Рішення

від 01.11.2017 по справі 759/6108/15-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/6108/15-ц

пр. № 2/759/509/17

01 листопада 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Шелудько В.В.

за участю позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Діджітал Реклама Сервіс про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ТОВ Діджитал Реклама Сервіс , уточнивши позовні вимоги, (т.1 а.с. 34-35) та посилалась на те, що З 01.02. 2010 рокувона була прийнята в ТОВ Діджитал Реклама Сервіс на посаду бухгалтера, а 01.11.2010 року - переведена на посаду головного бухгалтера.. З 22.08.2014 року по 30.06.2017 року їй було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. 26.02.2015 року нею було подано заяву про звільнення за власним бажанням з 26.02.2015 року згідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею 14 річного віку. За час її роботи у відповідача, нею не були використані 69 днів щорічної основної відпустки і 50 днів додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. В порушення ст.ст. 47, 116 КЗпП України відповідач в день звільнення не провів з нею повного розрахунку і не видав трудову книжку, що порушило її трудові права. Тому позивачка просила задовольнити позов та стягнути з відповідача: компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку та додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, в сумі 136 246 грн. 31 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 59 769 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки в сумі 40 189 грн. 50 коп.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.07.2015 року позов задоволений частково (т.1 а.с. 248-253). Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.07.2015 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.07.2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ Діджитал реклама сервіс явку свого представника у судове засідання не забезпечило, про місце та час розгляду справи повідомлялося належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подавало.

Суд відповідно до положень ст. 224 ЦПК України вважає можливим ухвалити в справі заочне рішення за наявними в матеріалах справи доказами, оскільки позивач та представник позивача не заперечують проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 згідно наказу №3/2010 від 01.02.2010 року була прийнята на роботу в ТОВ Діджитал Реклама Сервіс на посаду бухгалтера, згідно наказу №12/2010 від 01.11.2010 року була переведена на посаду головного бухгалтера. З 22.08.2014р. по 30.06.2017р. позивачці була надана відпустка по догляду за дитиною, дочкою, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 23) до досягнення нею трирічного віку. Позивачка має ще двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.23-26), що дає ій право на отримання додаткової відпустки у відповідності до ст. 182-1 КЗпП України.

В матеріалах справи міститься копія заяви від 26.02.2015р., в якій позивачка просить звільнити її за власним бажанням з 26.02.2015р. та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки і додаткових відпусток за 2010.-2014р. (т.1 а.с. 15), копія заяви від 23.03.2015р., в якій вона просить невідкладно видати їй оформлену трудову книжку і провести з нею повний розрахунок (т.1 а.с. 17), копія заяви від 23.03.2015р., в якій вона просить відправити трудову книжку поштою (т.1 а.с. 18), копія заяви від 08.04.2015р. в якій вона просить надати їй відомості про усі розрахунки та належні їй до виплати суми, а також надіслати трудову книжку (а.с. 16 - копія заяви).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач звільнив позивачку наказом №03 від 24.04.2015 року та надіслав трудову книжку поштою (т.1 а.с.86).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові згідно з ч. 4ст. 235 КЗпП України виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Відповідно до п. 4.1. Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки.

В матеріалах справи міститься витребувана із Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва звітність ТОВ Діджитал реклама сервіс за період з лютого 2010 року по травень 2015 року, а саме: звіт про суми заробітної плати працівників ТОВ Діджитал реклама сервіс ,сформований по даним Таблиці 6 Додатку 4 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та Звіт щодо сум нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України.(т. 1 а.с.147-209)

У вказаному звіті відображені відомості по кожній застрахованій особі (кожному працівнику відповідача), в тому числі по ОСОБА_2, про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у звітному місяці.

Згідно Додатку 2 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняу випадку нарахування працівнику сум за дні щорічних та додаткових відпусток (відпускних або компенсацій) в графі код типу нарахувань проставляється цифровий код 10, у випадку нарахування заробітної плати жодні цифрові коди не зазначаються

Як вбачається з наданої звітності в 2010, 2011, 2012 роках ОСОБА_2 не використала ні одного дня щорічної основної та додаткової відпуски, а також ні відпускні, ні компенсація ОСОБА_2 не виплачувалися. У 2013 році позивачкою було використано 38календарних днів відпустки та виплачені відпускні,а в січні 2014 року нею використано03 календарні дні відпустки. В усі інші періоди роботи позивачки у відповідача жодні дні відпусток нею не використовувалися. Ці дані звітності відповідача не співпадають зданими копії наказів про надання відпусток № ДРС10-0000000023 від 29.11.2012 року; № ДРС10-00000084-0000000023 від 04.06.2013 року; про надання щорічної основної відпустки ОСОБА_2 тривалістю 07 календарних днів, № ДРС10-00000181-0000000023 від 23.09.2013 року; № ДРС10-00000182-0000000023 від 23.09.2013 року; № ДРС10-00000194-0000000023 від 28.10.2013 року; № ДРС10-00000239-0000000023 від 31.12.2013; № 10-В від 14.06.2012 року наданими ним в обґрунтування своїх заперечень, згідно яких позивачкою використано 51 день щорічних основних відпусток. Тобто матеріалами справи не підтверджується твердження відповідача щодо залишку невикористаних днів щорічних відпусток у кількості 59 календарних днів.

