Постанова

від 02.11.2017 по справі 820/4189/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 р. Справа № 820/4189/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі № 820/4189/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грань"

до Державної фіскальної служби України , Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Грань", звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо: відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ Грань податкову накладну № 40 від 19.07.2016 року на ім'я ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, відмови у прийнятті до базі сертифікатів повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису ;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю Грань , податкову накладну № 40 від 19.07.2016 року на ім'я ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), податкову декларацію ТОВ Грань з податку на додану вартість за жовтень 2016 року з часу їх подання, та повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису ;

- визнати протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області, щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 09.11.2015 року № 091120151 та втручання у відповідні бази даних з метою коригування приймання звітності підприємства;

- зобов'язати поновити інформацію шляхом реєстрації або відновлення договору від 09.11.2015 року № 091120151, а також приймати податкову звітність підприємства на період дії договору від 09.11.2015 року № 091120151.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі № 820/4189/16 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Грань» податкову накладну № 40 від 19.07.2016 року на ім'я ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, відмови у прийнятті до базі сертифікатів «повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису» .

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Грань» , податкову накладну № 40 від 19.07.2016 року на ім'я ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), податкову декларацію ТОВ «Грань» з податку на додану вартість за жовтень 2016 року з часу їх подання, а саме: 03.08.2016 року.

Перший відповідач, Державна фіскальна служба України, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі № 820/4189/16 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив внести зміни до постанови суду першої інстанції, оскільки частина позовних вимог у резолютивній частині постанови від 08.06.2017 року не вказано.

Представник першого відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Грань" зареєстровано як суб'єкт господарювання та перебуває на обліку в Східній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, юридична адреса: 61105, м. Харків, вул. Зернова, 2.

Відповідно до положень податкового законодавство ТОВ «Грань» проводить надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, в зв'язку із чим було укладено відповідний Договір про визнання електронних документів від 09.11.2015 року № 091120151 між позивачем та другим відповідачем.

Згідно вказаного договору вся звітність та надання підтверджуючих документів, в тому числі і реєстрація податкових накладних проводиться через комп'ютерну мережу ДПС.

03 серпня 2016 року ТОВ «Грань» здійснено відповідну реєстрацію податкової накладної, яку було не прийнято до єдиної бази а саме податкову накладну № 40 від 19.07.2016 року, яку було виписано на ім'я ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на загальну суму 10800, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 1800, 00 грн. в зв'язку з поставкою товару «фільтр Г41-14» у кількості 4 шт.

Відповідно до квитанції № 1 від 15.07.2016 року вказану податкову накладну доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.07.2016 року в 16:52:59, однак з відміткою «документ не прийнято при необхідності виправте документ та відправте його знову» .

В Квитанції було вказано наступне: «Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ:'38157867'. Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності» .

В зв'язку із зазначенням у зворотній квитанції в якості помилки розірвання Договору про визнання електронної звітності в той же день, 03.08.2016 року, позивачем було зроблено спробу поновлення існуючого договору.

Однак, відповідно до зворотної квитанції № 1 від 03.08.2016 року його було не прийнято з відміткою: документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову.

У зв'язку із закінченням строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів ТОВ «Грань» , в зв'язку із чим було проведено процедуру їх поновлення та 07.11.2016 року направлено до комп'ютерної мережі ДФС «повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису» .

Однак, відповідно до зворотної квитанції № 1 від 07.11.2016 року (доставлено в 17:02:19) його було не прийнято з відміткою: «Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: ЄДРПОУ: '38157867'. Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності» .

08.11.2016 року було повторно направлено до комп'ютерної мережі ДПС «повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису» . Однак, відповідно до зворотної квитанції № 1 від 08.11.2016 року (доставлено в 16:11:54) його було не прийнято з відміткою: «Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '38157867'. Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності» .

В зв'язку із зазначенням у зворотній квитанції в якості помилки розірвання Договору про визнання електронної звітності 09.11.2016 року, позивачем було зроблено спробу поновлення існуючого договору.

Згідно до зворотної квитанції № 1 від 09.11.2016 року його було не прийнято з відміткою: документ збережено на центральному рівні. Новий договір приймається до розгляду.» Однак, за повідомленням - квитанція № 1 від 15.11.2016 року від 10:43:43 вказано, що «сертифікат відсутній в базі сертифікатів»

11.11.2016 року позивачем було здійснено відповідну реєстрацію податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, яку було не прийнято до єдиної бази.

Відповідно до квитанції № 1 від 11.11.2016 року вказану податкову декларацію доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 11.11.2016 року в 09:45:37, однак з відміткою «документ не прийнято, при необхідності виправте документ та відправте його знову» .

Позивач, вважаючи протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстру накладних податкову накладну № 40 від 19.07.2016 року, податкову декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 09.11.2015 року № 091120151, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу є неправомірними та такими, що порушують норми діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

У відповідності п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

На підставі п. 49.10. ст. 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою контролюючого органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3,48.4 ст. 48 ПК України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання контролюючим органом.

Процедура перенесення інформації з документів податкової звітності до електронних баз контролюючих органів визначена Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затвердженими наказом ДПС України від 14.06.2012 р. № 516.

Згідно п.5.1 Методичних рекомендацій обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію.

Положеннями п.5.4 Методичних рекомендацій визначено, що за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Відповідно до п.5.6 Методичних рекомендацій імпорт до АІС "Облік податків і платежів" інформації про грошові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, виконується підрозділом прогнозування, аналізу, обліку та звітності на підставі реєстрів нарахованих сум.

Наслідком прийняття податкової декларації є вчинення контролюючим органом дій по відображенню показників декларації в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України", електронної бази АІС "Податковий блок" та до облікової картки платника податків в розрізі контрагентів, задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначено вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, який не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу.

Як вбачається зі змісту квитанцій, при перевірці документів ДФС не були встановлені будь-які передбачені п.9 Порядку №1246 від 29.12.2010 підстави для неприйняття для реєстрації податкових накладних, надісланих ТОВ "Грань", а отже й підстави для відмови в прийнятті для реєстрації податкових накладних відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстав для неприйняття податкової звітності у податкових органів не має, а тому колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про протиправність дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Грань» податкової накладної № 40 від 19.07.2016 року на ім'я ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, відмови у прийнятті до базі сертифікатів «повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису» .

Але колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне. Як вбачається з уточненої позовної заяви (а.с. 70-73), позивач просив: визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо: відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ Грань податкову накладну № 40 від 19.07.2016 року на ім'я ФОН ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, відмови у прийнятті до базі сертифікатів повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису ; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю Грань , податкову накладну № 40 від 19.07.2016 року на ім'я ФОН ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), податкову декларацію ТОВ Грань з податку на додану вартість за жовтень 2016 року з часу їх подання, та повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису ; визнати протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області, щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 09.11.2015 року № 091120151 та втручання у відповідні бази даних з метою коригування приймання звітності підприємства; зобов'язати поновити інформацію шляхом реєстрації або відновлення договору від 09.11.2015 року № 091120151, а також приймати податкову звітність підприємства на період дії договору від 09.11.2015 року № 091120151.

Відповідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. З постанови суду першої інстанції вбачається, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 09.11.2015 року № 091120151 та втручання у відповідні бази даних з метою коригування приймання звітності підприємства та зобов'язання поновити інформацію шляхом реєстрації або відновлення договору від 09.11.2015 року № 091120151, а також прийняття податкової звітності підприємства на період дії договору від 09.11.2015 року № 091120151, судом першої інстанції не розглянута та обставини щодо них не досліджувалися судом першої інстанції.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Як вбачається з п.п. 3, 4, 5 розділу 6 Договору про визнання електронних документів № 091120151 від 09.11.2015 року договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Матеріалами справи підтверджено, що на час направлення податкових документів ТОВ "Грань", строк дії посилених сертифікатів не закінчився (строк дії до 08.11.2017 року), доказів зміни місця реєстрації не надано.

Колегія суддів зазначає, що відповідачами по справі не було надано доказів того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Грань" змінювало місця реєстрації та строк дії посилених сертифікатів відкритих ключів закінчився.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області, щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 09.11.2015 року № 091120151 та втручання у відповідні бази даних з метою коригування приймання звітності підприємства.

З огляду на те, що судом визнано протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 09.11.2015 року № 091120151 та втручання у відповідні бази даних з метою коригування приймання звітності підприємства, колегія суддів вважає, що позовна вимога про зобов'язання поновити інформацію шляхом реєстрації або відновлення договору від 09.11.2015 року № 091120151 також підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про прийняття податкової звітності підприємства на період дії договору від 09.11.2015 року № 091120151, колегія суддів зазначає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин та захищати ще не порушене право.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.

Таким чином особа може звернутися за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, які, на її думку, порушені існуючою дією, бездіяльністю чи рішенням. На момент звернення до суду позивачем не надано доказів не прийняття іншої податкової звітності підприємства на період дії договору від 09.11.2015 року № 091120151, крім податкової накладної № 40 від 19.07.2016 року та податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, тому позивач не мав підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому його законні права та інтереси. Отже, в даному випадку відсутнє порушення прав позивача.

На підставі наведеного, колегія суддів, вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

У відповідності п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Матеріалами справи підтверджено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов повністю, вирішив не всі позовні вимоги, що є підставою для зміни постанови суду першої інстанції, п. 2 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому колегія суддів зазначає, вимога про прийняття податкової звітності підприємства на майбутнє задоволенню не підлягає, з підстав викладених вище.

Таким чином, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через вирішення не всіх позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі № 820/4189/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Грань" до Державної фіскальної служби України, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо: відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Грань» податкову накладну № 40 від 19.07.2016 року на ім'я ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, відмови у прийнятті до базі сертифікатів «повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису» .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Грань» , податкову накладну № 40 від 19.07.2016 року на ім'я ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), податкову декларацію ТОВ «Грань» з податку на додану вартість за жовтень 2016 року з часу їх подання, та «повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису» .

Визнати протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області, щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 09.11.2015 року № 091120151 та втручання у відповідні бази даних з метою коригування приймання звітності підприємства.

Зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківської області поновити інформацію шляхом реєстрації або відновлення договору № 091120151 від 09.11.2015 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 07.11.2017 р.