Рішення

від 25.10.2017 по справі 753/15215/16-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15215/16-ц

провадження № 2/753/1534/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2017 р.Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючої-судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря ЯБЛОНСЬКОЇ І.К.

сторін:

позивачки ОСОБА_3

представника позивачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа: Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія " АХА Страхування" про стягнення часткової суми збитку та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП , суд

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 залучивши в якості третьої особи Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія " АХА Страхування " про стягнення часткової суми збитку та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, свої вимоги мотивувавши тим, що 01 квітня 2016 року близько 08 години 40 хвилин за адресою: місто Київ, Кільцева дорога, район Жулянського шляхопроводу, ОСОБА_5, керуючи автомобілем ГАЗ 3307 - 12 , державний номер НОМЕР_1 завдав пошкодження автомобілю позивача марки Hyundai IX 35, державний номер НОМЕР_2, який рухався по Кільцевій дорозі у напрямку Одеської площі, не дотримуючись безпечної дистанції, в результаті чого було пошкоджено задню частину автомобіля позивача.

З огляду на складену ситуацію позивачем було викликано наряд Патрульної поліції м. Києва для фіксації дорожньо - транспортної пригоди ( ДТП ) , складено акт про подію та у Відповідача вилучено посвідчення водія. Відповідач повідомив позивача про те, що автомобіль належить ТОВ С. І .Груп транс , код ЄДРПОУ 35042793 , наявний страховий поліс , виданий СК АХА Страхування № АІ /8224897 , термін дії з 13 червня 2015 року до 12 червня 2016року. Того ж дня, а саме 01 квітня 2016 року, позивач звернулась до Страхової Компанії. винуватця ДТП - СК АХА Страхування , щодо фіксації ДТП, зверненняпозивача зареєстровано: № 1.102.16.0001710

Вина Відповідача підтверджується Постановою у справі № 760 / 6709 / 16 - п Солом'янського районного суду м. Києва про визнання ОСОБА_5 винним у адміністративному правопорушенні серії АП 2 № 467204 від 01 квітня 2016 року - а саме про вищезазначену ситуацію, яка набрала чинність 29 квітня 2016 року.

05 квітня 2016 року незалежним експертом від СК АХА Страхування та фахівцями Станції Технічного Обслуговування автомобілів - ТОВ Автоцентр Європа ( акредитоване від СК ) за адресою місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 14 було оглянуто автомобіль позивача про що складено акт огляду транспортного засобу та виставлено рахунок на ремонт автомобіля в розмірі 50 836, 71 грн. ( П'ятдесят тисяч вісімсот тридцять шість гривень 71 копійка ).

Додатково виставлено рахунок ще однією акредитованою СТО від СК - СПД ОСОБА_7 - на суму 37 354, 00 грн, але фахівцями повідомлено, що до розрахунку прийнято вартість б / в деталей, а не нових.

В період з 01 квітня 2016 року по 25 травня 2016 року позивачем було проведено детальний моніторинг ринку , відвідано 7 СТО ( в регіоні м.Києва та Київської області ) , на яких оглянуто мій автомобіль профільними за напрямком ремонту автомобілів фахівцями.

Враховуючи найкращу цінову пропозицію та позитивні відгуки про якість послуг, позивачем було обрано ТОВ Авто центр за адресою : місто Київ, провулок Карельський, 5 з найбільш вигідною пропозицією ( по ціні ), вартість ремонту за рахунком становить 34 000 , 00 ( тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок ). СТО , які акредитовані СК дали вищу вартість , ніж СТО , яку обрала позивач самостійно, тому нею було прийнято рішення щодо ремонту її автомобіля на СТО ТОВ Авто центр та отримання відшкодування від СК готівковими коштами , шляхом перерахування на її картковий рахунок.

Додатково позивач отримала лист від СК щодо роз'яснення розрахунку величини відшкодування.

Враховуючи, що автомобіль знаходився у пошкодженому стані понад 2 місяці, це спричинило великі незручності в його експлуатації, а саме - кришка багажника не закривалася повноцінно, відповідно не спрацьовувало закривання автомобіля через брелок сигналізації , в результаті чого позивач не могла залишити автомобіль без нагляду на вулиці обмежуючись тільки паркуванням в гаражі та під камерами відео нагляду на парковці.

Враховуючи своє фінансове положення , вона не могла відремонтувати автомобіль за власний кошт та чекати відшкодування СК , хоча потреба в ремонті мала статус терміновості Отримавши позику у знайомих, позивач доплатила за ремонт автомобіля суму різниці, яку не було покрито Страховою компанією.