В матеріалах справи містяться копії наказу №22-а від 31 грудня 2013 року про виплату ОСОБА_2 компенсації за три дні невикористаної відпустки за 2013 року в сумі 2 892 грн. 99 коп. (а.с.68) та наказу № 07-а від 01 квітня 2014 року на підтвердження отримання ОСОБА_2 грошової компенсації за 106 днів невикористаної відпустки за 2010-2014 роки в сумі 80 543 грн. 04 коп., які були надані представником відповідача разом із запереченнями. Проте відомості про нарахування позивачці компенсації в грудні 2013 року та в квітні 2014 року у вищевказаній звітності відсутні.

У вказаних наказах відсутній особистий підпис директора ТОВ Діджитал реклама сервіс Степанова О.М. Замість підпису на наказах проставлене факсимільне відтворення його підпису. Крім того відсутня підстава їх видачі, зокрема, заява ОСОБА_2, а остання заперечувала про своє бажання в грудні 2013 року та в квітні 2014р. отримати компенсацію за дні невикористаної відпустки, як і заперечувала про їх отримання.

Крім того згідно відомості на виплату грошей № 12 від 01.04.2014 року за березень 2014 року позивачка отримала частину заробітної плати за березень 2014 року у сумі 9 014, 20 грн. Згідно відомості на виплату грошей № 14 за квітень 2014 року позивачка отримала частину заробітної плати за квітень 2014 року у сумі 9000 грн. Банківська виписка від 15.04.2014 року також підтверджує зарахування на картрахунок позивачки заробітної плати у сумі 9000 грн., де призначення платежу - зарахування з/п на картрахунки працівників ТОВ Діджитал реклама сервіс . Відомість № 2 від 22 квітня 2014 року підтверджує перерахування заробітної плати на картковий рахунок ОСОБА_2 в сумі 69 000 грн. (а.с.71-79). Вказані докази підтверджують зарахування ОСОБА_2 заробітної плати, а не сум компенсації за невикористану відпустку, як зазначено відповідачем в запереченні.

Жодного доказу з зазначенням цільового призначення платежу, що підтверджує факт зарахування та отримання позивачкою саме компенсації відповідачем не надано. Так як і не наданого жодного доказу про перерахування їй та отримання нею цієї компенсації у грудні 2013 року чи в квітні 2014 року.

Із розрахункових листків, наданих позивачкою, вбачається, що загальна сума отриманих ОСОБА_2 коштів в грудні 2013 року становить 36 000 грн., з яких: оклад становить 22 155 грн. 78 коп., премія по підсумкам року становить 21 686 грн. 75 коп., однак відомості про отримання в грудні 2013р. грошової компенсації за три дні невикористаної відпустки за 2013 рік в сумі 2 892 грн. в них відсутні (т.1 а.с.12). У розрахунковому листку за квітень 2014 року, який суду надано позивачкою, відсутні відомості про нарахування грошової компенсації за 106 днів невикористаної відпустки за 2010- 2014 роки в сумі 80 543 грн. 04 коп., однак у листку містяться дані про нарахування місячної премії в сумі 80 712 грн. 35 коп. (т.1 а.с.7 ).

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі несвоєчасної виплати належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України). Така правова позиція зазначена також в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці .

Позивачкою наданий розрахунок середнього заробітку з роблений з урахуванням Постанови КМУ Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати відповідно до якого нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні , які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Компенсація за невикористані основні щорічні відпустки та додаткові відпустки працівникам, які мають дітей розраховується наступним чином: 22 3260, 76 грн. (загальна сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час і за час у який зберігався середній заробіток у розрахунковий період)/195 днів (кількість календарних днів року за вирахуванням святкових та неробочих ) х119 днів (кількість календарних днів невикористаної відпустки) = 136 246, 31 грн.

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені розрахований позивачкою у відповідності до Постанови КМУ Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати згідно якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події з якої пов'язана відповідна виплата, а якщо працівник не мав заробітку (2 останні місяці), не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу та має наступний вигляд:22155,78 грн. (посадовий оклад у грудні 2014+посадовий оклад у січні 2015 року)/43 робочі дні (23 робочі дні у грудні 2014 року та 20 робочих днів у січні 2015 року) = 1030,50 грн. - середньоденна заробітна плата.

58 робочих днів (час затримки розрахунку при звільненні) *1030,50 грн. - середньоденна заробітна плата = 59 769,00 грн. - сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені.

Середній заробіток за весь час вимушеного прогулу розрахований позивачкою у відповідності до Постанови КМУ Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати та має наступний вигляд:

39 днів (весь час вимушеного прогулу) *1030,50 грн. - середньоденна заробітна плата = 40 189,50 грн. - середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави понесені останнім судові витрати.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-228, 292, 367 ЦПК України, ч.1 ст. 47, ст. 116, 117, ч.4 ст. 235 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати , суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Діджітал Реклама Сервіс про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та вимушеного прогулу, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Діджітал Реклама Сервіс , юридична адреса: м.Київ, вул.Лугова,2 (код ЄДРПОУ 36507612) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку та додаткову відпустку працівникам, які мають дітей у розмірі 136246,31 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 59769,00 грн.; середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 40189,50 грн.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю Діджітал Реклама Сервіс , юридична адреса: м.Київ, вул.Лугова,2 (код ЄДРПОУ 36507612) на користь держави 2362,05 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: