Рішення

від 09.11.2017 по справі 904/6391/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.2017 Справа № 904/6391/17 За позовом ОСОБА_1, с. Піщанка, Дніпропетровської області

до Фермерського господарства "Беркут", с. Піщанка, Дніпропетровської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, с. Піщанка, Дніпропетровської області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Новомосковська районна державна адміністрація, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

про визнання недійсним рішень та статутів в новій редакції

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_3 виданий Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 25 червня 1996 року; ОСОБА_3, посвідчення НОМЕР_4 від 07 жовтня 2003 року, адвокат; ОСОБА_4, довіреність від 04 серпня 2017 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_5, паспорт серія НОМЕР_5 виданий Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 26 червня 2001 року

Від третьої особи-1: не з'явився

Від третьої особи-2: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Беркут", яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №58726/17 від 31.10.2017), просить:

- визнати поважними причини пропуску позовної давності на оскарження рішення відповідача від 05.05.2011 та нової редакції Статуту відповідача зареєстрованого 12.05.2011;

- визнати недійсним рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 05.05.2011;

- визнати недійсним Статут фермерського господарства "Беркут" в новій редакції, затверджений на підставі рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 05.05.2011 та зареєстрований 12.05.2011;

- визнати недійсним рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 17.05.2017;

- визнати недійсним Статут фермерського господарства "Беркут" в новій редакції, затверджений на підставі рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 17.05.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача, як члена Фермерського господарства "Беркут" щодо прийняття засновником рішень від 05.05.2011 та від 17.05.2017 без дотримання передбаченого законом порядку прийняття таких рішень. Так, позивач зазначає, що головою фермерського господарства без погодження з позивачем (членом фермерського господарства) було включено до складу господарства ОСОБА_2, а також іншим рішенням без відома позивача виведено її зі складу членів фермерського господарства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017 (Суддя Золотарьова Я.С.) порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в засіданні 20.06.2017.

07.06.2017 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, якою просив суд заборонити фермерському господарству "Беркут" відчуження основних засобів:

- трактору МТЗ 82, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, № машини НОМЕР_7, двигуна НОМЕР_8, шасі (Д-243), свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_9 від 10.02.1999 року;

- КАМАЗУ, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 1989, модель 5511, тип САМОСКИД-С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10, колір помаранчевий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 28.02.2013 року;

- причіпу, реєстраційний номер НОМЕР_12 марка СЗАП 8527, рік випуску 1990, колір сірий, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_13, VIN НОМЕР_14, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 від 07.05.2003 року.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що обраний ним захід сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді. Вжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову спрямоване на збереження майна відповідача до вирішення спору по суті, забезпечує збалансованість інтересів сторін.

У своїй заяві позивач вказує на те, що дії відповідача направлені на введення до складу господарства нового члену, без згоди всіх членів господарства, виведення позивача з числа членів фермерського господарства, без повідомлення позивача про вчинення таких дій, затвердження статутів в новій редакції з внесенням змін щодо прав і обов'язків членів ФГ, реалізація головою відповідача зернозбиральної техніки, яка працювала на користь господарства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 провадження у справі зупинено до розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області справи № 2-688/11.

14.08.2017 до господарського суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 про зупинення провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного Господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 (Суддя Золотарьова Я.С.) скасовано.

13 вересня 2017 року матеріали справи №904/6391/17 повернулися на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2017 року №789 у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Золотарьової Я.С., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 4-6389/17 справи №904/6391/17, за результатами якого, справу передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 суддею Євстигнеєвою Н.М. прийнято справу 3904/6391/17 до свого провадження, поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.10.2017.

Відповідачем було надано відзив мотивований тим, що згідно п. 4 ст.1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на підставі Статуту. Відповідно до розділу 8 Статуту від 12.05.2011 управління господарством здійснює його голова, який організовує роботу господарства, розпоряджається майном і коштами, підписує відповідні фінансові документи, приймає і звільняє з роботи, встановлює правила трудової і виробничої дисципліни, накладає стягнення. Згідно розділу 10 Статуту зміни та доповнення до Статуту вносяться на підставі рішення засновника господарства.

Відповідач, ОСОБА_5 зазначає, що вона є засновником, а також головою ФГ "Беркут", тому є єдиним учасником, правомочним приймати будь - які рішення щодо внесення змін до установчих документів. Таким чином рішення про введення в члени ФГ "Беркут" ОСОБА_8, виведення із членів ФГ "Беркут" ОСОБА_1, а також внесення змін до Статуту в редакції 12.05.2011 та в редакції 17.05.2017 є законним, а тому вимоги позивача щодо визнання недійсним вказаних рішень, на думку відповідача слід відхилити.

