Рішення

від 26.10.2017 по справі 910/10623/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2017Справа №910/10623/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Експерт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Техно Група"

про стягнення 1 895 507,95 грн.

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Техно Група"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Експерт"

про визнання договору недійсним

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача за первісним позовом - Бодня І.О. за дов.

від відповідача за первісним позовом - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінанс Експерт до товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Техно Група про стягнення 1 895 507,95 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних) та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Техно Група до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінанс Експерт про визнання договору недійсним.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовано тим, що між товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінанс Експерт та товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Техно Група укладено Договір № 27/10-2015 позики грошових коштів (поворотної фінансової допомоги), згідно з яким позивач надав позивачу позику в сумі 1 500 000,00 грн., однак відповідач своєчасно суму позики не повернув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 року порушено провадження у справі № 910/10623/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2017 року продовжено строк розгляду справи № 910/10623/17.

03.07.2017 р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2017 року клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

11.09.2017 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що у нього виникають сумніви щодо того, що договір позики був підписаний з боку відповідача уповноваженою особою.

11.09.2017р. від відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Представник позивача у судовому засіданні залишив вирішення питання про призначення судової почеркознавчої експертизи на розсуд суду. Суд у задоволенні клопотання відмовив з огляду на те, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про можливе підписання договору неуповноваженою на те особою.

13.09.2017р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у якому просив стягнути 1 895 507,95 грн, з яких 1 500 000, грн. основного боргу, 208 230,61 грн. пені, 164 861,23 грн. інфляційних втрат, 22 416,11 грн. - 3 % річних.

19.09.2017 р. через канцелярію суду від товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Техно Група надійшов зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінанс Експерт про визнання недійсним договору. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 року прийнято до розгляду зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінанс Експерт . Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовано тим, що, на думку відповідача (позивача за зустрічним позовом), сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, а позивач (відповідач за зустрічним позовом) не мав права укладати договір позики, оскільки не мав ліцензії на надання фінансових послуг.

06.10.2017 р. через канцелярію суду надійшов відзив на зустрічний позов, у якому позивач (відповідач за зустрічним позовом) проти задоволення зустрічного позову заперечив, мотивуючи це тим, що він надав позику відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

10.10.2017 р. відповідачем за первісним позовом було подано заяву про відвід судді. Ухвалою від 10.10.2017 р. у задоволенні заяви відмовлено.

В судовому засіданні 10.10.2017 року оголошувалася перерва.

У судове засідання 26.10.2017 року представник відповідача за первісним позовом не з'явився.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача за первісним позовом про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представників відповідача за первісним позовом, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідача.

У судовому засіданні 26.10.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінанс Експерт (позивач, відповідач за зустрічним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю Пром-Техно Група (відповідач, позивач за зустрічним позовом) укладено Договір № 27/10-2015 позики грошових коштів (поворотної фінансової допомоги), надалі - Договір.

Згідно з п. 1.1. Договору позикодавець (позивач, відповідач за зустрічним позовом) зобов'язується передати позичальнику (відповідач, позивач за зустрічним позовом) у власність грошову суму коштів на умовах, передбачених даним Договором, а позичальник зобов'язується повернути вказану суму позики у визначений цим Договором строк.

Відповідно до п. 1.2. Договору сторони домовились, що позикодавець надає позичальнику позику на безоплатній основі - без сплати процентів за користування позикою.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що сума позики за даним Договором становить 1 500 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1. Договору строк надання позики за даним Договором становить 12 місяців з моменту передання грошей та повинна бути повернута до 26 жовтня 2016 року, з дати настання якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, передбачену п. 2.1 цього Договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач (відповідач за зустрічним позовом) згідно умов Договору надав відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) позику в сумі 1 500 000,00 грн. 27.10.2015 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку за період з 01.07.2015 р. по 01.03.2016 р.

Строк повернення позики згідно з умовами Договору - 26.10.2016 року (п. 3.1 Договору).

Судом встановлено, що отримана відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) від позивача сума позики не була повернута у встановлений Договором строк. У матеріалах справи наявний Акт звірки взаєморозрахунків, підписаний позивачем та відповідачем, згідно з яким сторони визнали наявність заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 1 500 000,00 грн. станом на 31.12.2016 року. Будь-яких доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем не надано. Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 1 500 000,00 грн.

При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача щодо сумнівів у підписанні Договору від імені відповідача уповноваженою особою, ім'я якої зазначене в Договорі. Як вбачається з матеріалів справи, у Договорі підписантом з боку відповідача зазначений директор останнього, договір скріплений печаткою відповідача. Відповідачем не надано доказів вибуття печатки з його володіння, відтак суд не може вважати доводи щодо сумнівів у підписанні Договору саме директором відповідача саме директором останнього. Також суд звертає увагу на те, що відповідач прийняв кошти, сплачені позивачем у якості позики на рахунок відповідача, крім того, згідно з Актом звірки взаєморозрахунків визнав наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 1 500 000,00 грн., а також листом від 16.03.2017 р. № 153 звертався до позивача з проханням продовжити на 1 рік строк дії Договору. Відтак, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо сумнівів в укладенні Договору уповноваженою особою.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 6.3. Договору порушення позичальником строків повернення позикодавцю позики або її частини, встановлених п. 3.1 даного Договору, тягне за собою цивільно-правову відповідальність позикодавця у вигляді неустойки (пені) в розмірі 5% від неповернутої позики за кожен день прострочення.