До початку ремонту позивач в телефонному режимі звернулась до Відповідача щодо добровільного відшкодування їй суми різниці недоплаченої СК за ремонт автомобіля в розмірі - 7 549,43 ( Сім тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень 43 копійки ).

Відповідач в телефонній розмові, яка відбулась 01 червня 2016 року - 02 червня 2016 року, відмовив їй компенсувати різницю вартості ремонту та дозволив собі спілкуватись з позивачем в хамській формі , в результаті чого вона отримала стресову ситуацію, що вплинуло на стан її здоров'я, завдало їй психологічних переживань та страждань, в результаті чого вона вимушена була звернутись за допомогою до лікаря, відповідно пройшла певний курс лікування, що в свою чергу призвело також до додаткових витрат.

Протягом червня - липня 2016 року, позивач повторно зверталась до Відповідача в письмовій формі щодо добровільного відшкодування їй суми різниці недоплаченої СК, але відповіді так і не отримала

Добровільно Відповідач суму різниці недоплати від СК принципово не відшкодовує, тому позивач звернулась з позовом до суду про відшкодування різниці їй недоплаченої СК . В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити заявлені вимоги з підстав наданих викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду свої письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи, в яких просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача представника позивача вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Ст. 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 01 квітня 2016 року близько 08 години 40 хвилин за адресою: місто Київ, Кільцева дорога, район Жулянського шляхопроводу, ОСОБА_5, керуючи автомобілем ГАЗ 3307 - 12 , державний номер НОМЕР_1 завдав пошкодження автомобілю позивача марки Hyundai IX 35, державний номер НОМЕР_2, який рухався по Кільцевій дорозі у напрямку Одеської площі, не дотримуючись безпечної дистанції, в результаті чого було пошкоджено задню частину автомобіля позивача.

Постановою у справі № 760 / 6709 / 16 - п Солом'янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року визнано ОСОБА_5 винним у правопорушенні передбачено ст. 124 КУпАП. ( а. с. 17 ).

У відповідності з ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У ч. 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 61 ч. 4 ЦПК України, якою визначенні підстави звільнення від доказування, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1 ) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки );

2 ) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода ).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі ( передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо ).

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки № 4 від 01 березня 2013 року визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов"язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв"язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов"язанням, яке виникає з договірних зобов"язань. Винятком є відповідальність страховика ( стаття 992 ЦК ).

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди ( частина друга статті 1166 ЦК ) відповідач звільняється від обов"язку відшкодувати шкоду ( у тому числі і моральну шкоду ), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого ( частина п"ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК ). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов"язана відшкодувати шкоду.

У п. 5 цієї Постанови Пленуму встановлено, що відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь - яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов"язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно п. 6 вказаної Постанови Пленуму особою, яка зобов"язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди ( пункт 2. 2. Правил дорожнього руху України ).

Згідно п. 14 Постанови Пленуму при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі ( передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо ) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди, отже підлягає повному задоволенню стягнення заподіяної матеріальної шкоди з відповідача у сумі 7 549 ( сім тисяч п"ятсот сорок дев"ять) гривень 43 копійки.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує що , оскільки сам по собі факт заподіяння шкоди майну фізичної особи, відсутність можливості тривалий час користуватися належним йому автомобілем та незручності у зв язку з цим, втрата товарного вигляду спричиняють моральні страждання власнику майна, а тому її розмір у сумі 2 500 грн. буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості, в решті позовних вимог відмовити.

Таким чином, загальна сума шкоди завданої позивачу ОСОБА_3, становить 7 549 гривень 43 копійок, та підлягає відшкодуванню моральна шкода у розмірі 2 500 гривень 00 копійок, та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 551 гривню 21 копійку, комісію банку у сумі 10 гривень , та підлягає стягненню на її користь з відповідача ОСОБА_5.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1188 ЦК України, ст. ст .10, 60, 61, 213 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа: Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія " АХА Страхування" про стягнення часткової суми збитку та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 часткової суми збитку, заподіяної внаслідок ДТП у розмірі 7 549 ( сім тисяч п"ятсот сорок дев"ять) гривень 43 копійки, моральну шкоду у розмірі 2 500 ( дві тисячі п"ятсот) гривень та судовий збір у розмірі 551 ( п"ятсот п"ятдесят одну ) гривню 21 копійку, комісію банку у сумі 10 ( десять) гривень, а разом 10 610 ( десять тисяч шістсот десять) гривень 64 копійки, в решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 31 жовтня 2017 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК