Постанова

від 17.05.2007 по справі 6/640

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/640

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 травня 2007 р.                                                                                   № 6/640  

Колегія  суддів  Вищого  господарського  суду  України  у  складі:

головуючого  Першикова Є.В.

суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши  

касаційну скаргу     Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  „Сімха”

                                   (далі  ТОВ  “Сімха”)

на                                постанову  Київського  апеляційного  господарського  

                                    суду  від  15.02.2007 р.  та  рішення  господарського  суду

                                    м. Києва  від  27.11.2006 року

у  справі                     №6/640

за  позовом                Заступника  прокурора  Подільського  району  м. Києва

                                    в  інтересах  держави  в  особі  Подільської  районної

                                    у  місті  Києві  ради

до                                 Відділу  приватизації  комунального  майна  Подільського

                                    району  міста  Києва

                                   Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  „Сімха”

про                              визнання  недійсним  договору

за участю представників сторін:

прокуратури: прасов О.О. посв. № 112

від  позивача:Кравцов А.В. дов. № 1210 від 26.12.06

від  відповідача-1:Путіна Т.Є. дов. № 01/257 від 23.04.07

від  відповідача-2:Павлюк Л.М. дов. № 7/5 від 14.05.07

         Склад судової колегії змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 16.05.2007 за № 02-12.2/115. Для розгляду справи за № 6/640 господарського суду м.Києва призначено колегію суддів, що працює у постійному складі: головуючий – Першиков Є.В., судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П. (зазначене розпорядження міститься в матеріалах справи).

За згодою сторін, відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 17.05.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Рішенням  господарського  суду  м. Києва  (суддя  Ковтун  С.А.)  від  27.11.2006  року  по  справі  №6/640  за  позовом  Заступника  прокурора  Подільського  району  міста  Києва  в  інтересах  держави  в  особі  Подільської  районної  у  місті  Києві  ради  до  Відділу  приватизації  комунального  майна  Подільського  району  м. Києва  та  ТОВ  „Сімха”  позовні  вимоги  задоволені  у  повному  обсязі,  а  саме  договір  купівлі-продажу  нежилого  приміщення  загальною  площею  58,2  кв. м.  по  вул.. Ярославській,  39,  укладений  між  територіальною  громадою  Подільського  району  міста  Києва  та  ТОВ  „Сімха”  визнано  недійним  з  моменту  його  укладення.

Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду  (колегія суддів  Сотніков  С.В., Дикунська  С.Я., Дзюбко  П.О.)  від  15.02.2007 року  рішення  господарського  суду  м. Києва  від  27.11.2007 року  залишено  без  змін,  а  апеляційна  скарга  ТОВ  „Сімха”  без  задоволення.

Не  погоджуючись  з  постановою апеляційної інстанції,  ТОВ “Сімха”  звернулося  з  касаційною  скаргою,  в  якій  просить  скасувати  постанову  Київського апеляційного  господарського  суду  від  15.02.2007  року  та  рішення  господарського  суду  м. Києва  від  27.11.2006 року,  та  прийняти  нове  рішення,  яким  у  задоволенні  позову  відмовити  повністю.

Підставою  для  оскарження  ТОВ  “Сімха”  постанови  Київського апеляційного  господарського  суду  від  15.02.2007  року  та  рішення  господарського  суду  м. Києва  від  27.11.2006 року  стало  невідповідність  прийнятих  оскаржуваних  судових  рішень  нормам  матеріального  та  процесуального  права.  Крім  того,  скаржник  зазначає  на  порушення  норм  матеріального  та  процесуального  права,  що  відповідно  до  ст.111-10  ГПК  України  є  підставою  для  скасування  оскаржуваних  судових  рішень.

В  касаційній  скарзі  ТОВ  “Сімха”  зазначає,  що  апеляційний  суд  грубо  порушив  положення  ст.104  ГПК  України  не  скасувавши  рішення  господарського  суду  м. Києва  від  27.11.2006 р.,  за  наявності  безумовних  підстав  для  його  скасування.  Скаржник  вважає,  що  приватизація  спірних  приміщень  проведена  у  відповідності  до  чинного  законодавства,  приватизацію  погоджено  з  усіма  мешканцями  будинку.  ТОВ „Сімха”  в  касаційній  скарзі  також  вказує  на  неправильне  застосування  ст.1  Закону  України  „Про  об'єднання  співвласників  багатоквартирного  будинку”, оскільки  відповідно  до  доказів,  що  є  в  матеріалах  справи  спірне  приміщення  ніколи  не  мало  статусу  допоміжного,  а  було  спочатку  жилою  квартирою,  потім  захисною  спорудою,  а  відповідно  до  рішення  Подільської  райради  від  22.07.2004 року  №266  спірне  приміщення  втратило  статус  захисної  споруди  та  стало  нежилим  приміщенням  житлового  фонду.  Відповідно  до  ст.1 Закону  України  „Про  об'єднання  співвласників  багатоквартирного  будинку”  нежиле  приміщення  є  приміщенням,  яке  належить  до  житлового  комплексу,  але  відноситься  до  житлового  фонду  і  є  самостійним  об'єктом  цивільно-правових  відносин.