Згідно з поданою заявою про зменшення розміру позовних вимог позивач, враховуючи обмеження максимального розміру пені, встановлені ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань просить стягнути з відповідача пеню за період з 27.10.2016 р. по 26.04.2017 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Суд перевірив розрахунок пені, наданий позивачем. За перерахунком суду розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за вказаний період становить 208 148,89 грн., відтак позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню - в сумі 208 148,89 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат за період з листопада 2016 р. по серпень 2017 року включно. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, за перерахунком суду розмір інфляційних втрат за вказаний позивачем період становить 164 861,23 грн., у зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог позивача про стягнення інфляційних втрат.

Позивач також просить стягнути з відповідача 22 416,11 грн. 3% річних, нарахованих за 66 днів 2016 року (тобто з 27.10.2016 по 31.12.2016 включно) та за 116 днів 2017 року (тобто з 01.01.2017 р. по 26.04.2017 р. включно). Отже, заявлений позивачем період нарахування 3% річних - з 27.10.2016 р. по 26.04.2017 р. включно. Суд перевірив розрахунок 3 % річних, в зв'язку з чим приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення 3% річних в розмірі заявленому позивачем, а саме - 22 416,11 грн.

Стосовно зустрічного позову, заявленого відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Саме з недодержанням вищенаведених вимог пов'язується можливість визнання недійсним правочину. Разом з тим, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено наявність таких підстав.

Так, обґрунтовуючи необхідність визнання недійсним Договору відповідач зазначає про те, що сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов Договору, підтвердженням чого на думку відповідача є те, що ним не було надіслано позивачу документ про підтвердження одержання суми позики як це передбачено пунктом 2.3 Договору.

Однак, суд не погоджується з даним твердженням відповідача.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Тобто, законодавство чітко визначає момент укладення договору позики і таким моментом є саме момент передачі предмета договору позики. Як було зазначено вище, матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу позики у розмірі 1 500 000,00 грн. згідно з Договором та прийняття її відповідачем. Відтак, доводи відповідача про недосягнення згоди з усіх істотних умов спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, суд звертає увагу на те, що недосягнення згоди з усіх істотних умов договору не має наслідком недійсність такого договору.

Частиною 2 ст. 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Отже, відсутність згоди з усіх істотних умов договору має наслідком неукладеність такого договору, що не є тотожним недійсності договору, а відтак в силу наведених норм законодавства договір не може бути визнаний недійсним з підстав недосягнення згоди з усіх істотних умов.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача (позивача за зустрічним позовом) про те, що позивач (відповідач за зустрічним позовом) не мав ліцензії на надання фінансових послуг на момент укладення Договору, а отримав її лише 30 травня 2017 року

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У матеріалах справи міститься копія Свідоцтва серія ФК № 564 від 21.04.2015 року, виданого позивачу Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг та Додатка від 21.04.2015 р. до Свідоцтва серія ФК № 564, які підтверджують, що позивач набув статус фінансової установи 21.04.2015 року.

Згідно з Додатком до Свідоцтва до видів фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія (позивач, відповідач за зустрічним позовом) без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства, зокрема, належить надання позик.

07 грудня 2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 913 Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) , яка набула чинності 10 грудня 2016 (надалі Постанова № 913).

Постановою № 913 затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), які встановлюють вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

Згідно з абзацом 2 п. 2 Постанови № 913 ліцензійні умови у частині, що стосується суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з надання послуг з фінансового лізингу, надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, надання гарантій та поручительств, надання послуг факторингу та довірчого управління фінансовими активами та внесені до дня набрання чинності цією постановою до Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, застосовуються через шість місяців з дня набрання чинності цією постановою.

Таким чином, зазначені в затверджених Постановою № 913 Ліцензійних умовах вимоги щодо отримання ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг застосовуються до позивача з 10 червня 2017 року. Натомість оспорюваний відповідачем Договір був укладений 26.10.2015 року, тобто до моменту запровадження ліцензування діяльності, здійснюваної позивачем. Підтвердженням достатнього обсягу правосуб'єктності позивача на укладення Договору є наявність у нього статусу фінансової установи, що, як було зазначено, підтверджується Свідоцтвом серія ФК № 564 від 21.04.2015 року, виданим позивачу Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, та Додатком від 21.04.2015 р. до Свідоцтва серія ФК № 564.

Таким чином, відсутні підстави для визнання Договору недійсним та задоволення зустрічного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Техно Група (01054, м. Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2Б, код ЄДРПОУ 36469368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінанс Експерт (01024, м. Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 2/1 Б, код ЄДРПОУ 39637380) 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за договором; 208 148 (двісті вісім тисяч сто сорок вісім) грн. 89 коп. - пеня; 164 861 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 23 коп. - інфляційні втрати; 22 416 (двадцять дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 11 коп. - 3% річних; 28 095 (двадцять вісім тисяч дев'яносто п'ять) грн. 17 коп. - судовий збір.

3. В задоволенні іншої частини первісного позову - відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повний текст рішення складено: 07.11.2017 року