Крім того, у відзиві на позов відповідач просить на підставі ст. 256 ЦК України застосувати позовну давність, щодо визнання частково недійсним рішення засновника від 05.05.2011 і визнання недійсним та скасування Статуту ФГ "Беркут" в новій редакції, затвердженій на підставі рішення засновника від 05.05.2011 за зареєстрований 12.05.2011.

Також в матеріалах справи наявні пояснення третьої особи - 1 ОСОБА_2, яка зазначає, що про прийняття рішення засновника від 05.05.2011 ОСОБА_1, була обізнана, більш того, вона, як бабуся, була ініціатором включення її до складу членів господарства. Однак, в подальшому відносини між головою господарства (ОСОБА_5.) та її братом ОСОБА_4, який є головою Фермерського господарства "ОСОБА_4 і ОСОБА_4", стався серйозний конфлікт, після якого позивач прийняла сторону ОСОБА_4 та у січні 2017 заявила, що вона, як член фермерського господарства "Беркут", на правах старшої в сім'ї, вже вирішила долю підприємства та віддала за договором від 12.03.2016 року сину - ОСОБА_4 (без права підпису, довіреності та печатки) в користування всю техніку, майно землю та урожай 2016 року строком на три роки і вже отримала за актом приймання-передачі прибуток у вигляді 37 тон зерна. Також вимагала віддати їй Державний акт на землю, оскільки вона самостійно хоче розпоряджатися своєю земельною ділянкою. Названий акт позивачу було передано того ж вечора.

Третьою особою-2 надавалися пояснення (а.с.120 т.1) відповідно до яких по суті справи №904/6391/17 повідомлено, що оскаржувані позивачем рішення засновника Фермерського господарства "Беркут" та документи, які подані для державної реєстрації змін, були прийняті та зареєстровані державними реєстраторами Новомосковської районної державної адміністрації відповідно до чинного законодавства України. Пакети документів щодо державної реєстрації внесення змін від 12.05.2011 та 23.05.2017 були подані заявником в повному обсязі, що стало підставою для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.

17.10.2017 від третьої особи-1 надійшла заява, згідно якої вказує, всі рішення засновника фермерського господарства "Беркут" прийняті в рамках Статуту господарства та Закону України "Про фермерське господарство" та погоджені з нею як членом фермерського господарства, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити.

31.10.2017 позивачем подані пояснення до позову, відповідно до яких надає обґрунтування пропущення строку звернення з позовом до суду в частині оскарження рішення відповідача від 05.05.2011 та редакції Статуту зареєстрованого 12.05.2011. Так, позивач зазначає, що 13.02.2007 помер чоловік позивача, який був засновником ФГ "Беркут". Спадкоємцями після смерті ОСОБА_9 були визнані позивач, донька - ОСОБА_5 (голова фермерського господарства) та син - ОСОБА_4

18 грудня 2008 року спадкоємці отримали в державній районній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом кожен в своїй частці згідно укладеного договору про поділ спадкового майна.

В 2010 році, ОСОБА_5 повідомила позивача, що звернулась до суду з позовом про визнання права власності на фермерське господарство "Беркут", пояснюючи, що це необхідно для зносин з державними органами влади та банківськими установами.

Про наявність рішення Новомосковського міськрайсуду від 08 квітня 2011 року у справі № 2-688/11 позивач дізнався 01.06.2017, що також встановлено рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.10.2017.

На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_5 набула право власності на ФГ "Беркут", права засновника, які раніше належали ОСОБА_9, та здійснила реєстрацію статуту Відповідача в новій редакції. При чому, надала державному реєстратору документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів фермерського господарства "Беркут", де зазначено в абзаці 4, що ОСОБА_5 є єдиним учасником, правомочним приймати будь-яке рішення щодо внесення змін до установчих документів, оскільки це відповідає повноваженням засновника.

Позивач по справі є особою похилого віку, пенсіонером, має тяжке хронічне захворювання ревматоідний артрит з 1981 року, що не дає можливості самостійно пересуватись. Крім того, за період з 05.05.2011 по 05.05.2014 (трирічний термін позовної давності) позивач декілька раз перебувала на стаціонарному лікуванні, санаторно-курортному лікуванні, перенесла хірургічну операцію в період з 19.09.2013 по 22.09.2013, в період з 07.12. по 31.12.2015 знаходилась на стаціонарі в інституті гастроентерології, з діагнозом: хронічний гастродуоденіт, фаза загострення. Згідно лікарняної довідки № 27 від 25.10.2017 виданої за місцем проживання Позивачки, остання, з такою хворобою, самостійно пересуватись не може. Перебуваючи в тяжкому стані позивач повністю довіряла своїй донці щодо управління фермерським господарством та навіть гадки не мала, про необхідність контролювати правовстановлюючі документи відповідача на предмет внесення до них змін, без погодження з позивачем.

Також позивач зазначає, що підставою для реєстрації змін до статутних документів стало рішення Новомосковського міськрайонного суду від 08.04.2011 у справі №2-688/11, яке 20.10.2017 скасоване апеляційним судом Дніпропетровської області, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. До того, ж позивач зазначає, що на момент внесення таких змін, вказане рішення не набрало законної сили, що свідчить про незаконність прийняття рішення відповідача від 05.05.2011 та нової редакції Статуту відповідача зареєстрованого 12.05.2011, а в подальшому і рішення від 17.05.2017 та статуту в редакції 2017 року.

Щодо обліку земельних ділянок наданих фермерським господарством його членами позивач зазначає, що згідно податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2016 рік, наданої відповідачем, вбачається, що за ФГ "Беркут" обліковується площа 10,3594га земельної ділянки, що відповідає сумі двох ділянок належних членам відповідача згідно державних актів на право приватної власності на землю, а саме: 5,1797га + 5,1797га.

З декларації за 2017 рік, вбачається, що у користуванні відповідача залишилось тільки 5,1797га землі. При чому, декларація подана 17.02.2017. Виведення позивача зі складу членів - 17.05.2017, тобто відповідач за три місяці до оформлення документів про виведення, вже фактично почав вчиняти дії направлені на порушення прав позивача, зокрема порушивши норму ст.15 Закону України "Про фермерське господарство". Крім того, порушено право на отримання прибутку від діяльності ФГ "Беркут". Не обробляючи земельну ділянку члена фермерського господарства, фактично змушуючи її самостійно вирішувати питання обробітку, посіву тощо.

Стосовно укладеного позивачем договору № 0001 від 12.03.2016 від імені фермерського господарства позивач пояснює, в березні 2016 року голова відповідача тяжко захворіла. З 06.03.2016 по 16.03.2016 знаходилась на стаціонарному лікуванні, перенесла тяжку операцію, довгий час знаходилась на амбулаторному лікуванні. В цей період часу, господарство залишилось без фактичного керування на час польових робіт. Позивач, як член фермерського господарства, прийняла рішення, в інтересах господарства, проводити весняно-польові роботи та сіятись. Єдиною людиною, яка в змозі була допомогти в цій складній ситуації, був син позивача, відповідно, рідний брат голови відповідача, ОСОБА_4, який має власне ФГ "ОСОБА_4 і ОСОБА_4", необхідних працівників для проведення посівних робіт, техніку тощо. Позивач, від імені відповідача уклала договір, при чому, умови договору є більш ніж вигідні для відповідача, бо він є безоплатний. При цьому, увесь посівний матеріал, засоби захисту рослин, мінеральні добрива, ПММ тощо надав син позивача. Весь зібраний врожай ФГ "ОСОБА_4 і ОСОБА_4" передало відповідачу, в особі позивача, 02.08.2016.

Голова ФГ "Беркут" ОСОБА_5 не погодилась з кількістю переданого врожаю, зажадала більшого, через що, між позивачем, її сином ОСОБА_4 з одного боку та відповідачем, в особі ОСОБА_5 стався конфлікт. Факт того, що відповідач знав про укладений договір, підтверджується відзивом позивача, в якому ОСОБА_5 зазначає, що 05.10.2016 звернулась до брата з листом, в якому прохала повернути техніку та все майно відповідача. Тобто, про наявність договору ОСОБА_5 знала, ще задовго до 02.01.2017, дата зазначена ОСОБА_5 в договорі, про отримання копії останнього. З огляду на вищенаведене, вбачається, що позивач жодним чином, не заважав діяльності відповідача, а навпаки, вчиняв всі необхідні дії в інтересах останнього, натомість відповідач, в особі голови, за сумлінне членство в господарстві на протязі 23 років незаконно вивів її зі складу членів господарства.

09.11.2017 відповідачем подано заяву про долучення до матеріалів справи документів, а саме копії карток зі зразками підписів від 12.05.2011, витяг з ЄДР ФГ "ОСОБА_5 і ОСОБА_5" від 02.11.2017, фото листів кримінальних справ ОСОБА_4, інформацію з сайту судова влада України. У заяві відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Представники третіх осіб-1 та 2 у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розгляд справи відкладався з 10.10.2017 на 31.10.2017, з 31.10.2017 на 09.11.2017.

У судовому засіданні 09.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16.04.1994 на підставі заяви ОСОБА_10 було зареєстроване Фермерське господарство "Беркут", що підтверджується свідоцтвом №21914365 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (а.с.133, т.1).

Згідно заяви Фермерського господарства "Беркут" від 17.02.1993 членами фермерського господарства є ОСОБА_1 (дружина ОСОБА_10) та ОСОБА_5 (донька) (а.с.125, т.1).

04 вересня 2004 року, ОСОБА_9, як засновник Фермерського господарства "Беркут", прийняв рішення про затвердження Статуту в новій редакції (а.с.151, т.1).

Фермерське господарство "Беркут" створене і діє у відповідності до Законів України "Про фермерське господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про власність", законодавства про землю та інших законодавчих актів України (п.1.1 Статуту, зареєстрованого державним реєстратором 07.09.2004 за №12091200000000037, а.с.153-159, т.1).

Відповідно до п.п.1.3., 1.4. Статуту господарства в редакції 2004 року засновником господарства є ОСОБА_10, членами господарства є ОСОБА_5 та ОСОБА_1.

Управління господарством, згідно п.8.1. Статуту, здійснює його голова.

Зміни і доповнення до Статуту господарства приймаються зборами членів господарства (п.10.1. Статуту в редакції 2004 року).

16 червня 2006 року ОСОБА_10 прийнято рішення про призначення головою фермерського господарства "Беркут" ОСОБА_5 та доручено останній внести відповідні зміни до установчих документів і подати їх на реєстрацію (а.с.170, т.1).

Відповідні зміни до Статуту фермерського господарства "Беркут" були зареєстровані 22.06.2006 (а.с.171-177).

Відповідно до Статуту засновником господарства є ОСОБА_10, головою господарства є ОСОБА_5, членами господарства є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (п.п.1.2, 1.3 Статуту).

Також було змінено редакцію пункту 10.1. Статуту в редакції 2004 року, в якому зазначено, що зміни і доповнення до Статуту вносяться згідно рішення голови господарства. Однак в матеріалах реєстраційної справи та матеріалах даної справи рішення загальних зборів членів господарства про внесення змін до п.10.1. Статуту відсутнє.

Згідно з п.п.1.4,.1.5 Статуту члени господарства не можуть працювати у ньому за трудовим договором. Члени сім'ї та родичі засновника господарства самостійно приймають рішення про участь в діяльності господарства.

Місцезнаходження: Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Пролетарська, 36А (п.1.6 Статуту).

13.02.2007 ОСОБА_9 (засновник) помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.206, т.1).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.04.2011 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Новомосковської районної державної адміністрації, треті особи: Новомосковська державна нотаріальна контора, Піщанська сільрада Новомосковського району про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на фермерське господарство "Беркут", яке розташоване в с. Піщанка, вул. Пролетарська, 36А Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер 13.02.2008. Зобов'язано державного реєстратора Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області внести зміни до установчих документів ФГ "Беркут" щодо змін засновника та провести державну реєстрацію змін (а.с.208-209, т.1).

05.05.2011 засновником Фермерського господарства "Беркут" ОСОБА_5 прийнято рішення, відповідно до якого вирішено:

- ввести в члени фермерського господарства ОСОБА_8.

- сформувати статутний фонд у розмірі 100 грн. за рахунок грошових коштів.

- призначити особу, яка буде мати право вчиняти від імені юридичної особи без довіреності - ОСОБА_4.

- затвердити Статут фермерського господарства шляхом викладення в новій редакції.

- провести державну реєстрацію статуту в новій редакції згідно вимог чинного законодавства.

Підставою прийняття цього рішення, як зазначено в преамбулі самого рішення, є набуття права власності в порядку спадкування на фермерське господарство "Беркут" на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.04.2011.

12.05.2011 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів та зареєстровано нову редакцію Статуту (2011 рік, а.с.197, том 1).

Відповідно до п.1.3 нової редакції Статуту (2011 рік) засновником господарства є ОСОБА_5, члени господарства: ОСОБА_1 та ОСОБА_8.

17.05.2017 засновником Фермерського господарства "Беркут" прийнято рішення, відповідно до якого вирішено:

1. Внести зміни до Статуту у зв'язку із зміною місцезнаходження фермерського господарства.

2. Змінити прізвище члена фермерського господарства ОСОБА_8 на ОСОБА_2 (згідно свідоцтва про зміну прізвища та отримання нового паспорту громадянина України).

3. Вивести ОСОБА_1 зі складу членів Фермерського господарства у зв'язку з її бажанням самостійно розпоряджатися земельною ділянкою отриманою нею у приватну власність (державний акт на право приватної власності) після розпаювання земель, що належали господарству на праві постійного користування землею, отриманням нею сільськогосподарської продукції урожаю 2016 року та повідомленням інших членів (засновників) господарства про свої наміри заздалегідь у січні 2017 року.

4. Доповнити Статут статтями про членство у ФГ, права та обов'язки ФГ, статутний фонд, розподіл прибутку згідно норм діючого законодавства.

5. Затвердити нову редакцію Статуту ФГ.

6. Провести державну реєстрацію Статуту в новій редакції згідно вимог чинного законодавства.

7. Відповідальність за виконання даного рішення засновником покладено на себе.

17.05.2017 затверджено нову редакцію Статуту (2017 рік).

Згідно з п. 1.2 Статуту засновником фермерського господарства є: ОСОБА_5. Головою фермерського господарства є: ОСОБА_5. Членами господарства є ОСОБА_2 (п.п.1.3. 1.4).

Відповідно до п.1.5 Статуту місцезнаходження господарства: 51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка.

Позивач зазначає, що рішення від 05.05.2011 та від 17.05.2017 засновником прийнято незаконно, дані рішення порушують права позивача як члена фермерського господарства, також неправомірно внесено зміни до Статутів від 05.05.2011 та від 17.05.2017, у зв'язку з чим просить визнати рішення та Статути недійсними, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 114 Господарського кодексу України фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Статтею 4 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до п.8.1 Статуту (2006, 2011р.р.) управління господарством здійснює його Голова.

Голова господарства може доручати виконання обов'язків і використання прав Голови одному з членів господарства. Голова представляє інтереси господарства перед підприємствами, установами організаціями, окремими громадянами як на території України, так і за її межами (п.п.8.2, 8.3).

Згідно з п.8.4 Статуту голова організовує роботу Господарства. Розпоряджається майном і коштами, підписує відповідні фінансові документи, приймає і звільняє з роботи, встановлює правила трудової виробничої дисципліни, накладає стягнення.

Статут господарства, у редакції 2011 року, містить п.8.5, відповідно до якого голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Порядок внесення змін до Статуту господарства визначено у розділі 10 Статуту.

Так, згідно з п.10.1 Статуту зміни та доповнення до Статуту вносяться згідно рішення засновника господарства. Зміни до Статуту підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства України (п.10.2 Статуту).

Позивач просить визнати недійсним рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 05.05.2011 про:

- введення в члени фермерського господарства ОСОБА_8.

- формування статутного фонду у розмірі 100 грн. за рахунок грошових коштів.

- призначення особи, яка буде мати право вчиняти від імені юридичної особи без довіреності - ОСОБА_4.

- затвердження Статуту фермерського господарства шляхом викладення в новій редакції.

- проведення державної реєстрації статуту в новій редакції згідно вимог чинного законодавства.

Визнати недійсним Статут фермерського господарства "Беркут" в новій редакції, затверджений на підставі рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 05.05.2011 та зареєстрований 12.05.2011.

Визнати недійсним рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 17.05.2017 про:

- внесення змін до Статуту у зв'язку із зміною місцезнаходження фермерського господарства;

- зміни прізвища члена фермерського господарства ОСОБА_8 на ОСОБА_2 (згідно свідоцтва про зміну прізвища та отримання нового паспорту громадянина України);

- виведення ОСОБА_1 зі складу членів Фермерського господарства у зв'язку з її бажанням самостійно розпоряджатися земельною ділянкою отриманою нею у прав тну власність (державний акт на право приватної власності) після розпаювання земель що належали господарству на праві постійного користування землею, отриманням нею сільськогосподарської продукції урожаю 2016 року та повідомленням інших членів (засновників) господарства про свої наміри заздалегідь у січні 2017 року;

- доповнення Статуту статтями про членство у ФГ, права та обов'язки ФГ, статутний фонд, розподіл прибутку згідно норм діючого законодавства;

- затвердження нової редакції Статуту ФГ;

- провести державну реєстрацію Статуту в новій редакції згідно вимог чинного законодавства;

- покладення відповідальності за виконання даного рішення засновника.

Визнати недійсним Статут фермерського господарства "Беркут" в новій редакції, затвердженій на підставі рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 17.05.2017.

Як встановлено судом, головою фермерського господарства та засновником є ОСОБА_5.

Спірні рішення прийняті нею одноособово, як засновником фермерського господарства.

Як встановлено вище та підтверджується матеріалами справи до червня 2006 року діяла редакція пункту 10.1. Статуту, якою передбачалось, що зміни і доповнення до Статуту господарства приймаються зборами членів господарства (п.10.1. Статуту в редакції 2004 року).

16 червня 2006 року ОСОБА_10 прийнято рішення про призначення головою фермерського господарства "Беркут" ОСОБА_5 та доручено останній внести відповідні зміни до установчих документів і подати їх на реєстрацію (а.с.170, т.1).

Відповідні зміни до Статуту фермерського господарства "Беркут" були зареєстровані 22.06.2006 (а.с.171-177).

Проте, крім змін щодо голови фермерського господарства ОСОБА_5 також було змінено і редакцію пункту 10.1. Статуту, в якому зазначено, що зміни і доповнення до Статуту вносяться згідно рішення голови господарства. Однак в матеріалах реєстраційної справи та матеріалах даної справи рішення загальних зборів членів господарства про внесення змін до п.10.1. Статуту відсутнє.

Дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши надані сторонами доводи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

За приписами частини першої статті 1 Закон України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону (ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство").

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні (ч. 3 ст. 63 ГК України).

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб (ч. 5 ст. 63 ГК України).

За приписами частин першої та другої статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

За положеннями статті 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Як визначено частиною першою статті 1 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про господарські товариства", статей 87, 88 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є статут.

Згідно з частиною четвертою ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України

Відповідно до розділу першого Статуту Фермерського господарства "Беркут" (загальні положення) (редакція 2011):

засновником і головою господарства є ОСОБА_5;

членами господарства є: ОСОБА_1 та ОСОБА_8.

Згідно з положеннями п.п. 3.1 3,2 Статуту господарство є юридичною особою, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, круглу печатку та штамп зі своїм найменуванням. Господарство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації:

Згідно з п.4.1 Статуту у власності господарства можуть бути житлові будинки, квартири, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім'ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження, засоби виробництва, вироблена продукція та доходи від її реалізації, об'єкти інтелектуальної власності, транспортні засоби, переробні цехи та лінії, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення господарства і подібних промислів. Статутний фонд господарства складає 100 грн., який сформовано грошима (п.4.2 Статуту).

У розділі 8 Статуту визначено, що управління господарством здійснює його голова. Голова представляє інтереси господарства перед підприємствами, установами і організаціями, окремими громадянами як на території України, так і за її межами без довіреності на підставі Статуту та закону України "Про фермерське господарство". Голова організовує роботу господарства, розпоряджається майном і коштами, підписує відповідні фінансові документи, приймає і звільняє з роботи, встановлює правила трудової і виробничої дисципліни, накладає стягнення. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Як встановлено вище, Статут Фермерського господарства "Беркут" (редакція від 2011 року) передбачає, що засновником і одночасно головою господарства є ОСОБА_5; для забезпечення діяльності фермерського господарства створюється статутний капітал у розмірі 100, 00 грн., який формується за рахунок грошового внеску.

Разом з тим, виходячи з положень п.4.2 Статуту про те, що "джерелами формування коштів і майна господарства є: гроші, матеріальні внески і майнові паї членів господарства, отримані при виході із сільськогосподарських підприємств у встановленому законодавством порядку; прибуток, отриманий від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності господарства; прибуток від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; доброчинні внески і пожертвування українських та іноземних юридичних і фізичних осіб; придбане майно в інших юридичних та фізичних осіб; інші джерела, не заборонені чинним законодавством, Фермерське господарство "Беркут" має ознаки корпоративного підприємства.

Зміст корпоративних прав визначено статтею 167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Оскільки, відповідно до редакції Статутів 2006 та 2011 років позивач є членом зазначеного господарства, а отже наділений щодо нього корпоративними правами.

Враховуючи наявність у Фермерського господарства "Беркут" ознак корпоративного підприємства, прийняття рішень, які не входять до повноважень голови господарства, та прийняття рішень, які є обов'язковими для учасників господарства (зокрема, внесення змін до статуту, зміна складу засновників, зміна розміру статутного капіталу господарства, виведення зі складу членів господарства, затвердження статуту тощо) необхідно здійснювати зборами засновників фермерського господарства.