Разом  з  тим,  скаржник  зазначає,  що  позов  прокуратури  Подільського  району  міста  Києва  в  інтересах  держави  в  особі  Подільської  районної  в  м. Києві  ради  подано  безпідставно,  оскільки  жодних  порушень  прав  та  інтересів  територіальної  громади  Подільського  району  не  відбулося,  так  як  в  обмін  на  майно  до  бюджету  району  перераховано  рівнозначну  суму  коштів,  розмір  якої  визначено  на  підставі  експертної  оцінки.

Заступник  прокурора  Подільського  району  м. Києва  та  Відділ  приватизації  комунального  майна  Подільського  району  м. Києва  проти  доводів  касаційної  скарги  заперечує,  у зв'язку  з  їх  безпідставністю,  та  просить  суд  відмовити  в  задоволенні  касаційної  скарги,  оскільки  скаржником  при  укладанні  спірного  договору  купівлі-продажу  порушено  вимоги  діючого  законодавства,  що  в  свою  чергу  є  підставою  для  визнання  його  недійсним.

Заслухавши  пояснення  представників  сторін,  розглянувши  доводи  касаційної  скарги,  перевіривши  матеріали  справи  та,  дослідивши,  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи,  правильність  застосування  судом  першої  та  апеляційної  інстанції  норм  законодавства,  судова  колегія  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

11.01.2005 р.  між  Територіальною  громадою  Подільського  району  м Києва  в  особі  голови  Фонду  приватизації  комунального  майна  Подільського  району  м. Києва  та  ТОВ  „Сімха”  було  укладено  договір  купівлі-продажу  приміщення.

Підставою  для  укладання  договору  купівлі-продажу  стало  рішення  Подільської  районної  у м. Києві  ради №235  від  22.04.2004 р.  „Про  перелік  об'єктів  комунальної  власності  територіальної  громади  району,  що  підлягають  приватизації”.  Відповідно  до  п.1  рішення  №235  від  22.04.2004 р.  було  затверджено  перелік  об'єктів  комунальної  власності  територіальної  громади  району,  які  підлягають  приватизації  та  викупу  орендарем-інвестором.  Згідно  з  п.18  додатку  №1  до  рішення  №235  від  22.04.2004 р.  нежиле  приміщення  площею  64,4  кв. м.  підлягає  викупу  орендарем  ТОВ  „Сімха”.  

Приватизація  об'єкта  оренди  здійснюється  відповідно  до  чинного  законодавства  (ст. 25  Закону  України  „Про  оренду  державного  та  комунального  майна”).  Пунктом  51  Закону  України  „Про  державну  програму  приватизації”  передбачено  право  орендаря  приватизувати  об'єкт  оренди,  у  разі  прийняття  орендодавцем  рішення  про  приватизацію  об'єкта  оренди.  Таке  рішення  орендодавцем  було  прийнято,  а  отже  ТОВ  „Сімха”,  як  орендар  спірного  приміщення,  мало  право  на  його  викуп.

Розділом  ІІ  Закону  України  „Про  приватизацію  невеликих  державних  підприємств  (малу  приватизацію)”  встановлено  порядок  відповідно  до  якого  здійснюється  мала  приватизація.  Відповідні  ради  народних  депутатів  за  поданням  органів  приватизації  затверджують  переліки  об'єктів,  що  підлягають  приватизації,  зазначаючи  при  цьому  яким  чином  буде  відбуватись  приватизація.  Рішенням  Подільської  районної  у м. Києві  ради №235  від  22.04.2004 р.  „Про  перелік  об'єктів  комунальної  власності  територіальної  громади  району,  що  підлягають  приватизації”,  відносно  спірного  майна  було  передбачено  такий  спосіб  приватизації  як  викуп,  що  повністю  відповідає  нормам   Закону  України  „Про  приватизацію  невеликих  державних  підприємств”.

