичної особи. Інформував ОСОБА_8 про можливість дострокового повернення вкладу тільки після укладення відповідної додаткової угоди.

Натомість, після закінчення терміну вкладу, ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» згідно платіжного доручення від 10.06.2017 року депозитні кошти разом із нарахованими відсотками перераховано на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (Первісного кредитора, ОСОБА_8, відповідача 2 у справі).

Твердження представника відповідача 1 про те, що відповідач 2 - ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» не скористався правом на повне дострокове повернення депозиту, у спосіб визначений Генеральним депозитним договором, не відповідає дійсності, та суперечить змісту повідомлень - вимог ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» № 314 від 19.05.2017 року та № 315 від 19.05.2017 року.

При цьому, не приймає суд до уваги і посилання представника відповідача 1 на відсутність у Банку правових підстав для здійснення дострокового повернення вкладу саме в іноземній валюті на підставі звернення ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» від 19.05.2017 року враховуючи обмеження Національного банку України, встановлені підпунктом 6 пункту 6 Постанови Правління НБУ від 13.12.2016 року № 410. Судом встановлено, що підпункт 6 пункту 6 Постанови Правління НБУ від 13.12.2016 року № 410 (в редакції на момент звернення до Банку) передбачає, запровадження заходів щодо діяльності банків та фінансових установ, а саме, те, що уповноважені банки мають право достроково повертати вклади, залучені в іноземній валюті за всіма типами договорів, крім вкладів, залучених з видачею іменних ощадних (депозитних) сертифікатів зі строком їх обігу не менше шести місяців, у національній валюті за курсом купівлі іноземної валюти уповноваженого банку на день проведення операції. Тобто, зазначена Постанова не містила заборон на здійснення Банком дострокового повернення вкладу в іноземній валюті на вимогу вкладника.

Аргументи відповідача 1 щодо відсутності у Банку підстав для перерахування коштів за вкладним рахунком клієнта на підставі розпорядження особи, яка не є власником цього рахунку, у підтвердження яких останній покликається на практику Верховного Суду України, викладену у Постанові № 3-174гс16 від 06.04.2016 року, суд відхиляє. Наведена Постанова ВСУ містить висновок про те, що банківським законодавством не передбачено можливості зміни власника рахунку, проте, ані позивач, ані відповідач 2 не просив ОСОБА_8 здійснити заміну сторони депозитного договору чи здійснити заміну власника рахунку, а з вимогою про дострокове повернення вкладу та перерахування коштів звертався саме власник депозитного рахунку ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД»

Таким чином, оцінюючи вищенаведені обставини в сукупності, беручи до уваги ті факти, що чинне законодавством України не передбачає заборони на укладення договору відступлення права вимоги за вкладним (депозитним) договором, умови укладених Генерального депозитного договору № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року та Договору про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року передбачають право дострокового повернення вкладу за вимогою ОСОБА_8 - ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД» із зарахуванням таких депозитних коштів на поточний рахунок ОСОБА_7 кредитора, суд приходить до висновку про неправомірність дій Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» щодо повернення суми депозиту за договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» .

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов'язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно - господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; - іншими способами, передбаченими законом.

Реалізуючи передбачене Конституцією України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи /забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Порушивши взяті на себе зобов'язання за Генеральним депозитним договором № 02/Д5-2-КБ/202 від 10.03.2017 року, Договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 від 10.03.2017 року щодо права ОСОБА_8 (відповідача 2 у справі) на дострокове повернення вкладу, на рахунок ОСОБА_7 кредитора (позивача у справ), та в подальшому перерахувавши депозитний вклад на поточний рахунок Первісного кредитора (відповідача 2 у справі), банк (відповідач 1 у справі) створив для позивача - ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' ті негативні наслідки, за яких останній не може реалізувати своє право на отримання та розпорядження грошовими коштами (депозитним вкладом), яке було набуте ним на підставі чинного Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.04.2017 року.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність порушеного права позивача та необхідність його захисту шляхом задоволення позовної вимоги про визнання неправомірними дій Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» щодо повернення суми депозиту за договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» .

Щодо вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» суми 2 000 доларів США, що еквівалентно 51 769 грн., обґрунтованої покликанням на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Так, в силу п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи той факт, що грошові кошти у валюті (сума Депозиту) неправомірно повернуті Банком (відповідачем 1) на рахунок відповідача 1 - ОСОБА_5 «ЕНО Меблі ЛТД та перебувають у розпорядженні останнього без достатньої правової підстави, оскільки за Договором про відступлення права вимоги (цесії) від 14.04.2017 року право на отримання суми депозиту та, як наслідок розпорядження нею, перейшло до позивача - ОСОБА_5 «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , позовну вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» суми 2 000 доларів США, що еквівалентно 51 769 грн., належить задоволити.

За таких обставин, позовні вимоги у справі підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідачі належних та допустимих доказів на підтвердження та спростування викладених позивачем обставин, суду не надали.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів порівно у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 3 200 грн. (по 1 600 грн. з кожного відповідача) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» щодо повернення суми депозиту за договором про вклад «Класичний» № 020/Д5-2-КБ/203 до Генерального депозитного договору від 10.03.2017 року на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» , м. Мукачево, вул. Свалявська, 76 (код ЄДРПОУ 22071242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , м. Мукачево, вул. Свалявська, 76 (код ЄДРПОУ 40210484) суму 2 000 (Дві тисячі) доларів США, що еквівалентно 51 769 (П'ятдесят одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять гривень) грн.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» , м. Київ, вул. Лєскова, 9 (код ЄДРПОУ 14305909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , м. Мукачево, вул. Свалявська, 76 (код ЄДРПОУ 40210484) суму 1 600 (Одна тисяча шістсот гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» , м. Мукачево, вул. Свалявська, 76 (код ЄДРПОУ 22071242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІ-ПІВДЕНЬ'' , м. Мукачево, вул. Свалявська, 76 (код ЄДРПОУ 40210484) суму 1 600 (Одна тисяча шістсот гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

6. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.11.2017 року

Суддя Пригара Л.І.