Постанова

від 19.03.2018 по справі 753/15215/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року

місто Київ

справа №753/15215/16-ц

провадження №22-ц/796/40/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.,

суддів - Кравець В.А., Махлай Л.Д.

за участю секретаря - Осінчук Н.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Дарницького районного суду міста Києва в складі судді Леонтюк Л.К. від 25 жовтня 2017 року у справі за позовом про стягнення часткової суми збитку та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,

встановив:

У серпні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення суми недоплати від страхової компанії за ремонт автомобіля в розмірі 7 549 грн. 43 коп., 10 000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди та відшкодування судових витрат, витрат на поштову пересилку листів, витрат на огляд лікаря та придбання медикаментів.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначала, що 1 квітня 2016 року близько 08 години 40 хвилин за адресою м. Київ, Кільцева дорога, район Жулянського шляхопроводу, відповідач керуючи автомобілем ГАЗ 3307-12, державний номер НОМЕР_1 завдав пошкодження її автомобілю марки Hyundai IX 35, державний номер НОМЕР_2.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 19 квітня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Позивач стверджувала, що ОСОБА_2 повідомив її про те, що автомобіль належить ТОВ С.І.Груп транс та про наявність страхового полісу СК АХА Страхування №АІ /8224897.

Того ж дня вона звернулась до страхової компаніївинуватця ДТП і 5 квітня 2016 року незалежним експертом СК АХА Страхування та фахівцями ТОВ Автоцентр Європа було оглянуто її автомобіль, складено акт огляду транспортного засобу та виставлено рахунок на ремонт автомобіля в розмірі 50 836 грн. 71 коп.

Також було виставлено рахунок акредитованою СТО від СК - СПД ОСОБА_5 на суму 37 354 грн. 00 коп., з урахуванням вартості не нових деталей, а бувших у використанні.

Позивач вказувала, що для ремонту свого автомобіля обрала ТОВ Автоцентр за адресою: м. Київ, провулок Карельський, 5, за рахунком якого, вартість ремонту становить 34 000 грн. 00 коп.

Крім того, позивач зазначала, що її автомобіль знаходився у пошкодженому стані понад два місяці, що спричинило великі незручності в його експлуатації, не спрацьовувало закривання автомобіля через брелок сигналізації, автомобіль неможливо було залишити без нагляду на вулиці, однак відремонтувати автомобіль за власні кошти можливості не мала, тому отримавши позику у знайомих, доплатила за ремонт автомобіля суму різниці, яку не було покрито страховою компанією в розмірі 7 549 грн. 43 коп. та звернулась до відповідача про добровільне відшкодування вказаної суми.

Внаслідок вказаних обставин та в результаті розмови з відповідачем вона отримала стресову ситуацію, що вплинуло на стан її здоров'я, завдало їй психологічних переживань та страждань, тому розмір моральної шкоди позивач визначила у 10 000 грн. Крім того, вона була вимушена звернутись за допомогою до лікаря, пройшла певний курс лікування, що також призвело до додаткових витрат.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 часткову суму збитку, заподіяного внаслідок ДТП у розмірі 7 549 грн. 43 коп., моральну шкоду у розмірі 2 500 грн. та судовий збір у розмірі 551 грн. 21 коп., комісію банку у сумі 10 грн., а разом 10 610 грн. 64 коп., в решті вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача посилається на невідповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх фактичних обставин справи, ставить під сумнів висновок про визначення розміру матеріального збитку, у тому числі застосування коефіцієнту фізичного зносу складових частин автомобіля.

Крім того, представник відповідача вважає, що відповідачем у даній справі має бути страхова компанія, а позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, виходячи з їх необґрунтованості та недоведеності.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи ОСОБА_2 та ПрАТ Страхова компанія АХА Страхування (а.с. 238,241) в судове засідання не з'явились, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, тому відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судове засідання за відсутності відповідача та третьої особи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, який просив залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 1 квітня 2016 року близько 08 год. 40 хв. у місті Києві по Кільцевій дорозі, район Жулянського шляхопроводу, ОСОБА_6, керуючи автомобілем ГАЗ 3307 - 12, державний номер НОМЕР_1 завдав пошкодження автомобілю позивача марки Hyundai IX 35, державний номер НОМЕР_2, який рухався по Кільцевій дорозі у напрямку Одеської площі, не дотримуючись безпечної дистанції, в результаті чого було пошкоджено задню частину автомобіля позивача.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні передбаченого ст. 124 КУпАП. ( а. с. 17).

5 квітня 2016 року незалежним експертом ТОВ СК АХА Страхування та фахівцями ТОВ Автоцентр Європа було оглянуто автомобіль позивача, згідно якого вартість ремонту автомобіля становить 50 836 грн. 71 коп.

ТОВ СК АХА Страхування виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 26 450 грн. 57 коп.

Рахунком ТОВ Автоцентр вартість ремонту транспортного засобу визначено у розмірі 34 000 грн. 00 коп.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, тому стягненню підлягає загальна сума завданої позивачу шкоди у розмірі 7 549 грн. 43 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права реальні збитки;

2 ) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки № 4 від 1 березня 2013 року роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо визначення розміру моральної шкоди у сумі 2 500 грн.

Так, згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням відсутності можливості користуватися належним позивачу автомобілем та незручності, з цим пов'язані, визначена судом сума 2 500 грн. відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір матеріальної шкоди визначено на підставі проведеного з грубими порушеннями законодавства України розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, не спростовують правильного висновку суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України в редакції, що діяла на час розгляду справи, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України в редакції, що діяла на час розгляду справи, визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У підтвердження своїх заперечень відповідачем не надано іншого висновку експертного автотоварознавчого дослідження, в суді першої інстанції відповідне клопотання про призначення експертизи відповідачем не заявлялось.

Також не є підставою для скасування рішення суду, доводи відповідача про те, що вартість пошкодженого майна підлягає стягненню зі страхової компанії, виходячи з наступного.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування. При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

За таких обставин, судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України дійшла висновку про залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 27 березня 2018 рік.

Головуючий: С.В. Кулікова

Судді: В.А. Кравець

Л.Д.Махлай