Ухвала

від 02.11.2017 по справі 227/1019/17

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.11.2017 227/1019/17

У Х В А Л А

02 листопада 2017 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиця О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Харцизької міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до виконкому Харцизької міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В судове засідання, яке було призначене на 02 листопада 2017 року, сторони не з'явились. Про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Від позивача та представника позивача будь-яких заяв про розгляд справи їх відсутність до суду не надходило. Причину своєї неявки суду не повідомили.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, суд вважає, що відповідно до ст. 169 ЦПК України, справу необхідно відкласти.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 02 листопада 2017 року від представник позивача, ОСОБА_2, до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій останній просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку та житловий будинок, розташований за адресою: м.Харцизьк Донецької області, м-н Металургів, 1, що належало ОСОБА_3, яка померла 11.02.2014 року.

Тобто зазначеною уточненою позовною заявою від 02.11.2017 року, представник позивача фактично змінює предмет та підставу позовних вимог по даній справі.

Відповідно, до ч.2 ст.31 ЦПК України, до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Уточнена позовна заява надійшла до суду до початку розгляду справи по суті.

Суд розглянувши уточнену позовну заяву представника позивача та вирішуючи питання про можливість її прийняття до розгляду, вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

До позовної заяви, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України, додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Вказаним вимогам цивільного процесуального законодавства позовна заява представника позивача від 02.11.2017 року не відповідає, а саме пунктів 4,5,6 ч.2 ст.119 та ч.5 ст.119 ЦПК України.

Так, представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку та житловий будинок, що є позовною вимогою майнового характеру. Але при цьому, в супереч вимог п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України, не зазначає ціну позову.

Відповідно до положень частини 1 статті 80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна.

При цьому слід зазначити, що суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при звернені до суду надала копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.09.1994 року та копію технічного паспорта на житловий будинок від 15.06.1988 року, в яких зазначається оцінка вартості житлового будинку.

Але суд зазначає, що у вказаних документах оцінка вартості житлового будинку визначена станом на 15.06.1988 року та 08.09.1994 року, а оскільки представник позивача звернувся до суду з уточненою позовною заявою 02.11.2017 року, в якій не вказав іншої вартості житлового будинку, то вартість будинку, яка зазначена в наданих позивачем документах є неактуальною та не може бути прийнята, як дійсна вартість нерухомого майна для визначення ціни позову.

Таким чином, представник позивача взагалі не зазначив ні ціну позову, ні її розрахунок та не вказав докази, які підтверджують дійсну вартість майна, а саме земельної ділянки та житлового будинку, що розташований за адресою: м.Харцизьк Донецької області, м-н Металургів, 1, на яке він просить визнати право власності, станом на день звернення з позовом до суду.

Відповідно до п.16 вказаної постанови Пленуму ВССУ, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Враховуючи, що представник позивача, звернувшись 02 листопада 2017 року до суду із заявою про визнання за ОСОБА_1 право власності, не зазначив ціну позову, суд позбавлений можливості перевірити та визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання до суду вищевказаної заяви.

Крім цього, представник позивача звернувшись з вимогою про визнання права власності на земельну ділянку, взагалі не зазначає обставини, які б свідчили про наявність та належність земельної ділянки ОСОБА_3, а також не вказує доказів, які підтверджують ці обставини. Вказане свідчить про недотримання представником позивача пунктів 5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України.

Відповідно до ст..121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Виходячи з положень ст.121 ЦПК, якщо позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.119, 120 ЦПК, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 120, 121, 169 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до виконкому Харцизької міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відкласти на 11-00 годину 24 листопада 2017 року

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконкому Харцизької міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок - залишити без руху і надати позивачеві термін для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута позивачу.

Ухвала не оскаржується.

Надруковано в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя О.В.Здоровиця