Під  час  розгляду  справи  суд  першої  інстанції  дійшов  висновку,  що  спірні  приміщення  мають  статус  допоміжних,  у  зв'язку  з  чим  до  спірних  правовідносин  було  застосовано  п.2  ст.10  Закону  України  „Про  приватизацію  державного  житлового  фонду”,  з  цим  висновком  погодився  й  апеляційний  суд.  Проте  судова  колегія  касаційної  інстанції  з  таким  висновком  не  погоджується  з  огляду  на  наступне.  Відповідно  до  ст.1  Закону  України  „Про  об'єднання  співвласників  багатоквартирного  будинку”,  допоміжні  приміщення,  багатоквартирного  будинку  це  приміщення,  призначені  для  забезпечення  експлуатації  будинку  та  побутового  обслуговування  мешканців  будинку  (сходові  клітини,  вестибюлі,  перехідні  шлюзи,  поза квартирні  коридори,  колясочні,  кладові,  сміттєкамери,  горища,  підвали,  шахти  і  машинні  відділення  ліфтів,  вентиляційні  камери  та  інші  технічні  приміщення),  а  п.2 ст.10  цього  ж  Закону  передбачено,  те  що  власники  квартир  багатоквартирних  будинків  є  співвласниками  допоміжних  приміщень  будинку,  технічного  обладнання,  елементів  зовнішнього  благоустрою  і  зобов'язані  брати  участь  у  загальних  витратах,  пов'язаних  з  утриманням  будинку  і  при будинкової  території  відповідно  до  своєї  частки  у  майні  будинку.  Проте,  як  вбачається  з  матеріалів  справи,  спірні  приміщення  ніколи  не  мали  статусу  допоміжних  приміщень,  оскільки  первісно  вони  мали  статус  жилого  приміщення,  потім  статус  захисної  споруди,  і  лише  рішенням  Подільської  райради  від22.07.2004 р.  №266  в  результаті  інвентаризації  захисних  споруд  району  спірне  приміщення  втратило  статус  захисної  споруди,  та  стало  нежилим  приміщенням.  

Нежилі  приміщення,  згідно  зі  ст.1  Закону  України  „Про  об'єднання  співвласників  багатоквартирного  будинку”  це  приміщення,  які  належать  до  житлового  комплексу,  але  не  відносяться  до  житлового  фонду  і  є  самостійним  об'єктом  цивільно-правових  відносин,  тобто  не  відноситься  до  переліку  допоміжних  приміщень  будинку,  які  є  у  спільній  сумісній  власності  співвласників  багатоквартирного  будинку.

На  момент  відчуження,  11.01.2005 р.  ці  приміщення  вже  мали  статус  не жилих,  а  тому  ніяких  перешкод  щодо  укладення  договору  купівлі-продажу  не  існувало.

Враховуючи  ту  обставину,  що  приміщення  є  не житловими,  судами  також  невірно  застосовано  до  спірних  відносин  рішення  Конституційного  Суду  України  від  02.03.2004 р.  №4-рп/2004,  оскільки  дане  рішення  тлумачить  саме  положення  п.2  ст.10  Закону  України  „Про  приватизацію  державного  житлового  фонду”,  яке  врегульовує  порядок  використання  співвласниками  багатоквартирних  будинків  допоміжних  приміщень.

Судами  попередніх  інстанцій  неправильно  застосовано  до  спірних  відносин  положення  ст.369  ЦК  України,  яка  регулює  право  спільної  сумісної  власності  (в  даному  разі  порядок  використання  співвласниками багатоквартирних  будинків  допоміжних  приміщень,  які  мають  статус  спільної  сумісної  власності),  з  огляду  на  те,  що  спірні  приміщення  не  мають  статусу  допоміжних  приміщень.  Таким  чином,  неправильне  застосування  норм  закону  призвело  до  ухвалення  незаконного  рішення  та  постанови.

Виходячи  з  вищевикладеного  колегія  суддів  Вищого  господарського  суду  України,  враховуючи  повноваження  касаційної  інстанції,  які  передбачені  ст. 1119 ГПК  України,  вважає  за  необхідне  скасувати  рішення  першої  інстанції  та  постанову  апеляційного  суду.

Керуючись  статтями  1115,   1117, 1119,11111 ГПК  України,  колегія суддів Вищого господарського  суду  України:

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну  скаргу  ТОВ  “Сімха”  задовольнити.

2. Постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від  15.02.2007  року  по  справі  №6/640  та  рішення  господарського  суду  м. Києва  від  27.11.2006 р.  по  справі  №6/640  скасувати.

3. У  задоволенні  позову  заступника  прокурора  Подільського  району  м. Києва  в  інтересах  держави  в  особі  Подільської  районної  у  м. Києві  ради  до  Відділу  приватизації  комунального  майна  Подільського  району  м. Києва,  ТОВ  „Сімха”  відмовити  повністю.

Головуючий                                                         Є.Першиков

Судді                                                                       Г.Савенко

                                                                                І.Ходаківська