Постанова

від 03.11.2017 по справі 1-25/2011

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-25/2011

Провадження № 1-в/219/315/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

судового засідання

03 листопада 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Фролової Н.М.,

при секретарі Шкурат К.В.,

за участю:

прокурора Болдирева М.С.,

представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області заяву ОСОБА_2 про зняття арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області із заявою яку згодом уточнив, та в якій остаточно просить скасувати арешт майна, які були накладені згідно постанови старшого слідчого прокуратури міста Артемівська молодшим радником юстиції ОСОБА_3 в кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2, посилаючись на те, що 31.10.2011 року постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області кримінальна справ за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України була припинена, а його звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 44 КК України, ЗУ Про амністію від 12.12.2008 року. Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасовано. Цивільний позов заявлений ПАТ ОСОБА_4 кредит залишений без розгляду.

Наприкінці липня 2017 року він звернувся до центру надання адміністративних послуг в м. Бахмут (колишнє ВРЕР) для того, щоб зняти з реєстрації свій автомобіль матки Toyota RAV4 державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності. При перевірці за системою Заарештований АМТ його автомобіля на наявність арешту, з'ясувалося, що в базі даних за вхідним №7585 від 20.12.2008 року та за вхідним №1059 від 19.02.2009 року старшим слідчим прокуратури міста Артемівська молодшим радником юстиції ОСОБА_3 було накладено арешт, тобто двічі на одне і теж майно однією і тією ж особою в одній кримінальній справі було накладено арешт. При винесенні постанови Артемівським міськрайонним судом від 31.10.2011 року питання про зняття арешту з його майна в тому числі автомобіля вирішене не було. Йому особисто була вручена постанова про накладення арешту на майно від 14.01.2009 року, ніяких інших постанов про накладення арешту на його майно не повідомлялося, в матеріалах кримінальної справи відсутні відомості про накладення іншого арешту.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності у зв'язку із перебуванням за межами України.

Представник заявника адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Прокурор Болдирев М.С. в судовому засіданні не заперечував проти скасування арешту майна.

Суд, заслухавши представника заявника, думку прокурора, дослідивши матеріали заяви дійшов висновку про задоволення заявлених вимог з таких підстав.

Відповідно до п.9 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Встановлено, що постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31.10.2011 року, кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 222 ч. 2 КК України провадженням припинити, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 44 КК України та п. є ст. 1 Закону України Про амністію від 12.12.2008 року. Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд скасовано. Цивільний позов, заявлений ПАТ ОСОБА_4 кредит залишено без розгляду (а.с.3).

В ході досудового розслідування кримінальної справи 14 січня 2009 року старшим слідчим прокуратури міста Артемівська молодшим радником юстиції ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого ОСОБА_2, де б це майно не знаходилося (а.с. 4-5).

Згідно інформації Територіального сервісного центру №1442 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області №31/5-1442-4479 від 28.10.2017 року, транспортний засіб TOYOTA RAV4, 2001 року випуску, сірого кольору, номерний знак 00512ЕН, VIN: JTEHH20V606007997, кузов № НОМЕР_2 зареєстрований за громадянином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, адреса АДРЕСА_1. Також на зазначений транспортний засіб накладено обмеження: Старшим слідчим Артемівської прокуратури ОСОБА_3 тип обмеження - арешт та/або заборона на відчуження, ініціатор запису - Прокуратура Донецької області, вихідний лист - №1945, дата вихідного листа - 16.12.2008, вхідний лист - №7585, дата вхідного листа - 20.12.2008; Старшим слідчим Артемівської прокуратури ОСОБА_3 тип обмеження - арешт та/або заборона на відчуження, ініціатор запису - Прокуратура Донецької області, вихідний лист - №265, дата вихідного листа - 17.02.2009, вхідний лист - №1059, дата вхідного листа - 19.02.2009. Згідно відомостей системи відео фіксації номерних знаків транспортних засобів Відеоконтроль-Рубіж станом на 28.10.2017 року вищезазначений транспортний засіб перебуває в розшуку, який ініційовано ВДВС Артемівського МУЮ (а.с. 32).

Згідно з п.8 ч.1 ст.324 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року постановляючи вирок, суд повинен вирішити питання що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

Питання, пов'язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора. В судове засідання, як правило, викликається засуджений, а за його клопотанням і захисник (ч.ч.1, 2 ст.411 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року).

У п.4 Постанови від 21 грудня 1990 року №11 Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення про те, що у порядку, передбаченому ст.411 КПК України, суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків, зокрема, про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмові у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява підставна та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.411 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_2 на підставі постанови старшого слідчого прокуратури міста Артемівська молодшого радника юстиції ОСОБА_3 від 14.01.2009 року, в межах досудового розслідування у кримінальній справі №1-25/2011

за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 222 ч. 2 КК України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області протягом п'ятнадцяти діб з дня її проголошення.

Суддя Н. М.Фролова