Однак, як зазначено вище, порядок прийняття таких рішень ані зборами, ані Законом України "Про фермерське господарство", ані Статутом Фермерського господарства "Беркут" не визначено.

Статтею 8 Цивільного кодексу України встановлено певні правила застосування аналогії закону. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, виходячи із наведеного, господарський суд вважає за допустиме застосувати до правовідносин, що склалися між сторонами у справі, які не врегульовані спеціальними нормами законодавства, положення Закону України "Про господарські товариства" та Цивільного кодексу України у питаннях, що не врегульовані Статутом фермерського господарства.

Оскільки прийняття рішення щодо включення до членів фермерського господарства, виключення зі складу членів фермерського господарства, зміна розміру статутного капіталу фермерського господарства, затвердження нової редакції статуту у зв'язку з цими змінами не віднесено до компетенції голови господарства, вказані рішення необхідно приймати зборами засновників фермерського господарства.

Виходячи з норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", у вказаних зборах мають право приймати участь усі учасники (члени) фермерського господарства або їх повноважні представники (ст. 97, 98 ЦК України, ст. 58 Закону України "Про господарські товариства").

Також, учасники фермерського господарства повинні бути завчасно повідомлені про проведення загальних зборів фермерського господарства з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного (ст. 61 Закону України "Про господарські товариства").

Неповідомлення про проведення загальних зборів будь-якого з учасників, що призвело до неучасті його у цих загальних зборах, є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Статутом фермерського господарства не встановлено способу повідомлення членів про проведення зборів. Однак, вказана обставина не звільняє відповідача від обов'язку повідомити учасника про проведення зборів у спосіб, який забезпечить обізнаність учасника про час та місце проведення зборів, їх порядок денний.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на ті обставини, що засновником відповідача самостійно, без проведення загальних зборів, прийнято оскаржувані рішення від 05.05.2011 та від 17.05.2017, загальні збори не скликалися, порядок денний не доводився до відома позивача, як члена фермерського господарства, на збори його не запрошували, про прийняті рішення останнього не повідомлено.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У спірних відносинах обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів, покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється у даній справі. Саме відповідач, заперечуючи відповідні доводи позивача, повинен довести ці обставини шляхом надання належних та допустимих доказів.

Жодного належного та допустимого доказу в підтвердження обставин повідомлення позивача про проведення зборів засновників, призначених на 05.05.2011 та на 17.05.2017, їх порядок денний, відповідач в період розгляду справи не надав.

Позивач оскаржує рішення засновника від 05.05.2011 року про:

- введення в члени фермерського господарства ОСОБА_8.

- формування статутного фонду у розмірі 100 грн. за рахунок грошових коштів.

- призначення особи, яка буде мати право вчиняти від імені юридичної особи без довіреності - ОСОБА_4.

- затвердження Статуту фермерського господарства шляхом викладення в новій редакції.

- проведення державної реєстрації статуту в новій редакції згідно вимог чинного законодавства.

А також рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 17.05.2017 про:

- внесення змін до Статуту у зв'язку із зміною місцезнаходження фермерського господарства;

- зміни прізвища члена фермерського господарства ОСОБА_8 на ОСОБА_2 (згідно свідоцтва про зміну прізвища та отримання нового паспорту громадянина України);

- виведення ОСОБА_1 зі складу членів Фермерського господарства у зв'язку з її бажанням самостійно розпоряджатися земельною ділянкою отриманою нею у приватну власність (державний акт на право приватної власності) після розпаювання земель, що належали господарству на праві постійного користування землею, отриманням нею сільськогосподарської продукції урожаю 2016 року та повідомленням інших членів (засновників) господарства про свої наміри заздалегідь у січні 2017 року;

- доповнення Статуту статтями про членство у ФГ, права та обов'язки ФГ, статутний фонд, розподіл прибутку згідно норм діючого законодавства;

- затвердження нової редакції Статуту ФГ;

- провести державну реєстрацію Статуту в новій редакції згідно вимог чинного законодавства;

- покладення відповідальності за виконання даного рішення засновника.

Згідно з ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Статтею 60 цього ж Закону передбачено порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Частиною 3 ст. 100 Цивільного кодексу України, ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" закріплено можливість виключення учасника зі складу учасників товариства у випадках, встановлених законом та статутом.

Законом України "Про фермерське господарство" та Статутом Фермерського господарства "Беркут" не передбачено підстав та порядку виключення засновника з фермерського господарства.

За загальним правилом, у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

Проаналізувавши оскаржувані рішення засновника Фермерського господарства "Беркут" вбачається ряд численних порушень їх прийняття, а саме прийняття їх за відсутності скликання загальних зборів із своєчасним повідомленням про їх скликання учасників (членів) фермерського господарства, доведення до їх відома порядку денного, дотримання порядку голосування тощо.

Підстави виключення ОСОБА_1 зі складу членів фермерського господарства зазначені у п.3. рішення від 17.05.2017, а саме:

наявність бажання самостійно розпоряджатися земельною ділянкою, отриманою нею у приватну власність (державний акт на право приватної власності) після розпаювання земель, що належали господарству на праві постійного користування землею,

отримання нею сільськогосподарської продукції урожаю 2016 року та повідомлення інших членів (засновників) господарства про свої наміри заздалегідь у січні 2017 року.

Однак зазначені обставини не можуть бути підставою для виключення члена фермерського господарства зі складу членів фермерського господарства, оскільки позивач не заявляла про намір припинення свого членства у фермерському господарстві (докази звернення з відповідними заявами про вихід зі складу фермерського господарства до фермерського господарства відсутні в матеріалах справи).

Відтак, вказані рішення зборів від 05.05.2011 та від 17.05.2017 прийняті за відсутності позивача (його представника) та за відсутності належних доказів його повідомлення про зазначені збори; вказане позбавило права позивача на участь у вищому органі фермерського господарства. Наведені вище рішення зборів з часу їх прийняття порушують права позивача, а рішення від 17.05.2017 ще й позбавило права позивача бути учасником (членом) фермерського господарства.

За наведених обставин, господарський суд приходить до висновку про неправомірність прийнятих зборами оспорюваних рішень від 05.05.2011 та від 17.05.2017 та невідповідність їх нормам чинного законодавства.

У відзиві на позов відповідач просить до вимоги про визнання частково недійсним рішення засновника від 05.05.2011 застосувати позовну давність.

Згідно з статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільною права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності (ст. 261 ЦК України) має важливе значення, оскільки від цього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права. Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 ЦК України. За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

У заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що про наявність спірного рішення від 05.05.2011 та нової редакції Статуту 2011 року дізналася тільки 31.05.2017, у зв'язку з чим в порядку ст. 53 ГПК України, просить визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною та відновити пропущений строк. Також позивач просить врахувати похилий вік, тривалі дружні сімейні відносини та хворобу позивача.

Враховуючи похилий вік та стан здоров'я позивача, особливі відносини, які склалися в родині ОСОБА_1 після смерті її чоловіка (засновника фермерського господарства) (повна довіра своїй доньці), проаналізувавши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку позовної давності є поважними. До того ж рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.10.2017 у справі №2-688/11 скасоване рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.04.2011, згідно якого ОСОБА_5 набула права власності на Фермерське господарство "Беркут" в порядку спадкування за законом.

Таким чином, судом визнаються причини пропуску позовної давності щодо оскарження рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 05.05.2011 поважними, відповідно заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Оскільки оскаржувані рішення прийняті засновником фермерського господарства "Беркут" з численними порушення норм чинного законодавства, такі рішення підлягають визнанню недійсними.

У зв'язку з тим, що зміни до Статутів 2011 та 2017 років вносилися на підставі оскаржуваних рішень засновника фермерського господарства та на підставі цих рішень реєструвалися нові редакції Статутів 2011 та 2017 років, а отже вимоги про визнання недійсними Статуту фермерського господарства "Беркут" в новій редакції, затверджений на підставі рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 05.05.2011 та зареєстрованого 12.05.2011 та Статуту фермерського господарства "Беркут" в новій редакції, затверджений на підставі рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 17.05.2017, є похідними від вимог про визнання недійсними рішень, а тому також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 6 400,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення засновника Фермерського господарства "Беркут" (51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, ідентифікаційний код 21914365) від 05.05.2011.

Визнати недійсним Статут Фермерського господарства "Беркут" (51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, ідентифікаційний код 21914365) в новій редакції, затверджений на підставі рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 05.05.2011 та зареєстрований 12.05.2011.

Визнати недійсним рішення засновника Фермерського господарства "Беркут" (51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, ідентифікаційний код 21914365 від 17.05.2017.

Визнати недійсним Статут Фермерського господарства "Беркут" (51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, ідентифікаційний код 21914365) в новій редакції, затверджений на підставі рішення засновника фермерського господарства "Беркут" від 17.05.2017.

Стягнути з Фермерського господарства "Беркут" (51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, ідентифікаційний код 21914365) на користь ОСОБА_1 (51283, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 6 400,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2017

Суддя Н.М. Євстигнеєва