Ухвала

від 01.11.2017 по справі 2-47/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-47/08 Провадження № 22-ц/795/1723/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Карапиш Т.В. Доповідач - Лакіза Г. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛакізи Г.П., суддів:Вінгаль В.М., Євстафіїва О.К., при секретарі:Халимон Т.Ю., Покладі Д.В., за участю:представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 29 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_8 до Іржавецької сільської ради, Ічнянського відділення №3260 ВАТ "Ощадний банк України" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 29 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено.

Визнано за ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1, в порядку спадкування.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на земельні ділянки: серія НОМЕР_2, розміром 3,93 га, ділянка № НОМЕР_3, НОМЕР_4, розміром 0,35 га, ділянка № НОМЕР_1, виданих Ічнянською РДА 20 травня 2003 року, на підставі розпорядження Ічнянської РДА від 06 лютого 2003 року за № 48, в порядку спадкування.

Визнано за ОСОБА_8, право власності на майновий пай, згідно свідоцтва на майновий пай в СТОВ "Іржавецьке" с. Іржавець, Ічнянського району Чернігівської області серії НОМЕР_5, в порядку спадкування.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на грошові вклади з належними відсотками та компенсаціями в відділенні Ощадбанку № 3260/021 с. Іржавець Ічнянського району Чернігівської області на рахунках № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, № НОМЕР_10, № НОМЕР_11, № НОМЕР_12, № НОМЕР_13, № НОМЕР_14, № НОМЕР_15, № НОМЕР_16, № НОМЕР_17, № НОМЕР_18, № НОМЕР_19, № НОМЕР_20 та рахунок № НОМЕР_21 Ічнянського району, Чернігівської області на ім'я ОСОБА_10, в порядку спадкування.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на цінні папери (акції) в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" загальною кількістю 312 штук, загальна номінальна вартість яких становить 31 грн. 20 коп., на ім'я ОСОБА_10, в порядку спадкування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, який не брав участі у розгляді справи і вважає, що рішення суду впливає на його права як спадкоємця - єдиного сина спадкодавця ОСОБА_10 та спадкоємця за заповітом, просить скасувати вказане рішення суду і закрити провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 зводяться до того, що судом першої інстанції не були належним чином з'ясовані обставини справи, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначене рішення безпосередньо стосується його майнових прав та інтересів, проте він не був залучений до участі в справі.

ОСОБА_6 зазначає, що за життя його батько - ОСОБА_10 в установленому законом порядку склав заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Радченко С.В. 09.11.2006 року, та згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, заповів йому - своєму єдиному сину. В нотаріальну контору за оформленням спадщини за заповітом у встановлений законом строк він не звертався, оскільки про наявність заповіту дізнався лише наприкінці 2015 року. Заповіт його батьком було передано на зберігання мешканцю с. Іржавець ОСОБА_12, який невдовзі помер. Тільки наприкінці 2015 року дочка ОСОБА_12 - ОСОБА_13, випадково знайшла заповіт в речах померлого батька, після чого передала заповіт йому.

Також ОСОБА_6 зазначав, що він від спадщини після померлого батька у встановленому законом порядку не відмовлявся. Звертає увагу також на те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.07.1995 року, спірне спадкове майно не було спільно набутим майном у шлюбі. ОСОБА_8 навмисно ввела суд в оману, коли наголошувала, що вона є єдиним спадкоємцем, не вказала суду реальне коло спадкоємців померлого - не повідомила суду про наявність сина померлого. Суд першої інстанції не встановив всі обставини справи та ухвалив оскаржуване рішення, яким порушив його права.

Крім того, ОСОБА_6 звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково визнав Іржавецьку сільську ради належним відповідачем у справі, оскільки вона може бути належним відповідачем у справі такої категорії лише за відсутності інших спадкоємців за законом чи за заповітом.

Апеляційним судом встановлено, що позивач у даній справі - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після її смерті до Ічнянської райдержнотконтори із заявами про прийняття спадщини в шестимісячний строк звернулись її діти - ОСОБА_14 і ОСОБА_15, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 400/2007, які надані апеляційному суду Ічнянською районною державною нотаріальною конторою. Отже, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 є правонаступниками позивача ОСОБА_8 у даній справі.

В поданих письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_14 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 29 лютого 2008 року залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, правом на апеляційне оскарження рішення суду наділена лише особа, яка брала участь у справі, або яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права та обов'язки.

ОСОБА_16 не брав участі у справі за позовом ОСОБА_8 до Іржавецької сільської ради, Ічнянського відділення №3260 ВАТ "Ощадний банк України" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання права власності на спадкове майно, але вважає, що рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 29 лютого 2008 року, що ухвалене у даній справі, впливає на його права та обов'язки, оскільки він є спадкоємцем - єдиним сином померлого спадкодавця ОСОБА_10

Проте, з цим не може погодитися колегія суддів апеляційного суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом, є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Статтями 1270, 1272 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. ОСОБА_6 є спадкоємцем першої черги після померлого ОСОБА_10, оскільки є його сином (ст. 1261ЦК України).

По справі встановлено, що на час відкриття спадщини спадкоємець ОСОБА_6 не проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_10, тому відповідно до приписів ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, для прийняття спадщини після смерті батька він повинен був у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Проте, ОСОБА_6 у визначений законом строк цього зроблено не було.

З заявою про прийняття спадщини за заповітом до Ічнянської районної нотаріальної контори ОСОБА_6 звернувся лише 12.07.2016 року, тобто через дев'ять років після смерті спадкодавця ОСОБА_10 (а.с.114).

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Ічнянського районного суду від 16.06.2016 року в справі за позовом до Іржавецької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_6 було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.123). Проте, рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 24.10.2016 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_14, рішення Ічнянського районного суду від 16.06.2016 року скасовано, було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 до Іржавецької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини як до неналежного відповідача (а.с.124-126).

Рішенням Ічнянського районного суду від 03 травня 2017 року, яке набрало чинності, ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (спадкоємців ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (цивільна справа № 733/1800/16-ц).

Отже, ОСОБА_6 вважається таким, що не прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_10, а тому його посилання на те, що оскаржуване рішення суду впливає на його майнові права як спадкоємця, є безпідставними.

Відповідно до роз'яснення, викладеного у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що по даній справі належить постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 29 лютого 2008 року, оскільки оскаржуваним рішенням не порушуються майнові права заявника.

Керуючись ч.8 ст.8, п.1 ч.1 ст.205, 292 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 29 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Іржавецької сільської ради, Ічнянського відділення №3260 ВАТ "Ощадний банк України" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: