Постанова

від 05.06.2007 по справі 20-5/180-12/346

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-5/180-12/346

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 червня 2007 р.                                                                                   № 20-5/180-12/346  

Вищий  господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

головуючого Т.Б.  Дроботової,

суддів :Н.О. Волковицької,Л. І.  Рогач

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

на  постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2006р.

у справі№ 20-5/180-12/346

господарського суду м. Севастополя

за позовомПриватного підприємства “Фірма “Блексі-Скат”

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя

провизнання недійсним податкового рішення

за участю представників:

позивача

не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

відповідачане з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Фірма “Блексі-Скат” звернулося до господарського суду м.Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового рішення №00005326000/0 від 28.07.2005р. щодо застосування до позивача штрафних санкцій сумі 182175,00 грн. за порушення норм по регулюванню обігу готівки в національній валюті.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на  безпідставне застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі податкового рішення №00005326000/0 від 28.07.2005р. за порушення вимог законодавства, виявлених під час проведення документальної перевірки позивача, на підставі якої ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя згідно статі 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено порушення вимог пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.01.2001р. № 72.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 09.12.2005р. (суддя Харченко І.А.) позов задоволено: визнано недійсним податкове рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя №00005326000/0 від 28.07.2005р. про застосування до ПП “Фірма “Блексі-Скат” штрафних санкцій сумі 182175,00 грн.; стягнуто з ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя на користь ПП “Фірма “Блексі-Скат” 85,00 грн. –державного мита, 118,00 грн. –витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Судове рішення вмотивоване приписами статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пункту 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки” та відсутністю доказів порушення позивачем пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.01.2001р. № 72.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2006р. (судді: Фенько Т.П. –головуючий, Градова О.Г., Дугаренко О.В.) рішення господарського суду м. Севастополя від 09.12.2005р. залишено без змін з огляду на повноту встановлення обставин справи, відповідність його висновків обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач –ДПІ  у Ленінському районі м. Севастополя - звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Скаргу мотивовано доводами про порушення апеляційною інстанцією норм матеріального права, а саме пункту 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки”, статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав. Сторони у справі не скористалися правом на участь представників в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позовні вимоги про визнання недійсним податкового рішення щодо застосування штрафних санкцій сумі 182175,00 грн. за порушення норм по регулюванню обігу готівки в національній валюті обгрунтовані посиланням на статті 34, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, пункт 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.01.2001р. № 72  та пункт 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки”.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності порушення ПП “Фірма “Блексі-Скат” пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.01.2001р. № 72 та пункту 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки” та статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Разом з тим поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишився той факт, що в з 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, і, приймаючи судові акти у справі,  суди попередніх інстанцій не врахували наступне.

Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи  (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість справ господарським судам.

Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті  3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень - орган державної  влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

Пунктом 4 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно статей 2, 3 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки” штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

Таким чином, відповідач, який є органом державної податкової служби, виступає у даних правовідносинах не як суб'єкт господарської діяльності, а як суб'єкт владних повноважень, що у відповідності із підпунктом 4 пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, надає йому право звертатись з адміністративними позовами у випадках, встановлених законом.

Отже, державні податкові інспекції в районах у містах є суб'єктами владних повноважень, які у відповідності із підпунктом 4 пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України мають право звертатись з адміністративними позовами у випадках, встановлених законом.

Суди попередніх інстанцій повинні були, проаналізувавши суб'єктний склад та характер правовідносин, встановити, до юрисдикції яких судів (господарських чи адміністративних) віднесено спір за позовом Приватного підприємства “Фірма “Блексі-Скат” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя щодо визнання недійсним податкового рішення про застосування штрафних санкцій сумі 182175,00 грн. за порушення норм по регулюванню обігу готівки в національній валюті, як підстави застосування пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.01.2001р. № 72 та пункту 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки”.

Проте, даний спір розглянуто за правилами Господарського процесуального кодексу України без встановлення належної юрисдикції.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

На порушення цих вимог суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу та переглянули рішення суду у даній справі, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.

У відповідності із частиною 1 статті 11110 Господарського процесуального Кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.    

Керуючись статтями 43, 1115, 1117, пунктом 3 частини 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.02.2006р. у справі № 20-5/180-12/346 господарського суду м. Севастополя та рішення господарського суду м. Севастополя від 09.12.2005р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду м.Севастополя.

Головуючий                                                                                         Т. Дроботова

Судді:                                                                                                    Н. Волковицька

                                                                                          Л. Рогач